Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 25.03.2016
ГЕОРГ╤Й ГОНГАДЗЕ ЗНАЙШОВ СПОК╤Й...

Пам’ять

Вбитого у 2000 роц╕ журнал╕ста Георг╕я Гонгадзе поховали на територ╕╖ церкви Миколи Набережного в Ки╓в╕. Як пов╕домля╓ кореспондент «Укр╕нформу», п╕д час в╕дсп╕вування Гонгадзе у церкв╕ фотокореспонденти та в╕деооператори не зн╕мали в храм╕. Саму ж церемон╕ю поховання на територ╕╖ храму ЗМ╤ змогли заф╕ксувати.
Попрощатися з Гонгадзе прийшли родич╕, знайом╕ Георг╕я, журнал╕сти, деяк╕ народн╕ депутати, зокрема, Представник Президента у Верховн╕й Рад╕, нардеп в╕д фракц╕╖ БПП Степан Куб╕в, голова Ком╕тету з питань свободи слова, нардеп в╕д фракц╕╖ «Народного фронту» В╕ктор╕я Сюмар, нардеп в╕д Радикально╖ парт╕╖ ╤гор Мос╕йчук, позафракц╕йний Володимир Парасюк, Св╕тлана Зал╕щук (БПП), Мустафа Най╓м (БПП), Серг╕й Лещенко (БПП). Також попрощатися з Гонгадзе прийшли м╕н╕стр молод╕ та спорту ╤гор Жданов та представник АП Ростислав Павленко.
* * *
Напередодн╕ Президент Укра╖ни П. Порошенко передав вдов╕ загиблого журнал╕ста Георг╕я Гонгадзе Мирослав╕ нагороду Героя Укра╖ни.
«Майже через 16 рок╕в п╕сля траг╕чно╖ загибел╕ ╫╕╖ маю високу честь ╕ велику в╕дпов╕дальн╕сть передати Вам ╕ ваш╕й родин╕ вищу державну нагороду, яка по праву належить Георг╕ю Гонгадзе», — сказав президент.
Глава держави в╕дзначив величезний внесок Георг╕я Гонгадзе в розбудову незалежно╖ Укра╖ни, боротьбу за свободу слова та розвиток незалежних ЗМ╤. «Сво╓ життя Георг╕й в╕ддав за Укра╖ну. В╕н ╓ прикладом того, яким ма╓ бути справжн╕й укра╖нець», — сказав Петро Порошенко.
╢ под╕╖ та люди, як╕ визначили розвиток укра╖нсько╖ журнал╕стики та укра╖нського протесту на десятил╕ття. Мен╕ зда╓ться, що наша розсл╕дувальна журнал╕стика змогла народитися ╕ в╕дбулася т╕льки тому, що п╕сля Георг╕я ╕ колосального резонансу, що посл╕дував за ним, була дана негласна команда журнал╕ст╕в не ч╕пати. ╤накше б укра╖нських розсл╕дувач╕в чекала доля вифле╓мських немовлят. А п╕сля смерт╕ Георг╕я укра╖нський протест отримав новий ╕мпульс.
— Ось, чому ви кажете, що Майдан╕в було три. Ви обража╓те пам’ять Г╕╖, — казав комусь поруч колишн╕й генпрокурор В╕ктор Шишк╕н.
— Ви ма╓те на уваз╕ акц╕ю «Укра╖на без Кучми»? — перепитала я.
— Так. Адже тод╕ теж було, як при Янукович╕, безнад╕йно авторитарно. А смерть Г╕╖ породила протест.
— Це так, — погоджуюся з ним. — Пам’ятаю, ми ходили на акц╕╖. Будь-яка людина, яка любить свободу, завжди буде йому вдячна.
— Це так, — погоджу╓ться Володимир Парасюк, який прийшов з величезним букетом троянд, — коли в╕н загинув, то я ще в школ╕ вчився. Але у Львов╕ в╕н був нашим геро╓м.
Ми вс╕ разом сто╖мо перед входом у храм Миколи Набережного, де проходить прощання з Георг╕╓м Гонгадзе.
Георг╕й зник у вересн╕ 2000 року. Яскравий, опозиц╕йний, завжди незг╕дний з владою.
Через два тижн╕ в Таращанському л╕с╕ було знайдено його обезголовлене т╕ло. Пот╕м посл╕дував касетний скандал, коли заговорили про причетн╕сть президента Леон╕да Кучми до зникнення ╕ вбивства. Пот╕м було багато сл╕в, тимчасова сл╕дча ком╕с╕я з розсл╕дування (скаж╕мо так, нап╕в╕м╕тац╕я — нап╕вправдиве розсл╕дування, думаю, що чисто укра╖нська технолог╕я) цього вбивства. Весь цей час т╕ло Георг╕я перебувало в морз╕, мама не визнавала в ньому сина ╕ в╕дмовлялася ховати. Цей момент дел╕катно обходили мовчанням. ╤ ось сьогодн╕ в храм╕ Миколи Набережного Укра╖нсько╖ автокефально╖ православно╖ церкви в╕дбулося в╕дсп╕вування Георг╕я. Кажуть, що саме в цей храм ходив Георг╕й. Зараз шлях розсл╕дування, здавалося, пройдено. Знайден╕ виконавц╕. ╤ померли вс╕, хто м╕г назвати замовника.
Зак╕нчувалася л╕тург╕я ╕ починалося в╕дсп╕вування Георг╕я. Мен╕ вдалося протиснутися в храм. Море знайомих людей, пол╕тики початку 90-х, д╕аспора, Хмара, Пинзеник, Ф╕ленко, Грин╕в.
Поруч з╕ мною стояв Святослав Вакарчук.
«Мол╕мося до Господа, щоб В╕н простив йому всяку провину, навмисне ╕ ненавмисне» (чин в╕дсп╕вування).
— Хлопц╕, перестаньте фотографувати, — звернувся Святослав до тих, хто зн╕мав. Це було прохання Мирослави — об╕йтися в цей день без коментар╕в, а фотографам ╕ операторам працювати з дистанц╕╓ю. Вона ма╓ право, вона по╖хала з дочками в Америку 15 рок╕в тому. Але вс╕ 15 рок╕в при╖жджала, щоб зустр╕чатися з╕ сл╕дчими. Вона проходила цю справу як кожне нове коло пекла.
«Ми ма╓мо злочинця, ма╓мо вбивць, як╕ сидять на лав╕ п╕дсудних. У мене нема╓ сумн╕в╕в, що це — люди, як╕ вбивали. Для мене було принципово з’ясувати: чи це вони, чи це п╕дставн╕ особи. Я сама ставила ╖м запитання. Це була така мука... Але я роблю це для вс╕х, ╕ для себе особисто, я хочу для себе зняти запитання. Сто в╕дсотк╕в з ╖хн╕х розпов╕дей, з детальних опис╕в повед╕нки Георг╕я я зрозум╕ла, що вбивали вони. Але в нас нема╓ генерала Кравченка, багатьох ╕нших заступник╕в колишнього генерала, у нас ╓ п╕дозри, що наказ дав Кучма», — розпов╕дала вона мен╕ в одному з╕ сво╖х ╕нтерв’ю.
Я шукаю очима Мирославу. Вона в чорному капелюшку. Доньок Нану ╕ Солом╕ю не бачу, хоча знаю, що вони при╖хали. Актив╕стки, спортсменки, люблять книжки, Мирослава говорила, що вони схож╕ на Георг╕я. Минулого року вони повинн╕ були вступати до ун╕верситету. ╥╖ адвокат Валентина Теличенко тод╕ з╕знавалася, що люди, як╕ чули б розмови Мирослави про вступ ╕ про витрати, що постають перед нею, назавжди закрили б тему грошей Кучми, за як╕ н╕бито куплена лояльн╕сть с╕м’╖.
«Мол╕мося до Господа, щоб в╕н м╕г без осуду постати перед страшним Престолом Господа» (чин в╕дсп╕вування).
Т╕ло Георг╕я ховали в закрит╕й трун╕, вкрит╕й укра╖нським ╕ грузинським прапорами. Я вслухаюсь в слова молитви, де ми вс╕ н╕би сто╖мо ╕ просимо прощення за вс╕ гр╕хи пок╕йного, в╕льн╕ ╕ нев╕льн╕. В цей день великодушн╕сть ╕ поблажлив╕сть просила мало не вся ки╖вська журнал╕стика, Мостова, Бутусов, К╕п╕ан╕, екс-колеги Лещенко ╕ Мустафа. ╤ начебто вс╕м з фотограф╕╖ усм╕хався Георг╕й. ╤ н╕би був тут.
Цю тему неск╕нченно намагалися експлуатувати пол╕тики. Одн╕ були керован╕ сво╓ю образою, друг╕ — марнославством, трет╕ — помстою. Але ця справа прос╕ювала пол╕тик╕в, виявляючи ╖хню гнил╕сть ╕ податлив╕сть або посл╕довн╕сть.
У щир╕сть Мирослави я в╕рила завжди. У тому ж ╕нтерв’ю я запитала ╖╖, чи в╕рить вона в те, що влада у 2004 роц╕ мирно передала повноваження Ющенку в обм╕н на те, що Кучма отримав гарант╕╖ в╕д ново╖ влади, що ця справа не буде розсл╕дуватися.
«Я п╕дозрюю ╕ в╕дчуваю, але я можу висловити т╕льки сво╖ п╕дозри, що д╕йсно були дан╕ як╕сь гарант╕╖ безпеки. На якому р╕вн╕ ц╕ гарант╕╖ безпеки давалися, що об╕цяли натом╕сть — це питання. Доказ╕в, лист╕в, угод я не маю. Тому я не можу стверджувати стов╕дсотково, що нова влада дала гарант╕╖ попередн╕й. Але лог╕ка под╕й, як╕ в╕дбуваються зараз ╕ як╕ сталися п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖, п╕дказу╓, що реально╖ пол╕тично╖ вол╕ довести розсл╕дування до к╕нця нема╓.
— Чи мала право нова влада давати так╕ гарант╕╖ тим, кого вважала винним у вбивств╕ Георг╕я? — наполягала я, хоча бачила, що розмова болюча.
— Ви зна╓те, ск╕льки раз╕в я ставила соб╕ це запитання... Ви зна╓те, як боляче усв╕домлювати, що хтось бере на себе право вир╕шувати: стратити чи милувати. Я вважаю, що це — питання закону, суду у правов╕й держав╕. ╤ якщо таке р╕шення бере на себе якась окрема особа, то в╕д цього дуже боляче. ╤ це бол╕сне питання, чи давалися новою владою гарант╕╖ попередн╕й влад╕ — це питання для мене в╕дкрите.
Ми говорили про це у 2006 роц╕. Сьогодн╕ надвор╕ 2016-й. Думаю, що ця в╕дпов╕дь Мирослави актуальна ╕ сьогодн╕.
«З╕ святими упок╕й, Христе, душу раба Твого, де нема╓ хвороб, скорбот ╕ страждань, але життя в╕чне блаженне» (чин в╕дсп╕вування).
Бути похованим на територ╕╖ церкви — це честь. Георг╕й заслужив ╖╖.
Й якою би довгою ╕ болючою не була б справа, яка б к╕льк╕сть кон’юнктурник╕в ╖╖ не обс╕ла, ск╕льки б зрад вона не вивезла, Георг╕й може заспоко╖тися. Адже вс╕ його д╕ти виросли. Наною ╕ Солом╕╓ю в╕н м╕г би пишатися. «Укра╖нська правда», його «Укра╖нська правда», стала такою, про яку в╕н, мабуть, ╕ не мр╕яв. ╤ третя його дитина, на батьк╕вство яко╖ в╕н м╕г претендувати... Укра╖нський протест. Саме п╕сля Г╕╖ в╕н почав зростати, ставав зр╕лим ╕ усв╕домленим. Його носить в соб╕ будь-який громадянин Укра╖ни. ╤ в╕ддати сво╓ життя за це Георг╕ю було б не шкода.

Лана САМОХВАЛОВА
ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16879

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков