Версiя для друку Обговорити в форумi

Енергетика незалежності

Чи можна ще щось виправити? І що для цього треба зробити? Як пережити цю зиму? Відповідей на ці та інші запитання немає. Енергетика України не збалансована. Багато років поспіль Україна посідає найвищий щабель у світовій оцінці енерговитрат. Ці витрати є найбільшими у комунальному господарстві і практично у всіх галузях народного господарства.
Видобування нафти і газу за останні двадцять років впало, відповідно, у вісім та у три з половиною рази. А останні події показали, що постачання вугілля з Донбасу для ТЕС стало проблемою. У минулому були затверджені три Урядові програми збільшення видобування нафти і газу на материковій території України та на шельфі Чорного та в акваторії Азовського морів. Але для їхнього виконання не виділялися кошти, і вони залишилися лише паперовим виплодом науковців та практиків. Можливо, що нам доведеться починати з чистого аркуша. Нині енергобезпека має бути після оборонної на другому місці серед національних програм нашої держави. Які складові цієї програми?
Перше – різке зменшення енерговитрат у комунальній сфері. Прикладом для нас могла би бути Польша, яка на початку 90-х років минулого століття, запозичивши гроші у міжнародних банків, створила власне обладнання та будівельно-монтажні організації і за пять років скоротила витрати газу у 5 разів, а вартість оплати тепла зменшилася у 3 рази. За наступних 6 років поляки повернули запозичені у банків кошти за допомогою своїх громадян.
Друге – технологічне переозброєння всіх галузей народного господарства. Цього можна досягти шляхом використання податкових пільг або покарань. Якщо підприємство (галузь) зменшує свої енерговитрати на одиницю своєї продукції порівняно зі світовими, то на такий же відсоток зменшується податкове нарахування, а якщо воно є більш енерговитратним, ніж у Європі, то йому надають не пільги, а карають збільшенням податку на таку ж суму у відсотковому відношенні. Приватному (чи державному) бізнесу стало б вигідніше вкладати кошти у модернізацію своїх технологій, а не вимагати для себе пільг.
Третє — збільшення власного видобутку нафти та газу. Сьогодні ця проблема застрягла через олігархічно-монопольну та клептократичну систему господарювання. В «Укргазвидобуванні» та в «Укрнафті» обсяги розвідувального та експлуатаційного буріння зменшилися у рази за минулі 15 років. Бурове обладнання технологічно та морально зношене та на 90% вимагає здачі його у металобрухт. Технологія буріння відстала порівняно із західними компаніями на 40 років. Підготовка інженерних кадрів теж не відповідає сучасним вимогам.
Нині робляться перші кроки у вирівнюванні ціни на газ, що видобувається в «Укргазвидобуванні» та приватними компаніями. Але ці кроки аж ніяк не відповідають інтересам держави. Так, передбачається збільшити рентні платежі для нафтогазовидобувних компаній, що працюють за договорами про спільну діяльність, до 70% від вартості видобутого продукту. Це може призвести до зупинення багатьох проектів, оскільки може зробити видобування газу нерентабельним, особливо для підприємств, що працюють за договорами про спільну діяльність (ДСД). Обсяги платежів розраховуються з обсягів видобування та ціни на вуглеводні, яку формує національна комісія з державного регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Згідно з проектом змін до Податкового кодексу підвищена ставка рентних платежів буде стосуватися як «Укргазвидобування», так і приватних компаній, що працюють з нею.
Існуюча практика видачі ліцензії на геолого-розвідувальні роботи недосконала, якщо не назвати її корупційною. Так, ліцензії для робіт «Укргазвидобуванню» видаються на 5 років, а за цей час оцінити запаси родовища стає неможливим. Більшість ліцензій видаються компаніям, що і не збираються виконувати роботи, а дані ліцензії стають засобом для перепродажу. Водночас участь приватного капіталу у видобуванні нафти і газу може мати менше ризиків та втрат, а прибуток від такої діяльності може бути більшим. Нам варто б скористатися досвідом Бразилії, коли держава не втручалася у продажі ліцензій, але ставила дуже чітку межу початку реальних робіт – 2 роки. Якщо за цей час приватна компанія не розпочинала реальні роботи, то держава відбирала цю ліцензію без повернення коштів попередньому власнику.
У західному регоні України великі можливості залучення приватного капіталу для освоєння ресурсів Волино-Поділля. Але для цього треба використати новітні технології буріння, які враховують аномально низькі пластові тиски у більшості відкритих структур.
Дуже (!) великі резерви збільшення нафти є з родовищ, представлених карпатськими менілітами, оскільки за 50 років їхньої розробки коефіцієнт нафтовилучення ледве досяг 14-16%. Це пов’язано, на нашу думку, з тим, що велика частина прошарків з меншою проникністю ніколи не вступала в розробку. Наявність колтюбінгового обладнання і технології дає можливість ввести ці прошарки в розробку протягом найближчих 2-5 років. І шляхом реалізації цих робіт було б залучення приватного капіталу на умовах спільної діяльності з «Укрнафтою». Виконання складних робіт з капітального ремонту свердловин теж могло би бути ефективним із залученням приватного капіталу на умовах спільної діяльності.
На наш погляд, треба у найкоротші терміни почати роботи на Чорному морі в тимчасових територіальних межах після окупації Криму. Тут треба залучати до роботи передові закордонні компанії, як це зробила за останні роки Румунія.
Четверте – масштабне використання нетрадиційних джерел енергії – сонячної, вітряної, тепла Землі та біохімічної продукції. Сьогодні у нас багато про це говорять, але масштабного використання немає. Прикладом для нас могла би бути енергетична і цінова політика Німеччини. Звичайно, це має бути державна політика у цій галузі.
П’яте – кадрова професійна політика в енергетичній сфері. Нині число професійних працівників в «Укргазвидобуванні» та в «Укрнафті» зменшено до мінімуму. На їхнє місце прийшли так звані «менеджери», які самі добре не знають, чим вони керують. Підготовка кадрів у наших університетах, на жаль, також не базується на сучасних світових технологіях.
Будьмо реалістами: без державної масштабної програми, без її швидкої реалізації Україну чекає енергетичний колапс.

Роман ЯРЕМІЙЧУК,
доктор технічних наук,
профессор

АКСЬОНОВ: СВІТЛО В КРИМУ ВІДКЛЮЧИЛИ «ВОРОГИ»!

Самопроголошений «глава» Криму Сергій Аксьонов заявив, що Крим впорається з «тимчасовими труднощами» зі світлом і дискомфортними умовами, які намагаються створити «вороги», – повідомляє прес-служба «уряду» Криму.
«Паніки жодної немає. Вороги, як завжди, намагаються нам вбити клин, створити нам якісь дискомфортні умови. Повірте, ситуація дійсно для нас зрозуміла, але тим не менш боротьба за свою свободу, за своє волевиявлення, за можливість говорити рідною мовою, вона чогось варта. Ми це отримали. Упевнений, що і світло ми відновимо. Усі ці питання вирішимо. Це — тимчасові труднощі», – заявив Аксьонов.
Як повідомлялося раніше, у п’ятницю, 26 грудня, після обіду Крим був повністю знеструмлений. Практично з усіх міст півострова жителі свідчили про відсутність світла.

ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

Для впровадження проектів із заміщення традиційних джерел енергії відновлюваними Україні до 2021 року знадобиться 300 мільярдів гривень інвестицій.
Як передає кореспондент УНІАН, про це під час відкриття виставки «Енергоефективність. Відновлювана енергетика» повідомив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) Сергій Савчук.
«11% альтернативних джерел енергії у загальному балансі енергоресурсів має бути вироблено і спожито у 2020 році (в Україні — УНІАН). Сьогодні ми маємо лише 3,8%. Нам потрібно зробити великий стрибок, і на це потрібні, за нашими попередніми підрахунками, інвестиції у 300 млрд. грн., включаючи 2020 рік», — сказав Сергій Савчук. Причому він очікує, що у фінансуванні цих проектів візьмуть участь як українські, так і зарубіжні інвестори.
Як повідомляв УНІАН, за оцінками Національного екологічного центру України, за рахунок впровадження нових енергоефективних проектів у житлово-комунальному господарстві та промисловості Україна зможе щорічно економити 11,4 млрд. євро. Ця цифра перевищує вартість імпортованого з Росії газу та ядерного палива у 2013 році.
Також повідомлялося, що Україна у 2014 році повинна була спрямувати на реалізацію енергоефективних проектів майже 500 млн. грн., які надав Європейський Союз.

ШКОЛЯР З РІВНЕНЩИНИ ДОБУВАЄ ЕЛЕКТРИКУ... З КАРТОПЛІ

«У дитинстві хлопець із захопленням слухав розповіді дідуся про те, що рослини мають неабияку енергетичну силу. Потім вирішив сам дослідити електроенергетичну властивість картоплі. Відтак дев’ятикласник Дубнівської школи № 1 вирішив проекспериментувати, створивши із картоплі батарею для живлення ялинкових гірлянд», — пише газета «Волинь-Нова».
«Беру десять картоплин, вольтметр, десять цвяшків із проводами, цвяшки встромляю в картоплини, проводи приєдную до вольтметра. Утворюється замкнене коло з напругою 3,26 вольта. Чим більше бульби — тим вища сила. Перевірив розробку на практиці — ялинкова гірлянда з кількох малих лампочок сяяла цілу ніч. Тепер вдосконалюю систему. Хочу точно визначити, скільки картоплі потрібно, щоб зарядити мобільний телефон», — розповідає Максим.
Юний винахідник сподівається, що його розробка буде корисною в господарстві та, можливо, зацікавить фермерів.

(«Укрінформ»)

У ФРАНЦІЇ ЗМАЙСТРУВАЛИ «ЕЛЕКТРИЧНЕ» ДЕРЕВО

Відтепер електроенергію дійсно можна «вирощувати» на деревах. Команда інженерів із Франції розробила проект штучного «вітряного дерева», яке здатне генерувати електрику за допомогою вітру.
Три роки ретельних досліджень знадобилося французьким вченим, щоб створити перший прототип «вітряного дерева» заввишки у 7,9 метрів, який зараз встановлений на території муніципалітету Племер-Боду (регіон Бретань, північний захід Франції). Наразі незвичний енергогенератор підходить лише для міських ландшафтів, проте у майбутньому розробники планують модернізувати своє творіння та «пристосувати» його для використання у квартирах та будівлях.
Засновник компанії New Wind (співробітники якої, власне, й розробили винахід) Jerome Michaud-Lariviere говорить, що ідея створення «вітряного дерева» прийшла до нього спекотним днем, коли на вулиці не можна було вхопити й ковтка свіжого повітря… проте листя на деревах все одно тремтіло, не втративши свою властивість «ловити» найменші коливання вітру. «Тож я подумав, чому б не скористатися цим природним умінням дерев? Та почати перетворювати повітря, що береться «нізвідки», у корисні для нас електровати».
Щоб «зловити» повітря, штучне дерево використовує крихітні лопаті, розташовані всередині пластикових конструкцій у формі листя. Крім того, саме «листя» може обертатися навколо своєї осі залежно від напрямку руху повітря. Ідейний керівник Jerome Michaud говорить, що конструкція створена з надлегких матеріалів, які здатні «відчувати» коливання повітряних мас навіть при швидкості руху повітря два метри на секунду.
Особливість вітряних турбін енергетичного дерева – вони працюють дуже тихо, тому їх можна використовувати у будь-яких районах міста. А дійсно красивий дизайн розробки дозволяє встановлювати її як корисну прикрасу у парках, скверах, навіть великих торгових центрах.
Оскільки «дерево» здатне перехоплювати навіть незначні вітряні потоки між будинками, в майбутньому його можна буде використовувати як вуличний ліхтар або станцію для підзарядки електроавтомобілів.
Вартість одного такого дерева складає 23500 доларів. У травні 2015 року «вітряні дерева» також планують встановити на Площі Згоди у Парижі.

 (ukurier.gov.ua)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "З потоку життя"