Версiя для друку Обговорити в форумi

«Покращення» по-кримськи

Росія поставила мешканців анексованого півострова в умови, за яких вони змушені отримувати російські паспорти. В іншому випадку у кримчан виникнуть значні труднощі з працевлаштуванням, отриманням медичних послуг, розпорядженням своїм майном і реалізацією інших прав. Такі висновки містять результати дослідження «Проблеми з громадянством у Криму», проведеного Українським незалежним центром політичних досліджень. При цьому, за інформацією аналітиків, далеко не всі кримчани мають можливість отримати російські паспорти, і багатьом з них загрожує депортація за межі півострова й інші проблеми.
За словами авторів дослідження, проведений ними аналіз ґрунтується на вивченні російського, українського та міжнародного законодавства, а також детальних інтерв’ю з різними категоріями жителів Криму.
Головною проблемою, яку виявили експерти, є фактичне примушування до громадянства, яке застосовує Росія відносно кримчан. Це виявляється в тому, що особи, які не отримали російське громадянство, не можуть реалізовувати свої права. Зокрема, їм стає набагато складніше реалізовувати своє право на працевлаштування. Одна з авторів дослідження, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, стверджує, що насамперед ця проблема торкнулася держслужбовців, які, згідно з російським законодавством, зобов’язані мати громадянство Російської Федерації.
«У Криму залишається велика кількість службовців органів влади, місцевого самоврядування та силових структур. У нас були різні дані. З одного боку, якогось особливого примусу не було, але всі розуміли, що вони мають отримати російське громадянство. З іншого боку, є свідчення, які вказують, що при прийнятті на держслужбу їм говорили про необхідність відмови від українського громадянства», – сказала Ю. Тищенко.
За її словами, держслужбовці не тільки зобов’язані бути російськими громадянами, але й не мати подвійного громадянства. А враховуючи, що процедуру відмови від українського громадянства вони не проходили, їх фактично можуть звільнити в будь-який момент.

Повноцінне медобслуговування тільки для росіян

Ю. Тищенко зазначила, що проблеми з працевлаштуванням відчули на собі не тільки держслужбовці, а й працівники приватних підприємств. Як стверджує експерт, багато роботодавців вважають, що отримання російських паспортів працівниками спрощує ведення документації, і не беруть на роботу людей, які вирішили не отримувати громадянство Росії.
Згідно з результатами проведеного дослідження, низка бюджетних установ також вимагають від своїх співробітників отримання російських паспортів. Також, за словами експерта, ті громадяни, які не хочуть отримувати нове громадянство, можуть бути позбавлені права на медичне обслуговування. «Якщо ти не є громадянином Росії, тобі, звичайно, нададуть першу медичну допомогу. Але на повноцінне медичне обслуговування розраховувати не можна», – зазначила Ю. Тищенко.
Існує також низка проблем, пов’язаних з майновими правами. Зокрема, великі витрати можуть отримати кримчани, які, згідно з російським законодавством, не є резидентами (особами, які прожили в Росії більше півроку). «Якщо ти — нерезидент, ти більше втрачаєш внаслідок цих фінансових операцій. Якщо квартиру продає податковий резидент, податок становить 13 відсотків, а якщо податковий нерезидент – 30», – повідомила автор дослідження.
Ю. Тищенко вважає, що в сформованих умовах багато кримчан змушені оформляти російські паспорти просто для того, щоб користуватися своїми соціально-економічними правами.

Російське громадянство або депортація

За інформацією експертів, однією з ключових проблем, пов’язаних з громадянством, є обмежена можливість перебувати в Криму жителям півострова, які не побажали отримувати російський паспорт. Як відомо, згідно із законами Російської Федерації, громадяни України мають право перебувати на території Росії не більше 90 днів. Після закінчення цього терміну вони зобов’язані залишити російську територію мінімум на три місяці.
При цьому, за словами Ю. Тищенко, існує низка категорій громадян, які в цих умовах опиняються під загрозою депортації. Вони не можуть ні отримати російський паспорт, ні оформити вид на проживання.
«З порушенням своїх прав внаслідок примусу до російського громадянства стикаються громадяни України, які зареєстровані на території материкової України, але постійно живуть у Криму. Окрема група – це репатріанти, які нещодавно повернулися до Криму і не мали ні кримської реєстрації, ні українського громадянства», – зазначила Ю. Тищенко.
За інформацією дослідниці, на цей момент в Криму перебуває, як мінімум, 30 сімей репатріантів, які приїхали на півострів напередодні або після анексії. Зараз вони не можуть отримати російський паспорт, і вже відомі випадки, коли нова влада депортує такі сім’ї.
Також до складу найбільш уразливих груп входять громадяни України, які до 18 квітня не написали заяву про відмову від російського громадянства. Як відомо, Росія дала місяць на те, щоб скласти такий документ. Той, хто не встиг цього зробити, вважається владою російським громадянином, і відповідно не має можливості отримати вид на проживання. За словами Ю. Тищенко, кримчани, які належать до цієї категорії, змушені отримувати російські паспорти, інакше вони будуть вислані за межі півострова.
Експерти зазначають, що також є низка проблем, пов’язаних з оформленням виду на проживання для громадян України, які встигли відмовитися від російських паспортів, та іноземців. За їхніми словами, процедура отримання цього документа дуже складна і затягнута, у зв’язку з чим багато хто ризикує залишитися в Криму на нелегальному становищі.
«Існує ризик, що громадяни України, які не встигли відмовитися від російського громадянства, будуть обмежені в правах, тому що далеко не всі умови, які висуваються сьогоднішньою кримською владою, можуть бути задоволені», – сказала Ю. Тищенко.

Один призовник на дві держави

У проведеному дослідженні йдеться далеко не про всі проблеми, що випливають з того, що Росія відтепер вважає всіх кримчан своїми громадянами. Такої думки дотримуються правозахисники та експерти. За словами голови Центру громадянської освіти «Альменда» Ольги Скрипник, зараз також виникає багато гострих питань, які пов’язані з призовом до армії.
«Ті люди, які виїхали з Криму, особливо студенти, стали на облік у військкоматах в Одесі, Києві та інших містах за місцем навчання. Зараз, приїхавши додому, вони отримали повістки. У кримських військкоматах кажуть, що навіть якщо ви стали на військовий облік в Україні, але на момент 16 березня перебували в Криму, то ви – громадяни Росії і повинні з’явитися і стати на облік», – сказала правозахисниця.
За словами О. Скрипник, особлива складність цієї ситуації полягає в тому, що якщо кримчани призовного віку не з’являться в російський військкомат для постановки на облік, їм загрожує кримінальне переслідування.
Голова наглядової ради «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко звернув увагу на те, що із закінченням 1 січня 2015 року так званого «перехідного періоду» кримчани, які перебувають на материковій Україні і не мають російського паспорта, втрачають можливість в’їхати на півострів. «З іншого боку, люди, які не мають паспорта Росії, не зможуть виїхати з Криму. Ця ізоляція поступово посилиться. У політичних українців, які живуть у Криму, залишається один варіант – брати «аусвайс» і тут же починати процедуру відмови від російського громадянства», – сказав А. Клименко.
Представник «Майдану закордонних справ» вважає, що в сформованих умовах Україна має розробити правові механізми для того, щоб допомогти своїм громадянам, які залишаються на півострові. Однак поки що, за оцінками експерта, роботу в цьому напрямку влада у Києві не веде.

Олексій СКРИПНИК
(«Крим.Реалії»)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2015 > Тема "Крим - наш дім"