Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 25.03.2016
З ПЛЕЯДИ ШЕВЧЕНК╤ВСЬКИХ ЛАУРЕАТ╤В ВАСИЛЬ ПИЛИП’ЮК – ОДЕРЖИМИЙ УКРА╥НОЮ, КРАСОЮ, ФОТОМИСТЕЦТВОМ

Св╕тов╕дчуття

«Минуле ми зм╕нить не в змоз╕,
Бо вже майбутн╓ на пороз╕.
╤ мить ╕ в╕чн╕сть р╕вн╕ ╓»
(╫ете, «Запов╕т»)

Кожна розвинена кра╖на для вшанування видатних творц╕в нац╕онально╖ культури впроваджу╓ найвищ╕ державн╕ нагороди ╕мен╕ беззаперечних духовних авторитет╕в, що стали символами т╕╓╖ чи ╕ншо╖ нац╕╖. Яскравим прикладом може слугувати прем╕я Сервантеса в ╤спан╕╖ чи Шексп╕ра в Англ╕╖.
Цьогор╕ч мина╓ 55 рок╕в ╕з часу заснування 20 травня 1961 року Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка – найпрестижн╕шо╖ творчо╖ в╕дзнаки держави за вагомий внесок у розвиток укра╖нсько╖ культури. За б╕льш н╕ж п╕встол╕тн╕й пер╕од ╖╖ лауреатами в р╕зн╕ роки стали понад 600 найталановит╕ших митц╕в ╕ десятки колектив╕в за вершинн╕ досягнення в сфер╕ л╕тератури, мистецтва, публ╕цистики, журнал╕стики, як╕ утверджують висок╕ гуман╕стичн╕ ╕деали та нац╕ональну св╕дом╕сть ╕ самобутн╕сть укра╖нського народу. Ось буквально дек╕лька ╕мен, якими пиша╓ться не лише укра╖нське сусп╕льство, а й св╕това сп╕льнота – це поетеса Л╕на Костенко, вчений-л╕тературознавець ╤ван Дзюба, художник ╤ван Марчук, композитор Мирослав Скорик, мислитель-ф╕лософ ╕ письменник Микола Руденко, сп╕вак Анатол╕й Солов’яненко. З╕ списком достойних з найдостойн╕ших можна ознайомитися в Енциклопедичному дов╕днику «Шевченк╕вськ╕ лауреати 1962-2012 рр.». Однак тираж цього важливого видання жалюг╕дний – всього 2000 прим╕рник╕в! Але ж там м╕ститься ╕нформац╕я про найдосконал╕ш╕ осяги розвитку укра╖нсько╖ культури б╕льш н╕ж за п╕встол╕ття! На жаль, про Шевченк╕вських лауреат╕в у наш╕й кра╖н╕ згадують вкрай р╕дко, х╕ба що п╕д час церемон╕╖ ╕навгурац╕╖ у дн╕ народження нашого Пророка. Проте кожна нац╕я повинна обожнювати сво╖х геро╖в, оск╕льки нац╕ональна пам’ять – один ╕з вагомих компонент╕в нац╕онально╖ ╕дентичност╕ та самобутност╕ нац╕╖, тяглост╕ ╖╖ традиц╕й, здобутк╕в й перспектив. Тому творч╕сть Шевченк╕вських лауреат╕в ма╓ стати культурним фундаментом духовного зростання усього сусп╕льства, живити його сво╖ми високими мистецькими зразками.
Саме тому у переддень сво╓р╕дного 55-л╕тнього юв╕лею Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка варто започаткувати сер╕ю публ╕кац╕й ╕ теле- й рад╕опередач про ╖╖ славетних лауреат╕в.
Серед ц╕╓╖ шановано╖ когорти високодостойних укра╖нц╕в особливе м╕сце пос╕да╓ постать Василя Пилип’юка. Насамперед, увагу до цього феноменального митця приверта╓ його ун╕кальний у певному сенс╕ жанр – фотомистецтво. Василя Пилип’юка по праву можна назвати першопрох╕дцем, п╕онером народження високохудожньо╖ фотограф╕╖ як мистецтва живописання св╕тлом за допомогою фотокамери, а насправд╕ за допомогою тонкого ╕ гострого зорового об’╓ктива самого Майстра. В╕н, як свого часу великий Леонардо да В╕нч╕, зрозум╕в важлив╕сть св╕тла для передач╕ божественно╖ справжньо╖ краси об’╓кта його зац╕кавлення. Для осягнення цього нелегкого мистецтва Василь Пилип’юк проявив титан╕чну наполеглив╕сть ╕ вперт╕сть, крок за кроком перетворюючи процес фотограф╕╖ у процес фотоживопису. ╤ каторжна праця принесла усп╕х: в╕н став беззаперечним авторитетом у галуз╕ мистецько╖ фотограф╕╖, створив галерею фотомистецтв «Св╕тло ╕ Т╕нь» ╕ став президентом однойменного видавничого п╕дпри╓мства, в╕дродив журнал «Св╕тло ╕ Т╕нь» ╕ став його головним редактором, в╕дкрив першу в Укра╖н╕ спец╕альн╕сть з художньо╖ фотограф╕╖ у Льв╕вськ╕й нац╕ональн╕й академ╕╖ мистецтв. В╕домий мистецтвознавець Дмитро Степовик, анал╕зуючи творч╕сть Василя Пилип’юка, наголошу╓ на феномен╕ таланту Майстра, якому завдяки дивовижн╕й працездатност╕ вдалося вповн╕ реал╕зувати Божий дар побачити справжню красу ╕ гармон╕ю та передати ╖╖ за допомогою свого ока-об’╓ктива в ╖╖ божественн╕й первозданност╕. В основ╕ ун╕кально╖ творчост╕ фотомитця лежить безмежна любов до р╕дно╖ земл╕, до свого народу, до його традиц╕й, ╕сторично╖ й культурно╖ пам’ят╕. Саме ця любов до Укра╖ни зближу╓ його ментально з Великим Кобзарем. ╤, власне, ц╕╓ю глибокою любов’ю поясню╓ться його багатор╕чна ╕ незгасаюча одержим╕сть до в╕дтворення краси р╕дно╖ земл╕, ╖╖ людей, незалежно в╕д ╖хньо╖ сусп╕льно╖ ваги. Зв╕дси й ун╕кальна працездатн╕сть Майстра, яка не переста╓ дивувати ╕ захоплювати не лише фанат╕в його творчост╕, а й опонент╕в, як╕ завжди супроводжують талановитих творц╕в. ╤ найголовн╕ше – Василь Пилип’юк в╕днайшов свою (за Сковородою) «сродну працю», яка стала сенсом його творчого життя, його Славнем Укра╖н╕, Людин╕, Крас╕.
То ж який доробок цього титан╕чного Творця на нив╕ укра╖нсько╖ культури? Одразу варто п╕дкреслити, що у рамках дано╖ статт╕ можна лише схематично окреслити доробок фотомитця, який нарахову╓ без малого сто том╕в (!) високомистецьких альбом╕в, як╕ вражають не лише сво╓ю гармон╕йною красою, а й глибоким ╕стор╕ософським осмисленням як нашо╖ давнини, так ╕ сучасно╖ ╕стор╕╖. Фактично Митець зд╕йснив потужний культурний зр╕з буття укра╖нського народу, особливо це стосу╓ться пер╕оду розбудови в╕дроджено╖ Укра╖ни. ╤ ще сл╕д наголосити на об’╓днавч╕й ╕де╖ його творчого доробку: з неменшою силою таланту ╕ закоханост╕ Василь Пилип’юк фотоживопису╓ пейзажн╕ полотна й ╕сторичн╕ м╕сця як Зах╕дно╖, так ╕ Сх╕дно╖, П╕вденно╖, П╕вн╕чно╖ Укра╖ни. Особливо щемливо за сьогодн╕шн╕х обставин сприймаються фотокартини Автономно╖ Республ╕ки Крим. Його трилог╕я «Це — моя Укра╖на» — безсмертний Г╕мн Укра╖н╕, ╖╖ надзвичайн╕й природн╕й крас╕ ╕ багатству. Фотомайстер сво╖м високоестетичним в╕дтворенням «7 природних чудес Укра╖ни» (перший том), Нац╕ональних парк╕в Укра╖ни (другий том) ╕ визначних арх╕тектурних пам’яток Укра╖ни (трет╕й том) зум╕в вразити укра╖нц╕в, переконати ╖х, що ми над╕лен╕ Творцем найкращою землею, яку ми повинн╕ в╕дкривати для себе повсякчас. Саме ця дивовижна Краса породжу╓ та форму╓ видатн╕ особистост╕ й таке багатство талановитого укра╖нського люду. Мимовол╕ тут згаду╓ться праця нашого Пророка «Живописна Укра╖на». Саме ця всеохоплююча любов Тараса до р╕дно╖ Укра╖ни духовно передалася маленькому Васильков╕ з молоком матер╕ у живописному гуцульському сел╕ Новоселиц╕ на ╤вано-Франк╕вщин╕, як свого часу маленькому Тарасиков╕ у Кирил╕вц╕ на Черкащин╕. Це ще один штрих-св╕дчення нашо╖ ментально╖ ╓дност╕ ╕ нерозд╕льност╕! Свою безмежну шану до укра╖нського ген╕я Тараса Шевченка Василь Пилип’юк з притаманною йому надзвичайною скрупульозн╕стю ╕ майстерн╕стю передав у двох книгах: «Шевченк╕вська посвята» ╕ «Укра╖на – земля Тараса». Особливо╖ уваги потребу╓ другий том «Укра╖на – земля Тараса», який вийшов до 200-л╕тнього юв╕лею Великого Кобзаря. Ц╕й прац╕ варто присвятити не одну розв╕дку, оск╕льки в Укра╖нськ╕й Шевченк╕ан╕ важко знайти приклад наст╕льки ц╕л╕сно╖ високопрофес╕йно╖ творчо╖ прац╕ з таким ╕нтелектуальним екзистенц╕йним заглибленням в епоху Поета, яке стало результатом фанатичного пошуку Фотомитцем нац╕ональних символ╕в Укра╖ни.
Ще один ц╕кавий напрям творчост╕ Василя Пилип’юка – в╕дтворення сучасно╖ ╕стор╕╖ через зображення знакових постатей в укра╖нськ╕й культур╕, науц╕, державотворенн╕. Сво╓р╕дною мистецькою енциклопед╕╓ю «Микола Колесса – лицар нац╕╖» до стол╕тнього юв╕лею композитора Фотомайстер започаткував сер╕ю «Постат╕», якою в╕н зд╕йсню╓ амб╕тну мету – достойно представити укра╖нське мистецтво, укра╖нську культуру в контекст╕ св╕тово╖ духовно╖ спадщини шляхом висв╕тлення творчого доробку славетних ╕мен молодо╖ Укра╖ни. До прикладу, у ц╕й сер╕╖ вийшли талановит╕ ╕ пристрасн╕ книги про таких сво╓р╕дних «маркер╕в укра╖нсько╖ культури ╕ державотворення», як Тарас Шевченко, ╤ван Франко, Дмитро Павличко, Святослав Гординський, Борис Возницький. Як редактор ╕ видавець Василь Пилип’юк тут виявля╓ особливе мистецьке чуття неперес╕чного таланту портретованого. До юв╕лею Лес╕ Укра╖нки Майстер готу╓ книгу-фотодосл╕дження «Укра╖нська кв╕тка-ломикам╕нь», а до 455-р╕ччя Пересопницького ╢вангел╕я – книгу «Зоря Пересопницького ╢вангел╕я».
Чи не вершинним етапом творчост╕ Майстра до його 65-р╕ччя стали глибок╕ ф╕лософськ╕ й естетично наснажен╕ енциклопедичн╕ фол╕анти «Св╕тов╕дчуття епохи» ╕ «Св╕тлопис душ╕». У цих антолог╕ях автор без переб╕льшення демонстру╓ по╓днання «ф╕лософ╕╖ серця» й «ф╕лософ╕╖ розуму», тобто соф╕йн╕сть, притаманну укра╖нському народов╕, якою ╕ поясню╓ться р╕зноман╕ття багатства талант╕в укра╖нц╕в та ╖хн╕й усп╕шний духовний оп╕р гнобителям р╕зного роду впродовж в╕к╕в. Головний герой фотомитця – Укра╖нець, його нац╕ональний характер, культурно-ц╕нн╕сний комплекс життя ╕ поетика р╕дно╖ земл╕ у контекст╕ конкретно╖ ╕сторично╖ епохи та в╕чного плину Часу. Льв╕вський художник Василь Семенюк охарактеризував творч╕сть Василя Пилип’юка як «симфон╕ю елег╕й золотого перетину», пор╕вняв його св╕тлини з молитвою гри неперевершеного скрипаля Н╕кколо Паган╕н╕ та з багатожанровою «Людською комед╕╓ю» Оноре де Бальзака, п╕дкреслив безмежну людян╕сть фотомайстра й безмежну стих╕ю його душ╕, що дола╓ прост╕р ╕ ста╓ самим простором. А знаний льв╕вський мистецтвознавець Роман Яц╕в пише: «…Укладен╕ в антолог╕ю твори сприймаються як певн╕ естетичн╕ в╕дм╕тки велико╖ мистецько╖ дороги видатного автора, за якими можна виокремлювати як автономн╕ п╕дтеми рад╕сть ╕ тривогу, драму ╕ публ╕цистику, пафос та оптичну ╕нтригу, а понад усе – в╕дчуття ун╕версальност╕ св╕ту та незбагненност╕ життя Людини… титулований культурно-мистецький д╕яч скерову╓ до сучасник╕в важлив╕ морально-етичн╕ посили, позначен╕ житт╓ствердною парадигмою укра╖нського серця». Глибокою ╕ точною ╓ характеристика творчост╕ Василя Пилип’юка лауреатом Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка Любомиром Медведем. Зокрема, у сво╖й коротк╕й, але ╓мк╕й статт╕ «Св╕тов╕дчуття моменту» художник стверджу╓: «В╕н ум╕╓.., завше налаштований бути незворушливо терпеливим, щоб виждати, дочекатися того моменту, коли розкри╓ться явище, проявиться пейзаж, вкладеться пром╕нь св╕тла на апогей сутност╕ того чи ╕ншого об’╓кта. Його неск╕нченна погоня усл╕д м╕нливого буття вража╓ сво╓ю одержим╕стю, а змагання з часом у межах десятих ╕ сотих дол╕ секунди здатне викликати подив…».
Так╕ оц╕нки творчих здобутк╕в Василя Пилип’юка неперес╕чними майстрами мистецтва сучасност╕ дають п╕дстави в╕днести цього ун╕кального фотомитця до творц╕в нового р╕зновиду образотворчого мистецтва – жанру «св╕тложивопису».
Саме через живописання св╕тлом фотополотен Пилип’юк сво╖м оком-об’╓ктивом переда╓ божественну красу ╕ гармон╕ю у глибоко психолог╕чних портретах укра╖нц╕в, у природних пейзажах, у культурно-мистецьких пам’ятках нашо╖ ╕стор╕╖. Його полотна наснажен╕ рад╕стю, оптим╕змом, красою, любов’ю до р╕дно╖ земл╕, до свого укра╖нського народу. Саме завдяки св╕тложивопису йому вдалося в╕дсунути на задн╕й план т╕ньову сторону людсько╖ природи ╕ заакцентувати увагу на ╖╖ божественн╕й складов╕й, яка да╓ над╕ю ╕ вселя╓ в╕ру у перемогу людяност╕ в людин╕, у перемогу Св╕тла над Темрявою. Уся його титан╕чна праця в╕дпов╕да╓ постулатам Великого Тараса: «Раз добром з╕гр╕те серце// В╕к не охолоне», «Свою Укра╖ну люб╕ть// Люб╕ть ╖╖ во время люте…», «╤ чужому научайтесь// й свого не цурайтесь…». ╤ ця одержима праця обов’язково приведе наполегливого Майстра до зд╕йснення сво╓╖ запов╕тно╖ мр╕╖ – створення в Укра╖н╕ не лише кафедри фотомистецтва, а й академ╕╖ фотомистецтва.
Тому св╕тла й багатогранна творча спадщина заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни, художника М╕жнародно╖ федерац╕╖ фотомистецтв (FIAP), члена презид╕╖ та правл╕ння Нац╕онально╖ сп╕лки фотохудожник╕в Укра╖ни, заступника президента Св╕тового об’╓днання фотограф╕в укра╖нц╕в (С.О.Ф.У США), професора Василя Пилип’юка, як ╕ творч╕сть багатьох лауреат╕в Шевченк╕всько╖ прем╕╖, ма╓ стати невичерпним джерелом духовного й культурного зростання, джерелом утвердження нац╕онально╖ ╕дентичност╕, гордост╕ й людсько╖ г╕дност╕. То ж звертаймося, вивчаймо, шануймо творчий доробок не лише наших пращур╕в, а й сучасних творц╕в укра╖нсько╖ й св╕тово╖ культури.

Наталя ГУМНИЦЬКА
Фото Василя Пилип’юка

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16882

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков