Версiя для друку Обговорити в форумi

Зі святом, сусіди!

На фінішній прямій парламентської виборчої кампанії в Польщі, попри зайнятість своїми функціональними обов’язками, віце-прем’єр-міністр, міністр економіки Польщі, лідер Польської селянської партії (PSL) Януш Пєхоцінський люб’язно погодився на ексклюзивне інтерв’ю «Укрінформу». У ньому він розповів про нинішній характер відносин Польщі з Україною в політичній, економічній та енергетичній сферах, а також звернув увагу на питання відносин із Росією. Вже після написання інтерв’ю стало відомо, що PSL Пєхоцінського подолала 5-відсотковий прохідний бар’єр до Сейму, але сам віце-прем’єр не переобрався до парламенту. З моменту призначення нового уряду він перестане виконувати cвої обов’язки.

— Пане віце-прем’єре, як ви бачите польсько-українські відносини після виборів 25 жовтня в Польщі?
— У польських політичних дискусіях, здається, немає серйозних розбіжностей (щодо України, — авт.). До моменту, поки не відбудеться повернення до вихідних позицій — поваги до територіальної цілісності України — і того, на що ми погодилися і підписали після 1989 року, то переважна більшість політичних сил і громадської думки Польщі концентруватиметься на критиці правлячої еліти нинішньої Росії і пана Путіна. Польща демонструватиме природну в цій ситуації солідарність з державою і народом України.
— Чи у двосторонніх відносинах є питання, які складно на сьогодні вирішити?
— У нас є деякі справи з минулого — дуже складні, адже мають емоційну складову (складного історичного минулого, — авт.). Оцінюючи наші відносини, я переконаний, що Польща була, є і буде адвокатом хороших українських справ у Європі. Ми усвідомлюємо, що Польща є безпечнішою, якщо її відділяють від російського ведмедя демократична Білорусь і демократична Україна. Було б недобре, якби по Бугу вздовж східного кордону ЄС виросла нова стіна, яка залишила б на іншому боці кордону українців, білорусів, росіян, казахів, азербайджанців. Відповідно до старих принципів, ми не можемо почувати себе у безпеці, якщо у сусідів небезпечно.
Ми усвідомлюємо, що торік завершилася найкраща чверть століття в історії Центрально-Східної Європи впродовж останніх 400 років, коли навколо нас формувалися сприятливі вітри. Зараз чітко видно, що не лише у зв’язку з ситуацією в південному сусідстві, але також і через конфлікт на сході України, непевності щодо самостійності Білорусі чи різкого погіршення економічної ситуації в Росії і країнах, які сильно залежать від неї, не маємо права почуватися безпечними в будь-якому вимірі.
— Економічні відносини між Україною і Польщею останнім часом дещо погіршилися з очевидних причин — війни в Україні і російсько-українського конфлікту. Але у відносинах між Києвом і Варшавою є і перспективні напрямки, наприклад, у сфері енергетики. Як ви оцінюєте можливість створення енергетичного мосту між Україною і Польщею, тобто експорту електроенергії до Польщі з Хмельницької АЕС?
— Між країнами є сполучення потужністю 750 кВ, яке багато років не експлуатувалося. Україна і Молдова лише зараз розпочинають синхронізацію енергетичних систем з ЄС. А тому, хочу звернути увагу, що є ще вимоги синхронізації систем. Це рішення (створення енергетичного моста, — ред.) є не лише питанням політичної волі. Для цього потрібно встановити справні стовпи високої напруги, узгодити ціну, вирішити питання технічно-технологічного рівня. Над цим треба працювати, і знаю, що Польські енергетичні системи (PSE), які мені підпорядковуються, перебувають у контакті з українськими колегами.
Ми, поляки, дивимося на це з точки зору, який треба мати запас, технічні можливості, аби в період нестачі електроенергії була змога її імпортувати. У нас спостерігалося дуже цікаве явище (наприкінці серпня, — авт.), коли в Польщі був низький рівень вод, і мала місце аварія найбільшого енергоблоку потужністю 850 МВ. У цей період також не було вітру, і це все відбувалося на тлі піку використання електроенергії в Польщі. Україна була тією країною, яка допомогла нам, попри складну ситуацію у себе. За це я особисто дуже дякую українській стороні разом з прем’єр-міністром.
Утім, думаю, треба дивитися ширше, і разом з Німеччиною, Австрією, Чехією і Словаччиною сьогодні думати про безпеку системи вироблення і передачі електроенергії в Україні і Білорусі. Якби була можливість нормалізувати політичні відносини, то я — прихильник того, щоб вести діалог і з Росією, аби енергосистеми країн могли співпрацювати у критичні моменти.
— Польща багато і дуже послідовно підтримує Україну як на політичному рівні на міжнародній арені, так і у практичному вимірі, надаючи гуманітарну допомогу. Чи Польща й надалі продовжуватиме політику підтримки України в усіх напрямках, включно із сферою продажу і надання зброї, необхідної для оборони від агресора?
— По-перше, Польща реалізує міжнародні зобов’язання у цій сфері (постачання зброї, — ред.). Я, власне, є тим міністром, у сфері відповідальності якого приймаються такого роду рішення. Ми дуже послідовні і рішуче налаштовані в усіх напрямках.
По-друге, у нас немає вибору, оскільки ми розуміємо, що для нас це одна із стратегічних цілей — і не лише в політиці безпеки чи міжнародній політиці. Демократична, сильна в економічному плані, інтегрована, як цілісна країна, Україна є для нас необхідністю. Просто кажучи: чим далі від Польщі російський ведмідь і міцнішими є країни на схід від нас, тим ми почуваємося краще...
Оригінал публікації —
http://www.ukrinform.ua/1909503-yanush-pehotsinskiy-vitse-premer-polschi.html

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "З перших уст"