Святитель Микола народився у місті Патара (південне узбережжя малоазійського півострова), був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нони, котрі дали обітницю присвятити сина Богу. З найменших років Микола вів благочестиве, сповнене духовних роздумів, постничеське життя, старанно вивчав Святе Писання, багато часу проводив у молитвах. Будучи обраним єпископом міста Мир Лікійський, Микола залишався зразком смирення, стриманості і любові до людей. Він здійснив чимало чудес, серед яких найбільш відоме спасіння від смерті трьох чоловіків, котрих неправедно засудив на смерть корисливий правитель міста. Святий сміливо підійшов до ката і затримав його меч, вже занесений над засудженими. Обвинувачений Миколою у неправедному суді, правитель розкаявся і просив о прощенні. За молитвами святого місто Мир було врятоване від голодомору. Не раз рятував святитель потопаючих у морі, виводив людей із в'язниць і полону. Св. Микола - один з найпопулярніших святих, котрий вшановується як захисник простого люду, покровитель мореплавства, торгівлі і землеробства. У народі дуже люблять легенди про цього святого. Наприклад, як він немовлям харчувався, молоком з правої груді матері, що мало знаменувати майбутнє перебування по праву руку від Бога. Із святом пов'язані прислів'я: "Хвали зиму після Миколиного дня", "Попрохай Миколу, і він скаже Спасу" та ін. Вважається, що після Миколиного дня настає вже справжня зима.