Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2004 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 06.02.2004
"ЗАПОРОЗЬКИЙ МАРШ" ОБ'ЄДНАВ УКРАЇНЦІВ...
Оксана ТИЩЕНКО.

 У БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, -
відзначали учасники святкування в Криму 100-річного ювілею його автора, видатного кобзаря Євгена Адамцевича. Проведення урочистостей на його честь ініціювали прихильники Блоку Віктора Ющенка.

Серед пагорбів мальовничої Бельбекської долини, під Бахчисараєм розташоване звичайне село Холмівка, яких сотні в Криму. Його архітектура не вражає - типові будинки радянських часів, більш старі хати, господарські та адміністративні будівлі, магазини, школа. Проте з часом цей населений пункт може перетворитися в культурний і туристичний центр, відомий всій Україні завдяки людині, яка прожила в ньому лише декілька тижнів. Автор славетного "Запорозького маршу" кобзар Євген Адамцевич народився на Полтавщині, жив на Сумщині, проте свої останні дні провів у доньки в Холмівці. Сьогодні непересічний твір Адамцевича називають візитною карткою нашої держави загалом і українського війська зокрема. Справді, "Запорозький марш" можна почути на багатьох поважних зібраннях - його акорди скликають народних депутатів на сесію, ним починається багато урочистих заходів в престижних залах України, він лунає на закордонних концертах українських митців. Проте склалася парадоксальна ситуація - твір більш відомий, ніж його автор.
Віддати данину пам'яті Є. Адамцевичу організацією ювілейних заходів вирішили кримські ентузіасти - Севастопольська та Бахчисарайська організації товариства "Просвіта", бахчисарайська спілка жінок, громадська організація "Український дім", керівництво Холмівського будинку культури, офіцери ВМС України. Наприкінці січня урочистості почалися молебнем та покладанням квітів до могили кобзаря на цвинтарі Холмівки. Серед букетів не загубилася і корзина квітів від Віктора Ющенка, яку поклав представник "Нашої України" в Криму Валерій Пробий-Голова. Тут же, біля могили, сказав слова вдячності кобзареві співробітник Представництва Президента України в Криму Віталій Фесенко, який виявився ювіляру двічі земляком - полтавським і кримським. Малий Віталій на Полтавщині в 50-ті роки чув чимало кобзарів, можливо, гадає він, серед них був і Адамцевич. Особливо пан Фесенко наголосив на значенні "Запорозького маршу" для об'єднання всіх українців у боротьбі за незалежність. Він, зокрема, згадав, що перший з'їзд організації - провісниці демократичних перетворень в Україні - Народного руху починався з "Запорозького маршу".
Урочисте зібрання і концерт у Холмівській школі дав багато матеріалу для роздумів над нашим безпам'ятством. Тут, в шкільному актовому залі, була влаштована виставка на честь кобзаря, яка розповідала про його творчість. Відчувалося, що в школі знають і люблять свого земляка. Як розповіла її директор, для школярів влаштовують спеціальні уроки історії та літератури, присвячені Є. Адамцевичу. Холмівська школа має намір поборотися за те, щоб їй присвоїли ім'я кобзаря. Задля цього учні та вчителі планують створити шкільний музей Є. Адамцевича. Проте далеко не все так райдужно - наприклад, голова Красномацької сільради, до складу якої входить Холмівка, зізнався, що тільки минулого року дізнався про Є. Адамцевича.
Частково у нашій історичній амнезії винна радянська влада. У тогочасних книжках про "Запорозький марш" в кращому разі писали, що Є. Адамцевич його зберіг. А, як розповіли учасники урочистостей, деякі музикознавці відносили марш до народної творчості або приписували його авторство Гулаку-Артемовському. На думку севастопольського просвітянина Володимира Проценка, такі "витівки" радянська влада чинила, щоб "не надавати імені бідного чоловіка великого розголосу". Сьогодні члени севастопольської "Просвіти" твердять, що мають беззаперечні докази того, що славетний марш, як і деякі інші твори, написав сам Адамцевич. До речі, стосунки з комуністичним та нацистським режимами у кобзаря нерідко були напруженими. За деякі антивладні виступи комуністи неодноразово позбавляли його права виступати у державних закладах культури. Тоді пан Євген із своєю дружиною мандрував Україною. Цього сліпого чоловіка з бандурою в руках бачили не тільки на сході, півдні і центрі країни (особливо полюбляв він Тарасову гору в Каневі), доводилося йому співати і карпатцям. Сьогодні його друзі розповідають, що одного разу він навіть піднімав бойовий дух бійцям УПА. А за виконання антифашистської пісні "В неволі", написаної самим кобзарем, його не раз затримували поліцаї, проте завжди знаходилися люди, які допомагали виплутатися з халепи. Попри всю складність життєвого шляху Євгена Адамцевича, що осліп у ранньому віці, багато бідував, голодував, зазнавав переслідувань, доля берегла його. Зокрема, він, хоча у 30-ті роки вже був відомим виконавцем, не потрапив на всеукраїнський з'їзд кобзарів, учасників якого знищили сталіністи.
Під час урочистостей вітання приймала онука кобзаря. Його літня донька Тетяна Бобрикова вже багато років лежить паралізована в будинку, де провів останні дні її батько. Представник Блоку В. Ющенка В. Пробий-Голова відвідав її і надав фінансову допомогу. Саме того дня лікар поставив Тетяні Євгенівні діагноз: пневмонія і виписав рецепт на чималу суму. Ось чому вона розчулено сказала представнику Блоку: "Вас сам Бог послав, бо не знала, де ті гроші на лікування брати, хоч помирай". До речі, того дня це був не єдиний дарунок доньці кобзаря - не обійшли її увагою і представники ВМС України.
Коментуючи святкування ювілею кобзаря, В. Пробий-Голова відзначив, що йому приємно, що громадськість Криму ініціювала та провела урочистості. Проте, сказав він, здивувала позиція офіційних Києва та Сімферополя, які практично нічого не зробили для вшанування пам'яті такої важливої для культури постаті. "Безпам'ятство не прикрашає можновладців. А приклад безкорисливого служіння народу і країні, який продемонстрував Євген Адамцевич, заслуговує більшої уваги та поваги", - впевнений представник Блоку В. Ющенка. На його думку, не випадково, що кобзар, який був
не до двору режимів ХХ століття, і сьогоднішнім керівникам не до вподоби. "Можливо, вони відчувають, що і про них нічого гарного він не співав би? Але в будь-якому разі ми повинні зробити все, щоб пам'ять про Є. Адамцевича була всенародною", - вважає В. Пробий-Голова.
Андрій ІВАНЕЦЬ.
Сімферополь.

До слова...
ЗАБУЛИ ПРО ЮВІЛЕЙ?
Як зазначив один з організаторів заходу - директор громадського об'єднання "Український дім" з Бахчисарая Андрій Щекун, влада була присутня на святі лише як гість, а не як організатор, активний учасник чи спонсор. Йдеться ж про національне надбання. Як же так: велич митця визнаємо, але акцію ігноруємо? Свято скінчилося, всі роз'їхалися і забули до наступної круглої дати про велику людину. Так не повинно бути. Вічна пам'ять вдячних нащадків про видатних людей не має зводитися до механічного ритуалу покладання квітів до забутих могил раз на рік. Ця акція повинна бути загальноукраїнського характеру, а це можливе за підтримки всіх гілок влади. На жаль, наші пропозиції щодо організації ювілею, відзначив А. Щекун, так і залишилися без уваги. Але українська громада Бахчисарая та Севастополя все одно ініціюватиме більш широке відзначення ювілею славетного кобзаря.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2004 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1712

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков