Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 13.02.2015
ЧИ ╢ У РУССК╤Х РОД╤НА?

Кримcький Майдан

Пол╕тика радянських час╕в була продовженням пол╕тики Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ — розширення територ╕й, перем╕щення рос╕ян на нов╕ земл╕. ╤ндустр╕ал╕зац╕я 30-х рок╕в минулого стор╕ччя, боротьба «с украинским кулачеством», три голодомори сутт╓во зм╕нили нац╕ональний склад в Укра╖н╕. М╕льйони рос╕ян стали проживати ╕ працювати на наш╕й земл╕. М╕ста спочатку сходу та центру, а п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни ╕ заходу Укра╖ни заполонили рос╕йським людом. Це була добре спланована та ретельно виконана багатор╕чна робота. Було поставлене завдання не лише заселити наш╕ земл╕ рос╕янами, а й нав╕ки закр╕пити ╖х за Рос╕╓ю. Паралельно йшло виселення укра╖нц╕в у Сиб╕р, Далекий Сх╕д, Казахстан. Вичавлювалася укра╖нська мова, перекручувалася ╕стор╕я. Укра╖нська мова марг╕нал╕зувалася, ставала непрестижною для вжитку у громадському житт╕, осв╕т╕, науц╕, культур╕. Вища школа практично стала рос╕йськомовною. Ще у далек╕ 50-т╕ роки минулого стол╕ття викладання майже вс╕х предмет╕в у техн╕кумах та ╕нститутах на заход╕ Укра╖ни було переведено на рос╕йську мову. Бо йшла п╕дготовка для направлення б╕льшост╕ випускник╕в на роботу на «неосяжные пространства нашей Родины», а випускник╕в таких же спец╕альностей через союзн╕ м╕н╕стерства та Держплан спрямовували на роботу в Укра╖ну. Н╕хто не питав учн╕в техн╕кум╕в та студент╕в ╕нститут╕в в Укра╖н╕, волод╕ють вони рос╕йською мовою чи н╕, – мусили ╖╖ вивчити та засво╖ти.
Перем╕щен╕ рос╕яни почували себе не дуже комфортно серед «инородцев». Я колись чув розмову двох ж╕нок, як╕ зустр╕лися в ╤вано-Франк╕вську п╕сля к╕лькох рок╕в розлуки. На запитання одн╕╓╖ з них, як ╖й живеться, почув у в╕дпов╕дь «хорошо, если бы не эти местные». А «местными» скр╕зь були «инородцы» — укра╖нц╕, казахи, узбеки, чеченц╕, азербайджанц╕.
Це створювало бар’╓р м╕ж рос╕янами та кор╕нними народами. Але якщо «инородцев» змушували вивчати ╕ знати рос╕йську мову, то перем╕щен╕ рос╕яни не обов’язково мали знати мову кор╕нних народ╕в. Це заф╕ксовано нав╕ть у результатах перепису в СРСР (1981 р╕к), де 90% узбек╕в заявили про знання рос╕йсько╖, а лише 6% рос╕ян, що жили в Узбекистан╕, знали узбецьку мову. В Укра╖н╕ волод╕ли укра╖нською лише 30% рос╕ян. Нав╕ть два-три покол╕ння рос╕ян, що жили в Укра╖н╕, не волод╕ли укра╖нською.
Деколи це приймало дуже страшну форму. Так, 20 червня 2012 року (я цю дату заф╕ксував у сво╓му щоденнику) я став св╕дком одн╕╓╖ розмови б╕ля в╕йськового шпиталю на вулиц╕ Гагар╕на у С╕мферопол╕, коли один з пац╕╓нт╕в голосно сказав: «Я ненавижу желтых, черных и хохлов», ╕ н╕хто з його сп╕врозмовник╕в на це не зреагував. А ╕нший рос╕янин сказав, що в╕н н╕коли не буде користуватися укра╖нською мовою.
Можливо, що хтось ╕з кримчан запам’ятав одну з рад╕опередач у 2009 роц╕, в як╕й один з╕ слухач╕в сказав, що колись в╕н любив укра╖нськ╕ п╕сн╕, а тепер в╕н ╖х ненавидить, бо вноч╕ весь еф╕рний час заповнений ними. Це робилося тому, що зг╕дно з якимись розпорядженнями зверху у Криму половина еф╕рного часу мала в╕дводитись укра╖нськ╕й мов╕.
Я не зустр╕чав рос╕ян, як╕ говорили б, що ╖хня Батьк╕вщина — це Псковська, Вологодська, Пензенська чи ╕нша земля. Зате чув, що далек╕ Курильськ╕ острови, Укра╖на, Башкир╕я, Кавказ — це «исконно русские земли». Думаю, чому нав╕ть найб╕дн╕ший рос╕янин з глибинки п╕дтримував цар╕в та б╕льшовик╕в? Бо знав, що може у будь-який момент ступити сво╓ю ногою на нов╕ завойован╕ земл╕.
Живе ╕ працю╓ у Криму журнал╕ст К., який задовго до анекс╕╖ Рос╕╓ю Криму називав Укра╖ну Хохлянд╕╓ю, а укра╖нц╕в — хохлами або малоросами. Коли заходила розмова про депортац╕ю кримських татар, то в╕н не лише ╖х називав зрадниками, а й захищав тих рос╕ян, яких, за його словами, насильно переселили з центрально╖ Рос╕╖ в Крим. Р╕зниця м╕ж цими переселенцями була в тому, що переселен╕ кримськ╕ татари, чеченц╕, ╕нгуш╕, калмики поверталися з боротьбою на р╕дн╕ земл╕, а прийшл╕ рос╕яни, що заселили чуж╕ ╖м осел╕ та земл╕, ╕ не думали повертатися у сво╖ р╕дн╕ кра╖.
Рос╕яни стверджують, що укра╖нська мова — лише д╕алект рос╕йсько╖, а тому треба знати лише рос╕йську мову, ╕ тод╕ жодних проблем не буде. Нам практично в╕дмовляють в ╕снуванн╕ сво╓╖ мови, ╕стор╕╖, культури.
Рос╕я сама знищу╓ сво╓ кор╕ння, рос╕яни легко розстаються з╕ сво╖м задля хоча б трохи кращого життя, н╕ж у сво╖й «пензенщин╕».
У нин╕шн╕й Рос╕╖ зосереджен╕ величезн╕ природн╕ багатства – нафта, газ, золото, л╕с, пр╕сна вода, але ц╕ багатства не принесли того р╕вня життя, яке ╓ у тих народ╕в, що цих багатств не мають, для прикладу, хоча б маленько╖ Ф╕нлянд╕╖. Бо пор╕вняння р╕вня життя, осв╕ти, створених сучасних технолог╕й у Ф╕нлянд╕╖ ╕ Рос╕╖ далеко не на користь останньо╖. До реч╕, у Ф╕нлянд╕╖ ╓ дв╕ державн╕ мови – ф╕нська ╕ шведська, хоча шведи складають лише одну десяту в╕д чисельност╕ ф╕н╕в. Але на будь-яку роботу, нав╕ть дв╕рником, не в╕зьмуть ф╕на, якщо в╕н досконало не волод╕╓ шведською, ╕ навпаки шведа, якщо в╕н не волод╕╓ ф╕нською.
Х╕ба би у нас були б як╕сь мовн╕ проблеми м╕ж рос╕янами та укра╖нцями, якби у нас д╕яли под╕бн╕ закони?
Сьогодн╕ Пут╕н демонстру╓ патолог╕чну ненависть до укра╖нських громадян, а його телебачення — до усього укра╖нського. Чому? Тому що в╕н наляканий тим величезним п╕днесенням народу проти злод╕йства, проти корупц╕╖, проти усього зла, що принесли з собою його ставленики – янукович╕-азарови. Пут╕нська пол╕тика щодо сво╖х сус╕д╕в нагаду╓ ситуац╕ю, коли виродок ╜валту╓ д╕вчину, що його не хоче, лише для того, щоби н╕хто ╕нший не взяв ╖╖ зам╕ж.
Сьогодн╕шн╕х рос╕ян не тягне на свою р╕дну землю, бо вони ╖╖ давно втратили. Зате у них ╓ територ╕я для проживання, що стала для них «исконно русской».
У 1990 роц╕ я бачив передачу з Риги, в як╕й одна ж╕нка плакала перед екраном, що ╖╖ зв╕льняють з роботи через незнання латисько╖ мови. Коли московський кореспондент спитав ╖╖, ск╕льки рок╕в вона живе в Риз╕, ╕, почувши у в╕дпов╕дь, що двадцять рок╕в, поставив ╖й запитання: «╤ ви за ц╕ роки не могли вивчити ╖хньо╖ мови?». В╕дпов╕д╕ на це запитання не було.
Под╕бна розмова в╕дбулася у 1995 роц╕ в Криму, коли ж╕нка-геолог при╖хала з Ташкента шукати роботу в Укра╖н╕, бо ╖╖ зв╕льнили з роботи через незнання узбецько╖ мови, хоча вона народилася, здобула профес╕йну осв╕ту саме там. Коли ╖╖ запитали, чи не могла б вона повернутися на свою р╕дну землю – пензенщину, то в╕дпов╕ла, що там у не╖ нема н╕ р╕дних, н╕ близьких, та й р╕дного села ╖╖ батьк╕в уже нема.
Хоча в раз╕ потреби будь-яка людина досить швидко вчить ╕ншу мову. Запам’ятався такий випадок у Польщ╕ – на ринку в Перемишл╕ одна з продавчинь голосно й активно закликала нас купити ╖╖ товар. Але з ледь пом╕тного акценту я здогадався, що вона — не полька. З подальшо╖ розмови виявилось, що вона — рос╕янка ╕ при╖хала до Польщ╕ три м╕сяц╕ тому з Одеси. На запитання, чи зна╓ вона укра╖нську мову, ця ж╕нка в╕дпов╕ла «А зачем?». Оця в╕дпов╕дь поясню╓, чому укра╖нськ╕ рос╕яни не знають укра╖нсько╖ мови.
Нин╕шня страшна в╕йна на Донбас╕, розв’язана Пут╕ним проти Укра╖ни, забрала життя з обох стор╕н б╕льше десяти тисяч людей. ╤ одн╕╓ю з причин ц╕╓╖ в╕йни була ╕ мовна пол╕тика Рос╕╖. Вся б╕да багатьох рос╕ян у тому, що у них зам╕сть «Родины» ╓ територ╕я для проживання, ╕ на ц╕й територ╕╖ ╖м треба утриматись будь-якою ц╕ною. Рос╕яни стали жертвою ╕ царсько╖ Рос╕╖, ╕ б╕льшовик╕в, ╕ пут╕нського клану. Рос╕йський етноцентризм под╕бний до повед╕нки зозул╕, що п╕дклада╓ сво╓ яйце в гн╕зда ╕нших птиць, виштовхуючи т╕ яйця за меж╕ гн╕зда.
Н╕чого доброго це не принесло н╕ Рос╕╖, н╕ рос╕янам. Нин╕шня Рос╕я не ╓ уособленням нов╕тн╕х технолог╕й, не може бути привабливою для свого та ╕нших етнос╕в.
Мине небагато часу, ╕ з тих м╕льйон╕в рос╕ян, що живуть за межами Рос╕╖, частина повернеться на свою ╕сторичну Батьк╕вщину, частина стане повноц╕нними громадянами ╕нших держав, а ще частина буде себе в╕дчувати чужинцями в ╕нших державах. Доля цих людей буде драматичною...

Роман ЯРЕМ╤ЙЧУК,
╕нженер-нафтовик

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14730

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков