Версiя для друку Обговорити в форумi

Кримський глядач не балуваний декоративним мистецтвом в цілому і театрального напрямку зокрема. Тож коли в Будинку художника Сімферополя нещодавно відкрилася перша персональна виставка художника-модельєра текстилю Дарії Ільїнської-Гончарової, дехто з колег навіть засумнівався: хіба може доросла людина так правдиво сконцентрувати в художні образи дитяче світосприйняття? Виявляється, може. По-дорослому дохідливо, красиво, зі смаком для дітей!
Дивишся на картини, виконані в різних текстильних техніках: холодний і гарячий батик, вузликове фарбування, друк на тканині, на створені способом пап’є-маше декоративні ляльки в розмальованому вручну одязі, які немов усміхаються до тебе, і ти їм – також у відповідь. Виникає відчуття діалогу, в якому створений руками автора ланцюжок природних явищ засвічує різними гранями навколишній простір («Розмова з рікою», «Світанкова пісня», «Золотий виноград»). Хочеться побродити в «Бамбукових заростях», піднятися ввись з «Червоною піснею білого птаха», подовгу милуватися ірисами, рудими ліліями, лісовими квітами, цвітом сакури. Ці малюнки – немов камертон доброго настрою!
Витонченість ліній, помножена на фантазію уяви, шліфувалася роками в родинному середовищі батьків-художників, Сімферопольській дитячій художній школі, Кримському художньому училищі ім. М. Самокиша, на курсах художнього текстилю і моделювання одягу в Санкт-Петербурзі та на відділенні художнього моделювання текстилю Харківської академії дизайну і мистецтв. Паралельно з навчанням у вузі Д. Ільїнська-Гончарова освоювала сценічне мистецтво в студії театру «Публіцист», де за період з 1999 по 2003 рік виконала сценографію і художню розробку костюмів до спектаклів.
Як важливо рослину викопати з корінням із землі не поламавши і посадити на новому місці, так і Дарія поступово від-кривала для себе нові можливості для творчості в роботі протягом восьми років провідним художником Сімферопольського державного цирку ім. Б. Тезікова, викладачем на кафедрі дизайну Кримського університету культури, мистецтв і туризму. З 2011 року – художник-бутафор Кримського академічного театру ляльок. Тут у свій час працювала художником її бабуся Леоніда Львівна Гусаренко, бутафором був прадід Лев Михайлович.
Отже, і в творчості Дарії лялька з’явилася не випадково. Через її руки пройшли всі лялькові персонажі поставлених за останніх п’ять років у театрі спектаклів та інші предмети сценічної обстановки. Її ескізи костюмів до театральних постановок і виконані в позаробочий час живописні та декоративні твори, модельні розробки одягу за індивідуальними замовленнями відзначаються різноманітністю стилів і матеріалів, оригінальністю задумів і композиційних рішень. Вони демонструвалися на багатьох виставках у Сімферополі, Харкові, Києві, у творчому проекті «Нові імена», всеукраїнській триєнале живопису.
Вже і донька – п’ятикласниця Олександра долучається до сімейного заняття рукоділлям: виготовляє ляльки, інші саморобки, навчається в дитячій художній школі. З маминих витворів їй найбільше подобається барон Мюнхгаузен на макеті з підсвіченням.
- Це і мій улюблений персонаж, - зізнається художниця і, підійшовши до картини «Цирк До-До», розміщеної в центрі експозиції, продовжує: - Ця композиція створена з обрізків тканин. Я просто зшивала їх у процесі театральної гри, не знаючи що з цього вийде. Коли ж склала їх на одній площині, то вийшли такі дивовижні істоти.
І клаптики ожили, немов на арені цирку. Декоративні розробки, композиції «Антигравітація», «Рівнодення», «Птахи перемоги» та інші, виконані вільним розписом і змішаними техніками, характеризують Д. Ільїнську-Гончарову як новатора, що експериментує на полотні. Цікаві за замислом динамічні картини, з персонажами яких можна контактувати і вивести їх із плоского, одномірного простору. Приміром, потягнеш за шнурки, прикріплені до аргонавтів на картині «Золоте руно», і вони побіжать по одному чи всі разом за бажанням глядача.
- Якщо цей рух розвивати далі, то можна прийти до механіки, - говорить Дарія. - Заводиш ляльку, і вона рухається сама.
Однак поки що художниця не ставить перед собою такої мети, а має намір проілюструвати динамічними малюнками казки Олександра Пушкіна. Роботу над цією серією вже почато.

Ірина ЛІСНЕНКО
м. Сімферополь

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.
Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 20.05.2016 > Тема "Душі криниця"