Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2015
ТРАГЕД╤Я «╤ВОЛГИ» — ЯК В╤ДДЗЕРКАЛЕННЯ СТАНУ СУСП╤ЛЬСТВА

Анатом╕я б╕ди...

«ЛЮДИ ПОД╤ЛЯЮТЬСЯ НА ТРИ ВИДИ: Т╤, ХТО ЖИВ╤, Т╤, ХТО МЕРТВ╤, ╤ Т╤, ХТО ПЛАВА╢ В МОР╤» (АНАХАРС╤С)

Ц╕╓╖ суботи мина╓ чотирнадцять д╕б з моменту, як на траверз╕ входу до Дн╕стровсько-Цареградського гирла затонув прогулянковий катер «╤волга». Чотирнадцять загиблих, принаймн╕ дво╓ зниклих безв╕сти. Увага, яку привернула до себе ця траг╕чна под╕я, ц╕лком зрозум╕ла. Ма╓мо зробити висновки, аби зменшити ризик повторення под╕бних випадк╕в, уникнути невиправданих жертв. На жаль, те, що в╕дбува╓ться нин╕ навколо ц╕╓╖, безперечно, сумно╖ под╕╖, б╕льше нагаду╓ якесь схиблене шоу, яке важко пояснити нав╕ть розпалом передвиборно╖ кампан╕╖ на той момент. Те, що на м╕сце под╕╖ оперативно прибув голова Одесько╖ ОДА пан М╕хе╖л Саакашв╕л╕ з прокурором област╕, сприймалось ц╕лком адекватно, а проте ж, куди як важлив╕шим було б вчасне прибуття на м╕сце катастрофи рятувальних катер╕в, а до м╕сця висадки потерп╕лих – карет швидко╖ допомоги. Зачудування ╕ глибоке занепоко╓ння викликало, натом╕сть, доручення Президента Укра╖ни про негайне розсл╕дування причин катастрофи. Це ж як треба не дов╕ряти службам очолювано╖ тобою держави, бути переконаним в ╖хн╕й н╕кчемност╕, безв╕дпов╕дальност╕, аби гадати, що без твого персонального доручення жодного розсл╕дування не буде! Воно, може, панов╕ президенту ╕ видн╕ше, але ж тод╕ х╕ба не рац╕ональн╕шим було б залатати м╕шок, з якого сипеться зерно, зам╕сть того, аби, крекчучи, п╕дбирати його на кожн╕й вибо╖н╕, цибаючи за розхлябаним возом?
╤ вже справжн╓ шоу в╕дбулося на канал╕ «╤нтер» минулого понед╕лка у програм╕ «Стосу╓ться кожного». Серед запрошених було к╕лька потерп╕лих, яким пощастило вижити п╕д час авар╕╖ катера, к╕лька чиновник╕в, журнал╕ст, психолог ╕ типова «╕нтер╕вська» публ╕ка. Найб╕льш адекватними в т╕й компан╕╖, безперечно, були ж╕ночка, яка прихистила в себе витягнутих з моря потерп╕лих, ╕ кап╕тан катера, який, незважаючи на пробо╖ну у власному суденц╕, отриману п╕д час рятувальних роб╕т, не припинив ╖х, врятувавши життя к╕льком людям. Чиновництво, попри в╕дпов╕дний ситуац╕╖ вираз облич, виглядало н╕кчемно. Сумно було дивитися на тих, в╕д кого значною м╕рою залежить як╕сть нашого життя, а часом, як в цьому випадку, ╕ воно саме, ╕ усв╕домлювати при тому, що вони, насправд╕, нав╕ть не здатн╕ належно проанал╕зувати ситуац╕ю, зрозум╕ти реальн╕ причини б╕ди, що трапилася. А неправильн╕ оц╕нки, ясна р╕ч, жодним чином не виправлять обставин, як╕ призводять до того. Так, мовлячи про причини авар╕╖ судна, чиновництво, як, власне, й потерп╕л╕, всю вину за те покладали на кап╕тана судна. Не погодитися з тим неможливо. Той справд╕ зухвало ╕гнорував правила, зокрема ╕ головним чином, те з них, яке регламенту╓ к╕льк╕сть пасажир╕в, дозволених для перевезення. Але, окр╕м реальних порушень, на нього безсоромно нав╕шувалося все, що лише спадало в неоран╕ чиновницьк╕ м╕зки. Зрештою, договорились до формули, за якою невдаха-кап╕тан «…порушив усе, що лишень можна було порушити». Формула сподобалась публ╕ц╕. А оск╕льки висловлювали ╖╖ т╕, хто, гадано, ╓ фах╕вцями, – у всякому раз╕, зг╕дно з титулами, як╕ вони мають, – то боюсь, вона буде важливим аргументом ╕ для суду, який визначатиме дол╕ кап╕тана та власника «╤волги». Саме тому, заради справедливост╕, в╕д яко╖ не ма╓мо права в╕др╕катися за жодних обставин, запрошую читач╕в проанал╕зувати справжн╕ ╕ висмоктан╕ з пальця порушення, приписуван╕ кап╕танов╕ «╤волги». Дуже спод╕ваюсь, що це допоможе висв╕тлити тих, хто криками «Тримай злод╕я!» спод╕ва╓ться в╕двернути увагу в╕д себе.
Найперше, щодо самого судна. Неодноразово з «компетентних» вуст було заявлено, що катер «╤волга» не призначений для морських умов, що це — типово р╕чкове судно, отже, виходити в море на ньому кап╕тан не мав права.
Що ж ╓ катер «╤волга»? Якщо ми завдамо соб╕ клопоту поц╕кавитися тим у моряк╕в, як╕ плавали на ньому, а чи погуглимо в Мереж╕, то досить скоро перекона╓мось, що це, насправд╕, досить вдалий проект «РВН-376у», започаткований у 1955-1957 роках, в╕домий у простор╕чч╕ як «Ярославець», оск╕льки будувався спершу на Ярославському суднобуд╕вному завод╕ № 345. Що проект був справд╕ вдалий, св╕дчить вже одне те, що будували його величезною сер╕╓ю, в р╕зних модиф╕кац╕ях аж до 1992 року. Погодьтеся, не кожен проект витримав под╕бне випробування часом.
Тепер щодо його «непридатност╕» до морських умов плавання. Варто знати, що катери цього проекту будувалися, зокрема, й для потреб в╕йськово-морського флоту, де використовувались як буксири, торпедолови, тральщики, сторожовики, роз’╖зн╕ судна. Зв╕сно, це суденце важко прир╕вняти до трансатлантика, але м╕й чвертьстол╕тн╕й досв╕д буд╕вельника малих суден, такий же досв╕д яхтового кап╕тана дозволя╓ стверджувати, що добре утримуваному катеру цього типу, п╕д управл╕нням досв╕дченого кап╕тана, жодна погода в аквенах принаймн╕ Чорного моря не становила серйозно╖ загрози.
Що ж стало причиною затоплення судна, причиною загибел╕ людей? В╕дм╕таючи вс╕ляку дурню, наговорену великими фах╕вцями з флотоводства на пол╕рованих столах, на кшталт в╕дсутност╕ контролю при в╕дход╕ в╕д «л╕вого» причалу чи в╕дсутност╕ на борту того чи ╕ншого чар╕вного пап╕рця, який, зв╕сно ж, сво╖м авторитетом н╕защо не дозволив би «╤волз╕» так ганебно перекинутись, ма╓мо, проте, безперечно погодитися з ними, що основною причиною того оверк╕лю було потр╕йне перевищення зазначеного в сертиф╕кат╕, в техн╕чному формуляр╕ малого судна числа пасажир╕в. Причина того лежить на поверхн╕ ╕ назива╓ться жад╕бн╕сть. Уже через одне це кап╕тан «╤волги» не виклика╓ жодно╖ симпат╕╖. З ╕ншого боку, я б застер╕г читача в╕д демон╕зац╕╖ його образу. Не забуваймо, якщо туристи – в нашому випадку рибалки – вирушають у море за задоволенням, то для ек╕пажу судна — це, найперше, робота – робота, яка утриму╓ ╖х самих, ╖хн╕ с╕м’╖. Якщо зважити на те, що утримання суденця також вилива╓ться в дуже кругленьку суму (не в останню чергу через захланн╕сть того ж самого корумпованого чиновництва), то намагання працювати ╕ не за найсприятлив╕ших обставин, аби заробити додаткову коп╕йку, на яку треба жити до наступного сезону, не вида╓ться таким вже й злочинним. Це, зв╕сно, жодним чином не виправдову╓ ан╕ св╕домого порушення сертиф╕кац╕йних умов, ан╕ правил хорошо╖ морсько╖ практики, тим б╕льше непрофес╕йност╕.
Взявши на палубу до трьох член╕в ек╕пажу, принаймн╕ ще тридцять ш╕сть пасажир╕в, що в терм╕нах ваги дор╕вню╓ майже трьом тоннам, кап╕тан «╤волги» тим самим значно зм╕стив центр тяж╕ння судна вгору, зробивши його дуже вразливим на хвилюванн╕, яке наростало. Нав╕ть за спок╕йно╖ погоди такий вантаж на верхн╕й палуб╕ ╓ вельми небезпечним, оск╕льки непередбачуване перем╕щення пасажир╕в на один борт може призвести до перекидання судна. Досить сказати, що ╕ дванадцять дозволених пасажир╕в, з╕бравшись на одному борту в ╕деальну погоду, призводять до нахилу судна в 11 градус╕в, це при тому, що кут входу палуби у воду дор╕вню╓ 24 градусам. Але назвати погоду 17 жовтня спок╕йною було н╕як не можна.
В студ╕╖ «╤нтера» ми раз по раз чули шарпк╕ слова «шторм», «сильний шторм». Саме цими словами аргументували злочинн╕сть р╕шення кап╕тана «╤волги» вийти в море. Про «надскладн╕ погодн╕ умови» мовить також сайт «Однако SU», розпов╕даючи про участь у рятувальн╕й операц╕╖ наших доблесних морських прикордонник╕в. Ми ще повернемося до них, а поки що пропоную з╕ставити можливост╕ «╤волги» з т╕╓ю погодою, яку вона зустр╕ла в мор╕ того дня. Плавання суден цього типу Ре╓стр судноплавства Укра╖ни допуска╓ при сил╕ в╕тру до восьми метр╕в на секунду ╕ висот╕ хвил╕ до двох метр╕в однов╕дсотково╖ забезпеченост╕ при сумарн╕й повторюваност╕ менше 4%. За шкалою Бофорта, це — до п’яти бал╕в. В╕тер при тому визнача╓ться зовс╕м не як «штормовий», а як «св╕жий».
Аби визначити, яко╖ ж сили був «шторм» 17 жовтня 2015 року в район╕ Затоки, що згубив «╤волгу», загляньмо тепер в арх╕в сайту погоди
(http://www.wunderground.com/history/airport/UKOO/2015/1017/DailyHistory.html?req_city=%D0%97%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0&req_state=&req_statename=Ukraine&reqdb.zip=00000&reqdb.magic=16&reqdb.wmo=33837&MR=1).
Як бачимо, при виход╕ «╤волги» о 6.30 ранку швидк╕сть в╕тру була… всього чотири метри на секунду, тобто, за шкалою Бофорта, це був слабкий в╕тер. Власне, в╕н почав зростати лише о п╕в на дев’яту (до 6 м/с), досягши максимуму в в╕с╕м метр╕в на секунду лише оп╕вдн╕. Але в╕н у цей же час вчергове почав зм╕нювати напрямок з╕ сх╕дного-п╕вденно-сх╕дного знову на сх╕дний, спадаючи при тому на сил╕ так, що до третьо╖ тридцять по полудн╕, а саме до того моменту, який називають часом, коли трапилась б╕да, його сила впала до чотирьох-п’яти метр╕в на секунду.
Як бачимо, середн╕й в╕тер був далеко не штормовим. Насправд╕, для невеликих суден значно б╕льшу небезпеку становлять шквали. Того дня ╖х вистачало. Почалися вони о чверть на одинадцяту, ╕ сила в╕тру в шквалах доходила до дванадцяти метр╕в на секунду. Це було справд╕ непри╓мно, але, якщо згадати, що штормовим зветься в╕тер, який перевищу╓ 20,7 метра на секунду, то ми бачимо, що про жоден шторм у той день не йшлося, а отже, звинувачувати кап╕тана «╤волги» в безв╕дпов╕дальному ╕гноруванн╕ небезпечних погодних умов не можна. Б╕льше того, схоже, невдовз╕ по полудню кап╕тан вир╕шив повертатись. В╕д Дн╕стровсько╖ банки, де ловили рибу, до входу в Дн╕стровсько-Цареградське гирло близько десяти миль. До м╕лини, через яку до гирла лиману веде вузький канал, – близько семи з половиною миль.
Доки суденце йшло по в╕дносно глибок╕й вод╕, великих непри╓мностей, певно, не виникало. Проблеми виникли саме в район╕ т╕╓╖ м╕лини, де глибини з десяти-дванадцяти метр╕в зменшуються удв╕ч╕ – до чотирьох-шести метр╕в.
На мо╓ переконання, саме тут, де хвил╕, наштовхуючись на м╕лину, зд╕ймаються вгору, заламуються, ╕ сталася б╕да. Р╕ч в т╕м, що судна цього проекту, через свою невелику ширину – всього 3,98 м при довжин╕ 21 метр ╕ без перевантаження не дуже добре поводяться на попутн╕й хвил╕. Зазвичай, для п╕двищення морех╕дних якостей ц╕ суденця баластують, закладаючи в трюм к╕лька тонн вантажу. Власне, «Ярославець» розрахований на перевезення в трюм╕ до п’ятнадцяти тонн вантажу, але саме в трюм╕, де в╕н дода╓ судну ост╕йливост╕, а не на палуб╕, де кожен зайвий к╕лограм ╖╖ зменшу╓. Я не маю п╕дстав думати, що, експлуатуючи «╤волгу» в прибережн╕й морськ╕й зон╕, ╖╖ власник не здогадався зробити це. Але в будь-якому випадку було б ц╕лком лог╕чним попросити пасажир╕в спуститися до кают. Чи було це зроблено? Судячи з уривчастих св╕дчень пасажир╕в, н╕. Чому? Тут можна лише гадати. Взявши з пасажир╕в чимал╕ грош╕ ╕ не зм╕гши через погоду надати ╖м те, за що вони заплатили, молодий кап╕тан, певно, не вважав можливим ще й загнати ╖х до т╕сного трюму, де хитавиця сприймалася б значно в╕дчутн╕ше, д╕тклив╕ше. Це — лише припущення, зв╕сно, але я не раз був св╕дком, коли саме цей монетарний мотив змушував кап╕тан╕в малом╕рних суден виконувати часом небезпечн╕ забаганки сво╖х пасажир╕в.
Повертаючись до нашо╖ ситуац╕╖, хот╕в би наголосити на тому, що невжиття розумно╖ д╕╖ ╓ н╕чим ╕ншим, як злочинною безд╕яльн╕стю. Кап╕тан ще при знятт╕ з якоря, там, на Дн╕стровськ╕й банц╕, мав би застосувати весь св╕й авторитет, аби за всяку ц╕ну переконати сво╖х пасажир╕в спуститися до кают, змусити ╖х, врешт╕, до того. Значне покращення повед╕нки судна, а головне, розум╕ння того, що в тих обставинах зроблено все для безпеки пасажир╕в, було б йому вт╕хою за будь-яких розклад╕в, а найпевн╕ше, в╕н щасливо дов╕в би сво╓ суденце до причалу.
Виходячи в ос╕нн╓ море, тим б╕льше з пасажирами, кап╕тан ма╓ бути готовим до того, що погода може зм╕нитися раптово ╕ непередбачувано. В╕дпов╕дно, техн╕чний стан судна ма╓ бути гарним, а рятувальн╕ засоби напоготов╕. Судячи з╕ св╕дчень потерп╕лих, кап╕тан «╤волги» злегковажив ╕ з тим. Його пасажири могли скористатися лише одним рятувальним кругом та надсилу зум╕ли розкрити рятувальний пл╕т, контейнер якого хазяйновитий власник, всупереч правилам, обв’язав додатковими стропами. Про жодн╕ рятувальн╕ жилети не йшлося. Схоже, вони були з╕складован╕ десь у п╕дпалубних прим╕щеннях, а отже, були недоступн╕ для потопаючих. ╢ велик╕ сумн╕ви ╕ щодо того, чи було ╖х достатньо для взято╖ того дня на борт к╕лькост╕ пасажир╕в. Будь вони п╕д рукою у пасажир╕в у момент перевороту, а ще краще, заздалег╕дь вдягнут╕, ╕ тако╖ к╕лькост╕ жертв вдалось би уникнути, адже нав╕ть у холодн╕й чорноморськ╕й вод╕ середини жовтня вони дали б можлив╕сть протриматися до п╕дходу рятувальник╕в.
Тепер щодо рятувальник╕в. Одинадцятиметровий швидк╕сний катер морсько╖ охорони ДПС «Калкан», який невдовз╕ прибув на м╕сце катастрофи з Карол╕но-Бугазу, не виявився аж надто результативним. В його актив╕ лише один врятований. Шкодую, що не можу назвати ╕м’я кап╕тана ╕ншого катера, який, не роздумуючи, прийшов на допомогу потопаючим, витягнувши з води ш╕стьох з них. В╕н не припинив рятувально╖ операц╕╖, нав╕ть отримавши пробо╖ну в корпус╕ власного суденця. Мо╓ найглибше шанування йому!
На жаль, ми не ма╓мо спец╕ал╕зовано╖ морсько╖ рятувально╖ служби. Але ж як вона потр╕бна! Вона може бути окремою одиницею, може входити орган╕зац╕йно до структури МЧС, але вона ма╓ бути. Схоже, на сьогодн╕ у нашого привладного чиновництва нема╓ не те що кошт╕в на ╖╖ створення – нема усв╕домлення ╖╖ потреби. П╕дкреслю, морська рятувальна служба ма╓ мало сп╕льного з сонними рятувальниками, яких ми зустр╕ча╓мо ╕нод╕ на пляжах. Нам, справд╕, варто б задуматись над створенням справжньо╖ рятувально╖ служби, особливо п╕сля урок╕в «╤волги».
Непогано було б при тому взяти за зразок британську благод╕йну установу RNLI (Корол╕вська нац╕ональна ╕нституц╕я рятувальних човн╕в), яка д╕╓ на вс╕х узбережжях Велико╖ Британ╕╖, ╤рланд╕╖, остров╕в Ла Маншу та ф╕нансу╓ться в основному на грошов╕ перекази спадку, на приватн╕ пожертви, а члени ек╕паж╕в рятувальних човн╕в ╓ неоплачуваними добровольцями. Ця орган╕зац╕я нарахову╓ 236 рятувальних станц╕й, використову╓ 444 спец╕ал╕зован╕ рятувальн╕ човни, ╖╖ рятувальники, оплачуван╕ м╕сцевою владою, контролюють 200 пляж╕в. Щоб уявити ефективн╕сть ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, зазначимо, що лише протягом 2013 року вона рятувала життя в середньому двадцяти трьох людей на день. В╕д початку заснування в 1824 роц╕ RNLI врятувала життя 120 000 людей, втративши при тому 800 житт╕в самих рятувальник╕в. Орган╕зац╕я веде широку просв╕тницьку роботу, особливо серед молод╕. ╥╖ волонтери охоплюють сво╖ми лекц╕ями про безпеку на мор╕ та на пляж╕ до 6 000 д╕тей на тиждень, 800 д╕тей за цей же час отримують практичну п╕дготовку. Високим покровителем ╤нституц╕╖ ╓ королева Велико╖ Британ╕╖ ╢лизавета II.
Гарно було б, якби й наш президент, зам╕сть неоднозначних доручень, започаткував щось под╕бне. Зв╕сно, на те потр╕бна добра воля не лише одного президента. Ма╓мо сам╕ усв╕домити потребу того. Ма╓мо зрозум╕ти, що совкова система тотального контролю, суц╕льного чиновницького зарегулювання, яку практику╓мо ще й дос╕, не спрацьову╓. Вона не може бути ефективною вже тому, що концентру╓ться не на ╕нтерес╕ сусп╕льства, не на сут╕ справи, а на ╕нтерес╕ чиновника, який намага╓ться отримати певн╕ матер╕альн╕ вигоди, уникаючи при тому будь-яко╖ в╕дпов╕дальност╕. Зв╕дси неймов╕рна к╕льк╕сть «важливих» пап╕рц╕в, «красивих» штамп╕в, «сол╕дних» п╕дпис╕в. Чи велика ц╕на всьому тому в кра╖н╕, де все купу╓ться ╕ прода╓ться? Чи багато житт╕в врятували формальн╕ заборони, як╕ легко оминути, вкинувши до жад╕бно простягнуто╖ чиновницько╖ шапки якогось п’ятака? Думаймо, панове, – життя не можна н╕ зупинити, н╕ зарегулювати. Його можна, щоправда, спаскудити, чим ╕ займа╓ться за нашого безвольного потурання наша нездарна влада.
Нараз╕ вже готуються оргвисновки, готуються чергов╕ «ужесточения» стосовно плаваючо╖ брат╕╖ – чергов╕ ускладнення з оформленням, веденням водного рекреац╕йного б╕знесу, який в Укра╖н╕ щойно почав спинатися на ноги. ╤ все те безальтернативно результу╓ться лише в розширенн╕ год╕вниц╕ того ж чиновництва.
Н╕, я — не противник, скор╕ше, приб╕чник серйозно╖ сертиф╕кац╕╖ судновод╕╖в, що пов’язали себе з рекреац╕йним б╕знесом, але при тому:
а) сертиф╕кати не повинн╕ продаватися направо й нал╕во, часто особам, як╕ жодного стосунку ан╕ до моря, ан╕ до судноплавства не мають, як те в╕дбува╓ться нин╕, ╕ чиновник ма╓ в╕дпов╕дати за незаконно видан╕ посв╕дчення, сертиф╕кати в судовому порядку;
б) чиновник не ма╓ нести жодно╖ в╕дпов╕дальност╕ за шкоду трет╕м особам, завдану з вини судновод╕я, якщо доведено, що вс╕ посв╕дчення видан╕ чиновником у законний спос╕б;
в) за шкоду, завдану пасажирам, за загибель людей, взятих на борт, в╕дпов╕дальн╕сть лежить виключно на судновод╕╓в╕, але в кожному конкретному випадку вина ма╓ бути доведена неупередженим фаховим судом ╕з залученням експерт╕в.
Власне, нема потреби винаходити свого «велосипеда», варто роззирнутися навкруги ╕ залучити вже в╕дшл╕фований св╕товий досв╕д. Над жодним ╓вропейським чи американським яхтсменом, який вир╕шив поправити сво╖ ф╕нансов╕ справи, взявши на борт пасажир╕в, чи займа╓ться тим на пост╕йн╕й основ╕, не сто╖ть ц╕ла арм╕я чиновник╕в. Найб╕льше, що в╕н ма╓ зробити, це взяти в╕дпов╕дну л╕ценз╕ю ╕ наприк╕нц╕ року, сплативши податки, включити те до свого податкового зв╕ту. Все решта — то його особиста в╕дпов╕дальн╕сть: техн╕чний стан судна, його оснащення та забезпечення, час виходу ╕ погодн╕ умови – все, що жодному чиновнику, сидячи в каб╕нет╕, не побачити ╕ не передбачити жодними циркулярами. Отже, я мовлю за ОСОБИСТУ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ СУДНОВОД╤Я, яка ╓ основою безпеки пасажир╕в ╕ яка неможлива без самоповаги. Без самоповаги ж не бува╓ ╕ поваги до чужого життя.
Дуже тяжке враження залишилось в╕д того, як потерп╕л╕ в студ╕╖ «╤нтера» сприйняли думку, висловлену журнал╕стом, про в╕дпов╕дальн╕сть самих пасажир╕в у трагед╕╖ «╤волги». Це питання зринало к╕лька раз╕в, ╕ щоразу потерп╕л╕, за п╕дтримки багатьох присутн╕х у студ╕╖, скромно в╕дмежовувались в╕д под╕бних закид╕в, заявляючи про те, що, мовляв, вони повн╕стю дов╕ряли кап╕танов╕. Я був вражений. Якщо вони справд╕ думали так, то це не менша б╕да, ан╕ж та, яко╖ вони щойно перед тим зазнали. Це значить, що нав╕ть дотик до Кощаво╖ н╕чому ╖х не навчив. Дуже спод╕ваюсь, що то були лише слова. На м╕й погляд, в тому, що сталося 17 жовтня на траверз╕ Дн╕стровсько-Цареградського гирла, частка в╕дпов╕дальност╕ пасажир╕в «╤волги», безсумн╕вно, ╓. Справд╕, важко пов╕рити, що, набиваючись на палубу переповненого судна, н╕ в кого не виникло в╕дчуття небезпеки, приниження принаймн╕. Сл╕па дов╕ра, породжена багатол╕тньою звичкою бути безправним знаряддям, що вм╕╓ розмовляти, не вир╕шуючи при тому н╕чого, дуже небезпечна р╕ч. Ма╓мо прокидатися, врешт╕, в╕д пошук╕в доброго хазя╖на, на якого можна перекласти в╕дпов╕дальн╕сть за свою долю, за власне життя, в╕д заколисуючих запевнень нашого чиновництва про те, що лише воно здатне одним широким розчерком пера вир╕шити вс╕ наш╕ проблеми, задовольнити вс╕ наш╕ бажання, захистити наш╕ життя. Ма╓мо в╕дкривати оч╕ ╕ брати в╕дпов╕дальн╕сть на себе, панове.
Насамк╕нець хот╕в би висловити щире сп╕вчуття родинам загиблих, а вс╕м нам нагадати, що море ╕ в ХХ╤ стор╕чч╕ залиша╓ться морем, яке щоденно поглина╓ ╕ значно досконал╕ш╕ твор╕ння людських рук, ан╕ж допотопний, непоказний «Ярославець», щоденно поглина╓ людськ╕ життя. А при тому ж людство плавало, плава╓ ╕ н╕коли не в╕дмовиться плавати по його розк╕шних, хай часом ╕ гр╕зних хвилях. Не забуваймо лишень про обережн╕сть.

Валентин БУТ
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16103

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков