"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
#48 за 28.11.2014
УКРА╥НСЬКИЙ КАЛЕНДАР
ЛИСТОПАД 28 1893 р. — у Львов╕ в╕дбулася прем’╓ра п’╓си ╤вана Франка «Украдене щастя». 2000 р. — початок касетного скандалу в Укра╖н╕. Олександр Мороз оприлюднив ауд╕окасети з записами розмов у каб╕нет╕ Леон╕да Кучми стосовно вбивства Георг╕я ╫он╜адзе. 2006 р. — Верховна Рада Укра╖ни визнала Голодомор актом геноциду проти укра╖нського народу. Народилася: 1890 р. — З╕на╖да Тулуб, укра╖нська письменниця ╕ перекладачка, к╕носценарист. Померла: 1970 р. — Алла Горська, укра╖нська художниця-«ш╕стдесятниця» ╕ в╕домий д╕яч правозахисного руху 60-х рок╕в в Укра╖н╕. Дружина художника В╕ктора Зарецького.
29 Народилися: 1778 р. — Григор╕й Кв╕тка-Основ’яненко, укра╖нський письменник. 1899 р. — Григор╕й Косинка, укра╖нський письменник, поет, козак Дн╕провсько╖ повстансько╖ див╕з╕╖ отамана Зеленого.
30 Народилися: 1934 р. — Ра╖са ╤ванченко (╤ванова), укра╖нська письменниця. 1951 р. — Назар╕й Яремчук, укра╖нський естрадний сп╕вак (тенор). Народний артист УРСР (1987), лауреат Державно╖ прем╕╖ ╕м. Т. Г. Шевченка. В╕домий насамперед виконанням укра╖нських п╕сень — «Незр╕внянний св╕т краси», «Якщо мине любов», «Зачаруй», «А мат╕оли цв╕т», «Червона рута», «Водограй», «Смерекова хата», «Стожари», «Гай, зелений гай», «Родина», «Я п╕ду в далек╕ гори», «П╕сня буде пом╕ж нас», «Писанка», «Гей ви, козаченьки», «Я ще не все тоб╕ сказав» та ╕нш╕. Кр╕м того, разом з╕ сво╖ми друзями-сп╕ваками Назар╕й знявся в музичних стр╕чках «Червона рута», «Виступа╓ ансамбль «Смер╕чка» п╕д керуванням Левка Дутковського», «Старту╓ п╕сня», «Ти плюс я — весна» та «Червона рута. 10 рок╕в по тому». Помер: 1983 р. — Анатол╕й Кос-Анатольський, укра╖нський композитор.
ГРУДЕНЬ
1 Всесв╕тн╕й день боротьби з╕ СН╤Дом. 1991 р. — Всенародний референдум в Укра╖н╕. Понад 90% громадян висловились за незалежн╕сть Укра╖ни. 1991 р. — Леон╕да Кравчука обрано першим Президентом незалежно╖ Укра╖ни. 1919 р. — укра╖нськ╕ отамани п╕дняли повстання проти Симона Петлюри, захопивши його скарбницю. 1944 р. — наказ Наркомату внутр╕шн╕х справ СРСР про створення в його склад╕ Головного управл╕ння з боротьби з бандитизмом, одним ╕з завдань якого була боротьба з «нац╕онал╕стичним п╕дп╕ллям» у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ та Прибалтиц╕. 1989 р. — в╕дбулась зустр╕ч у Ватикан╕ Папи ╤вана Павла ╤╤ з кер╕вником СРСР Михайлом Горбачовим, яка започаткувала оф╕ц╕йну легал╕зац╕ю Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви. Народилися: 1859 р. — Юхим С╕чинський, iсторик, педагог, громадський дiяч, православний священик. 1894 р. — Юлiан Голов╕нський, в╕йськовий i пол╕тичний дiяч, сотник УГА, член УВО i ОУН (з 1929). 1902 р. — Олександра Соколовська, легендарний отаман Маруся. 1909 р. — Анатол╕й Кос-Анатольський, композитор, народний артист Укра╖ни (1969), депутат Верховно╖ Ради УРСР, лауреат Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕мен╕ Т. Г. Шевченка (1980). 1913 р. — Платон Воронько, поет, письменник, публ╕цист, драматург. 1918 р. — Георг╕й Майборода, укра╖нський композитор, автор опер, п╕сень, музики до к╕ноф╕льм╕в. Брат композитора Платона Майбороди. Помер: 1986 р. — Юр╕й Тимошенко (Тарапунька), артист укра╖нсько╖ естради.
2 1015 р. — князь Ярослав Мудрий пос╕в у Ки╓в╕ великокняжий престол. Народилися: 1840 р. — Михайло Старицький, укра╖нський письменник (поет, драматург, проза╖к), театральний ╕ культурний д╕яч. Перш╕ твори Старицького були надрукован╕ у 1865 р. Старицький був справжн╕м учителем молодих укра╖нських письменник╕в ╕ в╕д╕грав велику роль в орган╕зац╕╖ л╕тературного ╕ громадського життя 1890-х pp. Михайло Старицький переробляв п’╓си ╕нших автор╕в та ╕нсценував прозов╕ твори переважно в той час, коли в╕н очолював укра╖нську трупу. Так були написан╕ «Р╕здвяна н╕ч», «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», «Тарас Бульба», «Циганка Аза», «Чорноморц╕», «За двома зайцями» та ╕нш╕. Великий внесок зробив Старицький в укра╖нську драматург╕ю. Почавши з ╕нсцен╕зац╕й прозових твор╕в та переробок малосцен╕чних п’╓с, Старицький написав багато ориг╕нальних драматичних твор╕в, найсильн╕ш╕ з них соц╕альн╕ драми: «Не судилось» (1883), «У темряв╕» (1893), «Талан» (1893). Значну популярн╕сть здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниц╕» (1890). Особливе значення мають його ╕сторичн╕ драми: «Богдан Хмельницький» (1897), «Маруся Богуславка» (1899). В ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ драматург╕╖ Старицький в╕дзнача╓ться як видатний майстер гострих драматичних ситуац╕й ╕ сильних характер╕в. 1951 р. — Степан Галябарда, поет, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни.
3 1932 р. — постановою Ради Народних Ком╕сар╕в УРСР заборонено торг╕влю м’ясом ╕ худобою в областях Укра╖ни, як╕ ухиляються в╕д виконання плану загот╕влi м’яса. Постанова стала одн╕╓ю з причин Голодомору. 2004 р. — Верховний Суд Укра╖ни ухвалив р╕шення, зг╕дно з яким результати вибор╕в Президента Укра╖ни 21 листопада 2004 року визнано сфальсиф╕кованими. Народився: 1722 р. — Григор╕й Сковорода, просв╕титель, гуман╕ст, ф╕лософ, поет ╕ музикант. Пересл╕дуваний св╕тськими та духовними властями, з 1770-х рок╕в в╕в життя мандр╕вного ф╕лософа. Помер: 1848 р. — ╢вген Греб╕нка, письменник, педагог, видавець.
4 1638 р. — п╕сля поразки козацького повстання Якова Острянина ╕ Дмитра Гун╕ козацька рада ухвалила в урочищ╕ Масл╕в Став «Ординац╕╖ В╕йська Запорозького ре╓стрового». 1938 р. — у Хуст╕ в╕дбувся ╤ з’╖зд «Карпатсько╖ С╕ч╕», во╓н╕зовано╖ орган╕зац╕╖, створено╖ на Закарпатт╕ членами ОУН. 1939 р. — Презид╕я Верховно╖ Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей м╕ж УРСР ╕ БРСР, за яким Укра╖на втратила Берестейщину. 1987 р. — Рада М╕н╕стр╕в СРСР ухвалила постанову «Про обмеження прописки кримських татар у ряд╕ населених пункт╕в Кримсько╖ област╕ та Краснодарського краю». 1992 р. — IV Всеукра╖нський з’╖зд Народного Руху Укра╖ни перетворив НРУ на пол╕тичну парт╕ю, а ╖╖ головою обрав В’ячеслава Чорновола. Народилися: 1878 р. — Олександр Олесь, укра╖нський письменник. 1963 р. — Серг╕й Бубка, укра╖нський стрибун з жердиною, ол╕мп╕йський чемп╕он (1988), ╓диний шестиразовий чемп╕он св╕ту (1983-1988), 35-разовий рекордсмен св╕ту. Помер: 1803 р. — Петро Калнишевський, останн╕й кошовий отаман Запорозько╖ С╕ч╕ (1762, 1765-1767), заарештований у 1775 р. п╕сля зруйнування рос╕йськими в╕йськами Ново╖ С╕ч╕ ╕ засланий до Соловецького монастиря, де 26 рок╕в пров╕в у в’язничн╕й ям╕.
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14377
|