"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Українці мої..."
#6 за 05.02.2016
╤ ВСЕ МИНЕ, ЩО Г╤РКО БУЛО, НАСТАНУТЬ ДИВН╤╥ РОКИ; ЧОГО Ж ВИ СТАЛИ, МО╥ Д╤ТИ?
С╕чневий календар щедрий на свята, але найвелелюдн╕шим ╕ найжадан╕шим у Калин╕вському район╕, що на В╕нниччин╕, ╓ Дн╕ сатири й гумору, присвячен╕ класику укра╖нсько╖ л╕тератури, автору сп╕вомовок, п╕сень, серед них всесв╕тньо в╕домо╖ «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну», л╕карю й громадському д╕ячев╕ Степанов╕ Руданському. Св╕й в╕дл╕к щор╕чне Всеукра╖нське свято сатири та гумору ╕м. Степана Руданського розпочало у 1981 роц╕, й з того часу стало сво╓р╕дною в╕зит╕вкою культурно-мистецького життя цього краю. Ось ╕ цього року 16-17 с╕чня у сел╕ Хомутинц╕ в гарно прибраному музе╖ поета зм╕стовну й ц╕каву екскурс╕ю провела його директор Оксана Петр╕вна Мудрик. Пошановувач╕ поета й л╕каря поклали кв╕ти до пам’ятника Степану Руданському та на могили його батьк╕в, що знаходяться неподал╕к. Глядацька зала Будинку культури була вщент заповнена. Ц╕каву святкову програму п╕дготував м╕сцевий народний фольклорний театр сатири й гумору «В╕нок Руданського», в як╕й по╓дналась весела укра╖нська п╕сня з дотепним гумором. Наступного дня гостей зустр╕чала Калин╕вка. На центральн╕й площ╕ м╕ста грав духовий оркестр Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни. Присутн╕х прив╕тав п╕снями, гуморесками, ╕нсцен╕вками народний колектив «Кумасеньки» районного Будинку культури, лауреат прем╕╖ ╕м. Степана Руданського та колективи художньо╖ самод╕яльност╕ з р╕зних куточк╕в Укра╖ни. На свято запросили в╕йськовослужбовц╕в з Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни та б╕йц╕в АТО. Висл╕в «См╕╓мось ╕ не зда╓мось» – став лейтмотивом свята. Цьогор╕чним лауреатом Всеукра╖нсько╖ л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського став мешканець села Пик╕в Калин╕вського району, член В╕нницького куреня гуморист╕в ╕м. Степана Руданського Олекс╕й Бойко за зб╕рку «Танц╕ у кропив╕», до яко╖ ув╕йшло 250 вибраних гуморесок з його творчого доробку. На свят╕ автор отримав також посв╕дчення члена НСПУ, прочитав дек╕лька сво╖х гуморесок. Дипломантами ц╕╓╖ прем╕╖ став авторський колектив видання «╤ я знов живий св╕т оглядую…» (Ки╖в, 2014), присвяченого 180-р╕ччю в╕д дня народження Степана Руданського. До складу автор╕в ув╕йшли генеральний директор Нац╕онально╖ науково╖ медично╖ б╕бл╕отеки Укра╖ни Ра╖са Павленко, кандидат медичних наук Юр╕й В╕ленський, вчений секретар ННМБУ Олена К╕р╕шева, головний б╕бл╕отекар науково╖ б╕бл╕отеки В╕нницького нац╕онального медичного ун╕верситету ╕м. М. ╤. Пирогова Ольга Юрчишина. Визначною под╕╓ю останнього часу стало перейменування площ╕ Лен╕на та присво╓ння ╖й ╕мен╕ Степана Руданського, про що й було оголошено на святкуванн╕. Багато зусиль до цього доклав правнучатий плем╕нник Степана Руданського, лауреат л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ свого видатного родича, в╕йськовий л╕кар Олекс╕й Боржковський. В Ялт╕, незважаючи на пол╕тичну ситуац╕ю, патр╕оти на день народження поета й л╕каря 6 с╕чня та в день його смерт╕ 3 травня приходять на могилу Степана Руданського, щоб вшанувати його пам’ять. Цього року на адресу земляк╕в поета та його нащадка Олекс╕я Боржковського напередодн╕ свята над╕йшли з Криму SMS, щоправда, рос╕йською мовою: «С днем рождения Степана Руданского!». Шану╓ люд поета й л╕каря, який пророкував Укра╖н╕ щасливе майбутн╓:
Та гей, бики! Зерно посп╕╓, Об╕лл╓ золотом поля, ╤ потече ╕знову медом ╤ молоком свята земля. ╤ все мине, що г╕рко було, Настануть дивн╕╖ роки; Чого ж ви стали, мо╖ д╕ти? Пора настала! Гей, бики!
А чи в незалежн╕й Укра╖н╕ все робиться можливе для г╕дного вшанування пам’ят╕ Степана Руданського? Ще у 1923 роц╕ академ╕к Агатангел Кримський писав: «П’ятдесят л╕т зминуло, в╕дколи помер Руданський (1873), ╕ перед Усеукра╖нською академ╕╓ю наук сто╖ть нев╕дкладна повинн╕сть – дати нарешт╕ академ╕чне видання вс╕х його писань. Разом з тим треба було б якось докладн╕ше вияснити й його житт╓пис, ще й дос╕ дуже-дуже неосв╕тлений». Академ╕чного видання твор╕в Степана Руданського не ма╓мо й дос╕. Ц╕ла низка його твор╕в нев╕дом╕ для перес╕чного читача, бо ще донедавна були п╕д забороною через виразно нац╕ональн╕ мотиви у них: ╕сторичн╕ сп╕ви (поеми) «Мазепа, гетьман укра╖нський», «╤ван Скоропада», «Павло Полуботок», «Вельям╕н», «Павло Апостол», «М╕н╕х», п╕сн╕ «До Укра╖ни», «Гей, браття-козаки», «Гей, бики!» тощо. Ще не повернулись до програми загальноосв╕тн╕х навчальних заклад╕в твори нашого класика Степана Руданського, свого часу вилучен╕ з не╖: «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну», «Наука», «Гей, бики» та ╕нш╕, як╕ мають потужний потенц╕ал для виховання любов╕ до р╕дно╖ земл╕, до укра╖нсько╖ мови, ╕стор╕╖, культури, формування патр╕отичних почутт╕в, та глибокого розум╕ння громадянського обов’язку. Не забуваймо й про те, що поет-класик возвеличив укра╖нську мову, поклавши в основу свого життя ╕ творчост╕ Нац╕ональну ╕дею – боротьбу за укра╖нську мову як основу ╕снування нац╕╖ ╕ держави.
Ольга ЮРЧИШИНА, головний б╕бл╕отекар науково╖ б╕бл╕отеки В╕нницького нац╕онального медичного ун╕верситету ╕м. М. ╤. Пирогова
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16622
|