Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 26.06.2015
ПРО «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ», ЯКА «ЗАБУЛА» ПРО СВО╥Х ЧИТАЧ╤В, ╤ ПРО ДЕКОГО, ХТО ЗАГУБИВ СВОЮ СОВ╤СТЬ

Кримcький Майдан

Стаття пана ╢вгена Букета («Культура ╕ життя») у форм╕ ╕нтерв’ю з головою Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» Павлом Мовчаном (http://www.cultua.media/krimska-svtlicja-zabula-pro-chitachv-stepovij-krim-naselenij-perevazhno-ukrancjami) не лишила жодних шанс╕в промовчати. Глибоко вдячний колез╕ по перу за його розмову з одним з тих, кого довший час укра╖нське сусп╕льство звикло сприймати як моральний авторитет нац╕╖. Проте ж розмова та ще раз засв╕дчу╓, що ма╓мо бути дуже обережними, беручи на в╕ру судження нав╕ть найшанован╕ших особистостей.
Читачев╕, для якого Крим асоц╕ю╓ться найперше з л╕тн╕м в╕дпочинком, з золотими пляжами, з плюскотливими хвильками, що н╕жно пестять ваше розпаш╕ле т╕ло, проблеми укра╖нства в цьому благословенному куточку — то щось далеке, малозрозум╕ле ╕… не надто ц╕каве.
Укра╖нство в Криму? Фантастика, ╖й-богу! Х╕ба не траплялося вам чути в╕д м╕сцевих, що Крим — то не Укра╖на? Х╕ба не зач╕плявся ваш погляд за триколори, як╕ так полюбляли вод╕╖ автобус╕в, х╕ба не бачили ви ╖хн╓ ма╓статичне майор╕ння над Севастополем? А може, вам доводилось чути на вулицях кримських м╕ст ╕ с╕л укра╖нську мову з вуст абориген╕в? З останн╕м автор, зв╕сно ж, перебрав, адже ╕ в самому Ки╓в╕ з укра╖нською на вулицях було не надто те╓… Укра╖нство в Криму! Та х╕ба йшлося б хоч про щось з щойно перерахованого, якби укра╖нство на теренах п╕вострова ╕ справд╕ ╕снувало, скажете ви?
А все ж, воно таки ╕снувало, ╕ далекоглядний пан Павло Мовчан та ще к╕лька ентуз╕аст╕в вир╕шили розбуркати ту, майже тотально роз’╓днану, знеособлену, зазомбовану та нап╕взасмоктану в в╕ртуальне болото «единого советского народа» сп╕льноту.
Створення газети виглядало на той час дуже вдалим ╕ д╕╓вим кроком для поставлено╖ мети. ╤ це спрацювало. ╤ «Кримська св╕тлиця», ╕ «Дзв╕н Севастополя» об’╓ктивно в╕д╕грали дуже важливу роль, с╕ючи зерна самоусв╕домлення в стерил╕зован╕ душ╕ кримських укра╖нц╕в. До чест╕ ╕н╕ц╕атор╕в, вони не чекали, доки за те в╕зьмуться неповоротк╕ ╕ багато в чому далеко не надто укра╖нськ╕ державн╕ структури.
Так, ц╕ газети, «КС» зокрема, не стали пров╕дними ан╕ в Криму, ан╕ в Укра╖н╕, ан╕ в св╕т╕. Щоправда, «КС» передплачували свого часу в Канад╕, але щоб вона стала пров╕дним друкованим ЗМ╤ в Криму, серйозних зусиль мала докласти саме держава Укра╖на. А для цього конче необх╕дною умовою було принаймн╕ розум╕ння представниками державно╖ влади, пол╕тичними ел╕тами, в б╕льш широкому сенс╕, нагально╖ необх╕дност╕ розбудови саме укра╖нсько╖ Укра╖ни, консол╕дац╕╖, об’╓днання ╖╖ рег╕он╕в, у тому числ╕ (╕ найперше!) у мовному вим╕р╕. Чи було те розум╕ння? На жаль, н╕. Вт╕м, нема його ╕ сьогодн╕… Б╕льше того, часом держава робила кроки прямо протилежн╕ ╕ нав╕ть провокативн╕, але найстрашн╕шою була ╖╖ тотальна байдуж╕сть до культурних потреб питомих укра╖нц╕в Криму (х╕ба лише Криму?), до ╖хньо╖ думки, до ╖хн╕х спод╕вань, до ╖хнього ╕снування на загал.
Якщо згуртована б╕дою громада кримц╕в зум╕ла привернути увагу влади до сво╖х проблем, змусити ╖╖ робити хоч як╕сь порухи в потр╕бному напрямку, то розпорошена укра╖нська громада не робила нав╕ть того, на╖вно покладаючись на те, що влада зна╓, що робить ╕ не забуде про них. ╤ це при тому, що доказ╕в, як╕ св╕дчили про протилежне, було задосить.
Так, не встигши ще й роззирнутися, щойно призначений прем’╓р в╕д «помаранчево╖ влади» Анатол╕й Матв╕╓нко, якого пан Мовчан помилково назвав в ╕нтерв’ю Представником Президента Укра╖ни в АР Крим, не кл╕пнувши оком, заявив, що не бачить укра╖нц╕в у Криму.
Зв╕сно, там, де в╕н ╖х виглядав — у кримському парламент╕, в Рад╕ м╕н╕стр╕в — укра╖нц╕в (нав╕ть попри укра╖нськ╕ пр╕звища) не було. Що ж зробив пан Матв╕╓нко, аби кардинально зм╕нити ту ситуац╕ю? Презентував «Св╕тличц╕» в╕д щедрот сво╖х пап╕р? Певно ж, «св╕тличани» були вдячн╕ бодай ╕ за те. Але чи не нагадував той дарунок п’ятак, кинутий у шапку злидаря?
А ще перед тим, позбавлена ф╕нансування через свою п╕дтримку «помаранчевого» кандидата в президенти ще за прем’╓рства В╕ктора Януковича, «Кримська св╕тлиця» довгих три роки чекала об╕цяно╖ паном Ющенком, у тому числ╕ й авторов╕ цих рядк╕в, бюджетно╖ п╕дтримки.
А може, пан Мовчан згада╓, як у перерв╕ першого постпомаранчевого з’╖зду УНП, що проходив у палац╕ «Укра╖на», автор цих рядк╕в намагався поговорити з ним про проблеми «Св╕тлиц╕», переконати його, як народного депутата Укра╖ни, в необх╕дност╕ державно╖ п╕дтримки «КС» з огляду на тотальну зрусиф╕кован╕сть рег╕ону, а отже, неможлив╕сть для державницького укра╖номовного видання вижити лише за рахунок передплати? Тод╕, почувши про що йдеться, поважний голова «Просв╕ти» чомусь митт╓во втратив ╕нтерес до розмови, визнавши значно ц╕кав╕шим в╕дпов╕дати на компл╕менти щодо сво╓╖ громадсько╖ та депутатсько╖ д╕яльност╕, що так ╕ сипалися з боку прекрасно╖ стат╕.
Тепер пан Мовчан дор╕ка╓, що «Св╕тлиця» забула про свого читача. Пан Мовчан ц╕лком щиро вважа╓, що таки справд╕ забула? А що — може, колектив редакц╕╖ таки ╕ справд╕ припинив роботу, як про те пише заступник нашого надпатр╕отичного м╕н╕стра культури пан Каранд╓╓в — недаремно ж в╕н назива╓ його «колишн╕м» http://ua.krymr.com/content/article/27071244.html) ╕ нещасн╕ читач╕ злою волею того колективу позбавлен╕ можливост╕ читати свою улюблену газету?
Але ж ось вони — вс╕ числа «Св╕тлиц╕» на ╖╖ сайт╕: http://svitlytsia.crimea.ua/pdf.html ! Невже панов╕ заступников╕ м╕н╕стра культури, який скаржиться на в╕дсутн╕сть живого контакту з головредом «Св╕тлиц╕», так необх╕дний той «живий» контакт, аби переконатися, що редакц╕я насправд╕ ╕сну╓? Результат д╕яльност╕ то╖ редакц╕╖ в форм╕ живо╖ газети, чергове число яко╖ щотижня з’явля╓ться на сво╓му сайт╕, пересила╓ться до Нац╕онального газетно-журнального видавництва, до самого М╕н╕стерства культури, для нього не ╓ переконливим доказом того?
 Що б там не мали на уваз╕ п.п. Мовчани, Каранд╓╓ви ╕ ╕же з ними, але сказати, що «Св╕тлиця» забула про свого читача, то вже занадто. Не траплялось того ран╕ше, попри те, що д╕яльн╕сть укра╖номовно╖ «Св╕тлички» у Криму н╕коли не була простою, тим б╕льше, не ╓ так сьогодн╕.
Погодьтеся, продовжувати випускати державницьку укра╖номовну газету в окупованому Криму, де одне лише п╕ддання сумн╕ву лег╕тимност╕ «при╓днання» Криму до РФ означа╓ крим╕нальну статтю, — то ╓ вчинок. Чи ╓ розум╕ння того в затишних ки╖вських каб╕нетах? Схоже, н╕…
Чинуш╕ натякають на те, що «Св╕тличка» не надто популярна: дв╕ сотн╕ передплатник╕в по Укра╖н╕ — то, зв╕сно, зовс╕м не «товарний» тираж. До рекордсмен╕в жовто╖ преси ╖й, ясна р╕ч, далеко. Але ж вона ма╓ зовс╕м ╕нший формат. ╤ пот╕м, х╕ба не розум╕ли велемудрий пан Мовчан, чиновний пан Каранд╓╓в того, що вести передплатну кампан╕ю з окупац╕╖ не надто з руки? Могла б потужна «Просв╕та» п╕дставити тут сво╓ плече? А х╕ба то був не прямий обов’язок сп╕взасновника — М╕н╕стерства культури потурбуватися про те, щоб голос «Св╕тлички» з окупованого Криму чула вся Укра╖на, весь св╕т?
Щодо ставлення читач╕в-«св╕тличан» до «КС», то автор не може пригадати вияв╕в б╕льшо╖ в╕дданост╕, ан╕ж т╕, як╕ демонстрували вони. В╕зьмемо лише один приклад. Коли в ход╕ «помаранчевих» под╕й, як я вже згадував, газета була позбавлена ф╕нансування, ╖╖ читач╕ протягом к╕лькох рок╕в п╕дтримували ╖╖ матер╕ально, висилаючи хто ск╕льки м╕г, в╕дриваючи в╕д сво╖х невеличких зарплат, в╕д м╕зерних пенс╕й, аби лишень вона продовжувала виходити. ╤ вона виходила! Так, те не могло не позначитись на н╕й сам╕й. Вона втратила б╕льшу частину сво╖х сп╕вроб╕тник╕в, схуднула з 24 до 8 стор╕нок, але виходила попри ф╕нансовий геноцид, попри показну байдуж╕сть з боку влади.
Як писав великий Кобзар, «не так т╕╖ вороги, як добр╕╖ люди…». Саме «помаранчева влада», за яку з таким жаром свого часу «Св╕тлиця» боролася, яку п╕дтримувала до останнього, завдала ╖й найдошкульн╕шого удару. Певн╕ сили спробували «приручити» газету, але з ╕снуючим головредом те не проходило. Тод╕ було вир╕шено переформатувати тижневик, поставивши задля того «свого» редактора. Для цього на чинного редактора була нацькована прокуратура. То були тяжк╕ часи. Сл╕дство ╕ подальш╕ суди, щоправда, довели, що жодних зловживань з його боку не було, але видання на той час вже очолював зручний для когось чолов╕чок ╕з «сво╖х», який за п╕вроку усп╕шно дов╕в газету до закриття.
Те, що в╕дбува╓ться сьогодн╕, живо нагадало мен╕ т╕ давн╕ под╕╖. Справа ж, як ми розум╕╓мо, зовс╕м не в коп╕йчаних витратах на ф╕нансування «бо╖вки» з семи чи вже тепер чотирьох «св╕тличан». Бо, якщо взяти на в╕ру, що саме ф╕нансов╕ проблеми держави ╓ причиною економ╕╖ на «Св╕тличц╕», то наступний крок — припинення ф╕нансування арм╕╖.
Н╕, н╕… Як на мене, все дуже схоже на те, що комусь з наших владц╕в явно муляють оч╕ «св╕тличн╕» публ╕кац╕╖. Жодна влада не любить критики. Сьогодн╕шня, взагал╕, ставиться до не╖ дуже бол╕сно. Як вар╕ант, державн╕ оч╕ муля╓ сама «Кримська св╕тлиця», бо ж вже самим сво╖м ╕снуванням нагаду╓ про те, що нин╕шня окупац╕я Криму ╓ результатом якщо й не цин╕чно-св╕домо╖ його здач╕ ворогу, то тако╖, яка в╕дбулася через злочинну безд╕яльн╕сть декого з тих, хто й сьогодн╕, на наше безгол╕в’я, перебува╓ на вищих щаблях укра╖нського ол╕мпу.
Сов╕сть ╓ дуже тонкою матер╕╓ю. Наст╕льки тонкою, що коли не зв╕рятися з нею пост╕йно, ╖╖ так легко загубити. Втративши ж той тонкий ф╕льтр, який лише й здатний в╕докремити добро в╕д зла, правду в╕д кривди, втрача╓ш розум╕ння призначення цього св╕ту ╕, зрештою, самого себе — свою безсмертну душу.
Береж╕мо сов╕сть, панове, як береже ╖╖ нескорений колектив «Кримсько╖ св╕тлиц╕»!

Валентин БУТ,
письменник
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 26.06.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15459

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков