Версiя для друку Обговорити в форумi

ОСІНЬ ЗОЛОТА… Нею захоплювалися поети і художники різних часів, різних національностей, різних соціальних верств. Як чудово, що є речі, які не мають політичного окрасу і ними можна милуватися, відпочивати душею, забуваючи про всі негаразди буденного життя.
От і в нашому дитсадку пройшло осіннє свято. В цей день донечка з радістю одягла вишиванку, куплене в Карпатах намисто, на поясі – соняхи ручної роботи – символ щедрості і достатку української родючої землі-годувальниці.
Як мало зараз у нашому житті свят! Наші дні проминають у тривогах, в постійному напруженні. Важко бути байдужими, коли гинуть люди, – так безглуздо, заради чиїхось рейтингів і політичних рахунків. Але ось поряд з нами бігають малюки, в них свої радості і турботи. Їм треба щось розповідати про те, що відбувається навколо. В них сотні запитань, а ми часто не знаємо на них відповідей.
У скрутному становищі в Криму опинилися батьки тих діток, які раніше навчалися в українських класах, цікавилися історією й традиціями нашої Батьківщини. В школі дітям вже розповідають зовсім іншу історію, яка вигідна новій владі. Про наше славне минуле і про те, чим можуть пишатися нащадки українських козаків, можна дізнатися тільки в домашніх умовах – щось з книжок, щось з Інтернету. Зараз ми самі повинні більше займатися освітою наших дітей і розповідати про те, чим ми можемо пишатися, будучи українцями. Пропоную започаткувати в газеті рубрику, де б розповідалося про найкращі й найвідоміші українські товари, досягнення в спорті, мистецтві, хто з українців і чим прославив свою Батьківщину. А я хочу маленьким читачам розповісти сьогодні про найкращий у світі український мед!

Галина ЛЕЛЕКА
м. Сімферополь

Олександр БОГЕМСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКИЙ МЕД — НАЙСМАЧНІШИЙ!

Нині валове виробництво меду в Україні оцінюється в 40-60 тисяч тонн. У нас виробляють найбільше в світі акацієвого меду — одного з найцінніших сортів. Близько 5 тисяч тонн меду різних сортів щороку експортується. На експорт в Україні також розводять бджіл — найвитривалішу та найвідомішу карпатську бджолу постачають до різних країн.
Українці не тільки виробляють та експортують багато меду, але й багато його споживають — приблизно 1,2 кг на одну людину щороку. На першому місці за цим показником Австралія — тут кожен мешканець вживає до 1,6 кг меду на рік.
Такого меду, як зараз в Україні, немає ніде у світі. Найароматніший мед iз осоту, донника. Вживаючи якісний український мед, ви можете збагатити органiзм біологічно активними речовинами і покращити свій імунітет.
Мед недарма вважається одним із національних українських продуктів — за різними даними, від чотирьохсот до семисот тисяч українців мають пасіки і розводять бджіл. А колись, у давнину, люди отримували мед так само, як... ведмеді: просто «викрадали» його у бджіл, знайшовши і розоривши гніздо. Перший крок у свідомому бджільництві — це знайти «медове дерево», помітити його так, щоб інші зрозуміли, що бджоли вже мають свого «господаря», і зробити поблизу нові дупла, аби бджоли мали, де оселитися. Такі осередки називали «бортами», а людей — бортниками, «борти» передавали у спадок, а мед вважався універсальним товаром для обміну. Коли через господарські потреби доводилося вирубувати ліс, бортники почали зрізати частини дерев з бджолиними гніздами і переносити їх ближче до житла — це були перші нерозбірні вулики. З’явилося й слово «пасіка». Втім, до сучасного бджільництва тоді було далеко: щоб отримати мед, доводилося зруйнувати стільники, які бджоли потім відновлювали.
Так тривало століттями. У XVII столітті з’явилися вулики, в яких за допомогою дощечок бджолам давали «напрямок», в якому будувати нові стільники. Спочатку з’явився «книжковий вулик» Гюбера, в якому стільники будувалися в шухлядках на петлях — немов на сторінках книги. А у 1815 році українець Петро Прокопович запропонував конструкцію рамкового вулика, яка застосовується й донині. Втім, у багатьох країнах «офіційним» винахідником рамкового вулика вважають Лангсторта, який у 1851 році запатентував цю технологію. У 1865 році була винайдена ротаційна медогонка. Усі ці винаходи є основою сучасного бджільництва.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО МЕД

Бджіл боявся, а до меду взявся.
Бджілка мала і та борониться.
Бджола бджолі потрібна, а людина — людині.
Бджола вчить, як у гурті жить.
Бджола і вкусить, і меду дасть.
Боже, борони, — бджолу збережи!
Брехливою сльозою меду не розчиниш.
Будеш медом — злижуть, будеш гірким — заплюють.
Будеш працювати, то й мед прийде до хати.
В українській мові — слова медові.
Говорила-балакала, як давала меду — заплакала.
Наївся меду, як журавель у лисиці.
Голова без розуму, як барило без меду.
Горнеться, як до липового цвіту бджола.
Дав Бог роя, та не дав вулика.
Дай, Боже, хоч бджола поможе.
Де бджола, там людина, де людина, там бджола.
Де меди, там нема біди.
З весною і першою бджолою.
З медом і пісня співається.
З медом чи з перцем, аби з добрим серцем.
Ласий, як ведмідь до меду.
Легко бджолу розсердити, важко заспокоїти.
Ледачий хоче ледачого меду.
Летіло, як бджола, а сіло, як муха.
Маєш мед — шануй бджіл.
Мала мати одну дочку та купала у медочку.
Малі діти просять меду, а дорослі — грошей.
Мед — еліксир довголіття.

Підготувала
Галина ЛЕЛЕКА

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2014 > Тема ""Джерельце""