Версiя для друку Обговорити в форумi

Осінь - пора "жнив" на присадибних і дачних ділянках. Серед великого розмаїття городніх культур, які треба зібрати, квасоля господинею не почувається. Колись вона була поширена й користувалася неабиякою повагою в українців. Недарма ж казали: борщ без квасолі - все одно, що ложка без ручки. Господарів, які не вирощували квасолю, вважали ледачими, бо вони недбало ставилися до свого харчування і здоров'я.
Страв з цієї бобової культури готували стільки, що годі й перелічити, - на всі смаки! Особливо виручала вона у дні постів. Готували салати, вінегрети, в яких квасоля поєднується з усіма овочами. Робили бабки, паштети, млинці. Часто були на столі пиріжки з квасолею. А ще плов. Приготувати його нескладно. Зварити склянку квасолі. Окремо - півсклянки рису. Дрібно покришити зелень петрушки та цибулі. Все ретельно перемішати і помастити олією. Швидко, дешево, просто.
Нині відомо близько 200 видів квасолі, а в культурі - 20. Буває вона різною: дрібна й велика, кущова або витка, та, що розварюється довго й швидко. А кольорів скільки: біла, червонувата, чорна, жовта, коричнева, смугаста, в цяточку. Ще розрізняють лущильні сорти, які мають м'ясисті стулки та жорсткий і пергаментний шар, напівцукрові, де цей шар з'являється пізніше, і цукрові (спаржеві), що не мають цього шару.
Квасоля - рослина не вимоглива, доступна всім. Споживати її можна весь рік. Спочатку - молоді і зелені стручки, потім - зрілі зерна.
Прикро, що тепер недооцінюють квасолю. Можливо, через те, що і мало знають про неї.
Чим же корисна квасоля? Високий вміст калію і фосфору, міді й цинку, велике розмаїття білків, що містять необхідні організмові кислоти, - все це робить квасолю дуже цінним дієтичним продуктом харчування. За вмістом білка вона наближається до м'яса та риби, а за якістю прирівнюється до дієтичних яєць. Організм цей білок засвоює на 75 відсотків. Недаремно у багатьох країнах (особливо розвинутих) значну частину тваринного білка в харчуванні замінюють рослинним. Білок квасолі дуже "виручає" вегетаріанців.
Слід сказати і про лікувальні властивості квасолі. Солі калію впливають на виведення рідини з організму та розвантажують серцево-судинну систему. Відвар з насіння (навіть цілих стручків) рекомендують як сечогінний засіб при набряках ниркового походження, серцево-судинній недостатності. Квасоля підсилює секрецію шлункового соку, а страви з неї призначають для дієтичного харчування хворим на гастрит із пониженою кислотністю.
Колись красуні робили маски на обличчя для омолодження шкіри: квасолю замочити у воді на кілька годин, зварити й протерти через густе сито. Додати сік лимона й олію. Одержану суміш рівномірним тонким шаром накласти на обличчя. Маску змити через 20 - 30 хв гарячою водою.
Просмажені зерна мололи й одержували приємну пахучу пудру, а також присипку від опрілостей у дітей.
Квасоля - не тільки дуже цінний харчовий та лікувальний продукт, а й зелений корм для тварин, і один з найкращих попередників для багатьох городніх культур. Адже вона у симбіозі з бульбочковими бактеріями засвоює азот з повітря, отже, не тільки сама може обходитися без внесення мінеральних азотних добрив, а й залишає на гектарі близько 80 кг легкодоступного для рослин азоту. А це чи не найважливіша умова для вирощування екологічно чистої продукції.
Восени квасолю збирають після повного достигання. Під час збирання рослини краще не виривати, а зрізувати над поверхнею ґрунту. Корені, а разом з ними і бульбочкові бактерії залишаться в ґрунті, що збагатить його азотом.
Зв'язані в пучки кущики розвішують у сухому місці для підсушування. А можна обірвати стручки, розкласти тонким шаром під навісом, і через 10 - 15 днів (залежно від погодних умов) вони достигнуть і розтріскаються.

ЧИ ПРАВИЛЬНО МИ ЇМО?

Голосно сьорбати суп з ложки вважається ввічливим тільки в Китаї. В усіх інших країнах гарячу їжу їдять інакше: на ложку беруть трохи супу і пробують, наскільки він гарячий.

Дути в чашку, на ложку чи тарілку не дозволяється, тим паче, непристойно кидати в тарілку гарячу ложку. Якщо рідина надто гаряча, її безшумно помішують, доки остигне.

Підносити ложку до рота можна з невеликим нахилом, але не з найвужчого кінця.

Суп, поданий у тарілці, не слід вичерпувати до кінця, можна трохи залишити. Допустимо, правда, злегка підняти тарілку, нахиливши її, але тільки від себе, і доїсти залишки супу.

Супову дворучну чашку можна припіднести до губ тільки тоді, коли половина супу з неї вже з'їдена.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #44 за 31.10.2003 > Тема "Порадниця"