"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Українці мої..."
#48 за 28.11.2014
В╤РНА ДОЧКА Р╤ДНО╥ ЗЕМЛ╤...
Пам’ять
З великим сумом ма╓мо пов╕домити, що 20 листопада 2014 року на 85-му роц╕ життя п╕сля тривало╖ тяжко╖ хвороби в╕д╕йшла у В╕чн╕сть ╢вдок╕я ╤ван╕вна Шеко – в╕рна «св╕тличанка», р╕дна сестра пок╕йного колишнього головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» Володимира Сильвестровича Миткалика. На шпальтах нашо╖ газети ми неодноразово писали про пан╕ ╢вдок╕ю як про майстриню-вишивальницю, ученицю Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к, друкували ╖╖ в╕рш╕, сповнен╕ любов╕ до р╕дно╖ укра╖нсько╖ земл╕. Народилася ╢вдок╕я ╤ван╕вна 14 березня 1930 року в с. Маневич╕, що на Волин╕. ╤ через все сво╓ життя вона пронесла в серц╕ любов до свого р╕дного краю, до свого Волинського Пол╕сся, нав╕ть незважаючи на те, що волею дол╕ опинилася в Криму. Багато випробувань випало на ╖╖ долю, адже в юн╕ роки ╢вдок╕╖ та ╖╖ с╕м’╖ довелося пережити вс╕ лиха в╕йни. Проте вс╕ ц╕ важк╕ под╕╖ лише загартували ╖╖ характер, навчили завжди покладатися на сво╖ сили ╕ зд╕бност╕, жити чесно ╕ допомагати людям. Вчитель ╕стор╕╖ за фахом (зак╕нчила ╤вано-Франк╕вський педагог╕чний ╕нститут) всю свою трудову д╕яльн╕сть вона присвятила культур╕. Працювала ╕ головою обкому профсп╕лки прац╕вник╕в культури, ╕ заступником начальника обласного управл╕ння культури в ╤вано-Франк╕вську, ╕ заступником директора обласного Будинку народно╖ творчост╕ у С╕мферопол╕ та на ╕нших не менш важливих посадах. Завжди була щирою ╕ справедливою, тому користувалася беззаперечною повагою ╕ серед колег, ╕ серед численних знайомих ╕ друз╕в. З 1969 року вона проживала в Криму. Вийшовши на пенс╕ю, вона, будучи людиною творчою й енерг╕йною, почала займатися сво╖м улюбленим з дитинства заняттям – вишивкою. А п╕сля знайомства з В╕рою Серг╕╖вною Ро╖к пан╕ ╢вдок╕я стала ╖╖ в╕рною ученицею ╕ почала активно брати участь у ╖╖ виставках, що проходили в р╕зних рег╕онах Укра╖ни та Рос╕╖. Загалом вона з╕ сво╖ми вишитими роботами (а всього ╖х в доробку майстрин╕ понад 30, за як╕ вона неодноразово нагороджувалась дипломами, подяками в╕д М╕н╕стерства культури АРК, С╕мферопольсько╖ м╕ськради, Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в) взяла участь у б╕льш як 18 виставках. Треба зазначити, що у 2000 роц╕ серед багатьох роб╕т р╕зних вишивальниць було вибрано лише три рушники (В. С. Ро╖к, ╢. ╤. Шеко та С. П. Лавренюк), як╕ демонструвалися у Будинку художника Кримсько╖ орган╕зац╕╖ НСХУ поруч з полотнами визнаних майстр╕в образотворчого мистецтва в експозиц╕╖, приурочен╕й до 2000-р╕ччя Р╕здва Христового. А нин╕ ╖╖ вишит╕ роботи беруть участь в експозиц╕╖ «В╕ра Ро╖к та ╖╖ учн╕», що демонстру╓ться у р╕зних рег╕онах Укра╖ни. В березн╕ 2013 року за сприяння Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру в м. С╕мферопол╕ побачила св╕т книга мемуар╕в ╢вдок╕╖ Шеко «Джерельна вода», де вона описала все сво╓ нелегке, але дуже ц╕каве життя, розпов╕ла про сво╖х батьк╕в ╕ р╕дних, ╕ таким чином залишила пам’ять про себе для сво╓╖ доньки Людмили, онуки Ксен╕╖, правнука Андр╕я ╕ вс╕х близьких ╕ р╕дних ╖й людей. А нещодавно в наш╕й газет╕ Вадим Михайлович Ро╖к розпов╕дав про останню, як виявилось, творчу под╕ю в житт╕ пан╕ ╢вдок╕╖ – виставку с╕мейних ╕ не т╕льки фотограф╕й, яку вона влаштувала власноруч у себе вдома. На жаль, вона так ╕ не побачила цей матер╕ал через те, що газета зараз не надходить до Криму. Безперечно, ╢вдок╕я ╤ван╕вна прожила довге, ц╕каве, насичене як рад╕сними, так ╕ сумними под╕ями життя. Для не╖ завжди було важливо бути потр╕бною людям, допомагаючи ╖м, де д╕лом, а де ╕ корисною порадою. Вона брала активну участь у житт╕ ╕ розповсюдженн╕ нашо╖ газети, переживаючи вс╕ ╖╖ негаразди ╕ усп╕хи, як власн╕. Кр╕м того, була активним членом укра╖нсько╖ громади Криму. До останн╕х дн╕в свого життя вона дуже бол╕сно переживала вс╕ траг╕чн╕ под╕╖, що в╕дбулися ╕ в╕дбуваються нин╕ в Укра╖н╕, залишаючись в╕рною дочкою сво╓╖ р╕дно╖ земл╕. У передмов╕ до сво╓╖ книги мемуар╕в вона писала: «Я – п╕щинка в ╕стор╕╖ мого народу. Але коли п╕ску багато ╕ його зцементувати, то в╕н стане м╕цною основою будь-яко╖ споруди. Так ╕ народ, якщо його об’╓днати навколо доленосних ц╕лей, то в╕н – непереможний!..». Впевнена, що так╕ люди, як ╢вдок╕я ╤ван╕вна, надовго залишаються в людськ╕й пам’ят╕ завдяки сво╖й щирост╕, в╕дданост╕ сво╖й р╕дн╕й земл╕ ╕ сво╓му кор╕нню, тверд╕й житт╓в╕й позиц╕╖, шален╕й творч╕й енерг╕╖ й активност╕. Св╕тла пам’ять Вам, ╢вдок╕╓ ╤ван╕вно, ╕ Царство Небесне! Ви назавжди залишитеся в серцях ваших р╕дних ╕ близьких.
╤рина МИТКАЛИК
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2014 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14376
|