Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 16.01.2015
ЯК ЗБЕРЕГТИ МИР: У КРИМУ, В УКРА╥Н╤, У СВ╤Т╤?

Б╕да – на вс╕х одна

ТОЧКА ЗОРУ

Не знаю, чи прикрашалася цього року с╕мферопольська м╕ська ялинка виключно в тонах рос╕йського триколора, як це робила свого часу «б╕ло-голуба» Парт╕я рег╕он╕в задля власного п╕ару, але без останнього ╕ тут точно не об╕йшлося. У всякому раз╕, кореспондент ТБ «ФМ» в╕дловив б╕ля ялинки чолов╕чка, який сказав саме те, що треба. Виявля╓ться, до анекс╕╖ п╕вострова не було н╕ справжньо╖ зими, н╕ сн╕гу, — все це подарувала Рос╕я. Не дуже й здивував. Варто було лише президенту РФ п╕дписати в╕дпов╕дний указ, як ╕ вода в Криму стала мокр╕шою (хоч ╖╖ катастроф╕чно й поменшало), ╕ зор╕ – зорян╕шими, ╕ вже по тижню не хочеться ╖сти...
Якщо подивитися на життя не через приц╕л телекамер, п╕дстав для оптим╕зму значно менша╓. Цього разу в мо╓му досить типовому м╕крорайон╕ так ╕ не з’явилися традиц╕йн╕ ялинков╕ базарчики, як╕ ще за два-три тижн╕ до свята вабили перехожих. Не сяють ялинки ╕ у в╕кнах дев’ятиповерх╕вки, що навпроти мо╓╖ осел╕. Привернув увагу й скупенький новор╕чний «салют», який вклався хвилин у десять, в той час, як ран╕ше «бойов╕ д╕╖» тривали до самого ранку: шип╕ло, гуркот╕ло, в╕д спалах╕в було видно, як удень. Не користувалися попитом н╕ дитяч╕ подарунки у найближчому супермаркет╕ ц╕ною в╕д 400 до 1000 рубл╕в за 200-300 грам╕в цукерок, н╕ апельсини, що завезли по 126 рубл╕в за к╕лограм, нав╕ть коли вони, вже трухляв╕, трохи подешевшали.
Наздогнав ╕ випередив Крим Москву ╕ щодо м’яса, де, якщо в╕рити кул╕нарному шоу, к╕лограм яловичини без к╕стки коштував 250-300 рубл╕в. За с╕мферопольський же фарш, виготовлений ╕з м’ясних в╕дход╕в, вимагали по 350 рубл╕в, як ╕ за сало та за свинячу печ╕нку. Тому Новор╕чн╕ ╕ Р╕здвян╕ свята далеко не в ус╕х зб╕глися з╕ святом шлунка. Ймов╕рно, настр╕й дорослих передався ╕ молод╕ та д╕тям, як╕ цього року не виходили на балкони, аби покричати: «З Новим роком!», «Поздоровля╓мо!», як це робило не одне покол╕ння, випром╕нюючи добру позитивну енергетику, в╕д чого в обд╕лених життям людей на оч╕ наверталися сльози.
А вже з 1 с╕чня сльози на оч╕ у багатьох навернулися з ╕нших причин. Когось травмувало те, що тепер за одержання рос╕йського паспорта треба буде сплачувати мито у сум╕ триста рубл╕в, тим б╕льше, що не одержали його переважно стареньк╕ та ╕нвал╕ди, яким не п╕д силу займати чергу ще з ноч╕. Подво╖лося ╕ потро╖лося мито чи не для кожного, кому надаватимуться т╕ чи ╕нш╕ послуги. ╤ ус╕х вдарять тепер по кишен╕ зб╕льшен╕ комунальн╕ платеж╕ та нова варт╕сть про╖зду, що подорожчав як по Криму, так ╕ по м╕сту. С╕мферопольц╕, зокрема, за квиток у м╕ському тролейбус╕ мусять тепер викладати не 4 руб. 25 коп., а 7 руб.
Ще п╕д Новий р╕к виникли проблеми ╕ для тих, чи╓ життя пов’язане з б╕льш в╕ддаленими по╖здками. Першою в╕дмовила кримчанам «Укрзал╕зниця», к╕нцева зупинка яко╖ тепер буде не «за кордоном», в Криму, а в Новоолекс╕╖вц╕ або в Херсон╕. Припинило функц╕онування й автосполучення Укра╖ни з Кримом. Не дочекатися кримчанам ╕ московських по╖зд╕в – цей маршрут скасовано. Тож Новор╕чно-Р╕здвян╕ кан╕кули для багатьох були з╕псован╕. Ц╕ новац╕╖ в╕дпов╕дн╕ служби Укра╖ни пояснили посиленням загрози тероризму, ╕ тут, думаю, нема╓ на кого ображатися, окр╕м себе самих, бо добро, як правило, поверта╓ться добром ╕ навпаки.
До реч╕, про тероризм. Сьогодн╕ ця тема ста╓ надзвичайно популярною, особливо зважаючи на под╕╖ у Франц╕╖, де було розстр╕ляно редакц╕ю сатиричного журналу «Charlie Hebdo». Франц╕ю лихоманило. На пошуки ╕ знешкодження к╕лькох терорист╕в були кинут╕ тисяч╕ силовик╕в. Рос╕яни не приховували, що «╕слам╕сти» ╓ сьогодн╕ загрозою чи не для усього св╕ту. У Криму вже давно л╕тературу, пов’язану з ╕сламом, визнано екстрем╕стською, яка п╕дляга╓ вилученню ╕ знищенню.
Колись я побувала на м╕тингу заборонених у Рос╕╖ ваххаб╕т╕в, гадки не маючи, що ╖х треба боятися, ╕ вони подарували мен╕ «Коран». На тему ╕сламу доводилося також розмовляти з р╕зними людьми. Знаю, що ця рел╕г╕я, як ╕ будь-яка ╕нша, спрямована на утвердження ╕деал╕в добра ╕ любов╕. Визна╓ мусульманство ╕ християнського пророка ╤суса (╤су) ╕ дозволя╓ за необх╕дност╕ християнам молитися в мечетях, що ╕ було запропоновано в╕рянам УПЦ КП на початков╕й стад╕╖ анекс╕╖ Криму. Ще недавно в дн╕ пам’ят╕ наших сп╕льних геро╖в приходили кримськ╕ татари на службу ╕ до православного храму.
То чому ж м╕ж представниками цих рел╕г╕й виник такий антагон╕зм, що не дозволя╓ ╖м уживатися не те що в сп╕льному храм╕, але й у сп╕льн╕й кра╖н╕ чи сп╕льному св╕т╕? Я давно беззастережно не в╕рю в «екстрем╕ст╕в», «бандит╕в» та «головор╕з╕в», бо за цими словами, нав╕ть якщо, на перший погляд, вони в╕дображають сутн╕сть проблеми, можуть стояти зовс╕м не однозначн╕ явища. Це п╕дтверджують м╕фи про «фашистську хунту» в Укра╖н╕, де насправд╕ в рол╕ фашистських загарбник╕в виступа╓ ╕нша сторона.
Тож нав╕ть якщо сталася трагед╕я ╕ загинули люди, треба не розмахувати кулаками, а замислитися, як же цьому запоб╕гати в майбутньому, бо до кожного потенц╕йного терориста багатотисячний заг╕н пол╕цейських не приставити.
Яка анатом╕я останнього конфл╕кту? Журнал╕стам французького сатиричного журналу «Charlie Hebdo» здалося замало ядучих карикатур на л╕дер╕в ╤сламсько╖ держави ╕ вони взялися за пророка Мухаммеда, перед яким схиля╓ться кожен мусульманин. Чи можна виправдати таке святотатство, чи етично знущатися над тими, хто не в╕дплатить т╕╓ю ж монетою? Але здатен в╕дплатити ╕накше, ╕ журнал╕стам п╕д силу було здогадатися, як саме.
У Рос╕╖, як ╕ в ц╕л╕й низц╕ держав, у зв’язку з цим заговорили про неприпустиме потурання свобод╕ слова, а дехто взявся розтиражовувати скандальн╕ карикатури, що призвело до нових конфл╕кт╕в. Щодо свободи, то насправд╕ це не рос╕йська тема. Не без ╕нтересу спостер╕гаю за тим, як м╕сцева та федеральна влада працю╓ з мусульманами Криму. Кримськ╕ татари одержали найзручн╕ш╕ години телееф╕ру, п╕д час якого поширюють серед свого народу р╕дною мовою зовс╕м не близьк╕ йому ╕де╖. Тут же, на телеекран╕, в╕дбуваються показушн╕ уроки кримськотатарсько╖ мови – для ус╕х бажаючих. Та як би не хот╕лося людям в╕рити в краще, правда н╕-н╕, та й визирне з╕ сво╓╖ схованки, як це сталося п╕д час щор╕чно╖ прес-конференц╕╖, що давав журнал╕стам президент Рос╕╖. На запитання с╕мферопольсько╖ кореспондентки «АТР», коли ж почнуть вт╕люватися в життя оч╕кування ╖╖ народу, д╕вчина почула, що все найголовн╕ше вже позаду, а саме: указ про реаб╕л╕тац╕ю репресованих народ╕в та визнання кримськотатарсько╖ мови одн╕╓ю з державних у Криму. Виявля╓ться, це й так величезний бонус, самоц╕нна державна п╕дтримка, а зовс╕м не перший крок до вт╕лення кримськотатарських мр╕й. Отже, покращення для цього народу вже в╕дбулося ╕ виключно в паперовому формат╕. Реальн╕сть же така: сьогодн╕ завершу╓ться розсл╕дування з приводу подальшого узаконення або неузаконення ╕ знесення збудованого кримськими татарами житла, ╕ тут на багатьох чека╓ низка нових розчарувань. Якихось ╕нших питань, пов’язаних з цим народом, на порядку денному нема╓.
Мусульманський фактор почав набирати оберт╕в у Криму ще з весни. З╕ здивуванням почула в╕д, здавалося б, ц╕лком адекватних знайомих, що т╕льки присутн╕сть рос╕йських в╕йськ врятувала кримських слов’ян в╕д масового знищення кримськотатарською брат╕╓ю. Так прямо на очах руйнувалися ╕де╖ толерантност╕, терпимост╕, добросус╕дства, — все, що старанно вкладалося в наш╕ серця Укра╖нською державою та м╕жнародними демократичними ╕нституц╕ями, бо треба бути дуже переконаною людиною, щоб не п╕ддаватися на провокац╕╖. Тод╕ я до к╕нця зрозум╕ла, що породжу╓ в Рос╕╖ теракти, яких укра╖нц╕ й уявити не могли на сво╖й земл╕. Бо, на в╕дм╕ну в╕д нас, рос╕яни ╓ нац╕╓ю переможц╕в ╕ переможених, як╕ хоч терплять ╕ мовчать, але чекають свого реваншу.
Ось ╕ в Криму з’явилися пол╕тична команда «переможц╕в», газети «переможц╕в» та багато чого ╕ншого, хоча насправд╕ «переможц╕в» треба шукати не тут, а в Москв╕. Тим часом, до розряду «переможених» належить дедал╕ все б╕льше мо╖х земляк╕в. Це т╕, чи╖ зароб╕ток, навчання або здобута спец╕альн╕сть пов’язан╕ з Укра╖ною та ╕ншими недружн╕ми до Рос╕╖ державами; громадяни, що зр╕днилися з ╕деями демократ╕╖ ╕ не готов╕ в╕д них в╕дмовлятися; люди, як╕ потрапили п╕д скорочення або ж на свою зарплату чи пенс╕ю вперше не змогли г╕дно в╕дсвяткувати Новий р╕к та Р╕здво; оф╕ц╕йно реаб╕л╕тован╕, але неоф╕ц╕йно пригноблен╕ ╕ залякан╕ кримськ╕ татари та ╕нш╕ групи населення.
Я не хочу, щоб в Криму розстр╕лювали нав╕ть найзухвал╕ших журнал╕ст╕в, катували заручник╕в, а пот╕м гинули сам╕ вбивц╕, взявши на душу ц╕ неспокутуван╕ гр╕хи. ╤ вважаю ╓диною перемогою, якою варто пишатися, перемогу мудрост╕, виваженост╕, людяност╕ над короткозорими, а то ╕ злочинними амб╕ц╕ями, бо партизанська боротьба може коштувати сусп╕льству дорожче, н╕ж в╕дкрите протистояння.

Тамара ФЕДОРЕНКО

***

Муфт╕й Криму хадж╕ Ем╕рал╕ Абла╓в р╕шуче засудив ╕нцидент, що стався в центр╕ Парижа 7 с╕чня, коли в редакц╕ю сатиричного журналу «Charlie Hebdo» ув╕рвалися нев╕дом╕ ╕ в╕дкрили стр╕лянину по сп╕вроб╕тниках журналу ╕ пол╕цейських. Про це пов╕домля╓ прес-служба Духовного управл╕ння мусульман Криму.
Духовний л╕дер мусульман Криму в╕д ╕мен╕ вс╕х мусульман п╕вострова висловив глибоке сп╕вчуття народу Франц╕╖ та с╕м’ям загиблих сп╕вроб╕тник╕в журналу «Charlie Hebdo».
«Цей злочин не може мати рел╕г╕йного забарвлення, оск╕льки жодна традиц╕йна рел╕г╕я св╕ту не заохочу╓ будь-як╕ злочинн╕ д╕яння, не кажучи вже про вбивство людей. ╤слам ╕ тероризм, ╤слам ╕ вбивство – несум╕сн╕ поняття. Мусульмани Криму р╕шуче засуджують цей злочин ╕ впевнен╕, що влада Франц╕╖ вживатиме вс╕х необх╕дних заход╕в щодо затримання ╕ покарання вбивць. Редакц╕йна пол╕тика видання щодо ╤сламу не да╓ н╕кому права позбавляти людину життя, ╕ будь-як╕ рел╕г╕йн╕ почуття злочинц╕в не можуть бути виправданням для них», – сказав муфт╕й. В╕н нагадав, що вбивство людини ╓ одним з найтяжчих гр╕х╕в у ╤слам╕, а помста категорично заборонена.

Користувач╕ соц╕альних мереж серед карикатур французького сатиричного журналу «Charlie Hebdo», редакц╕ю якого розстр╕ляли, знайшли також роботи про так званий «референдум», який проходив у березн╕ 2014 року в Криму, та про д╕╖ президента Рос╕╖ Володимира Пут╕на в Укра╖н╕. Про це пов╕домляють «Крим.Реал╕╖». Зокрема, один з малюнк╕в карикатурист╕в журналу показу╓ весь сенс кримського «референдуму» ╕ подальшо╖ анекс╕╖ п╕вострова — людина кида╓ бюлетень в дуло гармати танка...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14579

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков