Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3239)
З потоку життя (6464)
Душі криниця (3517)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1508)
Урок української (990)
"Білі плями" історії (1675)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СПОГАДИ ПРО ╤ВАНА КЛИМ╤ВА-ЛЕГЕНДУ
пропону╓мо спогади Григор╕я Петровича ВАШК╤ВА (1912 р.н., мешканця с. С╕лець) про ╤вана...


«В╤Н БУВ СПРАВЖН╤М ПАТР╤ОТОМ...»
У ц╕ скорботн╕ дн╕ висловлю╓мо щире та глибоке сп╕вчуття близьким пок╕йного, кохан╕й дружин╕...


«ТАКЕ П╤Д СИЛУ Т╤ЛЬКИ КОЗАКУ: СВО╢ РОБИТИ МУДРО Й ТЕРПЕЛИВО...»
Нашому кримському укра╖нському побратиму Олександру Польченку цими днями виповню╓ться 65 л╕т!


Данило КОНОНЕНКО: «НЕХАЙ ЖИТТЯ ЙОГО Н╤КОЛИ НЕ ЗАСТУПА╢ СМУТКУ ДИМ. ЛИШАЙТЕСЬ НАЗАВЖДИ, МИКОЛО, ВКРА╥НЦЕМ ЧЕСНИМ ╤ ПРЯМИМ!»
З╕ святом, Миколо ╤вановичу! Хай в╕риться й можеться!


ЩЕДР╤СТЬ ДУШ╤, ЩЕДР╤СТЬ ТАЛАНТУ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня в б╕бл╕отец╕-ф╕л╕╖ № 22 ╕мен╕ Т. Г. Шевченка в м. Ялта в╕дбулась етнограф╕чна...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 21.08.2015
ДМИТРО ШТИКАЛО – ЖУРНАЛ╤СТ, ПУБЛ╤ЦИСТ, ПОЕТ, ╤ДЕОЛОГ ОУН

ПЕРОМ ╤ СЛОВОМ

У час╕ святкування Незалежност╕ Укра╖ни завжди хочемо згадувати тих, хто виборював Незалежн╕сть — чи то з╕ збро╓ю в руках, чи то гострим пропагандистським словом, друкованим або переданим у рад╕оеф╕р. Бо слово — також зброя, яка вельми небезпечна для ворога, «страшн╕ша за кулю кулеметну».
Одним ╕з таких в╕рних син╕в Укра╖ни став наш краянин Дмитро Штикало.

В╕н народився 7 листопада 1909 року у сел╕ ╤лькович╕ Сокальського пов╕ту. Навчався у сокальськ╕й г╕мназ╕╖ ╕ Льв╕вському ун╕верситет╕.
В умовах польсько╖ окупац╕╖, не вагаючись, зробив св╕й житт╓вий та пол╕тичний виб╕р — став на безкомпром╕сний шлях боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни, твердо в╕рячи в ╓дн╕сть ╖╖ рег╕он╕в (╕ це, попри ╖╖ окупац╕ю б╕льшовиками та Польщею), вступив до Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в (ОУН).
Боровся словом ╕ д╕лом.
В╕н ув╕йшов у нашу ╕стор╕ю як журнал╕ст, автор ╕деолог╕чно-програмних статей у виданн╕ «Студентський шлях», редактор тижневика «Наш клич», як голова Союзу укра╖нських студентських орган╕зац╕й п╕д Польщею — саме так називали цю сп╕льноту (1932–1933 роки), як член Крайово╖ Екзикутиви (правл╕ння) ОУН. Це т╕льки ранн╕й пер╕од його д╕яльност╕. За що б в╕н не брався, то повсюдно проявляв ентуз╕азм, ╕н╕ц╕ативн╕сть, пом╕ркован╕сть та розсудлив╕сть. Можливо, вдавався до авантюризму, романтизму. Адже вс╕ революц╕╖ починаються з цього. Та основн╕ риси його характеру — працелюбн╕сть ╕ самов╕ддан╕сть на благо Укра╖ни.
Були тюрми, були арешти. Вперше його кидають за ╜рати у 1932 роц╕. Друге ув’язнення припада╓ на 1934–1936 роки у сумнозв╕сн╕й Берез╕ Картузьк╕й. Тут Дмитро Штикало пише один з найкращих сво╖х твор╕в — поему «Дума про Березу Картузьку», в як╕й яскраво змальову╓ ╕дейну та моральну ст╕йк╕сть сво╖х побратим╕в по боротьб╕, друз╕в та приятел╕в. Поему знали назубок майже вс╕ укра╖нськ╕ пол╕тичн╕ в’язн╕. У рукописах вона ширилась Зах╕дною Укра╖ною. А 1941 року тв╕р вийшов друком окремим виданням у видавництв╕ «В╕ст╕», яке тод╕ д╕яло у Сокал╕.
Ось фрагмент з не╖:

…У табор╕ за дротами,
День за н╕ччю,
 н╕ч за днями,
Там все лютився над нами,
Скажен╕в — п╕нився кат.
Бо хоч в╕ком гнутий,
 дертий,
Укра╖нець вол╕в вмерти,
Як упасти перед катом
╤ в покор╕ прошептати:
«Ти — м╕й пан ╕ любий брат…»
В спеку, бурю,
 в дощ ╕ холод
Кидав нас на шлях у поле,
╤ над р╕чку в болота.
╤ душив нас
 чорний голод…
При тяжк╕м керат╕, воз╕
По болотян╕й дороз╕, —
Там каралася жорстоко
Укра╖на молода!
╤ над нашими спинами
Не таволга вже св╕тила,
Лиш в’╖далась гнучко в т╕ло
Гнучка палка гумова.

Поему написано добротною л╕тературною мовою, з╕ знанням закон╕в поетичного мистецтва. Згодом, на жаль, автор р╕дко коли зверта╓ться до л╕тературних жанр╕в (принаймн╕ поетичних), наче зумисне вбивав у соб╕ талант поета. Публ╕цистика стала для нього д╕╓в╕шим засобом донести думку до читача.
У 1937 роц╕ Дмитро Штикало написав пол╕тичне есе «Над небом ся╓ хрест меча», яке здобуло велику популярн╕сть серед активу ╕ рядових член╕в ОУН, прихильник╕в укра╖нського п╕дп╕лля, людей, небайдужих до дол╕ Укра╖ни та ╖╖ майбутнього. Автор небезп╕дставно стверджу╓, що християнство та нац╕онал╕зм ╓ найб╕льш небезпечними ворогами б╕льшовизму. Нац╕онал╕зм в╕н аж н╕як не ототожню╓ з шов╕н╕змом, до чого не раз вдавалися поляки. Дмитро Штикало не випадково циту╓ митрополита Андрея Шептицького: «В одн╕м лише б╕льшовики ╓ щир╕, коли висказують ненависть проти Бога, проти об’явлено╖ рел╕г╕╖. З ц╕ло╖ ╖х прац╕ ╕ з ус╕х ╖╖ нам╕р╕в висказане одно виразно й щиро: ненависть до Бога ╕ рел╕г╕╖. Комун╕сти ╓ безбожниками та в ╖х програм╕ нема точки, де вони були б щир╕шими, як у т╕й одн╕й: боротьба проти Бога… Де покажуться комун╕сти-б╕льшовики, там зараз почнуть гор╕ти церкви й кров невинна лл╓ться облильними потоками». (Збережено особливост╕ правопису). ╤ для того, «хто помага╓ комун╕стам в ╖х робот╕, нав╕ть чисто пол╕тичн╕й», хто допомага╓ комун╕стам «у переведенн╕ ╖х план╕в т. зв. народного чи людового фронту з соц╕ал╕стами ╕ радикалами.., хто помага╓ комун╕стам у як╕й-небудь ╖хн╕й акц╕╖ — той зраджу╓ Церкву, зраджу╓ св╕й нар╕д, зраджу╓ справу убогих, терплячих ╕ покривджених у ц╕лому св╕т╕».
У цьому есе Дмитро Штикало полум’яно заклика╓: «Хрест ╕ меч — символ Церкви ╕ Нац╕╖! Хрест — що ╓ мечем, меч — що ╓ Хрестом! Хрест меча — ось гармон╕я ╕ синтеза християн╕зму ╕ нац╕онал╕зму. По дороз╕ до зд╕йснення свого ╕сторичного п╕сланництва Укра╖на мусить виконати, м╕ж ╕ншим, одне важке й далекосягле сво╖ми насл╕дками завдання: знищити б╕льшовизм. ╤ нема найменшого сумн╕ву, що це якраз ╕ передус╕м — завдання Укра╖ни, а не чи╓ ╕нше».
Во╕стину — пророч╕ слова!
У сво╖х публ╕цистичних дописах, ╕деолог╕чних статтях Дмитро Штикало довол╕ часто посилався на прац╕ митрополита Андрея Шептицького, вважав його духовним натхненником, пров╕дником, Батьком укра╖нсько╖ нац╕╖. Тези митрополита нав╕ть цитував п╕сля його смерт╕.
П╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни в╕н отримав в╕д ОУН завдання працювати на п╕дп╕льн╕й рад╕останц╕╖ «Самост╕йна Укра╖на». ╥╖ завданням було передавати св╕тов╕ правду про укра╖нську нац╕онально–визвольну боротьбу проти н╕мецьких та б╕льшовицьких окупант╕в. Мовлення розпочалося у жовтн╕ 1943 року на Скол╕вщин╕. Рад╕опередач╕ виходили в еф╕р три рази на день, тривали по 30 хвилин ╕ велися укра╖нською, рос╕йською, англ╕йською, французькою, ╕нколи н╕мецькою мовами. Отож док╕р деяким сучасним антипатикам ОУН-УПА: невже там були глуп╕ люди, заблудл╕, як ви стверджу╓те, чи патр╕оти Укра╖ни, цв╕т ╕нтел╕генц╕╖? Спросту╓те це?!.
З наближенням в╕йськ Червоно╖ арм╕╖ Дмитро Штикало змушений був ем╕грувати. Спочатку опинився у Франц╕╖, де став сп╕вредактором газети ОУН «Укра╖нець — Час» (1951 р╕к), яка виходила друком у Париж╕. Тод╕ ж укра╖нська студентська громада в ╤спан╕╖ орган╕зувала на Нац╕ональному рад╕о кра╖ни укра╖нське мовлення, яке транслювало сво╖ рад╕опередач╕ ╕ на Укра╖ну. Редакц╕ю очолив Дмитро Штикало.
Свою журнал╕стську та ╕деолог╕чно–пропагандистську д╕яльн╕сть в╕н продовжив у виданнях ОУН «Визвольний шлях» (Лондон), «Шлях перемоги», «Укра╖нський самост╕йник» (Мюнхен). Його публ╕цистичн╕ статт╕ залишаються актуальними ╕ тепер. Зокрема, це стосу╓ться такого чинника, як розбудова Незалежно╖ Укра╖ни (передус╕м, духовна).
4 листопада 1963 року об╕рвалася нитка життя патр╕ота Укра╖ни, ╖╖ в╕рного сина Дмитра Штикала.
Пам’ятаймо, що його дала Укра╖н╕ наша Прибузька земля!

Тарас ЛЕХМАН,
журнал╕ст
Льв╕вська область

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15771

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков