Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 07.08.2015
ПРО КРИМСЬКИЙ ТУРИЗМ — ТРАДИЦ╤ЙНИЙ ╤ НОВАТОРСЬКИЙ

«Покращення» по-кримськи

З традиц╕йним туризмом тепер у Криму, як в╕домо, не дуже добре. Чого вартий лише вокзал ╕з зачиненими залами в╕дпочинку, камерами схову та туалетами, порожн╕м пероном, де ран╕ше яблуку н╕де було впасти. Натом╕сть з’явився туризм нетрадиц╕йний. Минулого л╕та Крим заполонили жител╕ зони АТО, серед яких вид╕лялася чималенька група «турист╕в». Про цих людей можна було прочитати в кримськ╕й прес╕, попри ц╕лковиту лояльн╕сть кримчан до тих, з ким пов’язують сп╕льне бачення майбутнього. Вт╕м, журнал╕сти таки не могли утриматися, щоб не зауважити: при╖ждж╕ поводяться так, н╕бито ус╕ ╖м тут щось винн╕, та й не вражають високим р╕внем культури.
У прес╕ розпов╕далося, зокрема, про гостей, що вимагали поселити ╖х на п╕вденному узбережж╕ в кращих номерах готелю з кондиц╕онером, звичайно, безкоштовно, ╕ про тих, як╕ намагалися привласнити соб╕ чуже житло, та про ╕нш╕ випадки, що св╕дчили: люди хочуть по╓днати при╓мне з корисним ╕, поки вдома воюють, провести к╕лька м╕сяц╕в з комфортом на кримських курортах абсолютно безкоштовно.
Гостювали дончани ╕ у мо╓╖ сус╕дки, яка зайшла одного разу до мене ввечер╕ ╕з незнайомою ж╕нкою. Хто ця ж╕нка, я не знала, привернуло увагу те, що вона дивилася з-п╕д лоба ╕ не прив╕талася. Пот╕м сус╕дка розпов╕ла, що поселила в сво╖й квартир╕ зовс╕м незнайому с╕м’ю, годувала ╖х, прибирала за ними, нав╕ть возила в╕дпочивати на море, ╕ все це власним коштом, бо сп╕вчувала, як ╕ б╕льш╕сть кримчан, ╖хньому горю. Але життя показало, що горе було у одних, а мандрували Кримом здеб╕льшого ╕нш╕.
Вт╕м, не обминула доля мандр╕вника ╕ декого ╕з кримчан, як╕ стали туристами мимовол╕. Це — чималенька група людей, залежних в╕д укра╖нських медичних препарат╕в, у яких не виявилося рос╕йського аналога, або ж в╕д популярних ╕мпортних л╕к╕в, незаре╓строваних у Рос╕╖. Вони щезли раз ╕ назавжди. ╤ практично ус╕ хвор╕ люди шокован╕ рос╕йськими ц╕нами на аптечн╕ товари, що зробили ╖х для багатьох недоступними. Зг╕дно з рос╕йським законодавством, ц╕ни регулюються лише на групу л╕к╕в, визнаних житт╓во необх╕дними. В╕рн╕ше, ц╕ л╕ки не мають коштувати б╕льше, н╕ж встановлено. Але в результат╕ перев╕рок, як озвучувало телебачення, ц╕ни на них в 70% випадк╕в виявилися завищеними, до того ж в рази. Частенько фармацевти рекомендують в╕дв╕дувачам аналоги цих л╕к╕в, ╓диним регулятором ц╕н на як╕ ╓ сов╕сть власник╕в аптек. Цей же регулятор ╓ ╓диним ╕ для решти медпрепарат╕в, варт╕сть яких, як правило, не витриму╓ пор╕вняння з варт╕стю укра╖нських л╕к╕в.
Ось ╕ почали кримчани зд╕йснювати вояж╕ — «туристичн╕» по╖здки на територ╕ю материково╖ Укра╖ни, щоб поповнити свою домашню аптечку, кооперуючись ╕з ц╕╓ю метою з сус╕дами та знайомими. Людей не лякали н╕ прикордонники, н╕ «Правий сектор», що «розпина╓ маленьких хлопчик╕в», бо вс╕ под╕бн╕ казки втрачали свою актуальн╕сть перед бажанням просто жити, не потерпаючи в╕д пост╕йних ф╕зичних страждань.
З цього приводу нав╕ть з’явилася публ╕кац╕я в «Крымской газете», але, звичайно ж, не з метою привернути увагу до важливо╖ ╕ болючо╖ проблеми та допомогти хворим. Ось як розпочина╓ться ця, здавалося б, актуальна газетна колонка: «Все украинские препараты можно заменить российскими аналогами, — заявил директор «Крымфармацеи» Вячеслав Добрецов, комментируя «аптечные туры», которые с недавних пор некоторые крымчане организовывают на Украину». А дал╕ проводиться опитування з метою «выяснить, согласны ли с этим жители полуострова, а главное, довольны ли они соотношением качества и цены лекарств».
Але опиту╓ редакц╕я зовс╕м не хрон╕чно хворих людей ╕ не ╕нвал╕д╕в, яким, д╕йсно, ╓ що сказати, бо л╕ки — це другий, якщо не перший ╖хн╕й «хл╕б». Вони опитують двох 20-р╕чних д╕вчат, Катерину та Юлю. Остання, вже мама, з╕зна╓ться: «Дети вообще не болеют, сама я тоже, поэтому в аптеки практически не хожу». Катя говорить те ж саме ╕ тими ж самими словами: «В аптеки практически не хожу», але при цьому мудро зауважу╓: «Соотношение цены и качества нормальное, все хорошо». Бачите, вона ╕ в аптеки не ходить, ╕ про як╕сть л╕к╕в та ╖хню обгрунтовану ц╕ну зна╓. А ось 29-л╕тн╕й В╕тал╕й см╕шити людей вже не береться, в╕н в╕дверто з╕зна╓ться, що не наст╕льки часто бува╓ в аптеках, аби робити як╕сь висновки.
Нав╕ть 55-л╕тн╕й Володимир не зна╓, що таке хвороба, ╕ бува╓ в аптеках «только, если близкие попросят». А на ц╕ни ма╓ можлив╕сть не звертати увагу, «потому что не так часто с этим сталкиваюсь». Остання з опитаних, найстарша В╕ктор╕я, теж далеко не ╕нвал╕д ╕ ╖╖ важко вважати експертом щодо л╕к╕в, бо, як вона пов╕домля╓, «то, что я покупаю, легко найти, и цены приемлемые».
Тим не менше, саме ц╕ здоров╕ люди, б╕льш╕сть з яких — молодь — ╕ покликан╕ вир╕шувати долю ╕нших, л╕тн╕х ╕ хворих, або ж просто хворих, або ж обмежених чотирма ст╕нами через неможлив╕сть жити повноц╕нним життям. Хоча аптеки ╕снують насамперед не для тих, хто бува╓ там не част╕ше, н╕ж перес╕чна бабуся на футбольному стад╕он╕.
╤ взагал╕, це ╕нтерв’ю дор╕вню╓ нулю, якщо не зважати на той негатив, що може викликати у «аптечних турист╕в», з паличками, тремт╕нням рук ╕ голови, згорбленими спинами та ╕ншими ознаками того, що таким людям взагал╕ не дуже солодко мандру╓ться цим життям.
Та редакц╕ю хвилю╓ лише те, як показати ╖х дивакуватими або взагал╕ неадекватними, бо нормальн╕ люди, так╕, як 20-л╕тн╕ Юля з Катею, в Укра╖ну за л╕ками не ╖здять, у них ╕ без того все добре. Вт╕м, дедал╕ б╕льше кримчан схильн╕ в╕рити власним очам та серцю, а не засобам масово╖ ╕нформац╕╖. Це показало голосування п╕д час останнього в цьому сезон╕ ток-шоу М. Волконсько╖ «Все как есть». Надто вже грубо ╕ непрофес╕йно поводяться ЗМ╤ з фактами, п╕дтасовуючи ╖х, ╕гноруючи або роздуваючи ╕з мухи слона, ╕ нахабно пошиваючи в дурн╕ тих, хто такими себе не вважа╓.
Що ж до традиц╕йного туризму в Криму — це задоволення теж не ╕з дешевих. Якщо мати на уваз╕ гостей ╕з Москви, то за л╕так в один б╕к ╖м доведеться заплатити по 19 тисяч рубл╕в. ╢ й альтернатива, в усякому раз╕, донедавна була, бо зал╕зничний маршрут Москва — С╕мферополь через нерентабельн╕сть збиралися скасувати. У плацкартному вагон╕ м╕сце коштувало 5300 рубл╕в, у купейному — майже 8 тисяч. Це — не враховуючи оплату за поромну переправу, ╕ за умови, що кататися доведеться 44 години. Таке «задоволення» у спеку приваблювало не кожного. Але якщо ви вже в м╕ст╕-курорт╕, не над╕йтеся, що одразу ж потрапите на пляж. Третина кримських пляж╕в закрита для перес╕чних турист╕в, у всякому раз╕, поки ви не викладете певну суму. Скаж╕мо, в╕дв╕дування одного з алуштинських пляж╕в об╕йдеться вам у 1200 рубл╕в.
Якщо ви в╕дпочиватимете у Судаку й оселилися у скромному триз╕рковому готел╕ ╕з харчуванням далеченько в╕д моря — це задоволення коштуватиме вам майже 5000 рубл╕в на добу, а проживання там само у «шпак╕вн╕» в приватному сектор╕ з магазинною ╕ кухонною морокою дозволить зекономити по дв╕ тисяч╕ на день. Це, звичайно, без культурно╖ програми, бо платити доведеться не лише за в╕дв╕дування музе╖в ╕ палац╕в, а й простих парк╕в, як ╕ всього того, над чим потрудилася природа без участ╕ людини.
Експерти вважають, що в╕дпочинок у Криму трима╓ться на одному ц╕новому р╕вн╕ з в╕дпочинком в ╢гипт╕ ╕ буде дешевшим за в╕дпустку у Туреччин╕, хоча матимете мало сп╕льного щодо комфорту. Серед безумовних плюс╕в, пов’язаних з кримськими курортами, експерти називають лише рос╕йськомовне оточення та можлив╕сть розжитися хорошим алкоголем. Тож нав╕ть попри патр╕отичн╕ почуття, рос╕яни везуть себе ╕ сво╖ грош╕, аби вкласти ╖х у ворожий добробут, бо вороги для них — майже увесь св╕т. Зате повноц╕нно в╕дпочивають, а не борються за це право ╕з щоденними негараздами.
Тим часом у Криму «в╕дроста╓» ще одна г╕лка нетрадиц╕йного туризму, пов’язана з дешевими укра╖нськими продуктами, як╕ не пропускають на територ╕ю п╕вострова. Ось таке воно — наше сонячне кримське л╕то.

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь


ЗАРАДИ ПОРЯТУНКУ СЕЗОНУ В КРИМУ ПУТ╤НУ ЗАПРОПОНУВАЛИ СКАСУВАТИ 1 ВЕРЕСНЯ

Пом╕чник президента РФ Володимира Пут╕на ╤гор Лев╕т╕н запропонував перенести початок навчального року з 1 на 15 вересня за сприятливо╖ для туризму погоди в перш╕ тижн╕ осен╕.
Про це в╕н пов╕домив на нарад╕ щодо стану ╕ перспектив розвитку туризму у Воронезьк╕й област╕, переда╓ «РИА Новости».
«З 25 серпня до 1 вересня вся кра╖на сидить в аеропортах. Я на попередн╕й посад╕ був, весь час запитував: чому не можна зробити «плаваючий» початок навчального року? Чому треба з 1 вересня вс╕й кра╖н╕ прийти в школу?» — сказав Лев╕т╕н. Чиновник пояснив, що це важливо для зб╕льшення турпотоку. «Ось ми 1 вересня з Криму ╕ Соч╕ вс╕ летимо, ╕ — до побачення, до наступного травня. А сезон же ╓», — зазначив в╕н. Лев╕т╕н нав╕в як приклад ╤спан╕ю, ╤тал╕ю ╕ Франц╕ю, де початок навчального року в школах перенесли через туризм.
У зв’язку з цим в╕н запропонував винести це питання на Держраду ╕ прийняти зм╕ни на р╕вн╕ законодавства.
Ран╕ше УН╤АН пов╕домляв, що рос╕йськ╕ туристи в Криму, як ╕ ран╕ше, мають проблеми з тим, щоб зняти гот╕вку з пластикових карт м╕жнародних плат╕жних систем Visa ╕ MasterCard. Для того, щоб зняти кошти з картки, ╖м доводиться с╕дати на пором ╕ ╖хати в рос╕йський порт Кавказ, де розташований найближчий терм╕нал ╕з обслуговування карток цих систем.

ЧЕРЕЗ ЧЕРГИ Б╤ЛЯ КЕРЧЕНСЬКО╥ ПЕРЕПРАВИ З’ЯВИЛОСЯ НАМЕТОВЕ М╤СТЕЧКО

З боку Краснодарського краю розгорнули наметове м╕стечко для автомоб╕л╕ст╕в, як╕ оч╕кують навантаження на пором на Керченськ╕й переправ╕. Про це пов╕домили у прес-служб╕ управл╕ння МНС Рос╕╖ у Краснодарському кра╖, переда╓ «Крим.Реал╕╖».
«Пункт тимчасового розм╕щення на 250 ос╕б включа╓ в себе 13 намет╕в м╕стк╕стю по 20 ос╕б», — зазначили у в╕домств╕. Кр╕м того, стало в╕домо, що поблизу скупчення автотранспорту в населеному пункт╕ ╤лл╕ч розташову╓ться також готельний фонд загальною м╕стк╕стю на 900 ос╕б.
«Пасажири автобус╕в, що прямують до Криму, можуть чекати свою чергу в прим╕щенн╕ вокзалу», – йдеться у пов╕домленн╕.
Зг╕дно з останн╕ми даними ТОВ «Морська дирекц╕я», час оч╕кування порома становить ш╕сть годин, автомоб╕льна черга з боку порту «Кавказ» нал╕чу╓ тисячу машин.
Зазначимо, що на Керченськ╕й переправ╕ п╕сля анекс╕╖ Криму Рос╕╓ю виникають пост╕йн╕ черги з легкових автомоб╕л╕в ╕ вантаж╕вок, а оч╕кування переправи затягу╓ться на к╕лька дн╕в.
УН╤АН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 07.08.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15688

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков