Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2003 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 19.12.2003
Маркетинг на службі у фермерів
Віктор СТУС

Нині в республіці майже дві тисячі фермерів.  Чимало їх, переборовши безліч  труднощів, твердо стоять на землі, виробляють чимало різноманітної сільськогосподарської продукції. На жаль, продавати її доводиться за низькими цінами. Причина банальна - усі ринки "схоплені" посередниками. Проштовхнутися на них фермеру часто-густо просто неможливо. Але і працювати  за копійки теж немає рації.
Як розірвати це зачароване коло? Допомогти вирішило Агентство США з міжнародного розвитку, почавши реалізацію в Україні проекту аграрного маркетингу. Його керівник  Роберт Лі зустрівся з заступниками міністра АПК республіки Володимиром Логвиним та Віктором Тишкевичем і розповів про суть майбутньої копіткої роботи.

За його словами, експерти вивчили ситуацію в 12 областях України і відібрали для участі по два регіони в кожній із трьох агро-кліматичних зон: у Поліссі - Львівщину і Закарпаття, у лісостепу - Черкаси і Полтаву, у степу - Одесу і Крим. Головне завдання проекту - підвищення доходів та створення нових робочих місць у сільській місцевості, сприяння малим та середнім  фермерським господарствам у просуванні їхніх товарів на ринки, насамперед овочів і  фруктів. Для цього, на його погляд, у першу чергу необхідно допомогти фермерським господарствам створити надійні маркетингові служби, мережу надання ринкової інформації.
Керівники  агропромислового відомства такі наміри  схвалили та пообіцяли всіляке сприяння. Адже фермери  нині переживають важкі часи. І поки що виробляють лише 3,8 відсотка всієї зернової продукції на площі майже 40 тисяч гектарів. А могли б виробляти значно більше. Негативно позначається й недостатня технічна оснащеність фермерських господарств. У цілому  тільки один фермер з десяти має власний комбайн. Кульгає на обидві ноги переробка сировини. Що стосується збуту плодово-овочевої продукції, то вона практично вся споживається на внутрішньому ринку. Тільки  невелика група приватників на свій страх і ризик займається її продажем у Москві чи інших містах сусідніх країн. На жаль, фермерів серед них дуже мало. Нерідко везуть свій товар "наосліп", не маючи елементарної інформації про потреби тамтешніх ринків.
Роберт Лі відразу ж завірив, що його проект аграрного маркетингу націлений саме на створення системи забезпечення такою  інформацією усіх фермерів. До речі, у  всеукраїнському журналі "Агроогляд" та відповідному веб-сайті в Інтернеті можна детально ознайомитися з ходом реалізації проекту. На що Віктор Тишкевич парирував, мовляв, у міністерстві АПК республіки уже діє інформаційно-консалтинговий центр. Два райони одержують необхідну інформацію. Споживачами її можуть стать і фермери, власники селянських господарств, приватники. Однак, на жаль, не вистачає комп'ютерів для входження в мережу інших регіонів. Як згодом зауважив  керівник Фонду підтримки фермерів Криму Микола Гаврилюк, було б добре, якби в приміщеннях райсільгоспуправлінь було виділено хоча б по дві кімнатки для створення маркетингової служби для фермерів та інших виробників. Як зауважив Володимир Логвин, реалізації проекту на території Криму міністерство буде надавати усіляку посильну  допомогу.
На думку самих фермерів, з якими в той же день зустрівся Роберт Лі безпосередньо в їхніх господарствах, питання створення маркетингової служби в Криму давно назріло й перезріло. Керівник фермерського господарства "Нектарин" Красногвардійського району, віце-президент Всеукраїнської асоціації виробників садівничої та виноградарської продукції Сергій Єрпильов кілька разів підкреслив, що сьогодні завдання  із завдань - створити дієву інфраструктуру агроринку. А це значить, і маркетингову службу, і підприємства для збереження та переробки сільгосппродукції. Без цього  розвиток фермерства, як і в цілому аграрного сектора, не просунеться ні на  крок. А завоювання ринків збуту без достатнього інформування взагалі неможливе. Директор ТОВ "Рось-МТЄ" Михайло Микитюк, економіст із багаторічним стажем, займається вирощуванням качанистого салату та зелені в Сімферопольському районі, зауважив, що ідея налагодження маркетингового забезпечення прекрасна і вкрай необхідна. Адже багато фермерів,  не маючи достатніх знань та навичок, просто  губляться в бурхливому ринковому морі. Солідарні з ним і фермери Іван Волков, Анатолій Шубін із Сакського району. А керівник фермерського господарства "Сахалін" Олександр Суслов із цього ж району, підтримуючи, як він сказав, проект аграрного маркетингу двома руками, відзначив, що багато його  колег усе більший інтерес виявляють до вирощування в Криму багаторічних та овочевих культур, а також насіння для інших областей і країн - природні умови всіляко сприяють. Однак багато фермерів уяви не мають, де, що та скільки садити, щоб отримувати солідні прибутки.
А тепер кілька слів про можливості збуту плодово-овочевої продукції в оздоровницях Криму - так би мовити, до відома та розуміння фермерів. Часто доводиться чути: курорти спиною повертаються до місцевих сільгоспвиробників і закуповують овочі та фрукти за межами півострова, часом за вищою ціною. Однак нібито цьому не сприяють Рада  міністрів Криму та підвідомчі служби. Варто зазначити, що неодноразово ця нагальна проблема піднімалась на всіляких нарадах та засіданнях. Голова Ради міністрів автономії Сергій Куницин не раз  намагався навіть лобіювати інтереси кримських городників та садівників, умовляючи керівників санаторно-курортних установ закуповувати саме їхню продукцію. Мовляв, для Криму це вигідно подвійно: підтримаємо свого товаровиробника, зменшимо відтік коштів за межі півострова, а значить, у бюджеті з'явиться більше грошей на вирішення багатьох соціальних проблем кримчан. На різних зібраннях з підбиття підсумків курортного сезону чи господарського року в цілому не раз підкреслював: купуйте кримську продукцію - і транс-портні витрати менші, і якість її вища, аніж завезеної. За розробками уряду Верховна Рада автономії прийняла відповідні програми, спрямовані на розвиток садівництва, виноградарства та овочівництва. Це, звичайно, мало вплив. Проте, питання так і залишилось відкритим. Причина одна - у виробників та споживачів немає інформації, яка продукція в даний момент користується попитом на ринку.
І от приклад. Заступник директора євпаторійського санаторію "Мрія" Іван Дяченко, де в літню пору одночасно відпочиває майже тисяча осіб, сказав фермерам, що оздоровниця щорічно закуповує продуктів на 2,2 мільйона гривень. І готова брати їх у  кримських фермерів, тільки б вони були якісними та за прийнятними цінами. Більше того, санаторій ладен надати свій холодильник в користування на взаємовигідних умовах. Виявляється, багато фермерів, поля та плантації яких за десяток кілометрів від санаторію, про це вперше чують. Але ж у Криму сотні оздоровниць, які потребують чимало добротної продукції. А  скільки ресторанів, кафе, їдалень - важко й порахувати. І якщо з ними налагодити ділові стосунки - проблема збуту продукції відпала б сама собою, у крайньому випадку - не стояла б так гостро.
Роберт Лі, довідавшись про це,  важко зітхнув: мовляв, а все тому, що фермери  та дрібніші  виробники не володіють інформацією, а значить, не є господарями ситуації. Одержавши її, можна і працювати ефективніше, і потіснити всюдисущих посередників, і наситити ринки власною продукцією. І не тільки в Криму.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2003 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1543

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков