"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "Резонанс"
#46 за 13.11.2015
НЕБЕЗПЕЧН╤ ПОРАДИ «ДРУЗ╤В УКРА╥НИ» ╤З РОС╤╥
Рос╕╓, вставай!
В умовах рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни, коли переважна б╕льш╕сть населення Рос╕╖ (84% – за даними найб╕льш об’╓ктивних рос╕йських соц╕олог╕чних фундац╕й) п╕дтриму╓ агресивну пол╕тику Пут╕на проти Укра╖ни, кожен знаний рос╕йський ╕нтелектуал, науковець, д╕яч культури, громадський актив╕ст, який публ╕чно висловлю╓ться на користь Укра╖ни, становить ц╕нн╕сть для укра╖нського сусп╕льства. Та й для рос╕йського також, – якщо брати до уваги шанси ц╕╓╖ кра╖ни стати нормальною. Однак у цьому середовищ╕ з’явилася (а може, завжди була?) хибна тенденц╕я давати зверхн╕ поради укра╖нцям, як ╖м треба розбудовувати свою державу. Ц╕ вказ╕вки – «як треба», «як правильно» ╕ «як неправильно» – висловлюються здеб╕льшого як ╕стина в останн╕й ╕нстанц╕╖, адже дорадники «краще знають», якими шляхами необх╕дно просуватися Укра╖н╕ до жаданого майбутнього ╕ що для укра╖нц╕в добре, а що для них зле… Тут да╓ться взнаки глибоке внутр╕шн╓ переконання (на р╕вн╕ рефлексу) цих друз╕в Укра╖ни у сво╖й ╕нтелектуальн╕й переваз╕ над укра╖нцями. Звичайно, не вс╕ це рац╕онально усв╕домлюють, а тим б╕льше публ╕чно артикулюють, та ще й у брутальн╕й форм╕, як, прим╕ром, рос╕йський актор ╕ режисер Олег Табаков, який заявив про творчу «неповноц╕нн╕сть» укра╖нц╕в. Цих друз╕в (нав╕ть без лапок!) Укра╖ни зовс╕м не обходить довол╕ низький р╕вень ╖хньо╖ укра╖нознавчо╖ компетенц╕╖, недостатня занурен╕сть в укра╖нськ╕ реал╕╖, а головне, питання про моральне право на так╕ повчання ╕ншого народу та ╕ншо╖ кра╖ни, яку вони п╕дсв╕домо сприймають як свою «р╕дну губерн╕ю»… Деяк╕ з них демонструють ставлення до Укра╖ни як виключно до засобу розв’язання внутр╕шн╕х рос╕йських проблем, трактуючи Укра╖ну як таку соб╕ Рос╕ю № 2, як випробувальний пол╕гон рос╕йсько╖ демократ╕╖. На ╖хню думку, Укра╖на ма╓ поставити на соб╕ низку соц╕альних досл╕д╕в, щоб рос╕йськ╕ демократи могли побачити, як це спрацю╓ в Рос╕╖. Отже, вони без жодного сумн╕ву переконан╕ в тому, що Укра╖на ╕сну╓ лише для того, щоб жертвувати собою в ╕м’я порятунку Рос╕╖ ╕ жодно╖ самодостатньо╖ ц╕нност╕ не ма╓. Ск╕льки ми вже чули цих рекомендац╕й в╕д ╤рини Хакамади (вимагала особливого оф╕ц╕йного рос╕йськомовного статусу для Криму) чи ╤лл╕ Яшина (пропонував св╕й вар╕ант етн╕чно╖ пол╕тики в Укра╖н╕). Пок╕йний Борис Немцов у багатьох укра╖нських телестуд╕ях щедро роздавав указ╕вки, як укра╖нцям треба порядкувати у сво╖й хат╕. Ус╕ вони завзято д╕лилися секретами усп╕ху. Т╕льки чомусь не посп╕шали намагатися ╖х реал╕зовувати у власн╕й кра╖н╕…
А чи ╓ власний доробок?
Коли поради укра╖нцям дають грузини, вони мають для того п╕дстави. Зв╕сно, усп╕х грузинських реформ не варто переоц╕нювати, зрештою, той факт, що переможцем у Груз╕╖ виявився не Саакашв╕л╕, а рос╕йський б╕знесмен грузинського походження ╤ван╕шв╕л╕, промовля╓ сам за себе. Проте ╓ очевидн╕ досягнення – р╕зке зменшення корупц╕╖, обмеження бюрократ╕╖, п╕двищення ефективност╕ управл╕нсько╖ д╕яльност╕. Наприклад, у Груз╕╖ можна за 7 хвилин оформити закордонний паспорт. На укра╖нц╕в, змучених чергами ╕ неск╕нченними пошуками р╕зноман╕тних дов╕док для бюрократ╕в, це справля╓ особливе враження. Багато можуть порадити поляки, як╕ провели фундаментальн╕ структурн╕ реформи п╕д проводом польського економ╕чного ген╕я Лешека Бальцеровича, завдяки чому польська економ╕ка стала одн╕╓ю з найб╕льш перспективних у ╢вроп╕. Можуть розказати чимало ц╕кавого естонц╕, як╕ створили електронний уряд, що зводить корупц╕ю до м╕н╕муму, адже да╓ можлив╕сть громадянину не зустр╕чатися з чиновниками, вир╕шуючи вс╕ питання через св╕й комп’ютер. А чим можуть похвалитися рос╕яни? Де наочн╕ усп╕хи рос╕йських демократ╕в у реформуванн╕ власно╖ кра╖ни? Рос╕я за останн╕ 15 рок╕в упала дуже низько, фактично в╕дкотилася у пер╕од до «перебудови» друго╖ половини 80-х рок╕в ХХ стол╕ття, а за деякими пол╕тичними показниками – у стал╕нськ╕ часи. Демократи Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ все програли (якщо не вжити м╕цн╕ше д╕╓слово), здали вс╕ позиц╕╖ чек╕стам фашистсько-стал╕нського штибу, а чимало колишн╕х «росдем╕в» нин╕ працюють на них у сфер╕ пропаганди ╕ консалтингу в рол╕ молодших партнер╕в. Нин╕шня рос╕йська демократична опозиц╕я (що також незр╕дка хвор╕╓ на ╕мперський шов╕н╕зм) становить собою довол╕ жалюг╕дне видовище. То як╕ ж п╕дстави ц╕ люди мають для того, щоб з’являтися в Укра╖н╕ такими соб╕ «мудрими гуру» для укра╖нц╕в? Т╕льки т╕, що з ╖хньо╖ св╕домост╕ ще дос╕ не випарувалася давня радянсько-╕мперська парадигма: «Вся советская земля начинается с Кремля»…
Чи добрими ╓ «добр╕ поради»?
Деяк╕ рекомендац╕╖ укра╖нцям з боку рос╕йських демократ╕в ╓ за сво╖ми неминучими насл╕дками ц╕лком отруйними, що не заважа╓ друзям Укра╖ни ╖х настирливо пропонувати. Ось, прим╕ром, колишн╕й заступник м╕н╕стра закордонних справ Рос╕╖ Георг╕й Кунадзе. Ясна р╕ч, також демократ. А що ж в╕н радить укра╖нцям? Радить таке: «╤ ще одне хот╕лося б сказати. Нехай не ображаються на мене укра╖нськ╕ патр╕оти, але наважуся заявити, що Укра╖на чимало б виграла, легал╕зувавши рос╕йську мову як другу… Ось слухав я днями п╕сн╕ ╕рландських борц╕в за незалежн╕сть, палких прихильник╕в ╤РА. Патр╕оти ╤рланд╕╖, вони сп╕вали англ╕йською. ╤ це н╕кому не заважало. Приклад╕в державно╖ двомовност╕, прийнято╖ в процв╕таючих демократичних кра╖нах, чимало. Чому не сприйняти цю практику в Укра╖н╕?.. Укра╖на в╕д цього б лише виграла, а рос╕йськ╕ пропагандисти, як то кажуть, з’╖ли би власн╕ капелюхи». Отже, лише заради того, щоб пан Кунадзе мав сильний (як йому зда╓ться) аргумент у дискус╕╖ з рос╕йськими реакц╕онерами, Укра╖на ма╓ принести себе у жертву, зд╕йснивши нац╕ональне самогубство. Дивн╕ у цього рос╕йського демократа уявлення про усп╕х: чи дуже виграла Б╕лорусь (зокрема й стосовно демократ╕╖!), запровадивши державну рос╕йсько-б╕лоруську двомовн╕сть, а фактично тотальне панування рос╕йсько╖ мови, перетворивши б╕лоруську на щось суто рел╕ктове? Та й даремно росдем Кунадзе розрахову╓ заспоко╖ти рос╕йських шов╕н╕стично-фашистських «пропагандон╕в» рос╕йською мовою в Укра╖н╕. У «Правому сектор╕» Дмитра Яроша дуже багато рос╕йськомовних людей. ╤ що?! Практика показу╓, будь-який оф╕ц╕йний статус рос╕йсько╖ мови в Укра╖н╕ означа╓ смертний вирок укра╖нськ╕й мов╕, культур╕ й традиц╕╖. «╤рландський приклад» Кунадзе геть некоректний. Цю мову британськ╕ колон╕затори знищили в к╕нц╕ ХVIII стол╕ття. Тод╕ ╖╖ ще поширювали п╕дп╕льн╕ вчител╕ ╕рландсько╖, коли ╖х ловили колон╕затори, то в╕шали. Соромно пану Кунадзе велику нац╕ональну трагед╕ю ╕рландського народу рекламували як благо. А хамське втручання у най╕нтимн╕ш╕ сфери нац╕онального життя укра╖нського народу, на жаль, залиша╓ться традиц╕╓ю рос╕йсько╖ демократ╕╖. Коли бачиш, якими страшними можуть стати насл╕дки реал╕зац╕╖ рос╕йських порад в Укра╖н╕, мимовол╕ згаду╓ш в╕доме присл╕в’я: «Боже, позбав мене в╕д друз╕в, а в╕д ворог╕в я сам себе позбавлю»…
╤гор ЛОС╢В, кандидат ф╕лософських наук, доцент кафедри культуролог╕╖ НаУКМА Рад╕о «Свобода»
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16205
|