Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 03.10.2014
25 ТИСЯЧ ХАСИД╤В В╤ДЗНАЧИЛИ ╢ВРЕЙСЬКИЙ НОВИЙ Р╤К В УМАН╤

Точну к╕льк╕сть хасид╕в, як╕ 24 вересня прибули до Уман╕ на могилу свого духовного батька цадика Нахмана, щоб ╕з першою з╕ркою на неб╕ зустр╕ти Рош Га-Шана (╓врейський Новий р╕к), назвати важко. Вже на ранок ╖х було б╕льше 20 тисяч, а прочани все прибували й прибували. П╕д веч╕р Умань заполонили хасиди ╕з 25 кра╖н св╕ту. Культов╕ святков╕ заходи з нагоди Нового 5775-го року проходили на могил╕ цадика Нахмана та у прим╕щенн╕ м╕сцево╖ синагоги.

Це свято символ╕зу╓ початок нового року й ново╖ дол╕ для кожно╖ людини. Здавна вважа╓ться, що саме цього дня Всевишн╕й запису╓ в Книгу Життя головн╕ под╕╖, що трапляться з людьми наступного року. Комусь ╓врейський Новий р╕к в╕щу╓ рад╕сть, комусь — достаток, а комусь — кохання. ╢вре╖ в╕рять, що Бог ус╕м людям готу╓ т╕льки щасливу долю. Тому Рош Га-Шана можна вважати святом життя, в╕ри й добра. Свято проходить п╕д сп╕в труби шофара, яку цього дня ма╓ почути кожен ╓врей. Його не можна уявити без красивих подарунк╕в, святкового столу, де ╓ яблука з медом, р╕зн╕ солодощ╕, к╕льця моркви, що нагадують золот╕ монети. А ще тут обов’язково мають бути страви з риби, яка вважа╓ться символом достатку.
П╕д час масових з╕брань в ангар╕, де розташована могила цадика Нахмана, хасиди помолилися за мир в Укра╖н╕ й засудили тероризм, бо добре знають, що це таке. У центр╕ м╕ста вони виставили скриньки для пожертвувань ╕ стали збирати грош╕ на потреби укра╖нсько╖ арм╕╖, яка вою╓ на Донбас╕. Не оминули сво╓ю увагою паломники й агресора № 1, влаштувавши танц╕ п╕д укра╖нський х╕т про Володимира Пут╕на.
Хоч уманчани й роблять вигляд, що недолюблюють хасид╕в, мовляв, багато см╕ття залишають п╕сля себе, та щор╕чно старанно готуються до зустр╕ч╕ з ними. Адже саме хасиди багатьох ╕з них годують, взувають ╕ одягають. Бо у дн╕ свята вс╕ товари тут продають втридорога ╕ лише за долари (наприклад, хотдог кошту╓ п’ять долар╕в). А коли здати квартиру на тиждень за одну тисячу долар╕в, то буде чим розраховуватися за «комуналку» впродовж року.
Неабияк╕ прибутки отриму╓ ╕ Ел╕зер К╕ршбаум — власник наметового м╕стечка, розташованого на вулиц╕ Челюск╕нц╕в п╕д п╕шох╕дним мостом, який з’╓дну╓ два береги Уманки. Там, у наметах, що стоять у к╕лькох метрах в╕д води, щороку проживають близько 4-5 тис. паломник╕в. Напередодн╕ нин╕шнього свята м╕сцев╕ жител╕ вир╕шили демонтувати огорожу цього незаконного наметового м╕стечка на прибережн╕й територ╕╖. Та хасиди упросили цього року дозволити тут поселити прибульц╕в, а за ц╕ незручност╕ подарували м╕сту 200 тис. грн. компенсац╕╖, як╕ поповнять м╕сцевий бюджет. Надал╕ статус наметового м╕стечка буде переглянуто й узаконено.

Серг╕й ГОРИЦВ╤Т

На фото: колективна святкова молитва.

Пут╕нським «паломникам» в Укра╖н╕

Павло ГЛАЗОВИЙ
ОРЛИНЕ ПЛЕМ’ЯЧКО

Хоч в ╤зра╖л╕ ╓вреям
Жить непросто, т╕сно ╖м,
Та вони близьких по кров╕
Закликають в р╕дний д╕м:
— При╖жджайте в край коханий!
Ми притулок вам дамо.
Проживайте з нами вкуп╕,
Як ус╕ ми живемо.
А Рос╕я не склика╓
Р╕дних дочок ╕ син╕в,
Хоч земл╕ достатньо ма╓,
Б╕льше в тисяч╕ раз╕в.
Там же н╕кому трудитись,
Там же злидн╕ й темнота.
А д╕тей орел двоглавий
П╕д крило не п╕дгорта,
Не гука╓, не склика╓,
Щоб додому прибули.
Щоб В╕тчизн╕ ╕сторичн╕й
Стать на ноги помогли.
Ось хоча б ╕ в Укра╖н╕ —
Ск╕льки щирих рос╕ян,
Тих, що гордо заявляють:
— Я — товариш, а не пан!
Незалежн╕сть укра╖нська
В печ╕нках зас╕ла ╖м.
Як вони скучають, б╕дн╕,
За от╓чеством сво╖м!
Гляньмо в Раду у Верховну,
Там же ст╕льки ╓ орл╕в,
Що по-нашому стулити
Не ум╕ють пари сл╕в.
╥х же, б╕дних, заставляють
Укра╖н╕ присягать.
А на кой ╖м Укра╖на,
╢сл╕ ╓сть Рос╕я-мать?
Та чому ж орел двоглавий
Хитро збоку погляда
╤ орляток не склика╓
До ╓диного гн╕зда?
А тому, що хоч в орляток
╢ проблема з язиком,
З Укра╖ни у Рос╕ю
╥х не витуриш к╕лком.
В тепл╕й зал╕ кр╕сла терти
Та любить Рос╕ю-мать —
Це не те, що плуга перти
Чи вуг╕лля добувать.
О, якби було можливо,
Дружним хором ця братва
Прочитала б не присягу,
А ╢сен╕нськ╕ слова:
«Если крикнет рать святая:
«Кинь ты Русь,
 живи в раю!»
«Я скажу: «Не надо рая,
Дайте родину мою».
Але там, в Рос╕╖, жити —
Д╕ло нин╕ нелегке,
Легше «род╕ну» любити
В╕д Рос╕╖ «вдал╓к╓»,
Та й таких же ╓ чимало:
В╕н у нас кер╕вником,
А в Москв╕ з його талантом
Не взяли б ╕ дв╕рником.
Ось чому орел двоглавий
Цих орлят не пом╕ча:
Крикун╕в ╕ дармо╖д╕в
Там домашн╕х вистача.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14080

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков