Версiя для друку Обговорити в форумi

«Всіх кримчан Україна зробила нерезидентами. Як ви на це реагуватимете?» – запитали у Петра Порошенка на підсумковій прес-конференції.
«Ми припустилися помилки. Кримчанам в Україні треба повернути всі права. Але відносно кримчан, які прийняли російське громадянство, у нас будуть інші заходи – я вам обіцяю», – відповів український президент.
Короткий діалог, який показав, що український президент не володіє ситуацією на півострові. І що його команда, яка готувала першу особу до прес-конференції, не має ані найменшого уявлення про те, як йдуть справи в Криму.
Втім, помилки в питанні громадянства кримчан властиві всім жителям материкової України. Вони вважають, що отримання російського паспорта супроводжувалося відмовою від українського. Що на півострові живуть люди або з українськими документами, або з російськими. І для більшості українців новина про те, що майже всі кримчани тепер тримають вдома відразу два паспорти, є одкровенням.
Відразу після анексії був виділений місяць, упродовж якого кримчани могли написати відмову від отримання російського паспорта. Пунктів, в яких це можна було зробити, було лише чотири – у Севастополі, Сімферополі, Бахчисараї та Білогірську. За цей час написати заяву встигли лише 3427 осіб. Тільки вони сьогодні можуть претендувати на отримання російської посвідки на проживання в Криму (яка дає їм право безперервно жити на півострові) – всім іншим кримчанам у такому документі буде відмовлено. Тому що за російськими законами вони тепер вважаються громадянами Росії – навіть якщо вони досі не отримали російський паспорт.
Більше того – навіть ті кримчани, які залишили півострів відразу після анексії, за російськими законами вважаються громадянами Росії, які тимчасово не отримали російський паспорт. І російська Феміда до них ставиться не як до іноземців, а як до росіян.
Власне, в цьому і полягає «казус Олега Сенцова». Український режисер, якого сьогодні судять у Москві за те, що він нібито збирався влаштувати теракт на півострові, неодноразово вимагав викликати до нього українського консула. У відповідь йому говорили, що в його українському паспорті стоїть кримська прописка. І що всім кримчанам, які були прописані на півострові до 16 березня 2014 року, автоматично було присвоєне російське громадянство. І на цій підставі Сенцову відмовляють у зустрічі з українським консулом – тому що Москва судить його не як українського громадянина, а як російського.
Крім того, багато українських громадян, які залишилися жити в Криму і не встигли написати відмову від російського громадянства, побоювалися того, що якщо вони не отримають російський паспорт, то їх депортують. З 1 січня 2015 року Росія ввела нові правила для іноземців, які перебувають на її території (українці тепер можуть перебувати в РФ не більше 180 днів у році – перевищення цих термінів відтепер загрожує депортацією та забороною в’їзду на кілька років). Було незрозуміло – чи зроблять виняток для тих українських громадян, у паспорті яких стоїть кримська прописка. Тому багато хто вирішив узяти російський документ, щоб зняти для себе це питання.
До того ж окремі групи кримчан – як, наприклад, кримські татари – і зовсім не мають наміру залишати територію півострова: у них просто немає іншої батьківщини поза Кримом. Для них отримання російського документа було єдиною умовою, щоб продовжити жити на своїй батьківщині. Без російського документа в Криму не можна влаштуватися на роботу – процедура отримання дозволу на роботу для громадян України в РФ надзвичайно ускладнена.
Важливий момент: отримання російського паспорта у Криму не було пов’язане з відмовою від українських документів. Тому в тих кримчан, які залишилися жити на півострові – незалежно від їхніх політичних переконань, – тепер на руках одразу два паспорти. Виняток становлять чиновники і силовики – у них нова кримська влада просто фізично вилучила українські документи.
Володіння російським паспортом у Криму – це не виняток, а правило. Без нього неможливо працювати і жити. Якщо сприймати факт отримання російського паспорта як «колабораціонізм», то доведеться записати в «п’яту колону» всіх кримчан без винятку. Тоді як для багатьох цей крок став вимушеним – зумовленим небажанням переїжджати. Більше того – багато з тих, хто виїхав після анексії півострова до Києва, все одно отримали російські паспорти, щоб мати можливість приїжджати до родичів на півострів.
Тому в Криму немає поділу на тих, хто носить російський паспорт, і тих, хто віддав перевагу українському документу: майже всі кримчани, включаючи проукраїнськи налаштовану меншість, змушені сьогодні зберігати вдома відразу два документи. Можливо, що в разі перегляду нинішнього статусу півострова Україні доведеться вводити певний перехідний період, упродовж якого кримчани визначатимуться, який з двох документів вони залишать. Але поки ж кримський півострів – це місце, де живуть два з половиною мільйони «паспортних» українців. І рівно стільки ж паспортних «росіян». Коли команда Петра Порошенка зрозуміє цей простий факт – український президент перестане робити очевидні помилки на своїх прес-конференціях.

Павло КАЗАРІН,
оглядач «Крим.Реалії»

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #1 за 09.01.2015 > Тема "Резонанс"