Версiя для друку Обговорити в форумi

...Не можу уявити, що Данила Андрійовича нема з нами... Царство небесне його пресвітлій душі! Що й казати: неймовірно важка втрата для всього нашого українського простору... Гірко.

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ДАНИЛА АНДРІЙОВИЧА КОНОНЕНКА

...І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати...
Тарас Шевченко

...Вночі собі вируша,
Минаючи снів блокпости,
Туди, де вона — душа —
Зі світом вкраїнським на «ти».
Позаду — і мат, і кат.
До соняхів кинешся вплав...
Розпуку, важчу в стократ,
В підпілля глибоке загнав.
Їй мовив: тихо! Сиди.
Не відаю й сам до пуття,
Коли прорвемось з біди...
Тож — всядься-принишкни. Затям!
...Анексія. Наче «плі»
У добрий і лагідний світ...
На рідній своїй землі —
Вигнанець на старості літ...
Боротись! — вихід один.
Бо воля лиш — наша мета!
...І б у д е м а т и,
і с и н,
Й моя Україна свята!

Любов ПРОЦЬ
Селище Дубляни, Львівщина

На фото: грудень 2012-го, «Кримська світлиця» напередодні свого 20-ліття. І Данило Андрійович з нами, і нас біля нього ще чималенько...

Не забудьте пом’янути...

СЛІВ НЕ КАЖУТЬ...
Пам’яті Данила Андрійовича Кононенка

Біль упав неждано, наче шторм,
Серце розпанахавши на друзки...
Думала озватися листом,
А тепер хіба попрошу бузька,
Щоби Крим Ваш обійняв крилом
І зігрів Вас голосом від горлиць...
Львів прикляк, і Київ б’є чолом,
Крик чаїний зачаївши в горлі.
«Любе птаство, вам тепер куди?»
...Слово не питає, Слово — знає!
Україна з чистої води
Шлях до воскресіння починає.
І «Світлиця» ждатиме гостей.
Там господар, запаливши свічі,
Калиново в душі проросте,
Тепло зазираючи у вічі.
А якщо хтось схлипне: «Помовчім.
Князь Данило буде говорити!» —
Усміхнеться подихом свічі:
«Слів не кажуть —
Словом треба жити».

Світлана АНТОНИШИН
м. Броди, Львівщина

ПАМ’ЯТІ ПОЕТА
«Ой, ридала гармонь ридма...»
(Данило Кононенко)

А серце – воно ж не камінь…
Воно ж чутке, мов струна.
Палало у світлім храмі,
зірвалось, коли війна.
Злетів у прозорий ранок
сваволею вбитий птах.
І сонячний обагрянок
завис на гірських хребтах.
Вкраїна лишилась сина,
від болю і слів нема…
Схилила гілля калина,
ридає гармонь ридма.
Галина ЛИТОВЧЕНКО
17.01.2014

НА СМЕРТЬ ДРУГА
Останніми передсмертними словами Данила Кононенка були: «Бідна моя Україна…»

Ти правий: бідна Україна,
але не правий, що помер,
вона без тебе вже повинна
в Криму боротися тепер.
А час настав такий тривожний –
Крим потонув, горить Донбас –
і для Вітчизни цінний кожний,
хто має мужності запас.
Козак за духом і за ділом,
життя поклав ти на війні,
щоб наше слово пломеніло
в недружелюбній стороні.
Спи, друже, мирним сном могили.
Ми підем далі. З нами Бог!
Твій подвиг нам подвоїть сили –
тепер я битимусь за двох!
15.01.2015 р.

ЖИВА ВОДА
Пам’яті Данила Кононенка –
поета, редактора сторінки
для дітей «Джерельце»

«Ти затонув, як давня Атлантида,
остався тільки згадок якорець».
(Із мого вірша «Слово до Криму»)

В Криму, в степу, неначе серце,
томилось-билося джерельце
під чорним каменем весь вік.
Але знайшовся чоловік,
з-під валуна звільнив потік –
і він побіг, побіг в долину,
побіг, не знаючи зупину.
Хоч сонце сушить і пече,
а потічок тече, тече
і веселить усю долину
і кущик терну, і калину...
Отак всю нашу Україну
твій звеселяв, мій друже, труд,
змивав із душ іржавий бруд.
І над потоком наші діти
і татарчата, наче квіти,
в один зійшлися хоровод,
в один гуртуються народ.
Хвала труду! Хвала людині,
яка в сухій, сухій пустині
все ж докопалась до води!
А є вода – то є плоди.
Хоч ти згорів у праці, друже,
та підростає плем’я дуже.
І ворогів аж душить лють:
у нас живі джерела б’ють!

Василь МАРСЮК

* * *
З великим сумом повідомила мені письменниця Любов Проць про смерть Данила Кононенка. Ніяк не можу оговтатися від цієї звістки. Його праця і жертовність в ім’я України – неоціненні, особливі, багатогранні. Навколо «Кримської світлиці» гуртуються самовіддані патріоти, письменники і читачі, в’язні сумління та шукачі одвічних істин.
Данило Кононенко невтомно працював, невпинно рухався вперед і допомагав рухатися іншим. У цей непростий час, опинившись на окупованій ворогом рідній землі, він показував приклад незламності і вірності українській ідеї.
Коли відходить така Людина, розумієш, якою важкою є ця втрата і з ким мені пощастило духовно спілкуватися багато років. Його світла душа, яка вже на долонях небес, була завжди відкритою для добра і щирою до людей. У ці важкі дні я приєднуюся до всіх тих, хто сумує з приводу непоправної втрати і висловлюю щирі співчуття рідним і близьким письменника.

Ольга ЯВОРСЬКА,
Письменниця

* * *
Ой, як же мені гірко від цієї звістки — крає серце смерть Данила Андрійовича. Світла і вічна пам’ять побратимові. Який же він світлий, по-житейськи мудрий, поетичний Данило Андрійович! Вічна пам’ять! Царство Небесне!
Життя гірке і немилосердне: навіть попрощатись немає як з божою людиною і побратимом — нічим не доїхати, не дійти. Боляче! Не можу без сліз дивитись на фото. І — плачу! Вклоніться й від мене прахові — могилі поета і великого українця, друзі!
Іван ЛЕВЧЕНКО, м. Київ

* * *
Яка втрата... Де ми з ним тільки не перетиналися — «Кримська світлиця», «Джерельце», Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика, літературний поетичний конкурс для школярів Криму «Ми — діти твої, Україно». Дякую Вам, пане Даниле, за щасливе кримське — українське дитинство. Вічна вам пам’ять!
Христина Яцків

* * *
І не приїхати і не поплакати разом із «світличанами». Я найближчим часом передплачу «Кримську світлицю». Світла пам’ять Данилу Андрійовичу. В наших серцях він буде завжди, поки ми живі. Поки ми живі, житиме і він. Царство Небесне і вічний спокій Вам, Даниле Андрійовичу.
Він мав добре та велике, щире серце поета... і воно не витримало стільки горя, страждань, що випали на долю сучасної України. Царство Небесне!!!
І нехай будуть прокляті наші вороги, їхні діти, онуки та правнуки за їхню ненажерливість кацапську.
Олена Сайчук

* * *
Життя пройшло недаремно, але скільки ще міг зробити! Вічна йому пам’ять! Безсмертя його творам!
Ольга Осадченко

* * *
Команда медіа-проекту «Кримські українці» сумує через втрату Данила Кононенка і висловлює співчуття його рідним, близьким та колегам.
* * *
Очень жаль. Светлая память Данилу Кононенко! За эту неделю столько светлых и талантливых, имеющих огромное значение для своего народа, людей ушло. Страшно даже как-то. Вечная память!
Мауре Люман

* * *
Степ широкий — вузький Перекоп,
І не розминутись в страшному герці.
Та кулі не бійся, як став козаком,
тобі вже пізно боятись смерті.
Один з десяти пройде Перекоп,
Один із сотні море побачить.
Кулі не бійся, як став козаком,
Тому що мертві ніколи не плачуть.
Валерій Верховський

* * *
Царство Небесне Данилу Кононенку! Світлій людині, майстру слова і відданому синові України. Дуже сумно! Плачемо разом з вами! Світла пам’ять. Поети не вмирають! Слава Україні!
Ольга Мурашко, Андрій Іванець, Арзи Селім, Лариса Петрова, Валентина Самар, Алла Петрова, Олександр Польченко, Жанна Боднарук, Ірина Головач, Галина Турчин
* * *
Новина про смерть Данила Андрійовича сьогодні сколихнула усіх кам’янчан, а також черкащан і, я думаю, людей з різних куточків України. Не стало добросердечної, гарної людини. Нехай земля буде йому пухом. Ми завжди будемо пам’ятати Данила Андрійовича.
Таміла Чупак

* * *
Царство Небесне, вічна пам’ять! Хай його Душа знайде спокій там. Думаю, Душа Його проситиме Господа за Україну!
Марія Багрий-Юськів

* * *
Глибоко сумую з смертю дорогого всім нам Данила Кононенка — вічна йому пам’ять і земля пером.
Роман Яремійчук

* * *
Щиро співчуваю у тяжкому горі. Для рідних втрата близької людини — тяжка і непоправна, для «Світлиці» втрата Данила Андрійовича дуже вагома і болюча, для Криму — відчутна: стало менше на одного свідомого Українця, для світу — значуща: стало менше на одного Поета, на одну Особистість, на одну Людину... Хай буде йому рідна кримська земля пухом... Вічна йому пам’ять...
Ольга Біляченко

* * *
Оксана Женжера: Світла пам’ять. Велика втрата...
Galyna Khmilyovska: Світла пам’ять — світлій людині і вічне Боже Світло у Царстві Небесному — його променистій душі! Амінь.
Olga Cernenko: Світла пам’ять...
Anna-Galina Kovtsun: Царство Небесне! Велика втрата!!!
Наталія Ркацителі: Світла пам’ять!
Олександр Желіба: Царство Небесне!
Mary Tykha: Важка втрата для України, а особливо для кримчан. Сумуємо. Але він залишиться в нашій пам’яті і в серцях назавжди.
Yaroslava Bortsova: Світла пам’ять!
Віктор Горленко: Співчуваю!
Elena Shumejko: Светлая Память...
Klarysa Saichuk: Сумуємо за Патріотом, Поетом і Людиною з великої літери...
Наталя Гальчевська: Світла пам’ять поетові-патріоту.
Svetlana Dvornik: О Боже... не можу повірити... Царство Небесне його душі, яка стільки зробила для України...
Nina Konopatzckaya: Світла пам’ять...
Константин Кальников: Світла Пам’ять світлій Людині!!!
Сиявуш МАМЕДЗАДЕ (Союз писателей Азербайджана): Глубоко потрясен вестью о кончине дорогого Данила Андреевича Кононенко. С чувством печали разделяю ваше горе, прошу передать искреннее соболезнование семье и близким незабвенного Данилы...

ПОДЗВІННЕ ДОРОГОМУ ДАНИЛУ КОНОНЕНКОВІ
До майже щоденних утрат у нав’язаній нам московитами війні додалася неждано й ця болюча утрата: в Сімферополі 15 січня помер український поет, перекладач і публіцист Данило Кононенко. Власне, він так само – жертва війни. Немає сумніву, що його, вихідця із Шевченкового краю і натхненного Шевченком, невтомного борця за незалежну Україну, дочасно загнала в могилу московська окупація Криму.
Данило Кононенко був головною силою славної і державницьки надзвичайно важливої для України (аби лиш наші державники це усвідомлювали!) газети «Кримська світлиця», яка на ідеологічному фронті веде боротьбу з україноубивцями не менш напружену, як нині на фронті в прямому значенні – наші героїчні бійці АТО (антитерористичної операції) на Донеччині та Луганщині. Тяжко доведеться «Кримській світлиці» без такого таланту. Данило Кононенко, як «швидка допомога», міг «підперти» в газеті своїм поетичним чи публіцистичним словом будь-яку актуальну тему, умів залучати до участі у виданні талановиту автуру з усієї України, активно популяризував як перекладач твори кримськотатарських, білоруських письменників, майстерно, з тонким педагогічним тактом вів у «Кримській світлиці» додаток для дітей – газету «Джерельце». Взагалі, це була щира, чесна, наскрізь симпатична особистість, яка не мала часу, та й не хотіла думати про якісь вигоди для себе, – саможертовно товк собою в ім’я української справи.
Сучасний український Крим чи не насамперед асоціювався з іменем Данила Кононенка. Письменник так багато зробив тут для розвитку мови й культури України, що це неодмінно воздасться сторицею в поколіннях. Зрозуміло, що ворожа, окупаційна влада спрямувала на полум’яного патріота усю свою лють.
Висловлюємо глибоке співчуття родині незабутнього Данила Кононенка, а також головному редакторові «Кримської світлиці» Вікторові Качулі та всій редакції, і віримо, що «Кримська світлиця» з подвоєною енергією ударить словом Правди по хижих україноненависниках і прискорить неминуче визволення наших земель від московських завойовників, – це буде найкращим пам’ятником нашому дорогому побратимові.

Михайло ШАЛАТА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2015 > Тема "Душі криниця"