Версiя для друку Обговорити в форумi

Культура і життя

Президент Петро Порошенко взяв участь в урочистостях з нагоди 95-ліття від дня заснування Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. Глава держави привітав колектив
з ювілеєм та Міжнародним Днем театру.
«Шлях театру ім. Франка — це уособлення драматичної та героїчної історії нашого народу, її віддзеркалення. Ваш театр завжди був і є об’єктом гордості, брендом України, провідником формування національної свідомості, носієм національного духу і національного характеру», — сказав Глава держави, звертаючись до присутніх.
Петро Порошенко відзначив активну громадянську позицію акторів та працівників театру під час Революції гідності та боротьби за українську державність. «Колектив театру імені Франка проводить велику роботу для підтримки наших воїнів, наших героїв, які захищають український суверенітет, територіальну цілісність та незалежність», — сказав Петро Порошенко. Зокрема, артисти виступають у лікарнях та шпиталях, збирають кошти для підтримки українських військових. Президент також нагадав, що артист театру Євген Нищук був голосом Революції гідності, а майстер сцени Андрій Мовчан є одним з Героїв Небесної Сотні.
«Впродовж десятиліть творчість «франківців» завжди дивувала, задавала тон, змушувала замислитись, дарувала прекрасні емоції і високі почуття, роблячи цей світ значно добрішим, людянішим, милосерднішим та справедливішим», — підкреслив президент. Глава держави наголосив, що поділяє думку Леся Курбаса, що «театр сьогодні має бути таким, яким суспільство має бути завтра, давати ціль та дороговказ».
Сьогодні театр ім. Франка, наголосив Петро Порошенко, створює якісний мистецький продукт, втілює різножанрові проекти і користується надзвичайною популярністю глядачів. Він побажав артистам та працівникам театру миру, невтомної наснаги, молодих талантів та підкорення європейських підмостків. Президент зазначив: «Чому ми перемагаємо і переможемо — тому що у нас сильний дух — дух української нації, який карбується в цих театральних стінах».
Глава держави вручив державні нагороди акторам та працівникам театру.
* * *
Театр імені Івана Франка було засновано у Вінниці спільно Гнатом Юрою, Амвросієм Бучмою та Семеном Семдором. Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року виставою «Гріх» Володимира Винниченка. Влітку 1926 року театр ім. І. Франка за рішенням уряду перевели до Києва.
Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року театру надано статус Національного.

У «Кримської світлиці» є своя, особлива причина для гордості: влітку 2001 року під час перебування на гастролях у Сімферополі нашу редакцію провідала група акторів-«франківців» на чолі із самим Богданом Ступкою! Подія настільки для нас неймовірна, що захотілося ще раз повторити той давній оптимістичний репортаж про це. Нема вже з нами «театрального гетьмана» Ступки, Богдана Сильвестровича не стало у липні 2012-го. Чомусь здається, що якби він був живий — по-козацьки прорвався б разом зі своїм знаменитим театром через цю окупацію, і знову були б на кожному українськомовному спектаклі російськомовні аншлаги, і менше стало б ненависті й україноненависництва на кримській землі. Хочеться вірити... а що нам ще залишається?..

ХІБА НАС МОЖЕ БУТЬ ЛИШ КУПКА,
КОЛИ ЗА ГЕТЬМАНА — САМ СТУПКА!

ЦЕ — НЕ ФОТОМОНТАЖ, ШАНОВНІ ЧИТАЧІ, НЕ ШОУ ДВІЙНИКІВ, НЕ РОЗІГРАШ, НЕ СПЕКТАКЛЬ! МИНУЛОЇ П’ЯТНИЦІ В ГОСТЯХ У РЕДАКЦІЇ «КРИМСЬКОЇ СВІТЛИЦІ» ПОБУВАЛА ГРУПА АРТИСТІВ ГАСТРОЛЮЮЧОГО В СІМФЕРОПОЛІ НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ІМЕНІ І. ФРАНКА НА ЧОЛІ ІЗ САМИМ БОГДАНОМ СТУПКОЮ! НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ, ЛАУРЕАТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА НАТАЛЯ ЛОТОЦЬКА, ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ НАТАЛЯ ПОНОМАРЕНКО, ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ ЄВГЕН ШАХ, НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ ОЛЕГ ШАВАРСЬКИЙ, ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ ОЛЕКСІЙ ПЄТУХОВ, РЕЖИСЕР-ПОСТАНОВНИК ПЕТРО ІЛЬЧЕНКО І НАШ ВІТЧИЗНЯНИЙ ТЕАТРАЛЬНО-КІНЕМАТОГРАФІЧНИЙ ГЕТЬМАН БОГДАН СТУПКА-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПРИЙШЛИ ПІДТРИМАТИ «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ», БО, ЯК ВИЯВИЛОСЯ, НАЧУВАНІ І ПРО НЕПРОСТУ ДОЛЮ НАШОГО ПРОСВІТНИЦЬКОГО ВИДАННЯ, І ПРО СПЕЦИФІЧНІ КРИМСЬКІ УМОВИ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й КУЛЬТУРИ.
НЕ ВІДХОДЯЧИ, ЯК ТО КАЖУТЬ, ВІД КАСИ, БОГДАН СТУПКА І ЙОГО КОЛЕГИ- «ФРАНКІВЦІ» ПРЯМО В РЕДАКЦІЇ ОФОРМИЛИ ПЕРЕДПЛАТУ НА «КРИМСЬКУ СВІТЛИЦЮ». ОТОЖ МИ ВІДТЕПЕР — ЩЕ Й ВСЕУКРАЇНСЬКА ТЕАТРАЛЬНА ГАЗЕТА! НУМО ЗА ГЕТЬМАНОМ НА ПОШТУ, ЗЕМЛЯКИ-ПЕРЕДПЛАТНИКИ!

Давненько не було таких гостей у «Кримській світлиці»! Вони немов зійшли до нас прямо зі сцени, з кіно- і телеекрану, з високого мистецького Олімпу — звичайні, прості, людяні, щирі, усміхнені, привітні. Без гриму і заготовлених монологів. Без «столичності», без «дистанції» — як давні і добрі знайомі, як рідні. Тому ми відразу одноголосно зарахували артистів театру ім. І. Франка до нашого редакційного штату і запросили на від-криту «планірку», які традиційно відбуваються у нас щоп’ятниці. А Богдану Ступці запропонували зі-грати роль головного редактора «Світлиці», але так, щоб у газети з’явилися, нарешті, приміщення та автомашина!
Ми не сумніваємося, що якби Богдану Сильвестровичу і його колегам вдалося затриматися в редакції хоча б на кілька днів, місцева влада це запам’ятала б надовго. Бо з гетьманом Богданом Хмельницьким, роль якого блискуче зіграв у польському фільмі «Вогнем і мечем» Богдан Ступка, краще не жартувати. Тим більше, після тих двох років полону, які Ступка-Хмельницький відсидів свого часу у Бахчисараї. До речі, а чому це у Хан-Сараї про це — ні слова? Чому б не знайти там хоч би кімнатку для відповідної експозиції? Куди кримський хан по культурі Михайло Голубєв дивиться?
Ось так Богдан Сильвестрович розпочав редакційну «планірку»! А Воронцовський палац чому тільки царськими портретами завішаний? Там же в запасниках унікальні картини українських художників зберігаються. А музей Чехова — чому лише МХАТів-ським стає? Навіщо ж так збіднювати класика? Він усьому світові належить, є в долі Чехова велика і не прочитана ще до кінця українська сторінка. Його брат Іван жив і похований у Сумах, Антон Павлович завжди туди приїжджав, і це ж його слова — «никаким Венециям не сравняться с речкой Псел...». А що вже казати про те, що путівку в життя чеховській «Чайці» дав саме український театр, бо її прем’єра у Санкт-Петербурзі перед тим провалилася.
Те ж саме і з Бахчисарайським фонтаном. Бували там і Міцкевич, і Леся Українка, але це чомусь зовсім не рекламується. Де тут закінчується культура і починається політика, кримсько-українська наша владо? Цікавий випадок пригадав народний артист України Олег Шаварський. У 1992 році, коли театр ім. Франка також гастролював у Сімферополі, тут було не зовсім спокійно: намети, мітинги. Одна жіночка так активно проти України виступала — не підступись. «І що ви ото проти мене маєте? — питаю. — Я вас не знаю, ви мене не знаєте, а клянете. А я, між іншим, отут спектаклі граю, прийшли б...
+Після вистави зустрічає з квітами, дякує. Я її потім на всіх спектаклях помічав. А біля наметів більше не бачив...».
Ми вже у минулому номері нашої газети кланялися митцям-киянам за те, що завдяки їм у Криму подолано усі мовні бар’єри. А, значить, і політичні, бо коли між людьми немає духовних перепон, політиканам робити тут нічого. Народна артистка України Наталя Лотоцька розповіла про те, як вони з Поліною Лазовою (не плутати з Пронею Прокопівною!) якось подякували одній молоденькій татарочці на ринку: «Да хранит Вас Аллах!». «Бог один...» — відповіла татарочка. Яка делікатність, який такт!
...Ми від душі посміялися з гостями, які, як ніхто, тонко й делікатно відчувають життя, над анахронічною вивіскою кримського компартійного рескому і кримською «гімнотворчістю». Ми пом’янули нашого покійного редактора Володимира Миткалика (теж, до речі, Сильвестровича), якому 29 липня виповнилося б лише 55 років. «Ми робимо одну справу», — сказав на прощання Богдан Ступка, якого ми на радощах урочисто проголосили гетьманом усіх «світличних» передплатників. І пообіцяв приїжджати частіше — до Криму, а, значить, і до нас.
Ще раз дякуємо вам за все, гості наші щирі! Після ваших відвідин нам усім на душі стало легко й сонячно. З такими душами можна робити світлу газету — «Світлицю»!

Віктор КАЧУЛА
«Кримська світлиця»,
13 липня 2001 р.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2015 > Тема "Душі криниця"