Версiя для друку Обговорити в форумi

Росіє, вставай!

Російський поет Андрій Орлов, відомий під псевдонімом «Орлуша» (на фото), після концертів у Києві та Одесі виступатиме на підтримку політв’язнів. Про це поет повідомив у Facebooк. Андрій Орлов виступатиме в Києві 17 листопада, а 19 листопада відвідає Одесу. «Для зацікавлених: квитки на поїзд я взяв у два кінці, і одразу після концертів у Києві я буду виступати в Москві, в Сахаровському центрі, на благодійному вечорі на підтримку політв’язнів, зокрема – Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та багатьох інших, незалежно від нації чи національності», – написав поет.
У вірші «Каминг аут» (англ. coming out — «розкривання», «вихід») «Орлуша» назвав себе українцем, прокоментувавши це так: «Щодо моєї декларації «я – українець» скажу тим, хто накинувся на мене, так: на відміну від вас, дурнів, які вважають цю самоназву гордої і спраглої свободи нації синонімом поняття «фашист», «каратель», «дебільний молодший брат» і «ворог русскому міру», я вкладаю в слова «Україна» та «українець» сьогодні те, що і більшість громадян світу (подивіться на результати голосувань у Європі і в ООН) – я вкладаю в них любов і надію на майбутнє. На таке ж майбутнє, якого я бажаю і Росії, – майбутнє без війни, без анексій і окупацій, без зламаних кордонів і збитих літаків, без дороги в пекло, вимощеної благими намірами, без брехні, вміло прикритої правильними словами. Сьогодні я, записаний 58 років тому «росіянином» у свідоцтві про народження, провів серед себе особистий перепис населення і згідно з 26-ю статтею Конституції РФ («кожен має право визначати і вказувати свою національну приналежність») визначаю і називаю себе «українцем». Тобто роблю той самий свідомий вибір, який за останні 2 роки зробили мої друзі, які живуть в Україні, – росіяни, євреї, татари, німці та багато інших».
Інформаційний Акцент

Андрій ОРЛОВ
КАМИНГ АУТ

Эти строки будет горько и больно
 читать моей матери.
От меня отвернутся много друзей и знакомых.
Те, кто вслед называют меня сейчас нацпредателем,
Назовут меня «укропидор» и «хохлогомо».
На меня будут косо смотреть жильцы по соседству
(Впрочем, я и сейчас для них поведеньем странен),
Но я был не таким, как они, и я помню с детства
Все слова и клички, которыми был поранен.
Я любил всегда одеваться не как другие,
Я носил причёску с битловской по брови чёлкой,
Мои красные брюки-клёш мели мостовые,
А дружки-пионеры дразнили меня «девчонкой».
Я под группу «KISS» мог раскраситься для гулянки,
Я из звёздочек с Лениным флаг США-шный делал,
Алешковского пел (ту, где женятся лесбиянки),
Когда общество Брежневу с партией славу пело.
И при смене страной политических ориентаций,
Когда флаг СССР заменили другим, матрасным,
У меня с собой не было споров и конфронтаций,
Я шутил: «Лучше быть голубым, чем красным!».
Дошутились. Совсем не долго свободы ветер
Нам ерошил вихры и прохладою дул на лысины,
Что ни делай и как ни живи ты на этом свете,
Быть свободной моей стране на роду не писано.
Сине-белое с красного флага слиняло вскорости,
Крым вернулся, страна растёт, это не масштаб ли?!!
Ямы вырыты волчьи и сверху прикрыты хворостом
И на всех дорогах разложены «те же» грабли.
Мы опять по кухням свободу стаканом меряем,
Нас – всего пятнадцать, а может быть – полпроцента,
А друзья, которым вчера мы безмерно верили,
Говорят, что любят и климат, и президента.
Надоело, к подъезду идя, темноты бояться,
Надоело, идя по мосту, ждать расстрела в спину.
Вы хотите правды? И сам я хочу признаться:
Я своею страной считаю давно Украину!
Я готов к ушатам дерьма, плевкам и помоям,
Я прогрыз свою клетку, покинул родной зверинец,
Я свободно дышу, говоря російською мовою:
Знайте все, друзья и враги, что я – украинец.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "З потоку життя"