Версiя для друку Обговорити в форумi

Шевченкіана

У СІМФЕРОПОЛІ ДЕКЛАМУВАЛИ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА В ПЕРЕКЛАДАХ І. СЕЛЬВІНСЬКОГО

У Будинку-музеї Іллі Сельвінського в Сімферополі відбувся літературний вечір, присвячений 200-річчю з дня народження видатного українського поета, художника і мислителя Тараса Шевченка.
В його організації та проведенні взяли участь представники Всеукраїнського інформаційно-культурного центру
і Сімферопольського музичного училища ім. П. Чайковського.
Здається, що могло бути спільного між Т. Шевченком та І. Сельвінським, які жили з різницею в ціле століття? Відповіддю на це запитання стали чотири Тарасові вірші в перекладах І. Сельвінського: «Заступила чорна хмара», «Не хочу я женитися», «Подражаніє сербському» і «Закувала зозуленька». Вони ввійшли у виданий в 1939 році російською мовою «Кобзар» під редакцією М. Рильського і М. Ушакова. Це видання було приурочене до 125-річчя з дня народження поета.
«Робота над цими текстами дала мені велику радість, бо чулий, теплий, рідний голос цих пісень надзвичайно наблизив мене до творчості цього великого поета, — писав І. Сельвінський. — Квітуча мова... Радієш кожному віршу, як знахідці».
Російський поет, який у своїй творчості здійснив літературні переклади з вірменської, литовської, латвійської, польської, німецької, чеської, таджицької, киргизької, башкирської мов, а з української переклав народні пісні та думи, поезії М. Рильського, Ю. Федьковича, С. Голованівського, І. Неходи, П. Амбросія, М. Терещенка, Я. Шпорта, своє завдання в роботі над творами Шевченка бачив у тому, щоб не перекладати літеру за літерою, а добитися Шевченківського розуміння тексту.
Наприклад, у вірші «Заступила чорна хмара» Шевченко називає гетьмана Петра Дорошенка «запорозьким братом». «Це легко перекласти російською мовою як «запорожский братец» чи «брат», — пише І. Сельвінський у своїй статті «Моя робота над перекладами Шевченка», опублікованій у київській «Літературній газеті». — Однак для російського читача такий епітет відразу принизить образ Дорошенка. Я згадав, що в ХVІ столітті запорожці офіційно називали себе «лицарством Війська Запорозького». Думаю, що Шевченко не образився б на мене за те, що стосовно Дорошенка я переклав «брат» словом «рыцарь». А у вірші «Не хочу я женитися» слово «брат» поет залишив без зміни:

А пойду я обвенчаюсь
С моим верным другом,
С славным братом запорожским
Да с великим Лугом.

Тут слово «брат», що вжито за словом «друг», має відтінок побратимства і співдружності, якого не було в попередньому вірші і який у випадку буквального перекладу міг зникнути в російському тексті.
І. Сельвінський не випадково взяв для перекладу поему «Заступила чорна хмара», що, як і три інших вірші, написана Т. Шевченком у 1848-1849 роках під час перебування в засланні у Кос-Аралі. Фабула твору побудована на конкретних історичних фактах, що відображають події середини і другої половини ХVІІ століття, а Сельвінського, кримчака за національністю, також цікавили народні долі на крутих історичних поворотах, — сказала у своєму виступі завідувач відділу Центрального музею Тавриди «Будинок-музей Іллі Сельвінського» Людмила Дайнеко. У своїй п’єсі «Умка — Білий ведмідь», наприклад, він пише про чукчів, які будують соціалізм, у трагедії «Бабек» — про боротьбу азербайджанського народу в ХІХ столітті за свою незалежність, у трилогії «Росія» — про свободу, символи влади і патріотичний дух російського народу.
Аналізуючи ритмічну структуру поезії Шевченка, І. Сельвінський, за його словами, з радістю робить висновок, що це справжній тактовий вірш, надзвичайно послідовний і сміливий навіть для нашого часу, тобто відзначає наявність поетичного експерименту. Твори Шевченка російською мовою перекладали М. Ушаков, О. Твардовський, Б. Пастернак, М. Ісаковський, К. Симонов, А. Тарковський та інші поети. А щоб присутні в залі змогли наочно відчути всі особливості перекладу І. Сельвінського, вірші Шевченка мовою оригіналу читав заслужений артист АР Крим Аркадій Вакуленко, а російською — Людмила Дайнеко.
Потім на сцену вийшли студенти Сімферопольського музичного училища ім. П. Чайковського на чолі з викладачем Людмилою Толмачовою. За фортепіано сіла концертмейстер Ельмаз Ільясова і зазвучало слово Шевченкове поетичними рядками і чудовими ліричними мелодіями. Вірші декламували Варвара Ніколаєнко, Ангеліна Кара, Мер’єм Селімова, Ірина Малкіна, а співали Катерина Сокольникова, Садіє Османова та Ілона Лужецька.
— Шевченко — це постать світового рівня, — сказав у своєму виступі кримський український поет, кандидат філологічних наук Михайло Вишняк. — Це духовна Біблія, за якою нам потрібно жити і вчитися, бо в його творчості є відповіді на безліч запитань не лише минулого, а й сучасного життя. Він прочитав свій триптих «Безсмертя», присвячений Кобзареві, в якому є такі рядки: «Ходить по землі Тарас. Він — у серці кожного із нас». А письменник Віктор Стус розповів про свої твори, присвячені 200-річчю Т. Шевченка, які ввійшли в його нову книгу повістей та оповідань «Повернення з іносвіту».
На творчості Шевченка можна вчитися, як любити рідну землю, як не повторювати помилок предків і дивитися вперед, у майбутнє. Держави утворюються, розпадаються, об’єднуються на новій основі. Їхні керівники приходять і сходять з політичного олімпу, а Шевченко вічний, бо є в нього те, що не вмирає. Тому і не в’януть квіти біля підніжжя понад тисячі постаментів йому в камені та бронзі на всіх континентах світу.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Душі криниця"