Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2003 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 05.12.2003
ПОЛЯКИ В КРИМУ
Володимир НАВРОЦЬКИЙ, доктор медичних наук

Два століття тому

2004 рік оголошений роком  Польщі в Україні, що становить особливий інтерес для кримчан, оскільки поляки зіграли значну роль в освоєнні Південнобережжя, насамперед у перше століття після приєднання Криму до Росії. Досить згадати діяльність у Криму М. Воронцова, дружина якого, дочка відомого поляка Ксаверія Браницького, безсумнівно, мала вплив на ідею створення нині знаменитого Алупкинського парку.
Софія Потоцька (мати), яка володіла Массандрою, подарованою їй Потьомкіним, де почала було будувати перше у Росії місто-курорт (названий нею на свою честь), без сумніву, вплинула на свою молодшу дочку, княгиню Наришкіну, яка створила чудовий Місхорський парк, що зберігся з недавно реставрованим палацом до наших днів і теж не випадково названий "Софіївкою", як і відомий грандіозний парковий комплекс під Уманню.
І сьогодні неподалік славного Партеніта можна побачити будинок Раєвських з чудесним парком, виноградники біля "Артеку" на землях що раніше належали графу
Г. Олізару, знайти багато інших слідів перебування поляків у Криму.
Кілька років тому мій добрий знайомий, ялтинський колекціонер Генріх Шмідт подарував мені вишукану, кишенькового формату книжечку польською мовою в 150 сторінок, видану Варшавським університетом у 1829 році, - "Щоденник подорожі до Криму, здісненої в 1825 році Каролем Качковським".
Перше знайомство з раритетом засвідчило, що автор -  прекрасно освічена молода людина, медик, що досконально знає історію медицини, натураліст, що володіє знаннями в галузях геології, ботаніки, космології, серйозний етнограф, що цікавиться історією, побутом, релігією, фольклором народів, соціолог, нумізмат, поліглот, що знає англійську, французьку, латинь, літературу країн Європи та ін.
Відразу ж виник інтерес до цієї людини і бажання довідатися, де він одержав настільки великі знання.
Шукати довго не довелося, тому що сам автор неодноразово згадує з вдячністю свою аlmа mater - Кременецький ліцей, історія якого теж зацікавила.
Багато чого пояснює незвичайна доля стародавнього міста Кременця на Тернопільщині, заснованого ще у ХІІІ ст. за часів Данила Галицького. Цю твердиню не зміг підкорити хан Батий, але здолали 1648 р. козаки Б. Хмельницького, могили яких збереглися і понині. У різні періоди історії місто входило до складу Галицько-Волинського, Литовського князівств, Польщі і Росії (протягом 100 років).
Ще у XVI ст. в Кременці був заснований православний монастир, перетворений 1833 р. в Почаєво-Успенську лавру.
У 1618 р. при монастирі була створена друкарня, де видавалися перші підручники української мови, а у 1637 р. зусиллями Богоявленського братства за участі митрополита Київського Петра Могили почала функціонувати школа-колегія на зразок Києво-Могилянської.
У 1701 р. в місто були запрошені єзуїти, що почали в 1731 році будувати комплекс, що складається нині з костьолу і двох навчальних корпусів, у яких відомий польський діяч магнат Т. Чацький 1805 р. відкрив гімназію, яка 1819-го була перетворена в ліцей і при якій була бібліотека в 50 тисяч томів.
Викладання в ліцеї велося за університетською програмою педагогами, вченими українського (біолог В. Бессер, А. Анатевський та ін.) і польського походження (біолог Е. Словацький, батько Юлія Словацького - відомого польського поета-романтика, юрист Олександр Міцкевич - брат відомого поета Адама Міцкевича, історик - І. Лелевальндр та ін.).
Тому не випадково в Кременецькому ліцеї сформувалася "українська школа" польської літератури (А. Мальчевський, Ю. Коженьовський, Т. Падура та ін.).
Незакінчена поема Антона Мальчевського "Марія" стала одним з найпопулярніших творів, що неодноразово перевидавалися у Польщі після його смерті. Сам Антон Мальчевський, учень Кременецького ліцею, служив у військах Наполеона, був знайомий з Байроном.
Кременецький ліцей був одним з центрів польського патріотичного руху, унаслідок чого після повстання 1830-го його закрили в 1833 році.
Така передісторія.
На жаль, ім'я К. Качковського мало відомо не тільки в Україні та Росії, але навіть у Польщі. Інтригував час приїзду в Крим мандрівника - 1825 рік, коли сюди з'їхалися А. Міцкевич, О. Грибоєдов, і їхнє прагнення зустрітися з польським графом Густавом Олізаром, через кілька місяців притягнутого (як і О. Грибоєдов) до розслідування в справі декабристів. К. Качковський був однокашником Г. Олізара по Кременецькому ліцею. Через п'ять років вони взяли активну участь у польському повстанні Костюшко, де К. Качковський, ставши генералом, очолив медичну службу повстанської армії. Потім він став професором Варшавського університету, а в 1863 р. знову взяв участь у польському повстанні, за що його вислали в Росію, де він і помер у 1867 році.
Кілька років мені не вдавалося знайти достойного перекладача для цієї цікавою книги, написаної поетичною мовою, з роздумами на філософські, історичні, медичні, літературні, поетичні теми. Врешті я його знайшов. Це мій давній друг, ялтинець Ілля Ісакович Неяченко. Робота над книгою почалася.
Нас особливо вражав живий, образний, з гумором, опис подорожі по бездоріжжю, верхи на конях, тодішнього Південнобережжя - від Балаклави через знамениті Чортові сходи, теперішні Батилиман, Оползневе, Сімеїз, Алупку, Ялту, Массандру, Нікітський сад, Алушту, гірський масив Чатирдагу до Чуфут-Кале і Євпаторії, звідки на вітрильнику вони відпливли в Одесу, а далі - на батьківщину.
Цим же шляхом у тому ж році перетнули Південний берег Криму верхи (правда, у протилежному напрямку) Адам Міцкевич і Олександр Грибоєдов, а п'ятьма роками раніше - Олександр Пушкін.
Особливий інтерес представляє докладний опис К. Качковським побуту кримських татар, їхнього укладу життя, жител, манер. Мандрівник підкреслив гостинність, миролюбство цього народу, звернувши увагу на їхню традицію прикрашати житло вишитими "рушниками". Не менш цікавий і ретельний опис флори Південного берега того часу, тому що автор по дорозі збирав гербарій. Автор із захопленням розповідає про фрукти Південнобережжя. К. Качковський описав також особливості клімату Південнобережжя, його сезонів року, ландшафтів і, що мене особливо вразило як кліматолога, із захватом звернув увагу на привабливість, чистоту південнобережного повітря.
Літературну цінність представляють дві дотепер не відомі татарські легенди, одна з яких містить нову версію сюжету, оспіваного О. Пушкіним у поемі "Бахчисарайський фонтан".
Цікаві також трактування автором епізодів історії караїмів, кримських татар, їхніх ханів, польсько-литовсько-татарських відносин.
Нині нам вдалося опублікувати лише частину щоденника К. Качковського в щорічнику "Кримський альбом" (1998 рік), що виходить невеликим тиражем.
А, на мій погляд, "Щоденник" становить інтерес і для польських читачів, і для кримськотатарського, російського, українського, караїмського населення півострова, для усіх, кого цікавлять історичні, етнографічні проблеми, минуле Криму.
Вважаю, з нагоди проголошеного 2004 року роком Польщі в Україні, було б доцільним здійснення проекту видання цієї праці. Її можна добре проілюструвати, у тому числі і маловідомими гравюрами (див. малюнок), що відбивають життя, природу Південнобережжя тієї епохи, супроводити книгу науковими коментарями про роль поляків в освоєнні Південного берега Криму. Ця ідея одержала підтримку влітку 2003 року на конференції в Алуштинському краєзнавчому музеї, де були присутні  Генеральний консул Польщі в Харкові Міхал Журавський з дружиною і директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі пані Г. Хмільовська.
Але зовсім несподіваною була поява в єдиній у Криму україномовній газеті "Кримська світлиця" від 25 липня 2003 р. статті "Мені радили не зізнаватись, що я татарин...", у якій Валерій Магафурович Басиров розповів про свою незвичайну долю. Я відразу ж зв'язався з ним і, як і очікував, одержав з його боку гарячу підтримку своєї ідеї, він також висловив бажання взяти на себе український і кримськотатарський переклади книги.
Сподіваюся, спільними зусиллями польської, української, кримськотатарської громад нам вдасться здійснити цей проект, що демонструє культурний взаємозв'язок народів. А присвятити видання цієї книги мені б хотілося світлій пам'яті її перекладача, який недавно пішов від нас, - скромній людині, поету, ім'ям якого названа одна з малих планет, - Іллі Ісаковичу Неяченку, талановитому нащадку українських козаків, члену Спілки журналістів Криму.
Якщо хтось зацікавиться взяти участь у запланованому проекті, - будемо цьому раді та вдячні.
 
м. Ялта.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2003 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1514

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков