Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2015
ГОЛОДОМОР БУВ ШТУЧНО СТВОРЕНИМ ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ

Недавн╓ в╕дкриття Мемор╕алу «Голодомор» у Вашингтон╕ стало важливою под╕╓ю в ╕стор╕╖ як укра╖нсько╖ нац╕╖ в ц╕лому, так ╕ укра╖нсько╖ д╕аспори зокрема. Природно, це знову поновило багато дискус╕й про цю трагед╕ю укра╖нського народу, яка в╕дбулася понад в╕с╕мдесят рок╕в тому. Деяк╕ з обговорень зосереджен╕ на питаннях дещо непропорц╕йного значення. Рос╕яни знову поширили дез╕нформац╕ю, наполягаючи, що це не був геноцид, та зробили спроби звести до м╕н╕муму розм╕р трагед╕╖.
Питання про те, чи була ця ╕сторична под╕я, насправд╕, геноцидом укра╖нського народу, однак, було р╕шуче визначене. ╤ це, незважаючи на рос╕йську наполегливу пропаганду ╕ в╕двол╕кання та деяке м╕жнародне небажання визнати геноцидний характер Голодомору заспок╕йливими урядами. Серед них, на жаль та ганьбу, ╓ нин╕шня адм╕н╕страц╕я президента Барака Обами, який зверта╓ться у вс╕х щор╕чних прокламац╕ях, в╕дколи пан Обама вступив на посаду, до Голодомору як до велико╖ трагед╕╖, злочин╕в проти людяност╕, ╕ т. д., але не геноциду. Ц╕ прокламац╕╖ зам╕сть вшанування жертв не т╕льки ображають живих укра╖нц╕в, а й висловлюють неповагу до висновк╕в ком╕с╕╖ Конгресу США з 1980-х рок╕в про голод в Укра╖н╕, а також сес╕╖ в Конгрес╕ США ╕ в оф╕с╕ президента Сполучених Штат╕в у 2006 роц╕.
Закон, який дозволив буд╕вництво вищезгаданого Мемор╕алу «Голодомор», був введений конгресменом-демократом Сандер Лев╕н з М╕чигану, отримав п╕дтримку обох парт╕й та був п╕дписаний президентом Джорджем Бушем. Цей закон ставився до Голодомору як до геноциду. Майже двадцять кра╖н, союзник╕в США, визнали Голодомор геноцидом, автор терм╕на, який породив конвенц╕ю Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й з под╕бною назвою, визначив, що Голодомор був геноцидом укра╖нського народу ╕ нав╕ть при поб╕жному прочитанн╕ визначення предмета Конвенц╕╖ ООН та його терм╕на, можна в╕дкинути будь-як╕ двозначност╕, що те, що сталося з укра╖нцями в 1932-1933 рр. у СРСР, було створеною спробою геноциду.
Нелог╕чним питанням, але яке часто порушу╓ться, ╓ число жертв. Це питання ╓ одночасно ╕ проблематичним, ╕, ймов╕рно, не ма╓ б╕льшого значення в оц╕нц╕ Голодомору, та воно продовжу╓ бути предметом в╕двол╕кання, зокрема, рос╕йських пропагандист╕в з менш благими нам╕рами, тобто звести до м╕н╕муму шкоду, запод╕яну Рос╕╓ю, котра претенду╓ бути наступником СРСР. Воно також залиша╓ться предметом для дискус╕й для деяких, зокрема укра╖нських, вчених з благими нам╕рами, заради ╕сторично╖ правди. Справа в тому, що порахувати точно проблематично через зак╕нчення строку давност╕, а також погано збережен╕ ╕ навмисно спотворен╕ записи. Але не ма╓ значення, чи померло чотири м╕льйони, чи десять м╕льйон╕в — Голодомор залиша╓ться одн╕╓ю з найб╕льших в ╕стор╕╖ трагед╕й, геноцид╕в та злочин╕в проти людяност╕.
Британський ╕сторик Роберт Конквест, звичайно, ще до вик╕нчення Союзу ╕ в╕дкриття радянських арх╕в╕в у сво╖х досл╕дженнях про голод 1932-1933 рок╕в п╕д назвою «Жнива скорботи» оц╕нив загальне число жертв в╕д голоду 1932-1933 рр. на 7 м╕льйон╕в, з яких 6 млн. укра╖нц╕в. Кр╕м того, в╕н нарахував 4 м╕льйони смертей у межах СРСР в 1930-1937 рр. у результат╕ «розкуркулення»: «Укра╖нц╕ були розглянут╕ як основн╕ супротивники «розкуркулення». Близько 80% з цих 4 млн. були укра╖нцями, що буде означати, що в 1930-1937 рр. б╕льше 9 млн. укра╖нц╕в загинули в╕д голоду та «розкуркулення». Р╕зницю м╕ж смертю в╕д голоду ╕ смертю в╕д «розкуркулення» важко визначити.
У сво╖й допов╕д╕ Конгресу Сполучених Штат╕в, прийнят╕й ╕ представлен╕й у 1988 роц╕, ком╕с╕я Конгресу з Голоду в Укра╖н╕ встановила, що к╕льк╕сть укра╖нських жертв широко вар╕ювалася, але з високим р╕внем точност╕ становила б╕льше 8 млн. Джеймс Мейс, виконавчий директор ком╕с╕╖ Конгресу, написав ран╕ше про 7,5 млн. жертв, але сказав:
«Насправд╕, ця цифра ц╕лком може бути вища. Цифра десяти м╕льйон╕в повних жертв голоду, зда╓ться, набула поширення в╕д радянсько╖ ел╕ти... Неймов╕рна частота, з якою з’явля╓ться цифра в десять м╕льйон╕в, зобов’язу╓ нас серйозно поставитися до можливост╕ того, що вона насправд╕ обговорю╓ться в радянських оф╕ц╕йних колах, нав╕ть якщо ми не можемо стверджувати, що зна╓мо з упевнен╕стю».
М╕жнародна ком╕с╕я з розсл╕дування Голодомору 1932-1933 рр. в Укра╖н╕, скликана Св╕товим конгресом в╕льних укра╖нц╕в, у сво╖й допов╕д╕ 1990 р. д╕йшла висновку, що число жертв в Укра╖н╕ становить принаймн╕ 4,5 млн. ос╕б та приблизно три м╕льйони за межами Укра╖ни, таким чином, принаймн╕ 7,5 млн. людей. Висновки М╕жнародно╖ ком╕с╕╖ з розсл╕дування Голодомору 1932-1933 рр. в Укра╖н╕ базувались на двох переписах населення в СРСР, один — у 1926 роц╕, а другий — у 1939 роц╕.
Вс╕ ц╕ визначення були зроблен╕ до розпаду СРСР ╕ доступу до радянських арх╕в╕в у Москв╕. Доступ виявив ще один перепис, той, який був зроблений у 1937 роц╕. Цей перепис св╕дчив про так╕ кричущ╕ втрати життя через голод, що Стал╕н був пригн╕чений результатом ╕ в╕дпов╕дальн╕ посадов╕ особи були оперативно арештован╕ ╕ страчен╕.
У кожному раз╕, перепис 1926 р., щодо якого не було жодних суперечок, з’ясував, що в 1926 роц╕ загальна чисельн╕сть населення СРСР була 147 млн., серед них: 31 млн. укра╖нц╕в ╕ 116 млн. неукра╖нц╕в. Перепис 1939 року, який був санкц╕онований оф╕ц╕йно, точно показав загальне населення СРСР на 170,5 млн. ос╕б, з них 28 млн. укра╖нц╕в ╕ 142,5 млн., що не ╓ укра╖нцями. Це показало, що укра╖нське населення насправд╕ зменшилося на три м╕льйони протягом цього пер╕оду, а населення, яке не ╓ укра╖нцями, зросло на 26,5 м╕льйона або на 23%, тобто якщо цей прир╕ст застосовувати до укра╖нц╕в, то це означало б, що в 1939 роц╕ повинно було бути 38 м╕льйон╕в укра╖нц╕в. Таким чином, виявилося, що укра╖нське населення втратило десять м╕льйон╕в з поправкою на ненароджених д╕тей.
Поява перепису населення 1937 року (проводився у с╕чн╕ 1937 р.) мала важливе значення. В╕н п╕дтвердив вищевказан╕ результати ╕ зробив зниження укра╖нського населення ще б╕льш р╕зким. Може бути, що нав╕ть б╕льш важливо, в╕н в╕дображав б╕льш безпосередньо втрати через голод, оск╕льки в╕н був ближчим за часом до голоду ╕, на в╕дм╕ну в╕д перепису 1939 р., не в╕дображав додатков╕ втрати, зазнан╕ п╕д час чисток, як╕ були т╕льки розпочат╕ в 1937 роц╕. В╕дпов╕дно до цього перепису, число укра╖нц╕в у межах СРСР в 1937 роц╕ становило 26,4 м╕льйона, що майже на 5 м╕льйон╕в менше, н╕ж у 1926 роц╕, що само по соб╕ просто приголомшу╓. У по╓днанн╕ з тим, що нормальн╕ темпи зростання неукра╖нц╕в у СРСР з 1926 р. до 1937 р. були 17%, укра╖нц╕в мало бути нал╕чено 36,5 м╕льйона в 1937 роц╕. Висновок: м╕ж 1926 ╕ 1937 роками укра╖нське населення на територ╕╖ СРСР зменшилося на 10,1 млн. Це був прямий ╕ непрямий результат голоду ╕ пол╕тики, яку Р. Конквест назива╓ «розкуркулення». Природно, що в оц╕нц╕ числа реальних втрат поправку ма╓ бути зроблено ще раз для д╕тей, не народжених у жертв.
Одним ╕з перших укра╖нських фах╕вц╕в, якому було надано доступ до радянських запис╕в у Москв╕, був Стан╕слав Кульчицький, ╕сторик Укра╖нсько╖ Нац╕онально╖ академ╕╖ наук у Ки╓в╕. Кульчицький ╖здив до Москви в друг╕й половин╕ 1980-х рок╕в ╕ п╕сля завершення свого досл╕дження писав:
«Таким чином, населення Укра╖ни за 1933-1938 роки повинно було зб╕льшитися за рахунок природного приросту на 3 034 тис. ос╕б. На 1 с╕чня 1933 р. республ╕ка нал╕чувала 31 901 тис. мешканц╕в (за даними поточного обл╕ку), а на 17 с╕чня 1939 р. — 30 946 тис. (за даними перепису). Населення повинно було зрости до 34 935 тис. ос╕б, а насправд╕ зменшилося до 30 946 тис. Куди ж под╕лися 3 939 тис. ос╕б? Частина людей могла ви╖хати за меж╕ республ╕ки, але б╕льш╕сть стала жертвою голоду ╕ репрес╕й».
Кульчицький повторив т╕ ж висновки п╕сля розпаду Радянського Союзу ╕ в сво╖х подорожах на Зах╕д, при╓днався до ╕нших, таких, як Максудов, В╕ткрофт. В╕ткрофт, насправд╕, мав доступ до радянських арх╕в╕в ще до Кульчицького, тож його анал╕з ще до розвалу СРСР в╕дображав ╕нформац╕ю з радянських арх╕в╕в, хоча надання доступу йому ще за Союзу з м╕сця порушу╓ питання його завдання й об’╓ктивност╕. Кульчицький не вир╕шив питання укра╖нських жертв за межами Укра╖ни, хоча в╕н зазначив р╕зке скорочення укра╖нц╕в за даними перепису 1937 року. В╕н пояснив це зменшення, зокрема, так: «М╕льйони укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в, як╕ пост╕йно проживали за межами сво╖х республ╕к, п╕д час перепису 1937 р. ре╓струвалися як рос╕яни».
К╕лька кричущих ╕ важливих статистик суперечать останньому висновку Кульчицького. За даними перепису 1937 року, к╕льк╕сть б╕лорус╕в зб╕льшилася на 2,9% пор╕вняно з 1926 р., а укра╖нц╕в зменшилась в╕д 15,3%. Кр╕м того, у пор╕внянн╕ перепис╕в 1937 ╕ 1939 рр. число укра╖нц╕в зб╕льшилося протягом двор╕чного пер╕оду в╕дносно ╕стотно, ╕ це було в час п╕сля чисток, коли укра╖нц╕ мали ще б╕льше п╕дстав, щоб не ре╓струватися як укра╖нц╕.
Одним з найв╕дом╕ших неукра╖нських ╕сторик╕в, який часто пише на укра╖нськ╕ теми ╕ часто цитований щодо теми Голодомору, ╓ професор ╢льського ун╕верситету Т╕мот╕ Снайдер. Тим не менш, Великий голод 1932-1933 рок╕в не ╓ його полем експертизи. В╕н присвячу╓ в ц╕лому 37 стор╕нок у його б╕льш н╕ж на 400 стор╕нок книз╕ «Кривав╕ Земл╕» про вс╕ радянськ╕ голодомори, в тому числ╕ голод 1932-1933 рок╕в. Його висновки щодо числа жертв базуються не на основ╕ незалежних досл╕джень у радянських арх╕вах, а, швидше, на анал╕з╕ результат╕в ╕нших досл╕дник╕в. Вони так╕:
«Радянський перепис 1937 р. показав на в╕с╕м м╕льйон╕в менше людей, н╕ж планувалося: б╕льш╕сть з них становили жертви голоду в радянськ╕й Укра╖н╕, Казахстан╕ та радянськ╕й Рос╕╖, та д╕ти, котрих вони не мали. Стал╕н придушив ц╕ висновки ╕ мав в╕дпов╕дн╕ демограф╕чн╕ виправдання. У 1933 роц╕ радянськ╕ чиновники в приватних бес╕дах найчаст╕ше називали цифру в 5,5 м╕льйона вмерлих в╕д голоду. Це, зда╓ться, приблизно правильно, нав╕ть, можливо, дещо занижено для Радянського Союзу на початку 1930-х, у тому числ╕ радянсько╖ Укра╖ни, Казахстану та радянсько╖ Рос╕╖.
Один демограф╕чний висновок припуска╓ цифру близько 2,5 м╕льйона смертей в╕д голоду в радянськ╕й Укра╖н╕. Це занадто близько до заф╕ксовано╖ к╕лькост╕ надлишкових смертей, що склада╓ близько 2,4 млн. Остання цифра повинна бути значно б╕льшою, оск╕льки багато випадк╕в смерт╕ не були записан╕. ╤нший демограф╕чний розрахунок, котрий зд╕йснювався в╕д ╕мен╕ влади незалежно╖ Укра╖ни, пода╓ цифру щодо 3,9 млн. мертвих. Правда, мабуть, посередин╕ цих чисел, на чому сходяться б╕льш╕сть оц╕нок респектабельних вчених. Зда╓ться, розумним запропонувати цифру приблизно в 3,3 м╕льйона смертей в╕д голоду ╕ пов’язаних з голодом захворювань у радянськ╕й Укра╖н╕ в 1932-1933 рр. З цих людей, мабуть, три м╕льйони були укра╖нц╕, а решта — рос╕яни, поляки, н╕мц╕, ╓вре╖ та ╕нш╕. Серед приблизно м╕льйона, що померли в радянськ╕й Рос╕╖, були, ймов╕рно, принаймн╕ дв╕ст╕ тисяч укра╖нц╕в, оск╕льки найсильн╕ший голод був у рег╕онах, де жили укра╖нц╕. Можливо, щонайменше як сто тисяч укра╖нц╕в було серед 1,3 м╕льйона ос╕б, як╕ померли в попередньому голод╕ в Казахстан╕. Загалом не менше, н╕ж 3,3 м╕льйона радянських громадян померло в радянськ╕й Укра╖н╕ в╕д голоду та пов’язаних з голодом захворювань; ╕ приблизно така ж к╕льк╕сть укра╖нц╕в (за нац╕ональн╕стю) померла у Радянському Союз╕ в ц╕лому».
Джерела для анал╕зу Снайдер перел╕чив у сво╖х прим╕тках. Це — Шлегель, Валлен, урядов╕ досл╕дження, узагальнен╕ в укра╖нськ╕й газет╕ «Дзеркало тижня», Кульчицький, Еллман, Максудов ╕ Грац╕оз╕. Там нема╓ посилання на радянськ╕ арх╕ви або документи, за винятком вищезгаданого перепису 1937 р.
Недавн╓ сп╕льне сп╕вроб╕тництво трьох демограф╕в Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни в Ки╓в╕ — Омеляна Рудницького, Натал╕╖ Левчук ╕ Павла Шевчука — та американського демографа укра╖нського походження Олега Воловина взялося за демограф╕чну проблему «масового голоду в Укра╖н╕ 1932-1933 рок╕в» ╕ д╕йшло висновку:
«Ми оц╕ню╓мо втрати в╕д Голодомору в 4,5 м╕льйона, з них 3,9 м╕льйона — прямих ╕ 0,6 м╕льйона непрямих втрат. Використовуючи ╕ндикатор збитк╕в на 100 одиниць населення, а не на 1000 населення, це означа╓ повн╕ втрати (прям╕ плюс непрям╕ збитки), екв╕валентн╕ 15,3% в╕д загально╖ чисельност╕ населення радянсько╖ Укра╖ни в 1933 роц╕... Б╕льш╕сть прямих збитк╕в, зазнаних у 1933 роц╕, — близько 91% у с╕льськ╕й м╕сцевост╕ та 67% у м╕ських районах. Насправд╕, б╕льш╕сть випадк╕в смерт╕ в 1933 роц╕ сталися протягом шести м╕сяц╕в, у пер╕од з березня до серпня, з них 77,5% — в м╕ських районах ╕ 90,0% — у с╕льських районах».
Цей висновок в╕добража╓ться ╕ розписаний у таблиц╕ прямих (надлишкових смертей) ╕ непрямих (втрати народження) втрат в╕д голоду в радянськ╕й Укра╖н╕ 1932-1934 рр. по м╕ських ╕ с╕льських районах. П╕дсумки м╕ських ╕ с╕льських район╕в дають прям╕ числа для радянсько╖ Укра╖ни, котр╕ перерахован╕ так: 250 000 за 1932 р.; 3 529 200 за 1933 р.; ╕ 163 300 за 1934 р. на загальну к╕льк╕сть 3 942 500 ос╕б. Причина, з яко╖ к╕льк╕сть жертв 1932 р. округлю╓ться до дуже загально╖ оц╕нки 250 000, в тому, що за визнанням автор╕в записи народження ╕ смерт╕ для 1932 р. не були доступн╕. Непряме число для радянсько╖ Укра╖ни було дано як 586 000. Висновок не оц╕нював к╕льк╕сть укра╖нц╕в поза цим числом, н╕ к╕льк╕сть укра╖нц╕в за межами Укра╖ни, таких, як Кубань, яка була м╕сцем значно╖ концентрац╕╖ укра╖нц╕в ╕ зв╕дки, аналог╕чно до Укра╖нсько╖ РСР, було заборонено ви╖жджати зг╕дно з радянським указом в╕д 22 с╕чня 1933 року.
Чесно кажучи, за Союзу в ц╕лому не п╕дтримували добросов╕сне ведення обл╕ку, а, зокрема, п╕д час стал╕нського режиму тенденц╕я була приховувати. Радянськ╕ арх╕в╕сти св╕дчать про це. Рос╕йський ╕сторик ╕ директор Центрального державного арх╕ву в Москв╕ Всеволод Цапл╕н писав, що в роки централ╕зованого планування та ведення обл╕ку «очевидно, що ц╕леспрямовано велися два розрахунки природного приросту населення: один — для преси, другий — для службового користування. Для мене безумовно, що найголовн╕шим у прагненн╕ викривити п╕дсумки природного руху населення ╕ перепису 1939 р. було бажання приховати розм╕ри масового знищення населення в 30-т╕ роки. Загибл╕ м╕льйони з╕ статистики зникають. ╥х просто не було»...
Професор Володимир Серг╕йчук з Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету, ╕сторик ╕, безумовно, один з найв╕дом╕ших досл╕дник╕в радянських арх╕в╕в пострадянського пер╕оду, звернув увагу на цифри також. Нещодавно, незалежно в╕д Кульчицького та численних висновк╕в Рудницького-Воловина, Серг╕йчук порушив низку питань щодо доказовост╕ використання радянських запис╕в народження ╕ смерт╕ у досягненн╕ демограф╕чних висновк╕в: смерт╕ д╕тей нижче одного року не були заре╓строван╕ зовс╕м; смерт╕ п╕сля березня 1933 р. не були заре╓строван╕; багато д╕тей були просто залишен╕ б╕ля дверей дитячих будинк╕в, не були прийнят╕ ╕ ╖хн╕ смерт╕ не були заре╓строван╕; д╕ти, замучен╕ кан╕балами та вбит╕, не були заре╓строван╕; т╕, хто загинув на дорогах або в л╕сах, ╕ т╕, хто був розтягнений собаками ╕ дикими тваринами або просто розклався, н╕коли не були п╕драхован╕, або багато смертей замовчували вц╕л╕л╕ члени с╕м’╖, спод╕ваючись продовжити доставку харчових квот тих член╕в с╕м’╖, як╕ померли; багато смертей не були заре╓строван╕, а жертви просто поховали в могилах або свердловинах, а пот╕м покривалися землею або просто см╕ттям; багато хто загинув у сво╖х будинках, ╕ ╖х просто поховали поряд з будинками або просто померли в будинках, розклалися в прим╕щеннях ╕ н╕коли не були заре╓строван╕.
Кр╕м того, Серг╕йчук порушу╓ питання про ╕нш╕ смерт╕ укра╖нц╕в, як╕ залишилися незаре╓строваними: т╕, хто був засуджений за злочини «про заборону п’яти колоск╕в», т╕, хто помер у в’язниц╕ в межах ╕ за межами Укра╖ни ╕ чи╖ т╕ла не були передан╕ вц╕л╕лим членам с╕м’╖ для поховання, ╕ т╕ державн╕ «злочинц╕», як╕ були вивезен╕, щоб побудувати канали на п╕вноч╕ Рос╕╖ або в ╕нших каторжних м╕сцях прац╕. Його позиц╕я така, що нав╕ть якщо вони були заре╓строван╕, то були заре╓строван╕ як рос╕яни.
На завершення: будь-яка спроба пояснити з упевнен╕стю к╕льк╕сть жертв Голодомору ╓ помилковою. Найб╕льш розумними п╕дходами, як вида╓ться, ╓ п╕дх╕д Р. Конквеста до в╕дкриття радянських арх╕в╕в та п╕дх╕д п╕сля в╕дкриття арх╕в╕в В. Серг╕йчука, який, ╕мов╕рно, ╓ найдосв╕дчен╕шим у цьому випадку, котрий витратив багато часу ╕ зусиль у радянських арх╕вах з ╖хн╕м безладом сов╓тсько╖ документац╕╖, а також вивчення розрахунк╕в ╕нших фах╕вц╕в. Висновок ма╓ бути такий: к╕льк╕сть укра╖нських жертв голоду 1932-1933 рок╕в у СРСР, звичайно, б╕льше, н╕ж чотири ╕, ймов╕рно, менше, н╕ж десять м╕льйон╕в. Незалежно в╕д того, яку к╕льк╕сть жертв прийма╓мо, Великий голод 1932-1933 рок╕в — Голодомор — був штучно створеним геноцидом укра╖нського народу й одним з найб╕льших злочин╕в проти людяност╕ в ╕стор╕╖.

Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ,
Президент Св╕тового конгресу укра╖нц╕в (1998 – 2008)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16231

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков