Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4028)
З потоку життя (7190)
Душі криниця (3848)
Українці мої... (1528)
Резонанс (1688)
Урок української (999)
"Білі плями" історії (1786)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
"ЧОРНИЙ СПИСОК" М╤НКУЛЬТУ ПОПОВНИВСЯ 15 РОС╤ЯНАМИ
Нараз╕ в перел╕ку, зг╕дно з оновленнями в╕д 19 жовтня, знаходиться 228 ос╕б.


УКРА╥НЦЯ ЗАОЧНО СУДИТИМУТЬ ЗА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РОС╤ЙСЬКО╥ ПРОПАГАНДИ
обвинувачений за грошову винагороду писав пропагандистськ╕, антиукра╖нськ╕ статт╕ на замовлення...


ПЕРЕПИСОМ НАСЕЛЕННЯ У КРИМУ РОС╤Я ХОЧЕ УЗАКОНИТИ ДЕМОГРАФ╤ЧН╤ ЗМ╤НИ
про це заявив пост╕йний представник Укра╖ни при м╕жнародних орган╕зац╕ях у В╕дн╕ ╢вген╕й Цимбалюк...


НА ФОРУМ╤ У СТАМБУЛ╤ П╤ДТВЕРДИЛИ, ЩО ТУРЕЧЧИНА НЕ ВИЗНА╢ ОКУПАЦ╤╥ КРИМУ РОС╤╢Ю
Про це в рамках TRT World Forum 2021 на панел╕ «Велика стратег╕я Туреччини: рег╕ональн╕ та...


КРИМСЬКИХ «СУДД╤В» ЗВИНУВАЧУЮТЬ У ВО╢ННОМУ ЗЛОЧИН╤ ЗА ПЕРЕСЛ╤ДУВАННЯ КЕР╤ВНИКА МЕДЖЛ╤СУ
До суду скеровано обвинувальний акт щодо трьох "судд╕в" незаконно створеного "Верховного суду...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2014 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 31.10.2014
Олександр МУРАТОВ: КОЛИ В╤ЙНА, ЧИ ПОТР╤БЕН Ф╤ЛЬМ ПРО РОМАН КАПЛАН ╤ БРАТА ЛЕН╤НА?

К╕норежисер, сценарист ╕ журнал╕ст Олександр Муратов сам визна╓, що через звичку рубати правду у в╕ч╕ ма╓ значно б╕льше ворог╕в, ан╕ж друз╕в. «Цькування проти мене йде пост╕йно. Я — просто дуже сильна й енерг╕йна людина, якби був трошки слабшим, мене просто роздерли б! А я весь час працював», — каже митець.
З роками в╕н не став м’якшим в оц╕нках ╕ так само, як ╕ ран╕ше, його обурюють непрофес╕онал╕зм та безпорадн╕сть тих, в╕д кого залежать правила нашого життя ╕ творчост╕. Про сво╓ бачення ╕нформац╕йно╖ пол╕тики в умовах в╕йни з Рос╕╓ю, сучасне укра╖нське к╕но, юн╕сть в УПА та сп╕впрацю з Шам╕лем Баса╓вим Олександр Муратов розпов╕в у ╕нтерв’ю «Укр╕нформу».

╤НФОРМАЦ╤ЙНА В╤ЙНА ЗА ДОПОМОГОЮ К╤НЕМАТОГРАФА ЗОВС╤М НЕ ВЕДЕТЬСЯ

— Олександре ╤горевичу, на одному з недавн╕х «круглих стол╕в» з питань ╕нформац╕йно╖ безпеки ви заявили, що нам треба констатувати «╕нформац╕йну безпечн╕сть», бо грош╕ витрачаються на пусте д╕ло. Що ви мали на уваз╕?
— Я — людина ц╕лком прагматична, ╕ кажу конкретно про к╕нематограф.
Коли Держк╕но очолювала рег╕оналка Катерина Копилова, у цьому в╕домств╕ практикувалися «в╕дкати» для В╕ктора Януковича-молодшого з тих великих грошей, як╕ тод╕ давалися на к╕но. Коли цю посаду об╕йняв «свобод╕вець» Пилип ╤лл╓нко, я щиро зрад╕в, бо подумав, що тепер настане ера д╕йового патр╕отичного к╕но, адже кра╖на перебува╓ у стан╕ неоголошено╖ в╕йни з Рос╕╓ю, казна майже порожня, тож ф╕нансувати той к╕нематограф, яким в╕н був дотепер, ╓ в╕двертим глупством.
Однак пан ╤лл╓нко не т╕льки не припинив ф╕нансування всього без розбору, а й вибив додатков╕ 14 млн. гривень на проект «Толока». Б╕льше того, п╕сля цього в╕н видав розпорядження, за яким ус╕ ╕нш╕ ф╕льми можуть отримувати в╕д держави не б╕льше 10 млн. гривень, до того ж половина загально╖ суми повинна йти за рахунок якихось м╕ф╕чних спонсор╕в! Та де ╖х знайдеш? Де в нас т╕ люди, як╕ будуть жертвувати грош╕ на к╕но? Таке трапля╓ться один раз на десять рок╕в!
— Може, це у вас просто образа говорить?
— Та при чому тут образа? Проф╕нансують мене, так проф╕нансують, а н╕, так не помру. Просто я твердо переконаний, що в часи, коли проти нас ведеться шалена ╕нформац╕йна в╕йна, не можна витрачати грош╕ на р╕зн╕ к╕новитребеньки. Ф╕льм «Толока», який продюсу╓ Пилип ╤лл╓нко, а зн╕ма╓ його дядько Михайло ╤лл╓нко, можливо, з мистецько╖ точки зору й буде мати певну ц╕нн╕сть, але коли йде в╕йна, лл╓ться укра╖нська кров, витрачати на це 28 м╕льйон╕в бюджетних гривень — чисте безумство!
Або я зовс╕м не переконаний, що зараз треба зн╕мати стр╕чку «Моя бабуся — Фанн╕ Каплан». Там ╕деться про роман Каплан з молодшим братом Лен╕на. Нав╕ть якщо це буде пристойна картина, вона все одно не на час╕! ╤ таких приклад╕в можна навести багато. ╤ на все це витрачаються так╕ необх╕дн╕ кра╖н╕ державн╕ грош╕!
Зараз треба зосередити вс╕ кошти — й т╕, що вид╕ляються ╕ на к╕нематограф, ╕ на державне телебачення, — на протистояння рос╕йськ╕й ╕нформац╕йн╕й навал╕. А у нас ╕нформац╕йна в╕йна за допомогою к╕нематографа зовс╕м не ведеться!
— Тобто треба зн╕мати аг╕тки?
— Я не кажу, що це мають бути прямол╕н╕йн╕ аг╕тки. Навпаки, це повинна бути дуже як╕сна к╕нопродукц╕я, ╕ ще й зроблена в жанрах, як╕ охоче дивиться масовий глядач: пригодницьк╕ стр╕чки, сатиричн╕ комед╕╖, фентез╕. Нав╕ть ╕сторико-патр╕отичн╕ ф╕льми треба робити так, щоб люди ╖х охоче дивились. М╕ж ╕ншим, рос╕яни вм╕ють робити таке к╕но, нав╕ть за умов, що ╖хн╕ ф╕льми наповнен╕ в╕двертою брехнею. Але з профес╕йно╖ точку зору вони зроблен╕ дуже вправно. До того ж Рос╕я витрача╓ на к╕но, за нашими м╕рками, величезн╕ грош╕. ╤ половину з них кида╓ на антиукра╖нську ╕ про╕мперську пропаганду. Вона буквально окупувала наш ╕нформац╕йний (особливо телев╕з╕йний) прост╕р. У нас грошей значно менше, тому ми не можемо соб╕ дозволити робити, як рос╕яни, пропагандистськ╕ ф╕льми в пропорц╕╖ один до двох. Ми повинн╕ вс╕ сво╖ ресурси ╕ зусилля спрямувати на ╕нформац╕йну в╕йну.
Тобто нам треба тимчасово в╕дкласти вс╕ естетськ╕ проекти, розрахован╕ на м╕жнародн╕ к╕нофестивал╕ ╕ тонкий пласт дуже просунуто╖ ╕нтел╕генц╕╖, ╕ витрачати грош╕ лише на стр╕чки, як╕ нагально потр╕бн╕ наш╕й кра╖н╕. Але це не повинно виключати ╖хню високу художню як╕сть. Вони мають бути на такому профес╕йному р╕вн╕, щоб ц╕ ф╕льми можна було показувати ╕ в м╕жнародному к╕нопрокат╕. Бо рос╕яни досить усп╕шно паплюжать Укра╖ну по всьому св╕ту, а ми н╕чого цьому протиставити не можемо.
— Але ж укра╖нськ╕ ф╕льми час в╕д часу здобувають призи на м╕жнародних к╕нофестивалях, тож, можливо, не все так погано?
— Ск╕льки б мен╕ не тицяли в оч╕ нагороди Мирослава Слабошпицького за «Ядерн╕ в╕дходи» та «Плем’я», я н╕коли не погоджуся, що це усп╕х нашого к╕но. Ви бачили «Ядерн╕ в╕дходи»? Це ж в╕дверта порнуха! У ш╕стнадцятихвилинному ф╕льм╕ половина часу присвячена в╕двертому статевому акту. ╤ не просто статевому акту, а дуже цин╕чному, з похабними нюансами. А ми рад╕╓мо з того, що в╕н десь одержав приз. За що? За оцю гидоту? Отак ми репрезенту╓мо Укра╖ну в св╕т╕!
За цими принципами досить легко робити ф╕льми: чим б╕льше безнад╕╖ ╕ бруду, тим б╕льше шанс╕в отримувати фестивальн╕ призи.
Та нехай ╕ таке буде. Тим паче, що нормальний глядач це дивитись не буде. Але вся ╕нша наша к╕нопродукц╕я останн╕х час╕в — теж бруд. Чи в╕дверта бездарн╕сть. Це повна безнад╕я п╕д гаслом: «Хлопц╕ ╕ д╕вчата, негайно т╕кайте з ц╕╓╖ мерзенно╖ кра╖ни!».
Я, як м╕г, боровся з цим: п╕дн╕мав у прес╕ шалений галас. Част╕ше це був голос того, хто вола╓ в пустел╕, але зр╕дка чогось досягав. Наприклад, прочитавши сценар╕й Серг╕я Лозниц╕ «Щастя мо╓», в якому було безп╕дставне паплюження Укра╖ни, я доклав ус╕х зусиль, щоб ця постановка не в╕дбулась. Цього я не досягнув, але добився, щоб под╕╖ ф╕льму були перенесен╕ в Рос╕ю. ╤ тепер я — великий приб╕чник того, щоб цей ф╕льм широко показувався в Укра╖н╕. А ще нам треба активно демонструвати ф╕льми Андр╕я Звяг╕нцева «╢л╓на» ╕ Андр╕я Смирнова «Жила-була одна баба», в яких ц╕ рос╕йськ╕ режисери талановито топчуть (правда, за приватн╕ грош╕!) св╕й народ ╕ свою батьк╕вщину. Гр╕х не скористатися цим.
— А про що ви зараз зняли б ф╕льм?
— Я — твереза людина, ╕ тому п╕д час правл╕ння Копилово╖ н╕чого не подавав до Експертно╖ ком╕с╕╖ Держк╕но, бо добре розум╕в, що ця ком╕с╕я н╕защо не схвалить мо╖ патр╕отичн╕ проекти. А просто зняти ще один ф╕льм? Нав╕що? Я вже зняв 25 художн╕х ╕ 10 документальних ф╕льм╕в ╕ з голоду не помираю.
Ще за час╕в правл╕ння Ющенка я запропонував зняти фактично автоб╕ограф╕чний ф╕льм про долю сх╕дноукра╖нського п╕дл╕тка в лавах УПА. Його включили до тематичного плану, але настала ера Януковича, ╕, ясна р╕ч, ф╕льм з ╕деолог╕чних м╕ркувань був викинутий з плану.
Зараз у мене ╓ прекрасний (╕ гарантовано «касовий») сценар╕й ф╕льму-фентез╕ «Страшний суд» з дуже гострим сюжетом, з великим гумором ╕ в╕дверто антипут╕нського спрямування. Наша студ╕я п╕дтримала мене. Але за правилами, вже давно встановленими якимось нев╕гласом чи бовдуром, повн╕стю ф╕нансуються лише дитяч╕ та документальн╕ ф╕льми. Однак я глибоко переконаний, що в наш час насамперед варто стов╕дсотково ф╕нансувати т╕льки справд╕ потр╕бн╕ держав╕ ф╕льми. У тому числ╕ документальн╕ та дитяч╕. Впевнений, за наш╕ невелик╕ ╕ бюджетн╕ к╕нокошти варто зн╕мати нехай меншу к╕льк╕сть ф╕льм╕в, але б╕льш корисних ╕ справд╕ гарних, н╕ж т╕, що продукуються тепер. Треба, щоб вони впливали не т╕льки на укра╖нського глядача, а й на ╓вропейського та американського, покращуючи його ставлення до нашо╖ кра╖ни.

Я У В╤Ч╤ КАЗАВ НАШИМ ╤ДЕОЛОГАМ, ЩО ВОНИ НЕ ЗДАТН╤ ВЕСТИ ПРОПАГАНДИСТСЬКУ В╤ЙНУ

— Зда╓ться, необх╕дн╕сть такого ╕нформац╕йного спротиву вже н╕ в кого не виклика╓ сумн╕в╕в. Можливо, просто не знають, як це ефективно робити…
— Я багато раз╕в намагався зв’язатися з, так би мовити, ╕деолог╕чними ╕нстанц╕ями. Казав прямо у в╕ч╕: «У вас нема╓ практичного досв╕ду, тому ви не здатн╕ вести пропагандистську в╕йну. Давайте я допоможу. У мене ╓ досв╕д з першо╖ чеченсько╖ в╕йни, на як╕й мен╕ вдавалося досить усп╕шно розкладати рос╕йськ╕ в╕йська. Мен╕ не потр╕бн╕ жодн╕ посади ╕ грош╕, я робитиму це абсолютно безкоштовно». Але, мабуть, через патолог╕чну пол╕тичну пом╕ркован╕сть (чи просто дур╕сть) мене до контрпропагандистсько╖ справи не залучали.
Ви ж чули ╕ виступи на «круглому стол╕» з ╕нформац╕йно╖ безпеки? Це ж соромно слухати! Ц╕л╕ апарати отримують велик╕ зарплати за н╕бито ╕нформац╕йну в╕йну з Рос╕╓ю, а справжн╕х фах╕вц╕в, здатних завдавати адекватних удар╕в, нема╓.
— А як ви набули того досв╕ду, про який кажете?
— П╕д час першо╖ чеченсько╖ в╕йни я фактично очолював пропагандистську службу Шам╕ля Баса╓ва, яку в╕н мав при соб╕, автономно в╕д структури, що була п╕д кер╕вництвом Мовлад╕ Удугова.
— Як ви туди потрапили?
— М╕й приятель Анатоль Лупин╕с (один ╕з засновник╕в УНА-УНСО — ред.) якось сказав, що дво╓ чеченських нафтових м╕льйонер╕в хочуть зняти документальний ф╕льм про депортац╕ю чеченц╕в. Ми з ним прилет╕ли до Грозного, в╕н мене познайомив ╕з ними, ╕ я почав збирати матер╕ал. До мене приходили стар╕ чеченц╕ ╕ розпов╕дали про т╕ жахлив╕ под╕╖. Вони плакали, ╕ я плакав.
Аж раптом почався справжн╕й армагеддон — вибухи, спалахи. Я перелякався, бо думав, що розпочалася ядерна в╕йна. А це рос╕йськ╕ в╕йська посунули на Грозний.
До мене в номер прийшов посланець в╕д чеченц╕в ╕ сказав, що треба т╕кати. На мо╓ заперечення, що я — не чеченець, в╕н сказав, що там попереду йдуть контрактники, як╕ спочатку вбивають, а пот╕м перев╕ряють документи. Ну, я й п╕шов з ним ╕ опинився у горах. Спочатку просто сид╕в, а чеченц╕ воювали, а пот╕м сказав ╖м, що я — великий спец з п╕дривно╖ ╕деолог╕чно╖ роботи, що в мене за плечима п╕дп╕лля УПА. Мене привели до Дуда╓ва, я йому розпов╕в, що можу зн╕мати пропагандистськ╕ ролики, писати гостросатиричн╕ в╕рш╕. В╕н вел╕в дати мен╕ грошей, ╕ я цим зайнявся. Але п╕сля цього я н╕ з ким з вищого кер╕вництва ╤чкер╕╖ н╕коли не бачився. ╤, взагал╕, про мою роботу майже н╕хто не знав. У мене лише було три пом╕чники ╕ вод╕й (м╕ж ╕ншим, справжн╕й рос╕йський солдат, який перейшов на чеченський б╕к).
— А повернутися додому вам не хот╕лося?
— Я — людина завзята: якщо у щось занурююсь, то до к╕нця! До того ж я був упевнений, що якби рос╕яни не були зайнят╕ в╕йною з чеченцями, то обов’язково поперли б на нас.
Ми виконували дуже велику пропагандистську роботу — розкидали лист╕вки з в╕ршами, записували в╕дпов╕дн╕ п╕сн╕, зн╕мали ролики.
— Ск╕льки часу ви сп╕впрацювали з Шам╕лем Баса╓вим?
— М╕сяця два. А пот╕м у мене сталася травма. Але не п╕д час бойових д╕й. В них я участ╕ не брав. ╤ мене чеченц╕ в╕дправили додому.
— Б╕льше пропозиц╕й про сп╕впрацю з Чечн╕ не надходило?
— Коли почалася друга чеченська в╕йна, мене знову запросили, але я в╕дмовився. Я сказав: «Ви нев╕домо для чого пол╕зли в Дагестан. Вас спровокували, ╕ ви п╕ддалися на провокац╕ю. Тепер проти вас п╕дн╕муться ваш╕ братн╕ мусульманськ╕ народи, ╕ вся ця авантюра зак╕нчиться поразкою. То я не дурний, щоб брати в цьому участь».
— А в Рос╕ю п╕сля всього цього вас пускають?
— Неоф╕ц╕йно я там бував, але не ризикував ╕ кордон перетинав на автомоб╕л╕, а в готелях не зупинявся.

В УПА Я ПОТРАПИВ ВИПАДКОВО, А ВЖЕ ПОТ╤М СТАВ ╤ДЕЙНИМ

— Ви згадували про свою юн╕сть в УПА. Тобто ви — нац╕онал╕ст ╕з б╕льш як 60-р╕чним стажем?
— Як╕сь нац╕ональн╕ почуття я мав з раннього дитинства, хоча щодо нац╕ональност╕ у мене «найг╕рше» по╓днання з можливих — я наполовину укра╖нець, на чверть н╕мець ╕ на чверть кримський татарин. Тобто яким боком не повернешся, — скр╕зь погано. (См╕╓ться).
У нас удома розмовляли укра╖нською мовою, м╕й д╕д був укра╖нським есером, але в УПА я потрапив випадково, а вже пот╕м став ╕дейним.
— За яких обставин це сталося?
— Я був звичайним харк╕вським вуличним п╕дл╕тком. Якось разом ╕з другом дитинства Олегом Юхв╕дом, сином автора п’╓си «Вес╕лля в Малин╕вц╕», знайшов у п╕двал╕ зруйнованого н╕мецького складу деф╕цитн╕ л╕ки. З’ясувалося, що ╖х можна виг╕дно продати. Ми знайшли оптового покупця, який давав хорош╕ грош╕, але поставили за умову, що ми повинн╕ в╕двозити ╖х на Зах╕дну Укра╖ну. Спочатку це був Льв╕в, а пот╕м Стан╕слав╕в (тепер ╤вано-Франк╕вськ). Перш╕ два рази я ╖здив з Олегом, а пот╕м сам, бо його батьки не в╕дпускали, а мо╖ тато ╕ мама в той час були поза межами Харкова.
╤ так сталося, що п╕д час ц╕╓╖ по╖здки я опинився в уп╕вському л╕совому схрон╕, зв╕дки мене два тижн╕ не в╕дпускали, бо неспод╕вано в жовтн╕ випав сн╕г, ╕ по мо╖х сл╕дах емгеб╕сти могли б знайти кри╖вку. Там я вперше прочитав нац╕онал╕стичну л╕тературу ╕ через певний час став ╕дейним нац╕онал╕стом.
— Ви тод╕ усв╕домлювали, що ста╓те ворогом радянсько╖ влади?
— Не зовс╕м, хоча я й розум╕в, що коли так ховаються, то це щось протизаконне ╕ небезпечне.
Я не перебував пост╕йно у цьому схрон╕, бо став зв’язковим ╕ ╖здив вс╕╓ю Укра╖ною, привозячи до Львова та Стан╕славова л╕ки, листи ╕ грош╕. Тод╕ я вперше побачив останнього Головного командира УПА Василя Кука, але тод╕ його псевдо було Василь Коваль. Через багато рок╕в я почав з ним часто сп╕лкуватися ╕ нав╕ть зняв про нього документальний ф╕льм «Уроки патр╕отизму».
— Тобто нац╕онал╕зм ╓ ╕деолог╕╓ю всього вашого життя?
— Мабуть. В усякому раз╕, за долю Укра╖ни у мене пост╕йно болить. ╤ я дуже не люблю одв╕чну укра╖нську традиц╕ю закликати одне одного: «Давайте об’╓дна╓мося ╕ почнемо!». Кожен на сво╓му м╕сц╕ повинен щодня робити якусь корисну нац╕ональну справу. Якщо це — ознака нац╕онал╕зму, то я — нац╕онал╕ст.

ЗАРАЗ ╢ ТЕНДЕНЦ╤Я — СТАВИТИ НА ПОСАДИ ПАРТ╤ЙНИХ НЕВ╤ГЛАС╤В

— А як ви оц╕ню╓те д╕яльн╕сть нац╕онал╕ст╕в в уряд╕?
— Я думаю, що Олег Тягнибок — загалом пом╕ркована людина, просто до нього з кар’╓рних чи нав╕ть ╕дейних м╕ркувань при╓дналася певна к╕льк╕сть людей ╕з надто радикальними поглядами. Переконаний, що саме депутати в╕д «Свободи» в╕дм╕ною Закону про мову спровокували под╕╖, як╕ призвели до в╕докремлення Криму. Тобто це не було причиною цього, але дуже зручним приводом. А як вони працюють в уряд╕? Пройшло з моменту ╖хнього призначення так мало часу, що важко про це судити.
Чесно кажучи, мен╕ дуже не подоба╓ться, коли на в╕дпов╕дальн╕ посади призначаються не справжн╕ фах╕вц╕, а необ╕знан╕ на справ╕ однопарт╕йц╕. На мою думку, так сталося ╕ з призначенням Пилипа ╤лл╓нка, якого кер╕вництво його парт╕╖ посадило в кр╕сло голови Держк╕но.
— Однак патр╕отичними гаслами часто прикривають д╕╖, як╕ шкодять Укра╖н╕. Прим╕ром, Корчинського з його «Братством» дехто вважа╓ провокатором. Як ви ставитеся до под╕бних звинувачень на адресу вашого товариша?
— Корчинський — людина дуже амб╕тна ╕ при цьому абсолютно несправедливо невизнана! Я зовс╕м не спов╕дую його м╕нлив╕ пол╕тичн╕ погляди, але в те, що в╕н — провокатор, не в╕рю ╕ вже багато рок╕в товаришую з ним.
— Чи усв╕домлюють, на ваш погляд, прав╕ радикали, що картинка, прим╕ром, з факельно╖ ходи на п╕дтримку УПА ч╕тко ляга╓ у рос╕йську матрицю антиукра╖нсько╖ пропаганди?
— Ну, може, це зараз було ╕ недоречно, але, з ╕ншого боку, не можна ж пост╕йно жити з оглядкою на Рос╕ю. Так╕ марш╕ в╕дбуваються щор╕чно, ╕ колишн╕ вояки УПА мають на це повне право. Я теж к╕лька рок╕в тому ходив у ╖хн╕х колонах. Правда, вони одягаються в мундири, яких в УПА н╕коли ╕ не було. Уп╕вц╕ носили тод╕ польськ╕, н╕мецьк╕ ╕ нав╕ть радянськ╕ одностро╖. Т╕льки кашкети були особливими. ╤ то далеко не завжди. Мен╕ для фотозйомки дали одностр╕й загиблого хлопця. В╕н ╕ справд╕ був досить ориг╕нальним, але зовс╕м не таким, який тепер одягають ветерани УПА. М╕ж ╕ншим, ╕ червоно-чорних прапор╕в я в жодн╕й кри╖вц╕ не бачив — т╕льки синьо-жовт╕.
— А хто з наших пров╕дних пол╕тик╕в виклика╓ у вас дов╕ру ╕ повагу?
— Б╕льш╕сть ╕з них н╕яко╖ поваги в мене не виклика╓. Бо ╓ дуже очевидн╕ реч╕, як╕ лежать прямо на поверхн╕, та наш╕ зверхники ╖х не пом╕чають. Нам не вистача╓ не так нафти ╕ газу, як с╕ро╖ мозково╖ речовини в головах нашо╖ пол╕тично╖ ел╕ти. Не менше 50-ти в╕дсотк╕в Верховно╖ Ради вс╕х скликань складають в╕дверт╕ дурн╕!
— Але ж це ми ╖х туди обирали…
— Ну, а зараз кого ви оберете? Хто з тепер╕шн╕х кандидат╕в у депутати гарантовано розумний, об╕знаний на справ╕ ╕, як м╕н╕мум, порядний?..
— А чим серце заспоко╖ти? Хоч щось добре в нас ╓?
— Можу сказати одне: такого, як було при Янукович╕, н╕коли вже не буде. То був ганебний лад, здавалось би, в ╓вропейськ╕й кра╖н╕ абсолютно неможливий. Я б його назвав бандитсько-бюрократичним. Правда, тепер в╕н ол╕гарх╕чно-бюрократичний. Це теж погано. Але все в цьому св╕т╕ в╕дносне. Коли я дивлюсь на типового ол╕гарха Коломойського, то гадаю, що це все ж таки плюс, а не м╕нус. Бо в╕н чимало зробив для захисту батьк╕вщини: спром╕гся зупинити банди сепаратист╕в ╕ орган╕зував реальний спротив. А сид╕в би у Дн╕пропетровську не ол╕гарх, а якась менш енерг╕йна та ╕н╕ц╕ативна людина, рос╕яни б давно весь п╕вдень захопили! Недарма вони навколо нього такий гвалт вчинили. Нав╕ть заочно судили ╕ майно арештовували. Я упевнений, що вс╕ грош╕, як╕ Коломойський витратив на АТО, в╕н через «Приватбанк» повернув чи обов’язково поверне. Але ╓ велика к╕льк╕сть укра╖нських багат╕╖в, як╕ не вклали в оборону кра╖ни (окр╕м податк╕в) жодно╖ коп╕йки.
Але не ол╕гархи вир╕шать долю Укра╖ни, а наш славний укра╖нський народ. Св╕дчення цьому — ╕ самов╕ддан╕ б╕йц╕ АТО, ╕ т╕ люди, як╕ щоденно ╕ безкорисно ╖м допомагають.

Над╕я ЮРЧЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2014 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14224

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков