Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2015
ВЕС╤ЛЛЯ ВП╤ЗНА╢Ш ПО ЗВУКАХ ГАЙДИ

Без цього популярного в Криму язичкового ╕нструмента – волинки, яку болгари ╕ гагаузи називають гайдою, в╕рмени – паркапзупом, не обходилося в минулому жодне свято чи обряд. За сво╖ми музичними особливостями кримська волинка близька до ╕нструмент╕в Балканського рег╕ону, звук в яких р╕зкий ╕ пронизливий. ╥╖ використовували в г╕рських районах чабани. А у болгар нав╕ть ╕сну╓ приказка: «Вес╕лля вп╕зна╓ш по звуках гайди».
Цей ╕нструмент – лише один з експонат╕в виставки «Народи Криму», що в╕дкрилася недавно в двох залах першого поверху Кримського етнограф╕чного музею. Вона не повторю╓ стац╕онарн╕ експозиц╕йн╕ комплекси аналог╕чного типу, що функц╕онують на другому поверс╕, а в оновленому в╕зуальному формат╕ демонстру╓ 26 повних комплект╕в костюм╕в народ╕в Криму ╕з з╕брання Рос╕йського етнограф╕чного музею (РЕМ) ╕з Санкт-Петербурга, предмети побуту, музичн╕ ╕нструменти, етнотекстиль – всього 362 експонати, як╕ характеризують побут ╕ культуру народ╕в Кримського п╕вострова на початку ХХ стол╕ття.

Значну частину предмет╕в культури народ╕в п╕вострова сп╕вроб╕тники РЕМу з╕брали в перш╕й третин╕ ХХ стол╕ття. Першими експонатами стали вироби кримських татар, передан╕ в музей з Всерос╕йсько╖ кустарно╖ виставки 1902 року. Под╕бних предмет╕в, особливо з культури грек╕в, кримчак╕в, кара╖м╕в, кримських татар, набагато менше збереглося в музеях самого Криму. Через дв╕ св╕тов╕ в╕йни спадщина народно╖ культури тут важко пережила ХХ стол╕ття, ╕ музейн╕ колекц╕╖ довелося фактично в╕дновлювати.
Надто багато зм╕нилося на наш╕й територ╕╖ за останн╕х сто рок╕в, але три кити етнограф╕╖ як визначальн╕ чинники людського життя – одяг, ╖жа, житло – залишаються незм╕нними. Незважаючи на певн╕ культурн╕, нац╕ональн╕ та культов╕ в╕дм╕нност╕, петербурзьк╕ етнографи вичленували низку сп╕льних для народ╕в Криму структурних елемент╕в. Етнограф╕я Криму, за ╖хн╕ми досл╕дженнями, явля╓ собою багату частину ╕стор╕╖ народно╖ культури, що ц╕кава синтезом творчост╕ людей р╕зних нац╕ональностей, як╕ проживали на берегах Чорного ╕ Середземного мор╕в, кочового населення ╢враз╕╖ ╕, власне, кримських прибережних г╕р ╕ степ╕в. ╤сторично п╕вденна прибережна територ╕я п╕вострова була доступна для колон╕ст╕в, як╕ прибували з боку Чорного моря, а п╕вн╕ч була в╕дкрита для вих╕дц╕в з материка. П╕вн╕чним шляхом у середн╕ в╕ки п╕востр╕в був залучений до ареалу тюркського св╕ту.
Заселення Криму новопоселенцями було частиною внутр╕шньо╖ пол╕тики Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. У перших хвилях прибулих переважали пом╕щицьк╕ та державн╕ селяни, старообрядц╕. В╕дбулося також переселення частини н╕мецько╖ громади Санкт-Петербурга. У 1786 роц╕ на карт╕ п╕вострова з’явилося поселення «Санкт-Петербурзьк╕ мазанки», засноване в╕дставними солдатами.
Селянський рух переселення актив╕зувався наприк╕нц╕ Х╤Х – на початку ХХ стол╕ття. Дв╕ третини переселенц╕в проживали в м╕стах, працюючи в соледобувн╕й промисловост╕, морських портах, на заводах, каменоломнях ╕ зал╕зниц╕. Проблематика колон╕зац╕йних процес╕в в╕дображена на виставц╕ одн╕╓ю з методик ╕сторично╖ реконструкц╕╖, коли показуються комплекси нац╕онального одягу з тих областей, зв╕дки прибули переселенц╕. Наприклад, адреси виходу укра╖нських костюм╕в – Катеринославська, Харк╕вська ╕ Курська губерн╕╖, рос╕йських – Курська, Катеринославська, Орловська, Воронезька, Харк╕вська, б╕лоруських – Могильовська, молдавських – Балтський округ, ╓врейських – Волинь ╕ Могильовщина.
— Одним ╕з прояв╕в зв’язку Криму з п╕вднем Сх╕дно╖ ╢вропи була д╕яльн╕сть чумак╕в, арт╕лей торговц╕в, як╕ вирушали по с╕ль ╕ рибу до берег╕в Чорного та Азовського мор╕в, — розпов╕да╓ старший науковий сп╕вроб╕тник науково-досл╕дного в╕дд╕лу Кримського етнограф╕чного музею Ольга Гайворонська.
Зазвичай чумаки в╕дправлялися навесн╕ в кв╕тн╕-травн╕ або восени в к╕нц╕ серпня. Деяк╕ з них встигали зд╕йснити по╖здки дв╕ч╕ на р╕к. Торгували ╕ товарами м╕сцевого виробництва, як╕ збували по дороз╕ на ярмарках ╕ майданах. Так, з Ки╓ва везли на продаж одяг: кожухи, свити, шапки, взуття, пояси, прикраси, з Л╕вобережно╖ Укра╖ни – склян╕ та металев╕ вироби, полотно, сало, ол╕ю, тютюн, гор╕лку, з Оп╕шн╕ – керам╕чний посуд. На виставц╕ демонстру╓ться повсякденний костюм чумака ╕ модель його воза – маж╕ з села Аджамка Олександр╕йського пов╕ту Херсонсько╖ губерн╕╖.
Багато колон╕ст╕в переселилося в Крим з-за меж Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Так, на початку Х╤Х стол╕ття прибули п╕вденн╕ слов’яни — болгари ╕ представники ╓диного в Сх╕дн╕й ╢вроп╕ тюркомовного православного народу – гагаузи. За рахунок переселенц╕в з Османсько╖ ╕мпер╕╖ зб╕льшилося в╕рменське ╕ грецьке населення Криму, з’явилися ╓вропейськ╕ ╓вре╖ – ашкенази.
У цей же пер╕од виникають н╕мецьк╕, швейцарськ╕, чеськ╕ та естонськ╕ колон╕╖. Експонован╕ у в╕тринах комплекси одягу характеризують культуру деяких ╕з цих народ╕в, зокрема болгар, гагауз╕в ╕ ╓вре╖в, а чорно-б╕л╕ фотозн╕мки демонструють антрополог╕чн╕ типи ╕ побут кримських колон╕ст╕в.
Важливе м╕сце в житт╕ та сх╕днослов’янських ╕ тюркських етнокультурних традиц╕ях займали рушники. Прим╕ром, укра╖нський рушник-набожник, привезений господарями з села Перещепине Новомосковського пов╕ту Катеринославсько╖ губерн╕╖, призначений для ╕кон. Всього ж рушникова композиц╕я на виставц╕ склада╓ться з тринадцяти орнаментальних дор╕жок р╕зного застосування: для покриття голови ж╕нок ╕ д╕вчат, ритуальних обряд╕в, подарунк╕в, посуду, для прикрашання ст╕н.
Експонован╕ в першому зал╕ традиц╕йн╕ костюми грек╕в, кримських татар, кримчак╕в, кара╖м╕в, в╕рмен ╕ циган дозволяють реконструювати вигляд представник╕в народ╕в, чи╓ походження та етн╕чна ╕стор╕я пов’язан╕ з територ╕╓ю п╕вострова.
Костюми окремих народ╕в в оточенн╕ кримсько╖ природи, з елементами предмет╕в побуту ╕ знарядь прац╕ в╕дображають нехай ╕ головну, але не всю частину життя колон╕ст╕в. Вони – ╖╖ права «рука», тож ╕ розм╕щен╕ в експозиц╕╖ праворуч. А л╕ва частина сформована з нац╕ональних музичних ╕нструмент╕в, ретельно збережених, гранично точно в╕дреставрованих.
Кожен з народ╕в привносив у Тавриду сво╖ ритми ╕ мелод╕╖. Так, у насп╕вах П╕вденного берега досл╕дники чули в╕дзвуки ╕тал╕йських канцонет ╕ турецьких мелод╕й, у Карасубазар╕ в╕дзначали значний вплив арабського мелосу, в степов╕й частин╕ п╕вострова знаходили сл╕ди укра╖нських п╕сень. Однак уся ця пишна р╕зноголосиця дивовижним чином пере╕нтонувалася, набуваючи неповторного м╕сцевого колориту.
Древн╕м за походженням духовим ╕нструментом ╓ чабанська (пастуша) в╕дкрита флейта кавал, поширена на Балканах ╕ у В╕рмен╕╖. Поряд з в╕дкритим кавалом були поширен╕ р╕зноман╕тн╕ флейти свисткового типу: грецька суравл╕я, болгарська св╕рка, укра╖нська соп╕лка, рос╕йська дудка. Музичн╕ ╕нструменти, популярн╕ на п╕востров╕ в давнину, фах╕вц╕ под╕ляють на м╕жетн╕чн╕ – бубон, барабан, скрипка, свисткова флейта, загальнонац╕ональн╕ – рос╕йська балалайка, укра╖нська бандура, в╕рменський ганун, рег╕ональн╕ – п╕вденнорос╕йська подв╕йна жал╕йка ╕ локальн╕ – риле або донська кол╕сна л╕ра.
У друг╕й половин╕ Х╤Х – перш╕й третин╕ ХХ стол╕ття на територ╕╖ п╕вострова ╕ П╕вн╕чного Причорномор’я поширюються ╕нструменти сер╕йного виробництва: труба, кларнет, ╓вропейська скрипка, г╕тара, мандол╕на, гармонь, акордеон, ф╕сгармон╕я, як╕ поступово вит╕сняють нац╕ональн╕ ╕нструменти ╕ кор╕нним чином перетворюють звучання традиц╕йних оркестр╕в.
Профес╕йними музикантами аж до 30-х рок╕в ХХ стол╕ття найчаст╕ше ставали кримськ╕ ос╕л╕ цигани (чингене), як╕ волод╕ли вс╕м м╕сцевим репертуаром ╕ були справжн╕ми майстрами сво╓╖ справи. В╕домо, що циганськ╕ ансамбл╕ запрошувалися на святков╕ торжества, народн╕ гуляння ╕ веч╕рки багатих людей. При цьому найб╕льш затребуваними були музиканти з Бахчисарая.
Нин╕ ╕нтерес у сусп╕льств╕ до етн╕чних культур зроста╓. Створюються фольклорн╕ ансамбл╕, як╕ прагнуть до автентичного виконання мелод╕й. ╤ музейн╕ колекц╕╖, арх╕вн╕ з╕брання можуть стати джерелом, базою для досл╕дження традиц╕йних музичних культур ╕ реконструкц╕╖ ╕нструмент╕в, що вийшли з ужитку.
Виставка «Народи Криму» д╕ятиме в С╕мферопол╕ чотири м╕сяц╕ – до середини кв╕тня, а спец╕альне обладнання для демонстрування костюм╕в за р╕шенням РЕМ залишиться в Кримському етнограф╕чному музе╖.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14771

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков