Версiя для друку Обговорити в форумi

ПІСНЯ ПРО ЛЕСЮ
Від Ялти до Волині
Стежка пролягла,
Де в нашій Україні
Зіронька зійшла!
Там росами-перлинами
По землі
Ходили ніжки Лесині малі.

Від Ялти до Волині
Стежка пролягла,
Де юна Косачівна Колись росла
В краю борів густих
І синіх озер,
Що світу став відомий тепер!

Від Криму до Волині -
Вічний рушник.
Його гаптували
Мавка й Лісовик,
На тім рушникові
В родині Косачів
Лесин талант розцвів.

Від Криму до Волині
Стежка пролягла,
Де Леся Українка
Колись росла.
А в Ялті понад морем
Музу її
Несуть до весен журавлі.

Вікторія ГРАДИЦЬКА.
м. Ялта.

ПРИСВЯТА СПІВАЧЦІ ДОСВІТНІХ ОГНІВ

Чорне море, залишся зі мною,
Подаруй тишу хвилі на згадку.
Хоч ніколи не прагла спокою,
Вибач, серце, згорю без остатку.

Тут залишу вам спогади літні,
Довгий роздум на березі моря,
І не згаснуть вогні ті досвітні,
Буду вічно співати про волю!

Знаю, потім я зможу згадати
Ці хвилини самотнього болю,
За Вкраїну, за неньку, за матір
Я вступаю до вічного бою!

Юлія ХАМРАХ.
м. Ялта.

ЛЕСИН КРАЙ

Слова її творів на волю летять
І в душу мені потрапляють,
Неначе струмочок, неначе ріка, -
У серці поволі спливають.

Коли я читаю чи слухаю десь
Рядки її віршів казкових,
У небо злітаю і світ бачу весь,
Вкраїну мою неозору.

Там люди і ельфи,
Птахи і рослини
У Лесиних творах живуть.
Там рідна Вкраїна,
Моя Батьківщина,
Де квіти казкові цвітуть.

Анастасія САМБУРСЬКА.
м. Феодосія.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2003 > Тема ""Джерельце""