Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 11.03.2016
НЕ ЦУРАЙМОСЬ, БРАТИ, СВОГО РОДУ Й КОР╤ННЯ!

В сво╖й хат╕ – своя й правда!

Два роки тому я написала невелике досл╕дження чи нарис про пошуки родоводу с╕мейства мо╓╖ свекрухи з╕ знано╖ в ╕стор╕╖ родини Кочубе╖в. Зв╕сно, що пошуки корен╕в яко╖сь родини - це потр╕бна справа, але не т╕льки цього варто не цуратися. Справа в тому, що у нас, укра╖нц╕в, в╕ками вбивали, вживляли почуття меншовартост╕. ╤ не т╕льки у нас, та в мене душа болить найб╕льше за св╕й народ, укра╖нський. Ось написала «народ», хоч треба «нар╕д», та комп’ютер п╕дкреслив червоним, що я помиляюсь. Я помиляюсь, бо в мо╖й зрусиф╕кован╕й мов╕ вже давно багато сл╕в треба писати ╕ говорити, як «старший брат», а точн╕ше, «сестра». 27 вид╕в л╕нгвоциду використовували л╕нгв╕сти СРСР, щоб доказати нам ╕ св╕ту, що укра╖нсько╖ мови взагал╕ нема, що вона штучно створена поляками вкуп╕ з Шевченком, що вона — мужицька, що нею можуть говорити т╕льки дурн╕, неосв╕чен╕ люди, що вона свиняча, собача. «Не мог написать заявление на человеческом языке?» - сказав начальник цеху сво╓му заступников╕, побачивши, що той написав заяву укра╖нською мовою. (╤ це трапилось у Львов╕, а не в Костром╕!) Розпов╕дав мен╕ це той заступник ╕ плакав в╕д образи ╕ безсилля.
╤ от населення вс╕х м╕ст, м╕стечок, задрипаних райцентр╕в вважало себе городськими, тобто культурними, ╕, щоб не подумали, що вони — дурн╕ колгоспники, говорило «на общепонятном», тобто рос╕йською. А в батьк╕в не вистачало знань, см╕ливост╕, бажання пояснити сво╖м нерозумним чадам, якою древньою, багатою, мелод╕йною, сп╕вучою ╓ наша укра╖нська мова, солов’╖на, одна з найкращих у св╕т╕. Для кожного народу його власна мова ╓ найкращою, як ╕ кожн╕й дитин╕ його мама найкраща, але наша д╕йсно належить до найкрасив╕ших мов св╕ту. Та щоб це побачити, треба ╖╖ знати, вивчати, прислухатись до мови сво╓╖ прабабус╕, яка виросла в глухому укра╖нському сел╕ ╕ все життя говорила р╕дною мовою. Тод╕ ╕ в старост╕ ви будете згадувати ╕ вкраплювати в свою мову справжн╕ перли – народну мудр╕сть.
Мова мо╓╖ бабус╕ Оксани Йосип╕вни Гросул вся була наповнена ц╕╓ю мудр╕стю. Я часто використовувала в сво╖й мов╕ ц╕ перлинки, хоч востанн╓ бачила бабусю у 1953 роц╕. Зараз я теж давно бабуся, але намагаюсь ╕ тепер ц╕ перлини не забувати ╕ використовувати. Часом зда╓ться, що я вже ╖х забула. Та ось в хат╕ сина побачила книжечку, яка д╕сталась йому в спадок в╕д мо╓╖ мами, ╕ яка назива╓ться «Народна мудр╕сть». ╤, о диво, в н╕й з╕бран╕ саме т╕ перли, за якими я сумую, живучи 60 рок╕в в Криму, де мало хто говорить укра╖нською, а ще менше – багатою, колоритною мовою мо╓╖ неграмотно╖ с╕льсько╖ бабус╕ з села Глодоси на К╕ровоградщин╕ (зараз, нарешт╕, хочуть перейменувати К╕ровоград в ╤нгул чи ╤нгульськ — за назвою р╕чки, яка там прот╕ка╓). Приведу хоч трошки зразк╕в народно╖ мудрост╕. Можливо, якщо ви говорите укра╖нською, то теж ╖х зна╓те.

Передав кут╕ меду!
Перелива╓ з пустого в порожн╓.
Тримай язик за зубами!
Треба знати, де що сказати.
Таке верзе, що й купи не держиться.

Треба знати, як моргати, щоб карбованц╕в набрати. (Це улюблена приказка Корн╕я Чуковського, який написав «Муху-цокотуху» ╕ для якого укра╖нська мова до к╕нця життя була р╕дною ╕ улюбленою, хоч його ╕ вважають рос╕йським письменником).

Шила в м╕шку не схова╓ш.
Краще синиця в жмен╕, н╕ж журавель у неб╕.
П╕деш туди, куди Макар телят не ганяв!
Кому вес╕лля, а курц╕ смерть.
Який Сава, така й слава.
Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно!
Т╕сно - ╕ яблуку н╕де впасти.
Що з воза впало, те пропало.
Не буде баба д╕вкою.
Згадала баба, як д╕вкою була.
Стар╕сть — не рад╕сть, а вмирати не хочеться.

╤ таких присл╕в’╖в ╕ приказок — тисяч╕, на вс╕ випадки життя.
Пам’ятайте ╖х, використовуйте! Це зробить вашу мову яскравою, багатою, виразною. Люб╕ть р╕дну мову! Пишайтесь р╕дною мовою!

Алла ОСАДЧА,
кримчанка, яка любить р╕дну укра╖нську мову
м. Феодос╕я

P. S. ╤ на завершення — два улюблен╕ в╕рш╕ про нашу мову...

НЕ НА ТЕ РЯТУВАЛИ Д╤ДИ

Спонукав нас ╕мперський Прокруст
до нев╕рност╕ р╕дному слову.
В укра╖нця зрина╓ ╕з вуст:
«Я, ты знаешь, забыл свою мову!»
Як цього зрозум╕ть молодця,
що не здатен свого розкумекать,
коли нав╕ть заблудла в╕вця
не забуде по-сво╓му мекать?
Нашу мову в час горя-б╕ди,
не одно╖ тяжко╖ навали,
не на те рятували д╕ди,
щоб онуки ╖╖ забували.
Дмитро Б╤ЛОУС
* * *
Не запозичена,
Не вкрадена н╕ким.
Н╕зв╕дки не привезена, а наша
Сп╕вуча мова житиме в╕ки
╕ не замовкне пусткою назавше.
Бо р╕д живий!
Кор╕нням вузлуватим –
По всьому св╕т╕... Сестри ╕ брати!
Д╕тей склика╓ Укра╖на-мати
Щоб р╕дну мову серцем захистить.
Олекс╕й ЯЦУН

РУХ «ЗА МОВУ» — https://www.facebook.com/ZaMovuUa/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16793

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков