"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "Душі криниця"
#40 за 03.10.2014
СВ╤ТОВИД – ОС╤НН╤Й МУДРЕЦЬ
Минуло╖ нед╕л╕ в експозиц╕╖ просто неба «Козацький зим╕вник» Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕-скансен, що в селищ╕ Рокин╕ Луцького району, було гам╕рно ╕ святково, незважаючи на похмуру погоду. Волинська громада р╕днов╕р╕в «Лада» урочисто проводила велике ос╕нн╓ свято – День ос╕ннього р╕внодення – свято Св╕товида.
Наш╕ пращури ар╕йц╕-укра╖нц╕ знали, що Св╕товид – це Святий Дух укра╖нського народу. Адже у Велесов╕й книз╕ писано:
╤ Богов╕ Св╕товидов╕ Ми славу прорекли, Бо цей Бог став Богом Прав╕я ╕ Яв╕я, ╤ Йому сп╕ва╓мо п╕сн╕, Яко ╓сть В╕н святий, ╤ через Нього ми Побачили св╕т видимий ╤ буття Яви. ╤ В╕н буде нас у Нав╕╖ берегти, А тому хвалу сп╕ва╓мо, А сп╕ваючи, ма╓мо танцювати ╤ виклику╓мо Бога нашого, Бо це В╕н Землю ╤ Сонце св╕тле наше, ╤ зв╕зди держить, ╤ Св╕т м╕цн╕шим творить.
Найпрост╕ше пояснення ╕мен╕ Св╕товида: «Св╕тло вид╕ти». Це — Бог св╕тла, родючост╕, врожаю, ос╕ннього Сонця, син Сварога, Бог ос╕ннього сонцевороту (20-25 вересня). Чотириликий Бог сучасного ╕ майбутнього, якому доручено пильнувати, щоб на земл╕, у неб╕ та в п╕дземному царств╕ свято зд╕йснювалися закони Права. В╕н ма╓ чотири обличчя (два чолов╕чих ╕ два ж╕ночих) п╕д одн╕╓ю шапкою. Це Св╕товид в╕да╓ вс╕ма чотирма сторонами б╕лого св╕ту. Бо з настанням осен╕ приходить Св╕товид – ос╕нн╕й мудрець-старець, прощання з яким в╕дбува╓ться взимку. Громада зд╕йснила обряд вдячност╕ за родючу силу земл╕, за плоди й овоч╕, що вона народила завдяки небесному вогню, посланому Видом. У пожертву Св╕товиду учасники свята принесли коровай, медов╕ пироги, млинц╕, мед, вино, снопи зб╕жжя, грош╕ ╕ зброю. А д╕ти — букети ос╕нн╕х кв╕т╕в, гор╕хи. Св╕товидов╕ во╖ни-козаки запалювали вогнище, як на Купала. Вид╕в вогонь мав велику маг╕чну силу, очисну, л╕кувальну. Бажаюч╕ стрибали через цей вогонь, очищались ╕ оздоровлялись. Во╖ни також вважали його сво╖м покровителем. Вони знали, що Св╕товид, син Бога Сонця, вою╓ з ворогами дня ╕ на б╕лому кон╕ приносить на Землю св╕танок. У храм╕ Св╕товида тримали б╕лого коня, якого т╕льки волхв мав право виводити ╕ годувати. С╕длати його заборонялося. Вважалося, що вноч╕ Св╕товид с╕да╓ на коня ╕ вою╓ з ворогами. А тому у храм╕ б╕ля стату╖ во╖ни ставили меч╕ для освячування. В цей ос╕нн╕й день, в день ос╕ннього р╕внодення, б╕ля стату╖ Св╕товида громада провела святу годину. Пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник музею – Ганна Як╕вна Середюк прочитала тематичну лекц╕ю-екскурс╕ю про походження традиц╕й ╕ звича╖в нашого народу саме в День ос╕ннього р╕внодення, показавши з науково-етимолог╕чного боку витоки нашо╖ духовност╕. Обрядод╕йство завершили святковою трапезою, традиц╕йним частуванням козацьким кулешем, яке перейшло у товариське сп╕лкування. Це було справжн╓ свято для щирих укра╖нц╕в, перед яким розв╕ялись нав╕ть хмари з холодним дощем, ╕ ласкаве ос╕нн╓ сонечко час в╕д часу з╕гр╕вало ус╕х присутн╕х сво╖м теплом. Не варто ставитись вороже ╕ войовниче до сво╓╖ давньо╖ ╕стор╕╖. Сл╕д повернутись до виток╕в сво╖х. У жодн╕й кра╖н╕ св╕ту так не знищувались культов╕ пам’ятки, як в Укра╖н╕. Тепер туристи з паломництвом ╖здять в ╢гипет ╕ Грец╕ю, ╤тал╕ю та ╤нд╕ю, фотографуються б╕ля святих рел╕кв╕й сиво╖ давнини. А ми, будучи Головою у св╕тов╕й цив╕л╕зац╕╖ (а не хвостом), понищили ╕ зруйнували сво╖ святилища, перш╕ обсерватор╕╖, ск╕фськ╕ ╕ козацьк╕ кургани. Прикро, що ╕ в ХХI стол╕тт╕ войовнич╕ християни знову полюють за ╕сторичними пам’ятками, нетерпимо ставляться до альтернативи у св╕тосприйнятт╕. Для дов╕дки: статуя Св╕товида б╕льш в╕дома широкому загалу як «Збруцький ╕дол», знайдений у 1848 роц╕ на Терноп╕льщин╕ поблизу священно╖ гори Богит. Ориг╕нал нин╕ збер╕га╓ться в Крак╕вському ╕сторичному музе╖ у Польщ╕. З ╕сторичних та наукових джерел ми в╕дновили його образ, а вт╕лив у чотириметрову скульптуру з ц╕льного дуба, що став ориг╕нальним експонатом в експозиц╕╖ просто неба Музею ╕стор╕╖ с╕льського господарства Волин╕-скансен, в╕домий ки╖вський скульптор – Володимир Шолудько. Тепер статуя Св╕товида ╓ ц╕кавим експонатом експозиц╕╖ просто неба як святилище древн╕х слов’ян, що поруч з православною каплицею мирно уживаються, як ╕ з кузнею, ╕ в╕тряком, що охороняються законом.
Олександр СЕРЕДЮК, директор Музею, доктор ф╕лософ╕╖, член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=14079
|