Версiя для друку Обговорити в форумi

Герої не вмирають!

На Майдані Незалежності у неділю відбулося траурне віче в пам’ять про загиблих під час масових протестів у Києві 18-20 лютого. Під час віча представники українського духовенства провели поминальне богослужіння.
На Майдан також прийшли лідер партії «УДАР» Віталій Кличко і позафракційний народний депутат, кандидат у Президенти України Петро Порошенко.
Раніше голова Київської міської державної адміністрації Володимир Бондаренко та мер Львова Андрій Садовий поклали квіти до монумента пам’яті Небесної сотні на вул. Інститутській. Як повідомив голова КМДА Володимир Бондаренко, обговорюється питання про перейменування частини вулиці Інститутської у вулицю Героїв Небесної Сотні. На ділянці вулиці, наближеній до Хрещатика, також планується встановити меморіал пам’яті загиблих.
У неділю також відбулося освячення каплиці пам’яті героїв Небесної Сотні на вул. Інститутській, де раніше розташовувалися кілька наметів учасників Майдану, які під час штурму силовиками 18 лютого були повністю спалені. Нині тут споруджено імпровізований меморіал із бруківки, на який поставлено меморіальну плиту на згадку про загиблих, а також поруч встановлено дерев’яний хрест.
Під час жалобного віча до 40-го дня від загибелі учасників акцій протесту на Київському Майдані було презентовано книгу про Героїв Небесної Сотні. Як передає кореспондент УНІАН, про це зі сцени Майдану повідомив громадський діяч Роман Савчак. За його словами, у збірнику представлено фотографії та життєпис кожного із загиблих, фотографії подій, мистецтво Майдану тощо. Ця збірка буде розповсюджена у бібліотеках всієї країни.
За даними Міністерства охорони здоров'я України, починаючи з 18 лютого, в сутичках у центрі Києва постраждало 1528 осіб, загинуло 103 учасники протестів.

Минуло 40 днів із трагічних подій 18-20 лютого, під час яких загинули Герої Небесної Сотні. Свій душевний біль та переживання у молитвах та віршах відобразила коломийська поетеса Надія Кметюк. Небесній Сотні посвячується…
* * *
Дякую вам за життя.
Молиться зболений дух.
В небі лелеки летять —
Сотня розстріляних душ.
Тихо, журливо летять,
Сотня обпалених крил.
Дякую вам за життя,
З серця зривається крик.
Дякую вам за весну,
І за безсмертний політ.
Тато, синочок, онук
Кликали вас на Землі.
Дякую вам за весну,
Терном обплетений схлип.
Плачу, ніяк не засну.
Хай наша совість не спить.
* * *
Брати мої, невинно убієнні,
Молюсь за ваші душі осяйні.
Вас мучили у вогняній геєні,
Кривавим став від катування сніг.
Брати мої, невинно убієнні,
Блаженні, так покликав
вас Христос,
Вас мучили у вогняній геєні,
Серця здригнулись
 від тортур й погроз.
Брати мої, невинно убієнні,
Ви так любили волю і життя.
Вас мучили у вогняній геєні,
Вам зброєю був синьо-жовтий стяг.
Вам зброєю був синьо-жовтий
 прапор,
Й молитва до Небесного Отця.
Брати мої, в ім’я свободи й правди
Згоріли ваші праведні серця.
Брати мої, герої України,
Достойно пронесли свій біль,
свій хрест.
На кров і сльози, рани і руїни
Господні очі дивляться з небес.
Там, в небесах, ваші шляхетні душі
Голубка миру... Запалю свічу.
Хай чорний беркут не вбиває нас,
не душить,
Молюся, щоб Господь мене почув...

Надія КМЕТЮК

Герої не вмирають! Вони живуть вічно в нашій пам’яті, в наших серцях, в наших піснях.
Цією піснею склали шану героям НЕБЕСНОЇ СОТНІ автор тексту Сергій Сірий, автор музики та виконавець Сергій Степанів, скрипаль Тарас Видиш та студентський струнний квартет Тернопільського музичного училища.
Вічна пам’ять героям, які душу й тіло положили за нашу свободу!
(Послухати можна за адресою — http://ukrainka.org.ua/node/2676)

СЕРЦЕ ПЛАКАЛО

Серце плакало. Сльози капали.
Виливала жалі сурма...
Ясний соколе, ти високо вже.
І тебе на Землі нема.
Поміж зорями лан твій зорано.
Ти за рідний свій край поліг.
Бо любив його, боронив його. |
Лиш себе вберегти не зміг. | (2)

Із повстанцями якось вранці ти
На ворожий натрапив стан.
Довго бій тривав. Опір ти тримав.
Та упав від смертельних ран.
Де твій прах лежить,
Хрест там не стоїть.
Польовий там квітує мак...
Боже, як хотів на своїй землі |
Ти відчути свободи смак! | (2)

Твоя милая, мов за крилами,
Приховала свою красу.
В думці погляд твій...
І без тебе їй
Так ніхто й не розплів косу.
Ну, а матінка біля хатоньки
Посадила вишневий сад,
Аби й з неба ти міг побачити, |
Повертатись куди назад. | (2)

Серце плакало. Сльози капали.
І сурма виливала жалі...
Ясний соколе, хоч високо ти,
Та лишився у серці Землі.

Наталя ВОЛОШКО
* * *
Всеукраїнське
кримське
Сонце!..
Хвилями своїми
благословляєш
в останню путь
Небесну Сотню...
Хлопці,
куди ж ви?!
Вам би —
на березневу землю
сходити! —
Підсніжники
рястуть.
Весна душу ятрить...
Дівчатам же
квіту нарвіте!
— ХЛОПЦІ!
 КУДИ ж ВИ?!
— НЕБО...
 ЗІГРІТИ...

* * *

А знаєш —
світ —
абсолютний!
Як
слух музичний
по лютні...
Ти — граєш.
Я слухаю
вволю...
Навіщо
я це говорю?..
Тому,
що хвилюється море
сумом захмарним,
як гори.
Бо сліз
та і суму і — доволі...
Країна прошкує
до — ВОЛІ!
...Ми маємо вчути
лютню!..
Бодай від
двадцятого лютого!
...І молить
за нас Покрова...
Важливо —
терплячість крові!..

* * *

...Брат
націлюється на брата...
ЩО ділити нам?
ЩО вам брати?!
Чи забули,
що корені в нас —
єдині?!
В жилці кожного —
кров Руси-України!
Виряджаєтесь невинятком?!
Та побійтеся Бога —
(не НАТО!),
ВИ,
під стягом почварної совісті!
(«Не буває сумнішої повісті...»)...

Не ганьбіться!
Згадайте Шевченка —
тужить-плаче над сином
Ненька...
І бентежиться
Горького
Мать...
Боже!
Як нам тебе благати!
Як полуду з сусіда
зняти!
Щоб очистити від лайна...
Скільки може вона
тривати —
Україно-російська війна?!.
Доки душі нам буде
труїти,
злими злиднями власними
сита,
московитська нікчемна весна?!
Бог не знає.
І світ не відає.
Кримські янголи
землю навідують...
Нас підтримує Світ.
І Рим!
ІЗЖИВЕМО
російську
шизофренію!..
Але...
ЯК БОЛИТЬ МЕНІ
батьківський Крим!
Нині,
в АВТОМАТономії!..

Цей вірш про Крим був написаний професором, академіком і поетом Петром Петровичем Кононенком ще в 90-ті роки минулого століття. Але — ніби про сьогодні...

Петро КОНОНЕНКО
* * *
Лишився Крим позаду —
 наш — не наш...
Згасає день, і гаснуть днів надії:
В пожежі Крим.
 І правлять бал злодії,
Йому дороги вказують вітії, —
Й де раю буть —
 цвіте розгардіяш.
Колись в Криму
 Міцкевич плів сонети.
Руданський, Леся
 заплітали станси.
Балади зріли, гімни і романси...
Тепер вітійствують
 барони декадансу
Й віщують апокаліпсис планеті:
Йде українська мова — буть біді,
Загине цивілізація й культури!..
Тож треба зводити
 імперсько-«руські» мури,
Здирати із хахлів
 селянські грубі шкури, —
Й пускати крові заводі руді.
Здавалось, час новий
 іде в розквітлий день.
Та українці знов
 в чужинській владі,
Їх Конституція трактується,
 як зрада,
Їх не боронять українські ради, —
Під машкарою брата хам гряде...
Лишився Крим позаду.
 Наш — не наш.
В душі цвітуть печальні акварелі:
Куди ідеш
 під грізний рик дуелей?
Чи й знов галери?
Дикий шал печери?
...Мовчать розчавлені
 імперські менестрелі.
Мовчить Закон. Панує Єралаш...

НА МАЙДАНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НАГОЛОШУЮТЬ, ЩО ЗНИКЛИМИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ПОНАД 150 ОСІБ

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час жалобного віча у Києві повідомили представники однієї з пошукових груп Майдану.
«Ми пам’ятаємо наших Героїв Небесної Сотні, але чомусь забуваємо про тих, кого ще не знайшли. Таких, на жаль, зараз більше 150 осіб», — сказав представник пошукової групи. Крім того, він наголосив, що співпраця з правоохоронними органами з даного питання чомусь належним чином не відбувається.
Було повідомлено номер «гарячої лінії», за яким можна звертатися щодо зниклих: 067-866-45-74.
У свою чергу представник Центру захисту «Майдан» повідомила, що, за їхніми даними, зниклими є 166 осіб, і що знайдено документи 95 осіб. Представники Центру повідомили номери телефонів, за якими до них можна звернутися щодо пошуку людей, а також втрачених або знайдених документів: 050-744-29-89, 093-183-30-74, 068-384-91-87.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 04.04.2014 > Тема "З потоку життя"