Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4500)
З потоку життя (7297)
Душі криниця (4191)
Українці мої... (1689)
Резонанс (2201)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1854)
Крим - наш дім (1190)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (246)
Бути чи не бути? (395)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (234)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 08.04.2016
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Анатол╕й КАЧАН

Коли Бог роздавав таланти новонародженим у 1942 роц╕ (саме тод╕ з’явилося маля в родин╕ Качан╕в ╕з с. Гур’╖вц╕, що лежить у понизз╕ р╕чки Буг, на Микола╖вщин╕), Толю в╕н щедро обдарував хистом дитячого поета, в чому н╕коли не розкаювався. Але спершу Анатол╕й зак╕нчить факультет ф╕лолог╕╖ Одеського ун╕верситету, добиратиметься на уроки як учитель не вулицями м╕стечка Вилкове на Одещин╕, прор╕заного багатьма протоками й каналами, а на старенькому човн╕, бо тут люди, як у Венец╕╖, живуть «на вод╕», ╕ за автобуси й маршрутки ╖м правлять звичайн╕с╕ньк╕ човни; в╕дслужить в арм╕╖, працюватиме в газетах, журналах, видавництв╕.
Друкуватися почав у студентськ╕ роки. З 1969 року виступа╓ з в╕ршами для д╕тей на стор╕нках республ╕кансько╖ преси. У видавництв╕ «Веселка» вийшли його книжки, адресован╕ маленьким читачам: «Джерельце» (1975), «Ворота м╕ста» (1977), «Берегов╕ вогн╕» (1979), «Колос налива╓ться» (1981), «Хвиля хвилю доганя╓» (2012) та ╕нш╕. В╕дсутн╕сть нав’язливо╖ дидактики, знання психолог╕╖ дитини ╕ висока художн╕сть — основн╕ риси його творчого доробку. Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни. Лауреат к╕лькох л╕тературних прем╕й, зокрема, прем╕╖ ╕м. Лес╕ Укра╖нки.

Василь ЛАТАНСЬКИЙ с. Пруди в Криму

ШУМИТЬ У МУШЛ╤ МОРЕ
Спогад про Крим

1
Коли шумить у мушл╕ море,
Перед очима пропливають
Горбат╕, як верблюди, гори
╤ корабл╕ на небокра╖,
╤ маяки — сигнальн╕ веж╕
На чорноморськ╕м узбережж╕.
Там у зелених маскхалатах,
Як прикордонники на мис╕,
Вдень ╕ вноч╕ стоять на чатах
Струнк╕, висок╕ кипариси.
Шумить приб╕й
╕ кличе в мандри
Туди, де кв╕тнуть олеандри,
Де колихають сонн╕ хвил╕
Б╕ля причал╕в яхти б╕л╕,
А в син╕м неб╕, як орлани,
Ширяють тихо дельтаплани.
2
Хоча м╕ж Ки╓вом ╕ Кримом
Лежать поля, л╕си ╕ гори,
Я знов ╕ знов перед очима,
Як на екран╕, бачу море.
А в мор╕ граються дельф╕ни,
Летить по хвилях
 катер-скутер,
Сл╕дом у неб╕, як хмарини,
Пливуть барвист╕ парашути.
А ген завмерли б╕ля моря
Ведм╕дь-гора ╕ Ведмежатко.
Колись вони жили у горах
Неподал╕к в╕д Мухалатки.
Та якось ради забаганки
Лишили зв╕р╕ л╕с ╕ гори,
Прийшли на берег
 на св╕танку,
Щоб подивитися на море.
Ведм╕дь завмер
 в╕д здивування,
А ведмежа заверещало,
Коли негадано-неждано
╤з моря Сонце випливало —
Червона куля в три обхвати,
У три обхвати ведмежати!
Та раптом ╖х п╕д час прибою
Солон╕ хвил╕ окропили.
Мабуть, в╕д сол╕ кам’яно╖
Ведмед╕ ╕ закам’ян╕ли…
Ось так я розгадав загадку
Ведм╕дь-гори ╕ Ведмежатка.
Ось так, за сотн╕ миль
 в╕д Криму,
Як у навушнику, всю зиму
Я чую в мушл╕ шум прибою
╤ крики чайок над водою,
╤ шеп╕т юного в╕триська
В кущах-суцв╕ттях
тамариску.
3
Шумить приб╕й
в мо╖й к╕мнат╕,
Але не хоче
розказати —
Як мушля ловить
хвил╕ моря,
Як переносить ╖х
до мене
Через л╕си
╕ Кримськ╕ гори,
Коли на н╕й
нема антени?
Цю та╓мницю
зна╓ равлик,
Що за в╕кном
живе на клен╕,
Бо в нього,
каже брат м╕й Павлик,
╢ на хатинц╕ дв╕ антени.
Захоче равлик — на вс╕ боки
Антени виставить висок╕
╤ мультик дивиться про море,
Про маяки ╕ Кримськ╕ гори.
Захоче — вирушить
 у мандри
Туди, де кв╕тнуть олеандри,
Де колихають сонн╕ хвил╕
Б╕ля причал╕в яхти б╕л╕,
Де в син╕м неб╕, як орлани,
Ширяють тихо дельтаплани.
Бо краще все ж
 красоти Криму,
╤ Карадаг, ╕ дельтаплани
Хоч раз побачити живими,
А не у снах чи на екран╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16961

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков