Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 26.06.2015
КОЛИ СПРАВЖНЯ Н╤Ч НА КУПАЛА?

З 20 до 25 червня – найкоротша н╕ч ╕ найдовший день. Це — день л╕тнього сонцевороту, який в╕дзначали наш╕ пращури ще 7 тисяч рок╕в тому як свято Купала.
21 червня, коли наста╓ день л╕тнього сонцестояння, коли Всесв╕т приносить найдовший день ╕ найкоротшу н╕ч, де саме в цей час бере шлюб Вода-мати ╕ Сонце-батько, коли вся Природа буя╓ ╕ з радост╕ цв╕те жито, даруючи життя людству, ╕ гучним ута╓мниченим постр╕лом розкв╕та╓ кв╕тка Папорот╕, саме в цей день, за давньою предк╕вською традиц╕╓ю, у Музе╖ ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕-скансен╕, що в селищ╕ Рокин╕ Луцького району, традиц╕йно проходило святкування Купала. Це була «Н╕ч на Купала» в музе╖-скансен╕.
До участ╕ у святкуванн╕ долучилися не т╕льки громади р╕днов╕р╕в «Лада» Волинсько╖ област╕, а й учасники Першого п╕сенного фестивалю «Купайло в п╕снях». Чимало прибуло гостей нав╕ть ╕з сус╕дн╕х район╕в ╕ областей, а також майстри традиц╕йних волинських ремесел, медовари ╕з г╕льд╕╖ «Р╕й». Вони змогли не т╕льки побачити, а й сам╕ взяти участь в ╕нтерактивному фольклорно-етнограф╕чному справжньому обрядод╕йств╕ величного л╕тнього свята. Учасники за один веч╕р потрапили у казку, де кожен мав можлив╕сть перевт╕литися в геро╖в древн╕х легенд з Лесино╖ «Л╕сово╖ п╕сн╕».
Сценар╕й цього священнод╕йства розробили науковц╕ Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕. Режисером ╕ постановником у проведенн╕ забутих звича╖в була Ганна Як╕вна Середюк – пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник музею.
Кульм╕нац╕╓ю свята стало проходження через «вогняну» браму, яку виготовила команда волонтер╕в свята — брат╕в Володимира ╕ Андр╕я Бондарук╕в ╕з села Маяки Луцького району. Палаюча брама, через яку повинен кожен пройти, манила ус╕х сво╓ю загадков╕стю. Адже кожен хот╕в заглянути у майбутн╓ ╕ загадати бажання.
До самого св╕танку потр╕бно було берегти поп╕л в╕д священного купальського вогню. Тут пильнувала молодь. Л╕тн╕ учасники, як╕ не могли дочекатися ранку, брали хоч жменю попелу ╕ йшли додому. Ним обсипали пор╕г хати, вх╕д до хл╕в╕в, щоб в╕д╕гнати нечисту силу. Вважали, якщо просплять варту ╕ в╕дьма вкраде пригорщу попелу, то буде у сел╕ лихо стих╕йне, а може, й б╕да.
Перед св╕танком кожен, хто залишився до ранку, зм╕г скупатися у житт╓дайн╕й рос╕, зарядившись позитивною енерг╕╓ю на ц╕лий наступний р╕к. Купальська н╕ч духовно ╓дна╓ людину з природою, возвеличу╓ побут, освячу╓ почуття молодих сердець. Славили цього дня наш╕ прад╕ди Дажбога, славили Сонце, славили Землю-мат╕нку, славили людину, ╖╖ життя, мир, злагоду, любов та працю.
Завершилось свято громадською братчиною, частуванням справжн╕м козацьким кулешем та солодким узваром, приготовленим з ц╕лющих трав, як╕ з╕бран╕ в еколог╕чно чист╕й територ╕╖ Рокин╕вського дендропарку. На святков╕й вечер╕ в╕ддають шану предкам ╕ моляться за народження л╕тнього сонця Купали, за над╕ю миру ╕ усп╕шн╕ реформи в кра╖н╕.
* * *
Щоб не ставили перехож╕ запитання: «Чому ви в╕дзнача╓те свято ╤вана Купала тепер, а не 6-7 липня?», варто вже оф╕ц╕йно перейти на в╕дзначення традиц╕йних народно-обрядових укра╖нських свят за Новим стилем, Григор╕анським календарем, а не проводити святкування за старим Юл╕анським, що в╕дста╓ в╕д астроном╕чного календаря вже на 14 дн╕в.
Бо 6-7 липня, коли переважна б╕льш╕сть православного люду в╕дзнача╓ ╕ святку╓ так зване свято ╤вана Купала, що нагаду╓ г╕брид, який об’╓дну╓ дохристиянське традиц╕йне величне свято ╕ р╕здво ╤вана Предтеч╕, ╓ спец╕альним перекрученням праукра╖нських традиц╕й. В той день, 6-7 липня, як би не намагалися знайти кв╕тку Папорот╕, жоден юнак ╖╖ н╕коли не знайде. ╤ вода не буде такою ц╕лющою, ╕ сонце не буде таким ласкавим, як в т╕ купальськ╕ дн╕, про що говорилося вище.
Отже, варто повертатися до виток╕в сво╖х, до ун╕кальних традиц╕й ╕ звича╖в наших пращур╕в-гречкос╕╖в ╕ во╖н╕в-козак╕в. Тод╕ н╕коли не виростимо н╕ сепаратист╕в, н╕ терорист╕в, н╕ колаборант╕в. Тод╕ переможно «запану╓мо ╕ ми, браття, у сво╖й сторонц╕»!

Олександр СЕРЕДЮК,
директор музею, доктор ф╕лософ╕╖, етнограф, член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни


ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.

Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15487

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков