Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4028)
З потоку життя (7190)
Душі криниця (3848)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1688)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1786)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ПОСТВ╤РТУАЛЬНЕ
За 40 рок╕в у л╕тератур╕ я надивилася усього, й тому там, де ╕нш╕ плачуть, мен╕ ста╓ см╕шно. Бо...


ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМСЬКЕ БАЧЕННЯ НАГАЛЬНИХ УКРА╥НСЬКИХ ВИКЛИК╤В
в╕дсторонення маф╕╖ в╕д влади, а влади в╕д б╕знесу ╓ нагальним, нев╕дкладним завданням, питанням...


ВАЛЕНТИН БУТ: СПРАВА ПРИХОДЬКА - ЯК П╤ДСТАВИТИ ПЛЕЧЕ
Л╕тн╕й дядько з Сак, що розважався соб╕ художн╕м ковальством, спершу отримав сво╓р╕дне...


ВАЛЕНТИН БУТ: ТАНЦ╤ З БУБНОМ НАВКОЛО ЗЕЛЕНИХ ОФШОР╤В
Чутлив╕сть до перем╕н, здатн╕сть зм╕нюватися, еволюц╕онувати в цьому м╕нливому св╕т╕ ╓ головною...


Я КОЛИСЬ ПОСЕЛИВ ВОД╤Я КАМАЗА У СЕБЕ НА ДАЧ╤ ТА ПОСТАВИВ ЙОМУ ПРОСЛУШКУ
Справа В’ячеслава Чорновола залиша╓ться одн╕╓ю з найб╕льш резонансних в ╕стор╕╖ нов╕тньо╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 13.05.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 13.05.2016
ЧИ ХОЧЕМО МИ ПОВЕРТАТИ КРИМ ╤ ЯКУ Ц╤НУ ГОТОВ╤ СПЛАТИТИ ЗА ТЕ

Кримський Майдан

«Невдовз╕ п╕сля воцар╕ння Соломона прийшли до нього на суд дв╕ ж╕нки. Вони жили в одн╕м дом╕, ╕ в кожно╖ було по немовлят╕. Одна з них ув╕ сн╕ випадково задавила сво╓ немовля ╕ п╕дклала його ╕нш╕й ж╕нц╕, а живе у т╕╓╖ взяла соб╕. Вранц╕ ж╕нки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», – казала кожна. Так сперечалися вони ╕ перед царем. Вислухавши ╖х, Соломон наказав: «Принес╕ть меч». ╤ принесли меч царев╕. Соломон сказав: «Розрубайте живу дитину навп╕л ╕ в╕ддайте половину одн╕й ╕ половину ╕нш╕й». Одна з ж╕нок при цих словах вигукнула: «В╕ддайте краще ╖й дитину, але не вбивайте ╖╖!». ╤нша ж, навпаки, казала: «Рубайте, хай не д╕станеться н╕ мен╕, н╕ ╖й». Тод╕ Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а в╕ддайте ╖╖ перш╕й ж╕нц╕: вона ╖╖ мати».
(Закон Божий. Цар Соломон)

Чи хочемо ми повертати Крим? «Дивне питання, – скажуть читач╕. – Зв╕сно, хочемо. Х╕ба можуть бути як╕сь сумн╕ви?».
Сумн╕ви… Як би це дел╕катн╕ше сказати… Сумн╕в╕в начебто й нема, бо ж, що не говори, а ц╕лий св╕т затявся, що Крим ╓ нев╕д’╓мною часткою Укра╖ни ╕ сто╖ть на тому непорушно. ╤ стоятиме, нехай той Пут╕н його у себе хоч би й триста рок╕в тримав.
Та що там св╕т, коли сам Петро Олекс╕йович не стомлю╓ться повторювати, що Крим – то Укра╖на! А це вам не жарти, бо ж хто-хто, а Президент сл╕в на в╕тер не кида╓. Така вже в нього посада. ╤накше ж бо й не можна, бо кому ж тод╕, скаж╕ть, ╕ в╕рити? Пригаду╓те, як в╕н об╕цяв, що в╕д╕йде в╕д свого б╕знесу? Сказано – зроблено. Б╕знес його тепер – ген-ген аж в офшорах. Сказав, що вс╕ кримчани, незалежно в╕д того, взяли вони московський паспорт, чи н╕, залишаються громадянами Укра╖ни ╕ В╕тчизна буде ставитися до них, як до сво╖х, то так ╕ чинив. Нав╕ть закон про в╕льну економ╕чну зону «Крим» через парламент провели, аби кримчани усв╕домлювали, яка держава насправд╕ п╕клу╓ться про них, аби не почувалися полишеними на ласку загарбник╕в.
Щоправда, п╕д час п╕дсумково╖ прес-конференц╕╖ Президента Укра╖ни, що в╕дбулася наприк╕нц╕ 2014 року, у Петра Олекс╕йовича якось просковзнуло, що статус резидента, мовляв, отримають лише т╕ кримчани, як╕ залишились громадянами Укра╖ни, а до тих, як╕ взяли громадянство Москов╕╖, ставлення буде ╕накшим. Яким саме «╕накшим» в╕н не пояснив, але н╕чого доброго для тих заблудлих овець те не в╕щувало. «Резидентство», щоправда, ╕ через п╕втора роки п╕сля тих його сл╕в не отримали ан╕ т╕, н╕ ╕нш╕. Он вже й дотепники жартують, мовляв, «казав пан - кожух дам, та й слово його тепле»… Та що т╕ зубоскали тямлять в державних справах! От станемо жити заможно, приб╕жить до нас Крим назад, тод╕ й зробимо вс╕х резидентами…
Що ж до Президентського застереження слабкодухам, як╕ не втримались ╕ таки взяли ту багряну книжечку, аби не втратити роботу, мати можлив╕сть годувати д╕тей, л╕кувати хвороби, то чи варто так вже ч╕плятися до сл╕в нашого Гаранта? Ну, накип╕ло у чолов╕ка, от ╕ сказав. В╕н же, уяв╕ть соб╕, теж людина. Побачив би я, що б ви засп╕вали, коли б хтось з тих новоспечених московит╕в-учорашн╕х укра╖нських громадян взяв та й наклав руку на вашу власн╕сть. Хай ╕ на др╕бну. Скаж╕мо, на «Севастопольський морський завод». Все одно ж непри╓мно.
Н╕-н╕, насправд╕, пан Президент сприйма╓ кримчан укра╖нськими громадянами. Про це в╕н недвозначно заявив у сво╓му виступ╕ 26 лютого цього року, кажучи: «Укра╖на, природно, н╕коли не визна╓ ╕ не збира╓ться визнавати де-юре рос╕йськими громадянами тих жител╕в п╕вострова, як╕ отримали рос╕йськ╕ паспорти. У Криму не живуть громадяни Рос╕╖, в╕н населений виключно громадянами Укра╖ни, там наш╕ люди живуть на наш╕й територ╕╖, яка т╕льки тимчасово окупована». Ось так! Турбуватися, отже, нема про що. Живи й чекай свого часу. Трохи диву╓, щоправда, те, що повз увагу Петра Олекс╕йовича… прослизнула одна др╕бничка, а саме те, що окр╕м укра╖нських громадян, як╕ в б╕льшост╕ сво╖й н╕куди з Криму, зв╕сно ж, не под╕лися, на п╕востров╕ сьогодн╕ живе чимале число московит╕в – громадян Москов╕╖ не не лише де-юре, але в╕дданих ╖й душею ╕ т╕лом, нав╕ть безв╕дносно того, що пр╕звища багатьох з них мають так╕ ж зак╕нчення, як ╕ його власне. Нема╓ в Криму московит╕в, на думку Петра Олекс╕йовича, ╕ все тут! Ц╕каво, чи говорив йому хоч хто-небудь про те, що Кремль упродовж рок╕в щедро зас╕вав у Криму сво╖м громадянством, роздаючи московськ╕ паспорти мешканцям п╕вострова? Чи допов╕дали йому, що вже п╕сля анекс╕╖ в Криму ос╕ло, певно, чимало питомих московит╕в, бо ж Кремль вс╕ляко заохочу╓ сво╖х громадян, особливо силовик╕в, переселятися на п╕востр╕в? Схоже, Петров╕ Олекс╕йовичу не завадило б проконсультуватися щодо ц╕╓╖ д╕ткливо╖ теми з кимось, окр╕м сво╖х придворних «анал╕тик╕в», що створили в його уявленн╕ таку дивну картинку – з тими, хто б м╕г пояснити йому, як насправд╕ вигляда╓ сьогодн╕шн╕й Крим, чому в╕н став найслабшою ланкою ╕ що бажано робити, аби виправити прорахунки ╕ прям╕ злочини, допущен╕ його попередниками, бо з тих його заяв вигляда╓ так, що в╕н про те ан╕ сном, н╕ духом. Так ╕ в дурн╕ недовго пошитися, пане Президенте, бо сприймаючи вс╕х ╕ кожного, хто мешка╓ сьогодн╕ в Криму, укра╖нськими громадянами, х╕ба не впада╓мо ми в той самий гр╕х, що й загарбники? Чим же тод╕ ми кращ╕ за них, якщо вже сьогодн╕, хай лише ╕ на словах, накида╓мо за ╖х прикладом сво╓ громадянство тим, хто його зовс╕м не потребу╓, не бажа╓, хто в╕дверто гиду╓ ним?
Але то так… Не може не радувати зате, що хоч ╕ п╕сля надто довго╖ та досить двозначно╖ паузи, коли про Крим неначе й забули, наш пан Президент нарешт╕ дав розпорядження розробити детальну стратег╕ю повернення п╕вострова. Справд╕, не одн╕╓ю ж мантрою «Крим – це Укра╖на» повертати його! Треба мати план. ╤ то не такий-сякий, а добре продуманий, грунтовний, який базувався б не на одному лише анал╕з╕ поточно╖ ситуац╕╖, а на урахуванн╕ вс╕х нюанс╕в його минулого, як найближчого, так ╕ того, що вже почасти вкрите ╕млою в╕к╕в, ╕, що важлив╕ше, на передбаченн╕ та формуванн╕ перспектив Криму. Дуже хочеться спод╕ватися, що та його заява не залишиться пустим звуком.
«Дав розпорядження»… Багатооб╕цяюче словосполучення. Давно пора в╕дкинути обридлу, денервуючу вже звичку наших урядовц╕в використовувати в сво╖й мов╕ зам╕сть минулого - «зроблено», «досягнуто», чи тепер╕шнього часу - «буду╓мо», «виробля╓мо», часу майбутнього, коли все ще нав╕ть не в планах, а в рожевих мр╕ях та в туманних фантаз╕ях. Залиш╕мо рожев╕ мр╕╖ д╕вчаткам, а фантаз╕╖ поетам. Урядовцев╕ личать ч╕тк╕ програми, стратег╕╖, заснован╕ на грунтовних розрахунках.
На сьогодн╕ ╕сну╓ принаймн╕ дек╕лька стратег╕й, спрямованих на повернення Криму в законодавче поле Укра╖ни. Стратег╕я Кримського експертного центру (Олекс╕й Стародубов), яка склада╓ться з Громадянського та М╕жнародного блок╕в, пропону╓ захист прав кримчан-громадян Укра╖ни та повернення Криму через ╕нструменти м╕жнародних суд╕в, в тому числ╕, через М╕жнародний суд ООН. Щоправда, фах╕вц╕-правознавц╕ ставлять п╕д глибокий сумн╕в можлив╕сть застосування за даних обставин М╕жнародного суду ООН, оск╕льки для подання на його розгляд справи потр╕бна згода вс╕х стор╕н. Очевидно, що Москов╕я навряд чи погодиться на таке.
Кримський пол╕толог Олександр Стариш також наголошу╓ на необх╕дност╕ використання м╕жнародних правових ╕нструмент╕в. Д╕йсно, якщо ми пригада╓мо, то на момент анекс╕╖ Криму ╕снувало достатньо м╕жнародних договор╕в, зобов’язань та меморандум╕в, як╕ захищали суверен╕тет Укра╖ни, ╖╖ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть. А були ж ще й внутр╕шн╕ законодавч╕ акти. Звернення до них через використання наявних правових п╕дстав ╕ механ╕зм╕в ╓ ще одним способом повернення Криму. «А починати вже давно потр╕бно було з подач╕ позов╕в у Стокгольмський арб╕тражний суд з питань «нац╕онал╕зованого» окупантами державного майна Укра╖ни», - вважа╓ пан Олександр.
За словами сп╕вголови Координац╕йного ком╕тету громадських орган╕зац╕й вимушених переселенц╕в Андр╕я Щекуна, ╕сну╓ стратег╕я повернення Криму, яка розроблена громадськими орган╕зац╕ями. Суть ╖╖, щоправда, не розголошують. Зате стратег╕я, запропонована п.п. Андр╕╓м Клименком та Юр╕╓м См╕лянським, ╓ досить детальною ╕ передбача╓ в╕дновлення контролю за анексованою територ╕╓ю через ╕нструменти економ╕чного характеру: санкц╕й м╕жнародних орган╕зац╕й, а також транспортно╖, ╕нвестиц╕йно╖ ╕ торг╕вельно╖ блокади п╕вострова.╤нструменти т╕, поза всяким сумн╕вом, ╓ вельми д╕╓вими. Вже те, що лише часткове ╖х застосування призвело до в╕дчутного тиску на Москов╕ю, св╕дчить про ефективн╕сть запропоновано╖ стратег╕╖.
Дума╓ться, креативне по╓днання стратег╕й, створення на ╖х основ╕ ╓дино╖ державно╖ стратег╕╖, – стратег╕╖, реал╕зац╕╓ю яко╖ буде оп╕куватись держава, ╓ правильною ╕ давно назр╕лою д╕╓ю. В основ╕ тако╖ державно╖ стратег╕╖ мали б бути покладен╕, як на мене, беззаперечн╕ права автохтонних, кор╕нних народ╕в Криму, найперше кримських татар, на створення, щонайменше, сво╓╖ автономно╖ республ╕ки в склад╕ Укра╖ни, яка в подальшому, скаж╕мо, рок╕в за двадцять п’ять могла б виокремитись в незалежну державу. Це було б справжн╕м в╕дновленням ╕сторично╖ справедливост╕. Адже в короткотерм╕новому засягу була б в╕дновлена територ╕альна ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни, а в довготерм╕новому – Кримськотатарська держава. На мо╓ тверде переконання, народ, який мав свою державн╕сть протягом трьох стол╕ть, народ, який з утратою ╖╖ не звиродн╕в, не розс╕явся по св╕ту, а пройшовши через неймов╕рн╕ випробування, включно з трагед╕╓ю двох виселень з р╕дно╖ земл╕, збер╕г свою само╕дентичн╕сть, свою мову, свою культуру, сво╖ органи самоврядування, народ, який через п╕встол╕ття понев╕рянь на чужин╕ попри вс╕ перепони повернувся на свою Батьк╕вщину, безумовно заслугову╓ на свою державу. Ц╕лком може так статися, що за добро╖ вол╕ Укра╖ни, за безкомпром╕сно╖ позиц╕╖ та узгоджених д╕й св╕тового сп╕втовариства, за в╕дпов╕дного сприяння м╕жнародних ╕нституц╕й, включно з ООН, в якийсь момент ╕ сама Москов╕я буде вважати такий вар╕ант не лише прийнятним, а й ╓дино можливим виходом з то╖ ситуац╕╖, в як╕й вона опинилася з вол╕ сво╖х л╕дер╕в.
Без стратег╕╖ в так╕й справ╕ не об╕йтись. Але нав╕ть найдосконал╕ша стратег╕я н╕чого не варта, якщо вона залиша╓ться на папер╕. Для того, щоб вона почала приносити результати, ╖╖ необх╕дно зад╕яти. Саме тому не виклика╓ жодних сумн╕в╕в необх╕дн╕сть ╕нституту, який: 1) сконцентрував би у соб╕ фах╕вц╕в для вироблення то╖ стратег╕╖; 2) став би не лише координац╕йним центром, а й кап╕танським м╕стком, з якого б скеровували курс держави на ╕мплементац╕ю вироблено╖ стратег╕╖. Зв╕дси ма╓мо розум╕ти, що повноваження того ╕нституту мають бути вельми широкими ╕ серйозними. Власне, це р╕вень не яко╖сь агенц╕╖, а м╕н╕стерства.
Свого часу з метою ╕нтеграц╕╖ вже загарбаного п╕вострова в Москов╕╖ було створено м╕н╕стерство у справах Криму. Воно про╕снувало в╕дносно короткий час, але встигло виконати покладен╕ на нього завдання. З огляду на те, що перед укра╖нським м╕н╕стерством з питань тимчасово окупованих територ╕й ╕ внутр╕шньо перем╕щених ос╕б, створеним в уряд╕ п. Гройсмана, сто╖ть значно серйозн╕ше завдання, хот╕лось би спод╕ватися, що до його д╕яльност╕ будуть залучен╕ фах╕вц╕, як╕ не лише добре розум╕ються на сво╖й справ╕, не лише добре знають Крим та Донбас, але ╓ гарячими прихильниками повернення втрачених територ╕й, в╕дновлення прав укра╖нських громадян, як╕ на них мешкають.
Три тижн╕ тому в еф╕р╕ Громадського телебачення можна було бачити ╕нтерв’ю новопризначеного м╕н╕стра з питань тимчасово окупованих територ╕й. Пан Черниш поводився стримано, був небагатосл╕вним, сприймався, на загал, зваженим пол╕тиком. Були, проте вислови, як╕ здивували. ╤ немало. Без переб╕льшення, був вражений його заявою про необх╕дн╕сть сп╕льного ╕нформац╕йного поля Укра╖ни та Криму. Це, певне, обмовка, пане м╕н╕стре? Дуже хот╕лося б спод╕ватись, що вихолощене, зарегульоване ╕нформац╕йне поле Криму н╕коли ╕ н╕ п╕д яким виглядом не стане частиною ╕нформац╕йного простору Укра╖ни. Будемо вважати, що пан Вадим мав на уваз╕ все ж поширення ╕нформац╕йного простору Укра╖ни на терени Криму.
Дивним видалось ще й те, що пан м╕н╕стр чомусь вважа╓, що «…телебачення там (в Криму) нема╓…». Це Ви серйозно, пане м╕н╕стре? Неймов╕рно, але чомусь наш╕ чиновники впевнен╕, що Крим - це така соб╕ Хацапет╕вка, де й дос╕ вс╕ поголовно приймають рад╕осигнал та аналоговий телесигнал виключно через систему рад╕орелейного зв’язку, через телеретранслятори на шматок м╕дного дроту чи, у кращому випадку, на антену з двох алюм╕н╕╓вих виделок! Часом склада╓ться таке враження, що ц╕ достойники живуть в якомусь паралельному св╕т╕, де н╕хто не чув ан╕ про ╤нтернет, н╕ про супутникове телебачення. Так, трансляц╕я рад╕осигналу на середн╕х хвилях, попри всю дороговизну того задоволення, ╓ виходом для тих, хто не ма╓ доступу до Мереж╕, хто з тих чи ╕нших м╕ркувань не бажа╓ встановити супутникову тар╕лку. Але намагання п╕дсв╕чувати св╕чкою серед б╕лого дня св╕дчить або про не надто великий розум, або… Не хот╕лося б нав╕ть ╕ думати, що ╕ ця команда зам╕сть реально╖ роботи зведе свою д╕яльн╕сть до ╕м╕тац╕╖, до тупцювання на м╕сц╕. Заявляю в╕дпов╕дально про те, що попри всю зловорож╕сть сьогодн╕шньо╖ влади Криму, вона ще не д╕йшла до того, аби здирати з╕ ст╕н супутников╕ антени, вилучати комп’ютери ╕ т. п. Можна нав╕ть ╕ не сумн╕ватися, що вона дуже хот╕ла б перекрити доступ на п╕востр╕в в╕льному слову з Укра╖ни ╕ не лише з не╖, але з об’╓ктивних причин у сучасному св╕т╕ те не так просто реал╕зувати. Для переконливост╕ хочу додати, що принаймн╕ до середини 2015 року деяк╕ оператори кабельного телебачення Криму продовжували ретранслювати основн╕ телеканали Укра╖ни.
╤нод╕, дивлячись на безпорадне тупцювання укра╖нсько╖ влади в болот╕ стагнац╕╖, на пестуваний нею буйний кв╕т корупц╕╖, на те, як вона, убога, зам╕сть того, щоб реформувати стару зашкарублу систему, в╕дродити економ╕ку Краю, намага╓ться натом╕сть нав╕ть сьогодн╕, п╕сля кров╕, пролито╖ на Майдан╕, п╕сля тисяч смертей на Донбас╕, використати ту стару шлюху, аби нацарювати якомога б╕льше, перш н╕ж дати драла, я ловлю себе на думц╕, що московська влада Криму, можливо, зовс╕м не випадково не перекрива╓ вс╕ канали ╕нформац╕╖. Як би те не сумно було констатувати, але така красномовна картинка дуже орган╕чно впису╓ться в створюваний лайфньюзами образ недолуго╖ «Ки╖всько╖ хунти».
Взагал╕ ж, нам╕ри пана м╕н╕стра робити все можливе, аби кримчани в╕дчували небайдуж╕сть Укра╖ни до себе, ╓ дуже слушними. Хот╕лося б при тому, аби то були не загальн╕ слова, а конкретн╕ справи. Хот╕лося б, щоб очолюване ним м╕н╕стерство стало двигуном, який штовхав би не надто поворотк╕ нин╕ М╕н╕стерство юстиц╕╖, М╕н╕стерство закордонних справ, Генеральну прокуратуру Укра╖ни з тим, щоб вони б╕льш активно в╕дстоювали права укра╖нських громадян Криму. Особливо тих, як╕ потрапили п╕д репресивну машину Москов╕╖, застоюючи Укра╖ну в Криму.
Запевнення пана м╕н╕стра про те, що Укра╖на не ма╓ нам╕ру повертати Крим в╕йськовим шляхом, ╓ думкою ц╕лком тверезою, слушною. Власне, вона не нова. Укра╖на не ма╓ нам╕ру повертати Крим ц╕ною його руйнування, ц╕ною тисяч смертей. Надто болючим ╓ те, що вчинила Москов╕я, намагаючись поширити св╕й «мир» на Донбас╕. Н╕хто з нас, перебуваючи в здоровому глузд╕, не бажа╓ Криму тих руйнувань, смертей, того горя ╕ в╕дчаю, яких зазна╓ сьогодн╕ багатостраждальний Донбас. Особливо з огляду на те, що Москов╕я зробила, зда╓ться, все можливе, аби перетворити наш ще недавно прив╕тний Крим на потужну в╕йськову базу. Переконаний, цього не варто буде робити, нав╕ть якщо вже завтра наше в╕йсько буде переважати в╕йсько московське. Укра╖на не потребу╓ ще одн╕╓╖ зруйновано╖, випалено╖ територ╕╖, густо вс╕яно╖ м╕нами та трупами. ╤ це не страхопудство. Це дещо ╕нше. Щось близьке до того, що описано в одн╕й з притч про легендарного царя Соломона, винесен╕й як еп╕граф перед ц╕╓ю статтею.
Безперечно, анекс╕я Криму Москов╕╓ю вчинена з порушенням як двосторонн╕х м╕ждержавних договор╕в, зокрема, «Договору про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕йською Федерац╕╓ю», з порушенням вс╕х м╕жнародних закон╕в, правових норм ╕ гарант╕й, включно з «Меморандумом про гарант╕╖ безпеки у зв’язку з при╓днанням Укра╖ни до Договору про нерозповсюдження ядерно╖ збро╖». Безперечно, Укра╖на хоче повернути не лише Крим, але й Донбас, ╕ ма╓ повне право на в╕дновлення сво╓╖ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕ суверен╕тету на незаконно в╕дторгнутих територ╕ях у будь-який спос╕б ╕ робитиме все для того. Проте, схиляючись до спроб вир╕шити проблему, нав’язану ╖й «братським народом» найперше у правовий, безкровний спос╕б, вона демонстру╓ зовс╕м не слабкодух╕сть чи невпевнен╕сть, а ╢вропейськ╕ п╕дходи до вир╕шення найболюч╕ших проблем. При тому дуже важливо розум╕ти, що т╕, хто хот╕в би паразитувати на ╖╖ толерантност╕,не мають плекати жодних ╕люз╕й щодо нашого довготерп╕ння. Воно ма╓ меж╕.

Валентин БУТ
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 13.05.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17092

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков