Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.02.2016
«КОЛИ ЗАСП╤ВАЛА ЦЮ П╤СНЮ, Я Н╤БИ ЗВ╤ЛЬНИЛА ДУШ╤ ЗАГИБЛИХ П╤Д ЧАС ДЕПОРТАЦ╤╥ ЛЮДЕЙ...»

Джамала, сп╕вачка, представниця в╕д Укра╖ни на ╢вробаченн╕

У Стокгольм╕ на 61-му конкурс╕ «╢вробачення — 2016» Укра╖ну представлятиме Джамала. Саме вона з╕ сво╓ю п╕снею «1944» перемогла в нац╕ональному в╕дбор╕, отримавши близько 38 в╕дсотк╕в голос╕в глядач╕в, що взяли участь у голосуванн╕.
Про саму п╕сню, тема яко╖ викликала скандал у рос╕йському пол╕тикум╕ ╕, як насл╕док, резонанс у вс╕х пров╕дних св╕тових ЗМ╤; про атмосферу нац╕онального в╕дбору ╕ майбутн╓ сп╕лкування на ╢вробаченн╕ з рос╕йською командою; про нам╕р Джамали дивувати, дивувати й дивувати на цьому масштабному музичному конкурс╕ — в ╕нтерв’ю сп╕вачки кореспонденту «Укр╕нформу».

У П╤СН╤ — ╤ ЛЮБОВ,╤ ПЕЧАЛЬ

— Джамало, ви написали дуже яскраву ╕ красиву п╕сню, чудово з нею виступили в нац╕ональному в╕дбор╕. В╕та╓мо вас з перемогою! ╤ все-таки, чому ви обрали для ╢вробачення саме тему 1944 року?
— Бажання взяти участь у в╕дбор╕ виникло спонтанно, буквально за тиждень до його початку. А п╕сню «1944» я написала ще п╕втора року тому. Вона лежала соб╕ ос╕бно, я не включила ╖╖ нав╕ть у св╕й новий альбом «Подих», який вийшов чотири м╕сяц╕ тому. П╕сня стала для мене таким сильним ╕ складним емоц╕йним моментом, що я збер╕гала ╖╖ в окрем╕й папц╕, з окремим п╕дписом ╕ все боялася до не╖ повертатися. Тому що тема дуже особиста, тема дуже сумна ╕, звичайно, не хот╕лося зайвий раз засмучуватися, навантажувати себе, знову до не╖ торкатися. Але в якийсь момент я збагнула, що, по-перше, у не╖ дуже г╕дна, хоч ╕ неформатна як для конкурсу, музична складова, плюс важливе смислове навантаження — через одну долю п╕сня розпов╕да╓ про ╕стор╕ю тисяч людей. Це завжди дуже важливо для будь-яко╖ творчост╕: чи то п╕сня, чи картина, ф╕льм ╕ так дал╕. Коли ╓ ц╕л╕сн╕сть форми ╕ зм╕сту — це перемога.
Ось так ╕ вийшло — зб╕глося бажання виступити на ╢вробаченн╕ й усв╕домлення того, що у мене ╓ для нього п╕сня. Це прийшло п╕дсв╕домо, це не було спец╕ально сплановано, це було абсолютно щиро.
— ╤мов╕рно, сама п╕сня п╕дштовхнула вас прагнути до ╢вробачення. В н╕й закладено ст╕льки любов╕ ╕ ст╕льки душ╕!
— Зна╓те, мен╕ кажуть: Джамалочко, ти ж так прекрасно сп╕ва╓ш про кохання — сп╕вай про кохання. Але я ж ╕ сп╕ваю про кохання! Ця п╕сня — про таку любов, що ви т╕льки зрозум╕йте, т╕льки в╕дкрийте сво╖ долон╕ ╕ прийм╕ть ╖╖. Це про велику любов до Батьк╕вщини, про велику любов до свого народу, про ж╕нку, яка пронесла цю свою любов через усе життя. Адже моя прабабуся Назилхан так ╕ не повернулася до Криму. Ви розум╕╓те, в чому трагед╕я? ╥╖ д╕ти, чотири сини, повернулися, а вона не дожила до цього моменту...
— Це ваше послання ╖й — туди, у небеса.
— Так. Ця п╕сня — як пам’ять, посвята ╕ мо╓ зв╕льнення ╖╖ душ╕. Саме так я в╕дчувала п╕сля п╕вф╕налу, коли засп╕вала цю п╕сню, — н╕би я зв╕льнила душ╕ загиблих п╕д час депортац╕╖ людей, як╕ так н╕коли ╕ не змогли повернутися до Криму, я зв╕льнила ╕ себе в╕д цього тягаря... Треба пам’ятати про под╕бн╕ под╕╖, мовчати про них не можна. Не можна, щоб люди зникали без сл╕ду, щоб ╖хн╕ душ╕ були в неспоко╖ ╕ приходили до нас ув╕ сн╕...
╤ я дуже рада, що Укра╖на розд╕лила цей б╕ль, що кожному укра╖нцев╕ це близьке. Мен╕ ст╕льки лист╕в прийшло п╕сля ц╕╓╖ п╕сн╕! ╤ люди пишуть про сво╓ — що ╕ в Зах╕дн╕й Укра╖н╕ були репрес╕╖ та депортац╕╖, ╕ кожен лист — про те, що у них у с╕м’╖ схож╕ ╕стор╕╖. Ви розум╕╓те? ╤ як можна стверджувати, що це зараз н╕кому не потр╕бно?.. Та про що мова! Нема╓ н╕чого б╕льш справжнього, н╕ж любов до сво╓╖ Батьк╕вщини, до кор╕ння, до сво╓╖ с╕м’╖. Це найсправжн╕с╕ньке, що т╕льки може бути.
Ви можете одружитися, закохатися, розлучитися, забутися й так дал╕ — ╕ неск╕нченно сп╕вати про розбит╕ серця. Але з вами до к╕нця ваших дн╕в залиша╓ться ваш родов╕д. Це — те, що нас ╕з вами пов’язу╓ й трима╓ на земл╕ — ось ця незрима нитка наших родинних зв’язк╕в, що йде до нас з минулого. ╢ фраза: «Ми родом ╕з дитинства», от вона — про це.
— Ваш PR-директор Денис Козловський намагався перекласти присп╕в п╕сн╕ з кримськотатарсько╖ мови — цитату вашо╖ прабабус╕. Переклад звучав так: «Я не змогла тут провести свою юн╕сть, тому що ви забрали м╕й св╕т». Все правильно?
— Так, ц╕лком правильно.
— ╤ ще в╕н сказав мен╕, що в текст╕ нема╓ н╕чого такого, в чому вас звинувачують рос╕яни, — там нема╓ пол╕тичного п╕дгрунтя ╕ так╕ слова, як «депортац╕я», «кримськ╕ татари», «Рос╕я», не згадуються.
— Але це нав╕ть трошки см╕шно. Там нема╓ жодного такого слова. Вони можуть збирати безл╕ч ком╕с╕й, розглядати м╕й текст п╕д зб╕льшувальним склом — ╕ не знайдуть там ан╕ слова про пол╕тику. Не знайдуть, тому що ╖╖ там нема╓. У цих словах ╓ т╕льки любов ╕ печаль, там насправд╕ нема╓ нав╕ть докору ╕ конкретно╖ адресац╕╖, а ╓ розпов╕дь в╕д третьо╖ особи. Це — моя розпов╕дь про ту ╕стор╕ю, яка трапилася в 1944-му.
— Джамало, в ориг╕нал╕ ви писали цю п╕сню англ╕йською ╕ кримськотатарською?
— Н╕, спочатку вона була укра╖нською ╕ кримськотатарською. А пот╕м я переклала ╖╖ англ╕йською.

╢ВРОБАЧЕННЯ – НЕ БРАЗИЛЬСЬКИЙ КАРНАВАЛ

— Ви згадали, що глядач╕ вас п╕дтримали. Чи було неспод╕ваним для вас те, що б╕льш╕сть укра╖нц╕в проголосували саме за вашу п╕сню у ф╕нал╕ в╕дбору?
— Дуже було неспод╕вано. Я вже два дн╕ перебуваю в стан╕ шоку, в хорошому сенс╕ цього слова. ╤ це дуже при╓мний стан — ╕ хвилювання, ╕ шок, ╕ в╕дчуття неймов╕рно╖ в╕дпов╕дальност╕. Така дов╕ра, надана мен╕, дуже важлива.
— Вчора у вас був день тиш╕ — не давали ╕нтерв’ю, не в╕дпов╕дали на дзв╕нки. Приходили до тями п╕сля конкурсу, в╕дновлювали сили п╕сля емоц╕йного напруження. Складно було оч╕кувати результату?
— Конкурси — це дуже складно, пов╕рте. А в нед╕лю була така напруга! ╤ вс╕ конкурсанти були такими крутими! Вс╕ вони — мо╖ колеги, ╕ це змушувало ще б╕льше хвилюватися. Дивно було, що ми ус╕ — конкуренти, що нас повинн╕ вибирати. По-чесному, це було якось принизливо. Зна╓те, коли вс╕ ходять один до одного на концерти — ╕ раптом зустр╕чаються на одн╕й сцен╕ в конкурс╕...
Спочатку це було схоже на такий прекрасний музичний фестиваль. Та це й був фестиваль, яким Укра╖на, безперечно, повинна пишатися, бо р╕вень ╕ як╕сть нашого музичного в╕дбору оц╕нив увесь св╕т. Практично вс╕ ЗМ╤ написали про те, що це був дуже крутий в╕дб╕р, ╕ кожен знайшов соб╕ свого фаворита. Це ж дуже здорово!
— А вам хто найб╕льше сподобався, чи╖ п╕сн╕?
— У мене взагал╕ було к╕лька фаворит╕в. Мен╕ сподобалися ╕ «SunSаy», ╕ «The Hardkiss», ╕ «Pur:Pur», ╕ «Brunettes Shoot Blondes». Я вс╕х п╕дтримувала, ми вс╕ намагалися одне одного п╕дбадьорювати. Це було дуже зворушливо.
— Скаж╕ть, зауваження Андр╕я Данилка ╕ деяких ╕нших музикант╕в про те, що ваша п╕сня — не зовс╕м для ╢вробачення, не надто вас засмутили? Вони вважають, що там важлива весела, святкова атмосфера.
— Я чула р╕зн╕ п╕сн╕ на ╢вробаченн╕, з р╕зними меседжами ╕ настроями. Якби це був конкурс весело╖ п╕сн╕, по-мо╓му, це просто н╕кого б не влаштувало — н╕ орган╕затор╕в, н╕ учасник╕в. В╕н був би нудним ╕ нец╕кавим. Ну, тод╕ ╖дьте на Бразильський карнавал — там усе в одному ритм╕ ╕ в одн╕й тональност╕. ╤ завжди весело!
— Тобто ви за те, щоб на ╢вробаченн╕ звучали р╕зн╕ п╕сн╕, ╕ серйозн╕ теж?
— Так. Це — конкурс кра╖н, як╕ показують св╕й характер, сво╖ особливост╕. Я як музикант чую це — в як╕й тональност╕ звучить Британ╕я, в як╕й тональност╕ звучать Серб╕я, Босн╕я ╕ Герцеговина, в як╕й тональност╕ звучить Франц╕я. Це завжди чутно. У них витриманий якийсь певний стиль, з року в р╕к вони намагаються виступати однаково круто. А Укра╖на в цьому сенс╕ дуже нестаб╕льна, саме за як╕стю виступу — то добре, то дуже погано, то знову добре, то дуже погано...
— У нас було одне перше м╕сце, а якось з «Гринджолами» ми опинилися мало не в к╕нц╕...
— Так, якось дуже нер╕вно ми йшли вс╕ ц╕ роки. Мабуть, через те, що не було якогось ч╕ткого формату в╕дб╕ркових тур╕в. Ось цього року все зробили за т╕╓ю системою, за якою це проводиться в б╕льшост╕ кра╖н, де проходять в╕дб╕рков╕ тури. ╤ все стало зрозум╕л╕ше. Хоча я все одно робила б нац╕ональний в╕дб╕р в один тур — бо зда╓ться, що в другому тур╕ ти ма╓ш сп╕вати якусь ╕ншу п╕сню. Через це ╓ в╕дчуття вторинност╕ трошки — наче вже один номер подивилися, а тепер давайте пор╕внювати з ╕ншим номером. Це, мен╕ зда╓ться, н╕ до чого. Якщо вже вибрали п╕сню — все, ця п╕сня в╕дправля╓ться на конкурс!
А яким буде цей номер у Стокгольм╕ — для цього, слава Богу, ╓ ще три м╕сяц╕: щоб знайти те плаття, зробити той номер. Все готувати посп╕хом за два тижн╕ до ф╕налу, щоб терм╕ново здивувати всю кра╖ну, ╕ робити в╕дразу в тому вигляд╕, в якому ти будеш представляти це в Стокгольм╕, мен╕ зда╓ться, неправильно. Було просто вкрай мало часу нав╕ть для того, щоб пошити плаття, яке я соб╕ придумала.
— Так ви сам╕ його придумали?! Плаття — фантастичне.
— Дякую вам щиро. Щоправда, я ╕нше соб╕ думала шити, але вс╕, хто дивився на те плаття, коли я ╖м показувала, сказали: м╕н╕мум три тижн╕, ми не встига╓мо. Тобто в╕дмовили вс╕ укра╖нськ╕ дизайнери. От реально, кажуть, ми не будемо п╕дставлятися, тому що це дуже складна робота.
Тож я пошила сукню з LAKE — це наш укра╖нський бренд, а вишивку — кв╕ти — придумав художник Рустем Скиб╕н, ╕ за абсолютно немислимий терм╕н вишив Руслан Панчук. Хоча вони мен╕ теж сказали, що на це потр╕бно м╕н╕мум два тижн╕, — а на той час, щоб почати вишивати, вже потр╕бно, щоб плаття було готове... Одне слово, вс╕ коментар╕ щодо сукн╕ я прийняла, але я не планувала це плаття везти у Стокгольм.
— Тобто у Стокгольм╕ буде абсолютно нове?
— Звичайно. Все буде нове, все ╕нше. Я буду дивувати, дивувати ╕ дивувати! ╤ це ма╓ в╕дбуватися по наростаюч╕й.

ЧИМ Б╤ЛЬШИЙ В РОС╤╥ СКАНДАЛ, ТИМ Б╤ЛЬШЕ ╤НТЕРЕСУ У СВ╤ТОВИХ ЗМ╤

— Джамало, ваша перемога у в╕дб╕рковому конкурс╕ викликала в Рос╕╖ чи не б╕льший резонанс, н╕ж в Укра╖н╕, ╕ з явним пол╕тичним контекстом. На вас вплива╓ така реакц╕я? Вас це якось зачепило?
— Я вважаю, що вони це даремно. Потр╕бно приймати помилки минулих рок╕в, ╕сторичн╕ помилки, вчинен╕ радянським режимом. Зараз, зрозум╕ло, н╕хто не шука╓ винних. Але це було, цей факт мав м╕сце, його оф╕ц╕йно визнали злочином ще п╕д час ╕снування СРСР. Не треба агресивно на нього реагувати, потр╕бно просто його прийняти — ╕ край. Чим б╕льше в Рос╕╖ розгоря╓ться скандал, тим б╕льше ╕нтересу це виклика╓ у вс╕х св╕тових ЗМ╤. Якби вони спок╕йно в╕дреагували, св╕т, напевно, не надав би такого значення. А так вийшли матер╕али на цю тему — я без переб╕льшення кажу — у вс╕х пров╕дних св╕тових ЗМ╤.
— Яких, до прикладу?
— «Reuters», «Associated Press», «France Press», «Deutsche Welle», «BBC», «The Guardian», «The Washington Post», «Le Figaro», «Billboard». Ви можете подивитися цей список, в╕н просто неск╕нченний! ╤ це ось за ц╕ к╕лька дн╕в. От така реакц╕я.
— Виходить, св╕т вир╕шив з’ясувати, що ж там за ╕стор╕я, ╕ рос╕яни з╕грали вам на руку?
— Звичайно. Вони розпалили ╕нтерес. Ну от, розум╕╓те, сп╕вала д╕вчинка про бабусю — ╕ тут таке зчинилося... Кожен на ╢вробаченн╕ сп╕ва╓ про те, що його хвилю╓. Комусь розбили серце, у когось вкрали машину — ╕ в╕н сп╕ва╓ про це в жарт╕влив╕й форм╕. Хтось сп╕ва╓: «Цигель, цигель, ай лю-лю!». Все що завгодно. Але виходить, що вс╕х зац╕кавила моя тема.
— Ви розрахову╓те на п╕дтримку кримських татар на ╢вробаченн╕?
— Звичайно. Ну про що мова!
— Нав╕ть якщо вони будуть голосувати в╕д ╕мен╕ Рос╕╖?
— Звичайно, це ╓дина можлив╕сть, яка у них ╓.
— Яким, ви дума╓те, буде ваше сп╕лкування на ╢вробаченн╕ з рос╕йською командою? Рос╕ю представлятиме Серг╕й Лазар╓в.
— Я знаю Серг╕я ще з «Ново╖ хвил╕»... Слухайте, це ж м╕жнародний конкурс! Звичайно, ми вс╕ будемо сп╕лкуватися, якось перетинатися. Я буду намагатися максимально оминати пол╕тичн╕ теми. Я буду намагатися не п╕ддаватися на провокац╕╖. Я буду намагатися говорити про музику ╕ займатися сво╓ю справою — готуватися до номера, виступати так, щоб кожен раз це було дедал╕ краще, з мурашками по шк╕р╕, з душею. Не хочу розпорошуватися, ╕накше можна збожевол╕ти — якщо щоразу заводитися в╕д т╕╓╖ чи ╕ншо╖ провокац╕╖, реагувати на кожну шпильку на мою адресу. Зокрема, ╕ щодо того, що я використала не ту тему...
— Джамало, чи можете нам розкрити хоча б як╕сь подробиц╕ п╕дготовки до ╢вробачення. Хто буде ставити номер, кого ви до нього залучите?
— Ще дуже мало часу зб╕гло, ще н╕чого не зрозум╕ло. Зрозум╕ло, що в основному це буде команда «СТБ», оск╕льки вони — наш головний партнер з п╕дготовки до ф╕налу конкурсу. Але конкретно ще не знаю, що буде, як буде. Буде красиво — це безперечно! Ми вс╕ налаштован╕ на перемогу! Вся команда, яка працю╓ з╕ мною, налаштована на те, щоб перемагати. Фани ╢вробачення вже складають рейтинги. Вчора, наприклад, моя п╕сня була на першому м╕сц╕, сьогодн╕ — на третьому, але нижче п’ят╕рки не опуска╓ться.
— У раз╕ перемоги, в якому укра╖нському м╕ст╕ ви хот╕ли б провести наступне ╢вробачення?
— У Ки╓в╕!
— Чудово, будемо на це чекати. Бажа╓мо вам перемоги, Джамало! Ми вс╕ будемо за вас вбол╕вати. Удач╕ вам — ╕ ус╕м нам!!!

Валентина Пащенко
www.ukrinform.ua

П╕сля укра╖нського в╕дб╕ркового конкурсу на ╢вробачення п╕сня Джамали з’явилася в турецьких новинах, про не╖ почали писати в м╕сцевих газетах, пов╕домила кореспонденту «Крим.Реал╕╖» режисер-постановник турецького телеканалу «ТРТ» Неше Сарисой Каратай.
За ╖╖ словами, Джамала «стала феноменом в ╤нтернет╕», ╕ сп╕вачку необх╕дно до конкурсу запросити з ц╕╓ю п╕снею до Туреччини.
«Туреччина ╕ турецький народ обов’язково п╕дтримають. Кримськ╕ татари ╕ турки – д╕ти одн╕╓╖ матер╕. ╥хн╕й б╕ль – наш б╕ль, наша рад╕сть – ╖хня рад╕сть. Однак цього року Туреччина не ╖де на ╢вробачення. Якби ми брали участь, ус╕ голоси були б за Джамалу», – сказала Неше Сарисой Каратай.
Вона додала, що Джамала «заслугову╓ перше м╕сце за як╕сть музики». «Нав╕ть якщо не буде перемоги, я в╕рю, що в серцях людей вона посяде перше м╕сце. Вс╕ ми зна╓мо, що в конкурс╕ «╢вробачення» на переб╕г голосування негативно впливають пол╕тична дружба, родинн╕ зв’язки. Я не чула композиц╕╖ ╕нших учасник╕в, але Джамала заслугову╓ перше м╕сце за дивовижну композиц╕ю ╕ текст про загальний б╕ль ╕ рани людства – депортац╕ю. П╕сня «1944» т╕льки-т╕льки почала звучати на ╓вропейському музичному ринку. Джамала приверта╓ увагу до проблем людства. П╕сня «1944» розпов╕сть усьому св╕ту про трагед╕ю кримськотатарського народу. Народ, який вижив у депортац╕╖, в якого нема╓ власно╖ арм╕╖, преси, представники якого розкидан╕ по всьому св╕ту, а Батьк╕вщина окупована Рос╕╓ю, сьогодн╕ пиша╓ться сво╖ми новими героями», – сказала турецький режисер.


ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16707

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков