Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 06.02.2015
ТОНЕНЬКА НИТОЧКА, А П╤ДКОРЮ╢ КОНТИНЕНТИ!

Дивовижна моза╖ка картин ╕ предмет╕в  декоративно-прикладного мистецтва, створених ╕з ниток р╕зних кольор╕в, ц╕лий м╕сяць була в С╕мферопольському художньому музе╖ об’╓ктом захоплення в╕дв╕дувач╕в ╕ детального вивчення кримськими рукод╕льницями. А повчитися тут ╕ справд╕ було чому. Одне лише ╕м’я народного артиста Укра╖ни, заслуженого д╕яча мистецтв АРК, лауреата Прем╕╖ Криму Володимира Денщикова уже притягу╓, як магн╕т. Це — ╓диний у св╕т╕ майстер, який з лляно╖ нитки створю╓ ╕кони.
Я з дитинства бачила, як росте у пол╕ льон. Спочатку на високих зелених ростках з’являються маленьк╕ голуб╕ кв╕точки. «А льон цв╕те синьо-синьо», — сп╕ва╓ться в одн╕й з п╕сень. Пот╕м ╕з цв╕ту формуються нас╕нн╓в╕ коробочки, немов перевернут╕ доверху дзв╕ночки, а висохл╕ стебла стають основою для волокна. З ц╕╓╖ пряж╕ на Р╕вненському ╕ Житомирському льонокомб╕натах тчуть чудове лляне волокно, яке високо ц╕нують у всьому св╕т╕. З нього виготовляються костюмн╕ та техн╕чн╕ тканини, комплекти пост╕льно╖ б╕лизни. Але найчаст╕ше ╕ноземн╕ гост╕ та туристи везуть ╕з собою додому як укра╖нськ╕ сувен╕ри ллян╕ скатерт╕, серветки ╕ рушники натурального с╕рого кольору.
Така ж с╕ра лляна ниточка завтовшки 0,5-2 м╕л╕метри в руках Володимира Денщикова перетворю╓ться в дивовижне мереживо, що нал╕чу╓ в╕д одного до к╕лькох м╕льйон╕в вузлик╕в. Ц╕╓ю техн╕кою макраме-колажу автор захопився ще в молод╕ роки. В╕н народився у Ки╓в╕, зак╕нчив Ки╖вський театральний ╕нститут ╕м. ╤. Карпенка-Карого. Працюючи в 1975-2007 роках у Кримському академ╕чному драматичному театр╕ ╕м. М. Горького, використовував цю рукод╕льну фактуру на сцен╕. Чудово малював, л╕пив, допомагав у створенн╕ рекв╕зиту, оформлював спектакл╕ як художник ╕ створював ╖х як режисер.
В. Денщиков б╕льше десяти рок╕в викладав акторську майстерн╕сть у школ╕-студ╕╖ при театр╕, з 2007 року працював на кафедр╕ режисури Кримського ун╕верситету культури, мистецтв ╕ туризму. В 2012 роц╕ удосто╓ний звання професора. А в останн╕ роки створю╓ ╕кони, як╕ допомагають жити йому самому п╕сля двох ╕нсульт╕в ╕ озорюють ╕нших людей небесним осяянням лик╕в православних святих.
В ╕конах Денщикова, кожна з яких створена в одному екземпляр╕, по╓дну╓ться живопис ╕ ткацтво. Вс╕ вузлики зав’язуються вручну, без застосування спиць, гачк╕в чи ╕нших техн╕чних засоб╕в. Дек╕лька вид╕в вузликового плет╕ння ним запатентовано як винаходи, зокрема, рукотворна тканина, що використову╓ться при створенн╕ одягу ╕ риз святих. Це — п╕вм╕л╕метрова нитка, з╕брана без поперечного кр╕плення.
Створення ╕кони розм╕ром 50 х 40 сантиметр╕в трива╓ в╕д трьох до шести м╕сяц╕в. А над ╕коною б╕льшого формату «Святий Благов╕рний князь Олександр Невський», що нал╕чу╓ понад дев’ять м╕льйон╕в вузлик╕в, автор трудився чотирнадцять м╕сяц╕в. У майбутньому в╕н ма╓ нам╕р передати ╖╖ в собор Олександра Невського, в╕дновлення якого завершу╓ться нин╕ в центр╕ С╕мферополя.
Всього на виставц╕ «Святий льон» демонстру╓ться двадцять ╕кон та об’╓мно-просторових композиц╕й В. Денщикова, дев’ять з яких створен╕ минулого року. Цей р╕к, за словами Володимира Анатол╕йовича на презентац╕╖ експозиц╕╖, став для нього ╕ траг╕чним, ╕ плодотворним водночас. До чергового наступу недуги в 2013 роц╕ в╕н встиг намалювати лики, а над зак╕нченням ╕кон разом з ним працювали дружина Натал╕я, ╖╖ сестра ╢вген╕я та плем╕нник Данило.
— Мною керувало одне бажання – одужати, доробити ╕кони ╕ зустр╕тися з вами, дорог╕ мо╖ друз╕! – сказав В. Денщиков.
Лляна нитка, пройшовши через його руки ╕ чисте, благородне серце, ожива╓ в новому, ун╕кальному вид╕ ╕конотворчост╕. В╕д багатошарового по╓днання складних переплет╕нь нитки просто дух захоплю╓! Це — диво-техн╕ка!
В╕д шедевр╕в ╕конотворчост╕, де пану╓ сувор╕сть церковних канон╕в, а вишукане мереживне обрамлення лик╕в святих упод╕бню╓ться з хрещенським розписом морозу на в╕конному скл╕, переходжу в ╕нш╕ три зали зм╕нних експозиц╕й музею. ╤ немов у калейдоскоп╕ один ряд яскравих вишитих картин на ст╕нах ╕ у в╕тринах за склом зм╕ню╓ другий, трет╕й… Очей не в╕двести в╕д ц╕╓╖ веселково╖ краси! Розцв╕тають кв╕ти на пейзажах ╕ натюрмортах – це весна, ведмедики граються на зелен╕й л╕сов╕й галявин╕ – л╕то, повен кошик плод╕в – ос╕нь, а горобинов╕ грона полум’ян╕ють на сн╕гу – зима.
Цей фе╓рверк кольор╕в природи в ус╕ пори року з╕брав, немов у казц╕ «Дванадцять м╕сяц╕в», в одному м╕сц╕ на виставц╕ «Багатобарвн╕сть узор╕в» севастопольський клуб «Moulin. Net». В╕н об’╓дну╓ б╕льше 70-ти вишивальниць р╕зного в╕ку та осв╕тнього р╕вня, як╕ виявили ╕нтерес до цього древнього народного ремесла ╕ не лише збер╕гають його традиц╕йн╕ стил╕ та канони, а й удосконалюють, доповнюють ╖х новими техн╕ками та авторськими розробками.
Вишивання – дуже складне ╕ коп╕тке заняття, вимага╓ особливих навичок ╕ терп╕ння. Тому й не дивно, що на Сход╕, де воно виникло, ним займалися на початковому етап╕ в основному чолов╕ки. Це мистецтво процв╕тало в Древньому ╢гипт╕ та Кита╖ набагато ран╕ше, н╕ж стало в╕домим грекам ╕ римлянам. Вишивкою прикрашали св╕й одяг ╕ побут з метою вид╕лення в навколишньому середовищ╕, привернення уваги до себе. Нин╕ в св╕т╕ ╕сну╓ безл╕ч р╕зноман╕тних прийом╕в ╕ техн╕к цього домашнього рукод╕лля: традиц╕йний слов’янський хрестик, рос╕йське православне ╕ золоте шиття, французька гладь «р╕шель╓», японське «сашико», скандинавський «хардангер» та багато ╕нших. Одну ╕з сво╖х колективних виставок члени клубу назвали: «По кра╖нах ╕ континентах», а всього ╖х за пер╕од ╕снування з 2008 року проведено п’ять: «Кв╕тковий рай», «Формула рукод╕лля в Укра╖н╕», «Новий р╕к як подарунок», «Море в тво╖х долонях».
В╕дчуття бурхливо╖ та креативно╖ динам╕ки нашого часу ╓ прикметною ознакою ново╖ колекц╕╖ з трьохсот роб╕т 42-х автор╕в. Проводячи по н╕й в день в╕дкриття першу авторську екскурс╕ю, кер╕вник клубу «Moulin. Net» ╤рина Пухл╕й розкрила деяк╕ особливост╕ роботи севастопольських майстринь, зокрема, як Олена Болохова створювала техн╕кою «блекворд» картини «Шотландськ╕ пагорби» ╕ «Метелики, як╕ танцюють». Ц╕кавою, але мало в╕домою кримчанам японською нац╕ональною техн╕кою «сашико» вишива╓ Олена Прохоренко. Футуристичну техн╕ку ╕зонитки демонстру╓ у «В╕трильнику» Алла Сапожн╕кова, а ╤рина ╤вл╓ва вишила шовком ╕кони «Святий Пантелеймон-ц╕литель», «Святий ангел-охоронець», «Богородиця Казанська». Лакон╕чним узором «хардангер» прикрасила сувен╕ри ╕ серветки Натал╕я Дяглюк.
Разом з ╕ншими виробами з символ╕кою Року Кози за сх╕дним календарем, закладками для книг, чохлами для моб╕льних телефон╕в та окуляр╕в вони зайняли м╕сце серед ╕грашок на новор╕чн╕й ялинц╕. Вона стала чудовим атрибутом ╕ найб╕льш затребуваним глядачами у Новор╕чно-Р╕здвян╕ свята експонатом виставки. А с╕мферопольськ╕ д╕вчатка ╕ хлопчики в╕днин╕ зможуть прикрашати такими ж саморобками ╕ сво╖ домашн╕ ялинки. Протягом усього пер╕оду шк╕льних зимових кан╕кул учасниц╕ виставки проводили для них у музе╖ майстер-класи. Св╕й вар╕ант ╕грашки на цей випадок був у кожно╖ з них.
Вишит╕ з любов’ю ╕ фантаз╕╓ю репродукц╕╖ картин в╕домих художник╕в, пейзаж╕ природи та арх╕тектури, кв╕тков╕ композиц╕╖, портрети домашн╕х улюбленц╕в – котик╕в ╕ собачок випром╕нюють красу нашо╖ земл╕, Кримського п╕вострова...

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14706

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков