Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 06.03.2015
ТВОРИТИ КРАСУ, ПРИКРАШАТИ ЖИТТЯ!

Фах╕вц╕ кажуть, що в д╕тей в╕д двох до семи рок╕в засобами малюнка розвиваються вс╕ види мислення – лог╕чне, математичне, художн╓, а завдання зобразити на папер╕, як можна допомогти зайчику вибратися з пожеж╕ в л╕с╕, кр╕м навчально╖, виконують ще й педагог╕чну функц╕ю, виховують позитивн╕ моральн╕ якост╕. ╤ якщо надал╕ в шк╕льному в╕ц╕ з першого до десятого класу на художн╓ конструювання витрачати хоча б одну годину на день, то це справля╓ великий вплив на формування особистост╕.
Нев╕домо, чи вс╕ студенти, як╕ нин╕ навчаються на факультет╕ мистецтв Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету, таким же способом з юних рок╕в розвивали сво╖ генетичн╕ художн╕ зд╕бност╕ та обдарування, але на виставц╕ кафедри «Декоративне мистецтво» в Будинку художника С╕мферополя вони продемонстрували таку майстерн╕сть ╕ зак╕нчен╕сть роб╕т, широкий пол╕т фантаз╕╖, що видно: все зроблено руками не лише для оволод╕ння прикладними техн╕ками сво╓╖ майбутньо╖ профес╕╖ – монументально-декоративного розпису, керам╕ки чи декоративного костюма ╕ текстилю, а й для душ╕ та задоволення.
— ╢дина в Криму кафедра декоративного проф╕лю була створена в 2001 роц╕, — розпов╕ла на в╕дкритт╕ зв╕тно╖ за два роки роботи виставки зав╕дувач кафедри, професор Нур╕я Акчур╕на-Муфт╕╓ва. — Незалежно в╕д обраного проф╕лю студенти в процес╕ навчання експериментують по╓днанням р╕зних матер╕ал╕в. При вход╕, наприклад, розм╕щена моза╖ка з сучасного пластика.
Проходиш дал╕ по виставкових залах: великоформатн╕ акварельн╕ натюрморти, декоративн╕ панно ╕ гобелени перемежовуються з творчими роботами меншого розм╕ру — керам╕чними виробами, вишивками, колекц╕ями авторських ляльок. Немов на под╕ум╕ вишикувалися манекени з елегантними сучасними ╕ барвистими народними костюмами. До них – особлива увага. В╕дв╕дувач╕, б╕льш╕сть серед яких – молодь, уважно роздивляються, подумки оц╕нюють не лише ╕мпров╕зац╕ю автора, а й призначення модел╕: святкове чи буденне вбрання, чи одягнули б його сам╕.
Кожен ансамбль одягу – немов художн╕й витв╕р з ориг╕нальним кро╓м, безл╕ччю декоративних вставок ╕ прикрас. У колекц╕ях костюм╕в «Слов’янський м╕кс», «Безмовн╕сть Криму», «Чари мольфарки», «Сонце ясне, сонце червоне», «Чар╕вний св╕т райських птах╕в», «Сл╕дами ╕нд╕йц╕в» ╖хн╕ автори Ярослава Гус╓ва, Юл╕я Роговенко, Леся Карпенко, Св╕тлана Плакс╕на, Н╕з╓ Ем╕рша╓ва, Олександра Ваховська та ╕нш╕ молод╕ модель╓ри створили сучасн╕ текстильн╕ вироби з використанням шк╕ри, розпису, декору р╕зноман╕тним художн╕м матер╕алом. Одн╕ студентськ╕ розробки привертають увагу яскравим колоритом та ориг╕нальними деталями, ╕нш╕ дивують неспод╕ваними образними р╕шеннями. Виконан╕ в основному в авангардному стил╕ сучасно╖ моди, але п╕д сильним впливом актуальних тенденц╕й фольклору та етн╕чного одягу ╕з зворушливими оберегами, вони презентують на виставц╕ багатонац╕ональну пал╕тру Кримського п╕вострова.
Зв╕дки черпають сво╖ ╕де╖ молод╕ дизайнери, показали в точному насл╕дуванн╕ автентично╖ стил╕стики укра╖нського народного костюма Ксен╕я Костюченко, чеського – Катерина Мозгова, чуваського – Лариса Александрова, македонського – Анна Михайлова. Фольклорн╕ мотиви в побудов╕ як силуету в ц╕лому, так ╕ компонуванн╕ деталей у створенн╕ стил╕зованого рос╕йського костюма використала ╤рина Разгуля╓ва. Тут же поряд ╕з студентськими моделями, виконаними п╕д кер╕вництвом викладача В╕ри Левицько╖, ╕ колекц╕я ╖╖ само╖ – два святков╕ кара╖мськ╕ костюми «Гузель».
Створення художнього образу в ц╕лому з ч╕тким осмисленим дотриманням в╕дпрацьованих в╕ками зразк╕в у колекц╕╖ вес╕льних кримськотатарських костюм╕в Ельм╕ри Кер╕мово╖ завершу╓ художня вишивка. Вона виконана ╕ в ╕нших експонованих моделях р╕зними техн╕ками: золоте шиття, художня гладь, коклюшне мереживо, р╕шель╓, мережка.
Кожному студенту факультету мистецтв, за словами декана Абджем╕ля Абдулха╖рова, визнача╓ться ╕ндив╕дуальне завдання в╕д вир╕шення твору як частини сучасного ╕нтер’╓ру до його виконання в матер╕ал╕. В╕н – р╕зний: дерево, тканина, скло, г╕пс, глина. ╤ розпочина╓ться п╕д кер╕вництвом дев’яти викладач╕в кафедри «Декоративне мистецтво», серед яких – один доктор ╕ чотири кандидати наук, п’ятир╕чний шлях з осво╓ння аз╕в народних промисл╕в до створення складних моза╖чних ╕ в╕тражних монументальних конструкц╕й для житлових ╕ громадських прим╕щень, садово-паркового ландшафту.
Наприклад, Хат╕дже Решитова в╕дкрила для себе безмежн╕ можливост╕ з вт╕лення композиц╕йного замислу в художньому розпис╕ по склу. Вона вважа╓ його виразним акцентом у прикрашанн╕ ╕нтер’╓ру. У створеному нею проект╕ «Сонячна долина» головну роль в╕д╕грають ритм ╕ рух древньосх╕дно╖ емблеми Сонця та емблеми життя – плоду граната.
— Гранат – символ с╕м’╖, що ╓ головною ц╕нн╕стю кримських татар, — поясню╓ Хат╕дже. – ╤ його кв╕туче дерево вт╕лю╓ в композиц╕╖ любов ╕ подружн╕сть з плодовит╕стю.
Навчальний процес передбача╓ передачу накопичених знань ╕ досв╕ду в╕д наставника до учня, навчання особистим прикладом. ╤ в╕дчуття прекрасних митт╓востей з ефектом легкост╕, безпосереднього в╕дгуку душ╕, натхненно╖ творчост╕ викладач╕в ╕ студент╕в К╤ПУ пронизу╓ увесь прост╕р експозиц╕╖. Вона в╕дкрила перед нами ц╕лий св╕т фантаз╕йно╖ ╕мпров╕зац╕╖, в як╕й талановита кримська молодь прагне в╕дроджувати ╕ берегти традиц╕╖ предк╕в, розвивати академ╕чн╕ напрямки сучасного мистецтва, творити сво╖ми руками красу, прикрашати життя.

Валентина ВАСИЛЕНКО

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 06.03.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14868

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков