"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Резонанс"
#13 за 28.03.2014
ЦЕЙ «ЧУДОВИЙ» ЯДЕРНИЙ СВ╤Т
Камо грядеши, Рос╕╓?
НАСПРАВД╤ ПУТ╤Н БО╥ТЬСЯ ЗАХОДУ...
Под╕╖, що нин╕ в╕дбуваються навколо Укра╖ни, стосуються не лише ╖╖, а всього св╕тового порядку. Досв╕д Укра╖ни показу╓ вс╕м кра╖нам, чи варто в╕дмовлятися в╕д ядерно╖ збро╖, якщо ти ╖╖ вже ма╓ш, чи в╕д ╖╖ створення. У Будапештському меморандум╕ 1994 року США, Велика Британ╕я, Рос╕йська Федерац╕я, а дещо п╕зн╕ше Китай ╕ Франц╕я гарантували Укра╖н╕ в обм╕н на добров╕льну в╕дмову в╕д третього у св╕т╕ за потугою ядерного арсеналу суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть. Чи варт╕ чогось гарант╕╖ великих держав? Життя найближчим часом покаже… Якщо гарант╕╖ не виконуються ╕ Укра╖на втратить частину сво╓╖ територ╕╖, то вс╕ пакти, конвенц╕╖, договори у св╕тов╕й громадськ╕й думц╕ девальвуються. Залишиться т╕льки одна реальна запорука недоторканност╕ нац╕ональних кордон╕в: зброя масового знищення, власна ядерна та х╕м╕чна ╕ бактер╕олог╕чна. А це означа╓, що режим непоширення ядерно╖ збро╖ та ╕нших р╕зновид╕в озбро╓ння (наприклад, протип╕хотних м╕н) зак╕нчиться. Жодного регулювання цих процес╕в уже не буде. Нав╕ть маленьк╕ кра╖ни, що бояться сильн╕ших сус╕д╕в, почнуть або лихоманково створювати ядерн╕ заряди ╕ ракетонос╕╖, або намагатися ╖х десь придбати. Тод╕ др╕бний прикордонний конфл╕кт м╕ж перифер╕йними державами зможе спровокувати загальнолюдську катастрофу. Прикрий досв╕д Укра╖ни, що стала жертвою самороззбро╓ння, виступатиме головним ╕ неспростовним аргументом проти будь-яких умовлянь дотримуватися режиму непоширення. Можлив╕сть трагед╕й ╕ катастроф за умов розповзання м╕л╕тарного атому св╕том р╕зко зросте. Запану╓ абсолютна неконтрольован╕сть перегон╕в ядерних озбро╓нь. Що тод╕, п╕сля невиконання гарант╕й, наданих Укра╖н╕, Зах╕д зможе сказати ╤рану, як╕ претенз╕╖ пред’явити П╕вн╕чн╕й Коре╖? У св╕т╕ ╕сну╓ приблизно 20 так званих порогових кра╖н, себто таких, що стоять на пороз╕ створення власно╖ ядерно╖ бомби. Що ╖м скаже Зах╕д, проковтнувши наругу Рос╕╖ над сво╖ми гарант╕ями ╕ анекс╕ю частини Укра╖ни? А поява збро╖ масового винищення в одних кра╖н негайно стимулюватиме аналог╕чн╕ зусилля ╖хн╕х переляканих сус╕д╕в. ╤ранська бомба змусить озбро╖тися Сауд╕вську Арав╕ю, Ем╕рати Персько╖ затоки, спонукатиме замислитися Туреччину ╕ т.д.
ЩЕ МОЖНА ЗУПИНИТИ
Нин╕шн╕ д╕╖ диктатора Рос╕╖ Володимира Пут╕на типолог╕чно дуже нагадують д╕╖ фюрера н╕мецького народу в 1930-т╕ роки. Попередник Пут╕на випробовував демократичних л╕дер╕в ╢вропи, спод╕ваючись на ╖хн╓ боягузтво ╕ нац╕ональний его╖зм. Коли в 1936 роц╕ тод╕ ще слабкий н╕мецький вермахт всупереч умовам Версальського миру вв╕йшов у дем╕л╕таризовану Рейнську зону, Франц╕я, що мала потужну арм╕ю, не зробила н╕чого, щоб покласти цьому край. Сам Г╕тлер пот╕м визнавав, що якби Франц╕я в 1936 роц╕ провела моб╕л╕зац╕ю, то його уряду довелося б ╕з ганьбою йти у в╕дставку. Але тод╕ Зах╕д д╕яв наст╕льки ж нер╕шуче, як ╕ нин╕ з агрес╕╓ю Пут╕на. Нер╕шуч╕сть опонент╕в завжди заохочу╓ агресора, ╕ Г╕тлер при╓днав до Н╕меччини Австр╕ю, пот╕м «н╕мецький Крим» – Судети ╕ окупував Чех╕ю. ╤ лише п╕сля нападу на Польщу (як╕й Британ╕я ╕ Франц╕я дали гарант╕╖ ) Зах╕д прокинувся. Хоча деяк╕ французьк╕ газети й тод╕ писали: «Чи варто нам воювати за Данциг?». Пут╕н д╕╓ нахабно ╕ виклично тому, що переконаний, що Зах╕д стражда╓ на комплекс боягузтва ╕ Мюнхенсько╖ зради 1938 року. Що Зах╕д н╕коли не наважиться на жорстк╕ д╕╖ проти нього, н╕коли не спробу╓ його зупинити. Пут╕н уда╓, що н╕чого не бо╖ться, щоб залякати зах╕дний св╕т. Насправд╕ в╕н побою╓ться гостро╖ зах╕дно╖ реакц╕╖, але дуже спод╕ва╓ться, що ╖╖ не буде. Все, що в╕н робить, робиться ним у розрахунку, що Зах╕д проковтне ╕ змириться, як змирився з нападом на Груз╕ю в 2008 роц╕ та окупац╕╓ю Рос╕╓ю частини грузинських територ╕й. Якби Пут╕на було покарано за агрес╕ю ще тод╕, сьогодн╕ в╕н би не окупував Крим. Якщо його не зупинити сьогодн╕, в╕н п╕де дал╕. Тод╕ Заходу все одно доведеться його зупиняти, але то буде набагато важче. Г╕тлера зрештою зупинили, однак якою ц╕ною…
ЯК ЦЕ РОБИТИ?
Д╕╖ США, Велико╖ Британ╕╖ ╕ Франц╕╖ повн╕стю будуть виправдан╕ тим, що вони ╓ гарантами суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни за Будапештським меморандумом 1994 року. Якщо гарант╕╖ не будуть дотриман╕, то в очах св╕тово╖ сп╕льноти ц╕ велик╕ держави стануть пол╕тичними та ╕деолог╕чними банкрутами. Значить, ╖м н╕куди в╕дступати. Д╕яти вони можуть необов’язково у формат╕ НАТО, але й на двосторонн╕й чи тристоронн╕й основ╕. Для початку варто було б узяти п╕д охорону сво╖х в╕йськ укра╖нськ╕ атомн╕ електростанц╕╖. Х╕ба ╢вроп╕ й св╕ту треба ще дек╕лька Чорнобил╕в, що можуть виникнути внасл╕док бойових д╕й з боку Рос╕╖ на укра╖нськ╕й територ╕╖? Можна було б р╕зко зб╕льшити к╕льк╕сно ╕ посилити як╕сно в╕йськово-морську армаду Заходу в акватор╕╖ Чорного моря. Вже не кажучи про те, що якщо Рос╕╖ можна вдертися сво╖ми в╕йськами на територ╕ю суверенно╖ держави, то чому не можуть висадити сво╖ в╕йськов╕ контингенти в Криму кра╖ни, що гарантують безпеку Укра╖ни? Потр╕бн╕ також справжн╕ економ╕чн╕ й пол╕тичн╕ санкц╕╖, а не символ╕чн╕, що т╕льки позначають невдоволення Заходу агрес╕╓ю Пут╕на. Санкц╕╖ мають бути в╕дчутними, тим б╕льше, що Рос╕я пост╕йно (зокрема, проти Укра╖ни, Груз╕╖, Молдови) порушу╓ правила ╕ норми СОТ. Колись наприк╕нц╕ 30-х рок╕в минулого стол╕ття Радянський Союз виключили з Л╕ги Нац╕й за агрес╕ю проти Ф╕нлянд╕╖. Невже тод╕ св╕т був демократичн╕шим ╕ принципов╕шим? Чому Рос╕йська Федерац╕я дос╕ ╓ членом ОБС╢ ╕ Ради ╢вропи, водночас не пускаючи до окупованого Криму представник╕в цих ╓вропейських орган╕зац╕й, залякуючи ╕ викрадаючи ╖х? Зах╕д ма╓ потужний ╕ р╕зноман╕тний арсенал засоб╕в впливу, треба т╕льки ним см╕ливо ╕ посл╕довно користуватися, не забуваючи, що небажання багатьох француз╕в «воювати за Данциг» у 1939 роц╕ зак╕нчилось для них 1940-м роком ╕ солдатами вермахту на Ейфелев╕й веж╕…
╤гор ЛОС╢В, кандидат ф╕лософських наук, доцент кафедри культуролог╕╖ НаУКМА
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2014 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13043
|