Версiя для друку Обговорити в форумi

ТВОРЧІСТЬ НАШИХ ЧИТАЧІВ

Мої найщиріші вітання вам, «світличани»! Сердечно дякую за увагу до моїх скромних рядків і бажаю всім працівникам редакції здоров’я, миру в душі і на нашій багатостраждальній землі!
Ваше слово, ваш труд несуть людям світло, тож — натхнення вам і Божого захисту!

З повагою — Світлана ДВОРНІК
м. Мала Виска
Кіровоградської області

ПОЕТАМ

Знову судять, як судили вчора.
Судять так вже тисячу віків.
Вирок винесуть самі,
 без прокурора,
На розп’ятті їхніх язиків
Душу розпинатимуть гвіздками
І обов’язково, все одно:
Будуть замусолювать руками,
Ніби на прилавку полотно.
Так було і буде. Божі діти,
На коханій Господом землі,
На коліна не впадіть, піїти!
Ви у Бога – зірочки малі.
* * *
Моєму земному ангелу
поету Володимиру Бровченку
НА ПРОЩАННЯ

Ще тільки перші зазоріли айстри,
Та Ви не стали ждати холодів
І запалили в небі зірку Майстра
Десь, у сузір’ї непокірних Дів.

Залишивши талант свій,
 мов вітрила,
Високим думкою й осяяним
 серцям,
Натомлені, в молитві склали
 крила,
Допивши келих болю до кінця —

Ви все-таки зуміли не зміліти,
Ні разу не схиливши голови.
А вдома тихо догорає літо
І Вас немає серед нас, живих.

Земний і вірний – Ви були
 Атлантом,
Тримали небо на своїх плечах.
Бог бачив правду Вашого таланту
По глибині страждань у Вас в очах.

КОРОЛЕВИ НЕ ПЛАЧУТЬ
Не надійся, мій кате!
Королеви ніколи не плачуть!
Чи конюший, чи паж –
 на роду не судився їм трон.
Ніч минула. Світа…
Розвидняється думка. А значить,
Королева ніколи
 у твій не потрапить полон!

Відійди! Залишайсь
 на своєму належному місці!
Більш ні кроку – не смій –
 до покоїв моєї душі!
Хай осиплеться біль
і струхлявіє вицвілим листям
І наступна весна
 розцвіте у новому вірші.

Відійди! Повертайся
до рівні своєї – прислуги.
З нею, десь в курнику,
 насолоджуйся співом півнів.
Королева хотіла
 надійного вірного друга,
Але паж – не король! –
 Забаганка на декілька днів.

Як посмів ти мені
 без наказу з’явитись, юначе?!
Ти ж казав, що боїшся –
 «королеви приносять біду»?..
– Королеви – підносять!
Із колін підіймають.
Й не плачуть
Лиш тому, що постійно
у черні вони на виду!

З Новим роком, зі святим Різдвом вітаю «Світлицю», «Джерельце» і усіх читачів! Зичу всім щастя, миру, світлих днів — і з любов’ю дарую свої вірші.
Валентина КОСТЕНЬОВА,
учителька
м. Сімферополь

РІЗДВЯНІ ПОЕЗІЇ

РАДІСТЬ

Зоря вечірняя зійшла
Над Божим світом,
пресвятая,
З собою Радість принесла –
Сам Бог про неї сповіщає.
Радіють Небо і Земля,
Спасителя свого вітають.
Ця радість душу звеселя,
Славімо Матір й Немовля.
Христос народився!
Славімо Його!
Славімо єдиного
Божого Сина.
Христос народився!
Славімо Його! –
Небесне знамення
і провидіння.
Славімо! Славімо! Славімо!
У кожній оселі
і в кожній душі,
В любові та мирі живімо –
Хай Радість зорею сіяє Землі.
07.01.2013

ЗОРЯ

У небі зірка незвичайна
Над світом нині засіяла,
Неначе вранішня зоря,
По небу тихо-тихо йшла.
І пастушки зачудувались:
Щось незвичайне
 в світі сталось,
Зоря горіла і світилась,
І ось над яслами спинилась.
І розійшлися небеса –
Святії Ангели спустились
І возхваляли Немовля,
І Сина Божого, Христа.
До Нього йшли,
 щоб поклонитись
Царю Небесному й Землі,
Несли дари надчасові —
Людського роду
 Він Спаситель!
07.01.2014

В ДЕНЬ СВЯТОГО РІЗДВА

Перебувайте у щирій молитві
В день святого Різдва,
Білим ангелом чистим
Ця молитва до Бога зліта.
І розкриті долоні серця,
І уста усміхнулись
в цей час,
Бо відчули Його милосердя,
Сам Господь поспішає
 до нас.
Ясна зірка горіла, як сонце,
Над вертепом
 спинилась вона –
Це Дитя народилось
 Господнє,
Ісус Йому дали ім’я.
Золото, смирну і ладан
Мудреці у дари принесли,
І поклони віддавши Дитяті,
Світлим шляхом
 додому пішли.
Ангели співали,
славили Дитя,
Чудо повідали зірка й небеса.
Всі славімо, люди,
нашого Христа,
Радуйся, Маріє,
 й Богонемовля!
10.01.2014

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Душі криниця"