Версiя для друку Обговорити в форумi

(ПОРУШУЮЧИ ВСІ ЗАКОНИ ПРИРОДИ І ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ…)

І літо, схоже, теж не настане в Криму, бо тут тепер все по-новому – за новими законами, все з дозволу Кремля (це тут називають розширенням прав і свобод громадян), все наперекір «гнилому» Заходу і конкретно Обамі… А він живе там собі на краю світу в далекій Америці і не відає, що є головним опудалом на давно неораному, порослому бур’яном пустирі, який в народі (чи то в кремлівських палатах) прозвали «русским миром».
Так-от, прекрасна кримська земля поступово стала перетворюватися на такий же пустир – занедбаний, дороги в ямах і вибоїнах (все підганяється під російський стандарт), малий бізнес закривається і втікає з невизнаної території, а російські підприємці не йдуть в Крим, бо бояться західних санкцій. Відсутність інвестицій, як відомо, призводить до занепаду. Люди активної життєвої позиції вимушені визнати, що для нормального цивілізованого життя їм доведеться покинути цю землю. А сюди прибувають російські військові і бюджетники, щоб «підтримати» це божевілля під назвою «русский мир».
Мешканці півострова нарешті починають розуміти, яке «щастя» прийшло до них рік тому. Але під впливом щоденного передозування роспропагандою вони все ще за інерцією продовжують радіти і викрикувати: «Крим – Росія!!!». Інші тихенько мовчать, бо бояться. Вже стільки народу затягали на допити, що висловити свою незгоду з діями «визволителів» стало небезпечним для життя.
Для мене зараз єдиним зовнішнім проявом українського походження є те, що я з дітьми спілкуюся українською. Донька ходить в садочок, і так засмучується, що її вихователька (яка родом з Київщини) перестала з нею розмовляти рідною мовою. Зі мною теж вона боїться в присутності інших користуватися українською (ще б пак — на стіні висить портрет «царя», а від нього ж не сховаєшся)… Старший син у коледжі вчиться. Стипендія стала меншою в 4 рази порівняно з українською. Проте всі (крім двох в їхній групі) радіють за «кримнаш». Хто не розділяє радості, – мовчить, як риба. На уроках деякі викладачі полюбляють обговорити останні новини, просвітити молодь на тему «історичної справедливості» — про українських «фашистів» і про «щастя» кримчан, які раптом опинилися в складі РФ. На всі заходи (типу антимайдану, річниці «кримської весни») студенти ходять в обов’язковому порядку – для масовості. Ніхто тільки не каже дітям про відсутність перспектив в умовах ізоляції від всього світу. Наказ зверху – рівнятися на Росію (нічого, що вона відстала в науково-технічному розвитку років на 10-15). Розумна, мисляча, передова молодь не потрібна цьому тоталітарному режиму. Взагалі, найкраще керувати інертною, затурканою, бездіяльною біомасою, на що і спрямована внутрішня політика Кремля.
Чоловік розповів про випадок зі знайомим, який працює страховим агентом. Робота його зобов’язує завжди мати елегантний зовнішній вигляд – костюм, галстук, французькі парфуми. Одного разу, коли він йшов увечері зі своїм шефом через центральну площу Сімферополя, їх зупинили співробітники ФСБ з вимогою пред’явити документи. Добре, що були при собі паспорти, а то б забрали до відділка для встановлення особи. Коли хлопець запитав їх про причину зупинки, – відповідь вразила. Виявилося, що зовнішній вигляд на тлі інших (в куртках, старих джинсах, спортивних костюмах) сильно нагадував іноземців. Так що одягайтеся простіше – ви ж тепер живете в РФ! Культура та етикет — це прояви буржуазії!
Таких безглуздих і тупикових випадків щодня трапляється багато в «кримнаші», але ж найголовніше, що радує кримчан, – «в нас не стріляють!». От так тепер живе півострів і його мешканці. Це якщо не торкатися матеріальної складової нашого життя. Подорожчало все – товари, послуги, сервіс. Якість життя впала, роботи немає, туристи не їдуть, кругом черги, всім потрібні якісь довідки, папери, дозволи, штучний ажіотаж з переоформленням документів на російські. І люди годинами стоять, а інколи доводиться і вночі не спати, а йти в якусь контору, щоб чергу не пропустити. От такі реалії зараз у Криму. І всі мовчки виконують наказ «нової» влади, бо критика тут може дорого коштувати, а ініціатива точно буде покарана. Так-от, якщо таке життя і було мрією кримчан, то будь-яка дитина скаже: вони, мабуть, несповна розуму. Бо людина народжується на світ для того, щоб вільно дихати, розвиватися, вчитися, вільно пересуватися в потрібному напрямку, спілкуватися будь-якою мовою, висловлювати свою думку і не боятися за це бути покараним. Це все людською мовою називається – СВОБОДА. Хіба є щось дорожче від неї? І чи можна радіти, коли її втрачаєш? Колись і мешканці півострова знайдуть відповіді на ці запитання. Сон пройде і ті, хто має очі, побачать, а ті, хто має вуха, почують… Головне, щоб не було надто пізно…

Галина ЛЕЛЕКА
м. Сімферополь

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2015 > Тема "Резонанс"