Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2015
НЕ ПАН╤КУЙМО, А Д╤ЙМО!

Гада╓мо, ця стаття Данила Андр╕йовича Кононенка з «Л╕тературно╖ Укра╖ни» ще 10-р╕чно╖ давнини варта передруку в «Кримськ╕й св╕тлиц╕». В╕н як у воду дивився, передбачаючи ще тод╕: таки здадуть ки╖вськ╕ чиновники Крим...

Письменник б’╓ на сполох
НЕ ПАН╤КУЙМО, А Д╤ЙМО!

Прочитав у «Л╕тературн╕й Укра╖н╕» в╕д 1 липня цього року статтю п. Святослава Караванського «Селище Лугини ╕ Крим: який зв’язок?» та й подумав: н╕коли ╕ за жодних умов Рос╕я не поверне тих район╕в п╕вн╕чних областей Укра╖ни, котр╕ було забрано в обм╕н на «подарований» Хрущовим Крим Укра╖н╕ в 1954 роц╕. Бо, як каже в╕доме присл╕в’я, позича╓ш чи береш чуже, в╕дда╓ш — сво╓! ╤ отого чужого «свого» з Рос╕╖ не вирвати вже н╕коли!
А тепер стосовно пропозиц╕╖ п. Караванського добров╕льно зректися Криму ╕ в╕ддати його Рос╕╖, бо в╕н, бачте, той «терен, який в╕дверто сто╖ть на про╕мперських позиц╕ях ╕ робить все, щоб повернути Укра╖ну в колон╕альне рабство».
Можливо, й справд╕ це так, як зазнача╓ в сво╖х спостереженнях пан Караванський. Але ж що робить Укра╖на, щоб Крим був укра╖нським не лише територ╕ально, а й за сво╖м духом? Невже вся проблема, як зазнача╓ п. Караванський, в отих 10 «про╕мперських депутатах» в╕д Криму, котр╕ роблять певну погоду у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни? Подив╕ться глибше, пане Святославе: коли б решта депутат╕в були справжн╕ми укра╖нськими патр╕отами, то що значать т╕ 10 депутат╕в в╕д Криму проти решти понад 400 депутат╕в? Отож-бо й воно.
╤ якби т╕ понад 400 депутат╕в пам’ятали про Крим, про цей зрусиф╕кований рег╕он, ╕ не забували, що й тут, у цьому кра╖, живе близько 700 тисяч укра╖нц╕в, у яких ╓ лише чотири невеличк╕ за чисельн╕стю сво╖ нац╕ональн╕ школи, ╓ хоч ╕ ном╕нально, але ж Укра╖нський театр, сяк╕-так╕ хвилини рад╕о та телееф╕ру, ╓ з-пом╕ж 857 заре╓строваних рос╕йськомовних ЗМ╤ одна-╓дина укра╖номовна продержавна «Кримська св╕тлиця», котра сто╖ть на сторож╕ укра╖нсько╖ духовност╕ в Криму, ╓ державний вокально-хореограф╕чний ансамбль «Тавр╕я», ╓ музей Лес╕ Укра╖нки в Ялт╕ — то це вже щось та значить для завоювань укра╖нськост╕ на теренах Криму. ╢, врешт╕, Укра╖нський флот у Севастопол╕...
Зазначу, що десять рок╕в тому ще не було тут у нас жодно╖ укра╖нсько╖ школи, жодного укра╖нського класу в рос╕йських школах, не було жодно╖ групи в дитячих садочках. За роки Незалежност╕ Укра╖ни це все почало повол╕ з’являтися.
Багато рок╕в виношувалась ╕дея в╕дкриття укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ в С╕мферопол╕. ╥╖ спершу, к╕лька рок╕в тому, було в╕дкрито на баз╕ прим╕щення дитячого садочка, розрахованого на сто д╕тей. Оця «дитсад╕вська» г╕мназ╕я ж щороку у сво╖ непристосован╕ для навчання класи набира╓, зауважте соб╕, на конкурсн╕й основ╕ близько 250 д╕тей. Бажаючих же — значно б╕льше! ╤ це на навчання повн╕стю укра╖нською мовою, ╕ це в прим╕щенн╕, де в т╕сному коридорчику ледь-ледь зможуть розминутися дво╓ дорослих людей. Про вид╕лення б╕льшого прим╕щення чи побудову нового багато рок╕в точилися розмови на р╕зних р╕внях. ╤ ось, нарешт╕, восени минулого року питання про спорудження в С╕мферопол╕ нового сучасного прим╕щення школи-г╕мназ╕╖ допом╕г вир╕шити сам Президент Укра╖ни Л. Кучма. ╤ що ж — нин╕ йдуть завершальн╕ роботи щодо спорудження й опорядження суперсучасно╖ буд╕вл╕ Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ в С╕мферопол╕ на 700 д╕тей, де буде найнов╕ше комп’ютерне обладнання, басейн, сучасн╕ каб╕нети...
У конкурсному в╕дбор╕ до г╕мназ╕╖ було майже три учн╕ на одне м╕сце! ╤ це на навчання укра╖нською мовою, якою так залякують ╕ в╕длякують в Криму. Отже, на конкретних прикладах ми перекону╓мося, що в нин╕шн╕х умовах багато залежить ╕ в╕д того, якою ╓ сучасна школа, як╕ там умови навчання, а проблема мови розв’язу╓ться сама собою — ╓ розум╕ння, що укра╖нська мова — державна. Без знання ц╕╓╖ мови ти — неповноц╕нний громадянин сво╓╖ держави. ╤ що в╕драдно — до укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖, до укра╖нських шк╕л та нав╕ть клас╕в ╕дуть не лише д╕ти укра╖нц╕в, а й рос╕ян (щоправда, поки що не вс╕х, але ж уже ╕дуть!), йдуть д╕ти кримських татар.
Коли б депутатський корпус, коли б висок╕ чини Укра╖ни р╕шуче впливали на високопосадовц╕в Криму, щось робили конкретне для укра╖нства Криму, — то й проблеми розв’язувалися б легше, н╕ж дос╕. Посп╕шив же п. Лужков в╕дкрити в С╕мферопол╕ рос╕йський культурний центр – ╕ в╕н д╕╓, а в укра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру нема╓ нав╕ть свого прим╕щення.
Уже 12 рок╕в виходить в Криму одна-╓дина укра╖номовна 16-стор╕нкова щотижнева громадсько-пол╕тична ╕ л╕тературна газета «Кримська св╕тлиця», в як╕й щом╕сяця видаються ще й 8-стор╕нков╕ додатки — дитяча газета «Джерельце», молод╕жна «Будьмо!» та спортивна «КримСПОРТ». Отже, трич╕ на м╕сяць газета виходить не на 16, а на 24 стор╕нках! У зв╕т╕ Республ╕канського ком╕тету з ╕нформац╕╖ АРК цей кримськосв╕тличний «виводок» значиться як чотири (!!!) самост╕йн╕ укра╖номовн╕ газети, а купка людей, як╕ роблять ц╕ газети, по к╕лька м╕сяц╕в сидять без зарплати, бо в╕дсутн╓ нормальне ф╕нансування на державному р╕вн╕. Якщо ця газета потр╕бна для кримських укра╖нц╕в — громадян Укра╖ни, то чому вона ма╓ виходити лише на голому ентуз╕азм╕ К╤ЛЬКОХ прац╕вник╕в, н╕би як газета не кор╕нно╖ нац╕╖, а як газета одн╕╓╖ з нацменшин Криму? А де ж п╕дтримка з боку держави? Грош╕ вид╕ляються лише на пол╕граф╕чн╕ послуги, а на зарплату, мовляв, заробляйте сам╕. Воно, може, в якомусь ╕ншому рег╕он╕ й можна заробити, але ж у Криму, де виходить близько тисяч╕ рос╕йськомовних видань, — це нелегко. А чому б не зробити виняток для зрос╕йщеного Криму ╕ вид╕ляти широке державне ф╕нансування для газети з трьома додатками? Дивись, одразу було б не одне, а чотири самост╕йн╕ р╕знопланов╕ укра╖номовн╕ видання. Та поки що бачимо ╕нше. Президент Л. Кучма два роки тому дав в╕дпов╕дним чиновникам доручення щодо п╕дтримки ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети в Криму, але чомусь це доручення не виконано й дос╕...
Так само можна було б вир╕шити ╕ долю Кримського укра╖нського театру. Якби держава п╕дтримала його, — не довелося б укра╖нським акторам працювати з рос╕йським репертуаром. Ма╓мо приклад: усп╕шно працю╓, але т╕льки на сво╓му нац╕ональному репертуар╕, з╕ сво╓ю р╕дною мовою Кримськотатарський музичний театр. Отже, треба все зробити, аби ╕ в Криму укра╖нська мова, культура, л╕тература, наша нац╕ональна духовн╕сть почувалися не нацменшиною, а господарями на сво╖й земл╕. Не можна випускати з поля зору Крим, потр╕бно згадувати про нього не лише у пер╕од л╕тн╕х в╕дпусток, а й у будн╕.
Колись, на св╕танку нашо╖ Незалежност╕, я, розвиваючи тему чудового в╕рша В╕ктора Баранова «Укра╖нц╕ мо╖», написав в╕рша «Слово до кримських укра╖нц╕в», в якому закликав сво╖х кримських земляк╕в бути справжн╕ми укра╖нцями на теренах зрос╕йщеного Криму. Гадаю, що цей в╕рш, написаний десять рок╕в тому, залиша╓ться актуальним ╕ понин╕. ╤ в ньому, гадаю, читач╕ «Л╕тературно╖ Укра╖ни» знайдуть аргументи, котр╕, на м╕й погляд, не дають нам права так в╕льно поводитися з територ╕╓ю сво╓╖ держави. Навпаки, може, хоч якоюсь м╕рою переконають не в╕ддавати Крим н╕кому, не в╕дступати пан╕чно, а створювати вс╕ належн╕ умови для зм╕цнення п╕вденних рубеж╕в сво╓╖ кра╖ни. Хай за приклад послужать под╕╖ навколо невеличкого острова Тузла. Не будьмо пан╕керами, а розбудовуймо свою державу — в╕дкриваймо нов╕ нац╕ональн╕ школи, вищ╕ навчальн╕ заклади (в╕дкрила ж Рос╕я у Севастопол╕ ф╕л╕ал МДУ), дитяч╕ дошк╕льн╕ заклади. Молодь у переважн╕й сво╖й б╕льшост╕ прихильно ставиться до Укра╖ни, до укра╖нсько╖ мови. Пам’ятаймо, що майбутн╓ — за молодими. Отож, кого ╕ як вихова╓мо — так╕ пожинатимемо й плоди. ╤ ще зазначу, що Крим без мозолястих рук укра╖нц╕в не проживе. Крим ╓, був ╕ мусить бути т╕льки укра╖нським.

Данило КОНОНЕНКО,
редактор в╕дд╕лу л╕тератури «Кримсько╖ св╕тлиц╕»
(«Л╕тературна Укра╖на»,
02.12.2004 р.)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14769

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков