"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2014 > Тема "З потоку життя"
#29 за 18.07.2014
ПОСЛАННЯ РОС╤╥
Вадим КРИЩЕНКО
Ус╕ казали: це — наш друг, Це наша посестра — Рос╕я. Чому ж св╕й сатанинський дух Ти в чорних зернах всюди с╕╓ш? Чому так скажен╕╓ш ти, Коли почу╓ш дух свободи? Пов╕р, ми д╕йдем до мети Без твого дозволу… ╕ згоди. Сльозиться й кровяниться сл╕д, Який з’явля╓ться — повсюди. Забр╕хана на ц╕лий св╕т, Уже тоб╕ не в╕рять люди. Тв╕й образ в символ╕ орла, Кривавий дзьоб його окраса. Завжди ╕ всюди ти була На ╕нш╕ земл╕ дуже ласа. Та зась! Ми свого не дамо, ╢ сила — наче мур з гран╕ту. Несеш ти не добро — ярмо, ╤ це в╕домо всьому св╕ту. Такий нам видався сус╕д, Який прин╕с в наш д╕м нещастя. В╕д запод╕яних нам б╕д — Уже не легко родичаться. В╕д вс╕х утрат, болючих драм Ми оновля╓мось повол╕. Зганьбилась ти у наш╕й дол╕ — Соб╕, Рос╕╓, це затям!
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2014 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13593
|