Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 15.08.2014
«ЦЕ Л╤ПИТЬСЯ НАША ╤СТОР╤Я...»

Коли йде дощ, земля брудна, а м╕сцями перетворю╓ться в м╕сиво. Для когось це — проблема: н╕ пройти, н╕ про╖хати. А комусь мокр╕ грудки стають матер╕алом, наситивши який енерг╕╓ю сонця в по╓днанн╕ з натхненням народжу╓ться справжн╓ диво: пташка, яка, зда╓ться, от-от засп╕ва╓ ╕ полетить, кумедн╕ баранчики, ослики. ╤ вже не зна╓ш, чи ти в реальному житт╕ перебува╓ш, чи повернувся у дитинство. А може, потрапив у казку?
Так╕ чудесн╕ перетворення з людиною робить керам╕ка — один з наймоб╕льн╕ших вид╕в образотворчого мистецтва. Не треба купляти фарби, бронзу. Бери в руки глину ╕ працюй, показуй, роби подарунок соб╕ та людям. ╤ якщо в очах майстра висв╕чу╓ться його вир╕б як рад╕сть ╕ мука водночас, це означа╓, що тут буде щось особливе.
В руках Ельв╕си Татарово╖, молодого керам╕ста з селища Октябрське Красногвард╕йського району, з глини поста╓ ц╕ла панорама традиц╕йно╖ кримськотатарсько╖ арх╕тектури: силуети будиночк╕в з покр╕влею ╕з черепиц╕, що покосилися в╕д часу, мечет╕ з м╕наретами, як╕ колись були в кожному м╕ст╕ та сел╕, забут╕ джерела (чешме), фонтани, затишн╕ кав’ярн╕ на вузьких звивистих вуличках. Усе пронизано особливим колоритом Криму з його ун╕кальною культурою. Це пристрасть ╕ головна мета творчих устремл╕нь Ельв╕си протягом останн╕х десяти рок╕в. За цими кримськими будиночками ╕ знають ╖╖ сьогодн╕ у мистецьких колах.
Близько п’ятдесяти авторських вироб╕в цього циклу — орнаментальн╕ панно, декоративн╕ тар╕лки, плакетки, об’╓мна пластика в кол╕, квадрат╕ та в╕льних формах демонструються нин╕ на дебютн╕й персональн╕й виставц╕ в С╕мферопол╕. Вони не доведен╕ до зак╕нченого машинного р╕вня. ╤ в цьому — ╖хня ориг╕нальн╕сть та сво╓р╕дн╕сть. Дивишся ╕ в╕дчува╓ш щир╕сть, тепло дихання ╕ рук майстра. А в гончарному продукт╕ на конве╓р╕ це зника╓.
— Глина — ун╕кальний матер╕ал, дуже пластичний, п╕ддатливий, — говорить Ельв╕са. — В╕зьм╕ть ╖╖ в руки ╕ нав╕ть якщо ви н╕коли не л╕пили, вам неодм╕нно захочеться надати куску форму, залишити св╕й сл╕д, закарбувати настр╕й, спогад.
Л╕пленням вона займа╓ться з дитинства, яке пройшло в узбецькому м╕ст╕ Самарканд. Навчаючись у ╢впатор╕йськ╕й школ╕ мистецтв, захопилася техн╕кою др╕бно╖ пластики. Профес╕йно осво╖ла ╖╖ на в╕дд╕ленн╕ художньо╖ керам╕ки факультету мистецтв Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету. ╤ якщо б╕льш╕сть випускник╕в, за словами викладача Айдера Ал╕╓ва, працюють в основному в сфер╕ художнього оформлення ресторан╕в ╕ кафе, то Ельв╕са Татарова створила ст╕льки р╕знопланових керам╕чних роб╕т, що це просто неймов╕рно! Вона сьогодн╕, по сут╕, ╓диний молодий майстер, що продовжу╓ розвивати в гончарств╕ традиц╕╖ кримськотатарських керам╕ст╕в старшого покол╕ння — Рустема Якубова, в майстерн╕ якого навчалася у виш╕, Рустема Ск╕б╕на та ╕нших. Вона — учасник багатьох сем╕нар╕в ╕ колективних виставок, з 2012 року ╓ членом Рем╕сничо╖ палати Криму.
В процес╕ створення виробу з глини беруть участь три стих╕╖: земля, вода ╕ вогонь. Залиша╓ться лише докласти зусилля, ╕ пластична глина набува╓ твердост╕ металу. Ельв╕са по-сво╓му використову╓ р╕зн╕ ориг╕нальн╕ техн╕чн╕ прийоми та матер╕али: глину, шк╕ру, вовну, м╕шковину ╕ дерево. Випробувала себе в р╕зних напрямках. А знайомство з художником Н╕зам╕ ╤браг╕мовим ╕з Москви, який волод╕╓ колекц╕╓ю старовинних лист╕вок Криму, п╕дняло на поверхню почуття, що перебували глибоко в душ╕. Зникають з карти ╕ лиця земл╕ в час╕ та простор╕ старовинн╕ споруди, в арх╕тектурно-буд╕вельних конструкц╕ях та ╕нженерних р╕шеннях яких по╓днан╕ особливост╕ природного середовища з традиц╕ями, достатком ╕ духовн╕стю народу. Поки не п╕зно, ╖х необх╕дно охороняти, збер╕гати ╕ в╕дроджувати. Багато замальовок з натури зробили в куточках Криму, що зникають, живописц╕ Олександр Кропко з С╕мферополя, Нур╕ Якубов ╕з Старого Криму.
╤ заточилася по краплях ╕стор╕я й в гончарних роботах Е. Татарово╖. Створен╕ колись з глини як буд╕вельного матер╕алу осел╕ кримських татар, дахи з черепиц╕, посуд, елементи ╕нтер’╓ру в стил╕зованому вигляд╕ мистецьких форм набувають узагальнюючих рис древнього мусульманського Сходу. Для реал╕зац╕╖ сво╖х задум╕в Ельв╕с╕ найкраще п╕д╕йшла пластова техн╕ка. Першу композиц╕ю з цього циклу створила в бакалаврськ╕й робот╕. Вона збер╕га╓ться нин╕ в ун╕верситет╕. А в кожному наступному вироб╕ кримськотатарський народ, який, за даними ЮНЕСКО, перебува╓ нин╕ в сво╖й маломовност╕ на меж╕ зникнення, майстриня розкрива╓ новими гранями з щирою любов’ю до Криму. Вона н╕чого не вигаду╓, а просто переда╓ зм╕шаною техн╕кою те, що в╕дбува╓ться в реальному житт╕, по╓дну╓ пейзаж з нац╕ональним кримськотатарським орнаментом.
Все почина╓ться з ╕де╖ еск╕зу, основу якого змальову╓ з натури. Для вт╕лення його в композиц╕╖ обрано╖ форми використову╓ зам╕с ╕з к╕лькох вид╕в глини. Заготовля╓ ╖╖ сама вл╕тку, а пот╕м користу╓ться ц╕лий р╕к. Глина в Криму особлива, ма╓ р╕зний склад нав╕ть в одному м╕сц╕ добування ╕ в╕д цього — й ун╕кальна звукова тональн╕сть, яка зада╓ться всьому виробу. Створена художня композиц╕я, зазвичай з об’╓мними рель╓фними формами, п╕дда╓ться двом-трьом випалам при температур╕ одна тисяча градус╕в. У цей момент для майстра дуже важливо зробити все за технолог╕╓ю, щоб висохла глина не розсипалася на черепки.
╤ останн╕й етап — обробка виробу глазур’ю та фарбувальними п╕гментами. Дода╓ шматочки кришталю або смальти. Чека╓ к╕нцевий результат ╕з завмерлим трепетом: що вийде цього разу? Процес наст╕льки трудом╕сткий, що нер╕дко справлятися з к╕лограмами глини та вогнем у печ╕ ╖й допомага╓ чолов╕к. Уже ╕ д╕ти, хоч ще маленьк╕, також починають л╕пити. А чому б ╕ н╕?
— Глина — еколог╕чно чистий продукт, — поясню╓ Ельв╕са. — До того ж розвиток др╕бно╖ моторики дуже корисний для д╕ток.
У продажу вироб╕в допомага╓ мама Е. Джапарова. В сво╓му дом╕ вона в╕двела для них ц╕лу к╕мнату. А перша виставка для автора, як перше кохання, залиша╓ться в житт╕ назавжди. Пройнята тонким л╕ризмом експозиц╕я концептуально продумана та оформлена так, що сприйма╓ться як суц╕льне еп╕чне полотно. Враховано нав╕ть те, щоб рамки не зат╕нювали досто╖нств художн╕х конструкц╕й. Кожен вир╕б — це ун╕кальний живописний кра╓вид, на який хочеться дивитися ╕ розм╕рковувати.
Поетеса Юлдуз, авторка трив╕рш╕в у жанр╕ японсько╖ л╕рично╖ поез╕╖ — хокку: — У цих картинах — кристали японсько╖ поез╕╖. В╕д таких роб╕т, в яких — обличчя ╕ душа кримськотатарського народу, народжуються нов╕ в╕рш╕.
Ельв╕ра Ем╕р-Ал╕-Капн╕ст, кримськотатарська поетеса: — Це л╕питься з найкращих пор╕д земл╕ наша ╕стор╕я з сивиною, ╕ кожного торка╓ться дорога в сотню мук.
Галина Глад╕лова-Ормел╕, голова с╕мферопольського м╕ського кара╖мського товариства «Чокрак» («Джерело»): — Дорога кримських татар у мечеть, як ╕ наша дорога в кенасу, — довга ╕ важка. Експозиц╕я вража╓ до сл╕з. Кожна робота немов диха╓ ╕ з╕гр╕ва╓ теплом. Твор╕ть, дерзайте, радуйте нас!
Ал╕ Кадиров, журнал╕ст: — Це початок великого польоту, а вироби г╕дн╕ того, щоб перебувати в кращих музеях ╕ колекц╕ях.
Юн╕ в╕дв╕дувач╕ виставки, оглядаючи експонати, особливо зац╕кавилися м╕н╕атюрами традиц╕йного кримськотатарського посуду. «Ми також л╕пили для сво╖х ляльок посуд ╕з глини, як ╖здили до моря, — розпов╕ли вони, — але в╕н довго не збер╕гався. Хочемо створювати сво╖ми руками так╕ ж картини, тар╕лки ╕ глечики, як в Ельв╕си. Це так ц╕каво!».
В суголосс╕ з темою кримських арх╕тектурних мотив╕в на в╕дкритт╕ виставки прозвучали трьома мовами — кримськотатарською, укра╖нською та рос╕йською п╕сн╕ у виконанн╕ в╕домого кримськотатарського сп╕вака, заслуженого артиста Укра╖ни Рустема Меметова.
Цей шлях у творчост╕ Ельв╕си Татарово╖, за словами мистецтвознавця, заслуженого д╕яча мистецтв Криму Ельм╕ри Черкезово╖, веде в храм духовност╕, ув╕чню╓ створену людьми красу на земл╕, а ╖╖ дивовижн╕ вироби заслужили визнання в глядач╕в.

Валентина НАСТ╤НА


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 15.08.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13786

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков