Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 21.03.2014
У КРИМСЬКОМУ ПОЛОН╤...

Чи легко бути укра╖нцем в Криму?

Постр╕ли у 10 сантиметрах в╕д голови, побо╖, в╕др╕зання волосся, прикладання ножа до т╕ла з погрозами в╕др╕зати чи то вухо, чи н╕с, роздягання... ╤ все це – п╕д см╕х оточуючих ф╕льмувалось на телефони. Таке довелося пережити трьом киянам – фотографов╕ Олесю Кромплясу, ╕нженеру-електронщику ╢вгенов╕ Рахну та журнал╕сту-фр╕лансеру Олен╕ Максименко. Д╕вчина каже, що над нею ф╕зично не так знущалися, як з ╖╖ друз╕в Олеся та ╢вгена, але б╕льше пресингували псих╕чно.
Минуло╖ п’ятниц╕ молод╕ люди посп╕лкувалися з журнал╕стами й розпов╕ли, що в╕дбувалося з ними 9 ╕ 10 березня, коли вся кра╖на переживала за викрадених. «Укра╖нська правда. Життя» пода╓ нижче ╖хню розпов╕дь (друку╓мо з╕ скороченнями).
╢вген Рахно: Я — вод╕й машини, на як╕й ус╕ по╖хали до Криму. У мене там теща живе, я хот╕в подивитися, що там в╕дбува╓ться...
У мене було 3 м╕сця в машин╕, першим в╕дгукнувся Олесь, пот╕м Льоша (Бик – журнал╕ст, який про╖хав КПП, бо до цього перес╕в у машину кримського друга, а в╕дтак розпов╕в ус╕м про зниклих друз╕в), в╕н прив╕в Оленку.
Олена Максименко: Головн╕ претенз╕╖ до мене виникли тод╕, коли знайшли мо╖ журнал╕стськ╕ посв╕дчення (╖х було два) ╕ фотокамеру. Але найг╕рше те, що там ще була акредитац╕я з╕ Штабу Нац╕онального спротиву – з прес-центру Майдану. Журнал╕ст для них – апр╕ор╕ ворог, який при╖хав п╕дбурювати народ ╕ викривлювати ситуац╕ю.
Олесь Кромпляс: У мене було два фотоапарати, якось вдалось пояснити ╖м, що це не профес╕йна техн╕ка.
Пот╕м вони побачили журнал╕стськ╕ посв╕дчення в Олени, але найб╕льше ╖х зб╕сило, що в Жен╕ був бронежилет. В╕н мав на нього оф╕ц╕йну накладну з МВС, де його купив. В╕н пояснював, що бронежилет потр╕бен для безпеки…
П╕сля цього нашу машину в╕д╕гнали дал╕ на узб╕ччя. Нас ╕з Женею поставили на кол╕на й наказали п╕дняти руки за голову. На цьому блокпосту було близько 200 людей, стояли БТРи, намети. ╤ вс╕ ц╕ люди почали збиратися навколо нас, читати морал╕, обзивати «майданутими», паралельно обшукували д╕вчат з Автомайдану.
Ми ще думали, що в найг╕ршому випадку нам зараз прочитають лекц╕╖ ╕ в╕дправлять назад додому. Але пот╕м п╕д╕йшов якийсь «беркут╕вець». Спершу сказав: «Сюди дивись», а пот╕м: «Чого ти дивишся!». ╤ просто вдарив мене сильно ногою в жив╕т. Я стояв на кол╕нах. У нас руки були зв’язан╕ позаду пластиковими стяжками, в Оленки – скотчем.
Жен╕ д╕ставалось б╕льше, бо ж це його машина. Вона призначена для бездор╕жжя, там ╓ домкрат, трос. У нас випитували, нащо це вам? ╤ при кожн╕й в╕дпов╕д╕, як╕й вони не в╕рили, його просто били.

«АТРАКЦ╤ОН НЕБАЧЕНОГО САДИЗМУ»

Олесь Кромпляс: Коли вони зрозум╕ли, що ми, за ╖хн╕м сленгом, «пасажири серйозн╕», повели трохи дал╕ вздовж траси й завели у р╕в.
Там теж поставили на кол╕на. ╤ тут почався просто найб╕льший для них цирк – атракц╕он небаченого садизму.
Спершу, коли ми стояли б╕ля КПП, ми ще думали, що тут ус╕ нас бачать, з нами н╕чого не станеться. Але коли потрапили у р╕в – наш╕ спод╕вання, що все буде добре, дуже швидко вив╕трились.
Кожен з представник╕в п╕дрозд╕л╕в, як╕ там були, – т╕тушки у спортивних костюмах ╕ в тапочках, «Беркут», кавказц╕, м╕сцев╕ самооборонц╕ – п╕дходили до нас. Хтось з гранатою запропонував засунути мен╕ ╖╖ в рот. Хтось п╕д╕йшов ╕ боляче вдарив у жив╕т. Спасиб╕ одному мо╓му тренеру, який порадив про сво╖ травми одразу розпов╕дати людям. Коли ми там стояли, ще з «казаком» на КПП, я сказав, що в мене серйозна травма голови, ╕ що будь-який сильний удар по голов╕ – ╕ я помру. Тому приходили «беркут╕вц╕», п╕дн╕мали мою голову, дивились чи ╓ шрам, ╕ били по ╕нших частинах т╕ла.
«Беркут╕вець» п╕д╕йшов ╕ почав погрожувати збро╓ю. Спершу в╕н приклав до мо╓╖ голови п╕столет, перезарядив. Хтось прийшов ╕з двома лопатами ╕ сказав, що будемо могили рити. Хтось казав, що давайте к╕нчайте ╖х, але аби не було багато кров╕.
Та за три години, ск╕льки все це тривало, мозок почав розр╕зняти – коли лякали, а коли н╕. Уяв╕ть: прийшли «беркут╕вц╕», витягують ножа, хапають за вухо: «Що тоб╕ в╕др╕зати? Н╕с чи вухо?».
Через годину таких катувань ми зрозум╕ли: все, що ╖м треба, – це просто знущання, що в них ╓ ч╕ткий наказ не бити нас прямо по обличчю.
╢вген Рахно: У ров╕ ми лежали з руками позаду. Вони поклали мен╕ голову наб╕к ╕ вистр╕лили у 5-10 сантиметрах в╕д обличчя. Патрони були бойовими. Там видн╕лась д╕рка в земл╕. Ми розум╕ли, що це не холост╕ патрони. А п╕сля цього прикладали до ноги, до руки, питали: «А що тоб╕ в╕дстрелити?».
Олесь Кромпляс: Уяв╕ть соб╕, нас поклали на землю, плече до плеча. Жен╕ вперлись ногою в спину й навели на голову автомат, а я лежу й дивлюсь. Перезарядили й вистр╕лили.
В╕д страху в Жен╕ в╕дкинулась голова, я був на 200% впевнений, що в╕н мертвий. Ми дос╕ погано чу╓мо.
Мен╕ розр╕зали штани, голий зад… Нас зн╕мають. Хтось п╕д╕йшов ╕ кинув на голову недопалок. Я лежу й розум╕ю, що зараз усе волосся гор╕тиме, в╕дчуваю, як щось пече на голов╕. Починаю крутитись ╕ битися головою об землю, аби його погасити. Вс╕ см╕ються.
Хапають за вухо й н╕би намагаються його в╕др╕зати тупою стороною ножа. Вони почали нам р╕зати волосся. Женя п╕дстригся, а я цього не робив – ось можете подивитися.
╢вген Рахно: П╕дходять ╕ кажуть: «А давай ми тоб╕ зуби вирвемо». Беруть плоскозубц╕ й л╕зуть тоб╕ в рот. ╥х не вирвали, це такий спос╕б залякування був.
Олена Максименко: Нам, д╕вчатам, д╕сталось менше у ф╕зичному план╕, але б╕льше псих╕чно. Намагались з’ясувати, на кого ми працю╓мо ╕ хто нам платить, ╕ чи не соромно мен╕ писати замовн╕ статт╕.
Представники так званих «казак╕в» – страшн╕ люди. Вони не «туп╕ бойовики», як «Беркут», вони знущались тонко ╕ збочено. Один з «казак╕в» читав поему укра╖нською мовою, дуже артистично, при цьому вимовляючи кожне слово кр╕зь зуби з ненавистю. ╤ пот╕м розпов╕дав, що в св╕т╕ перенаселення й треба зайвих людей в╕дстр╕лювати: «А кого в╕дстр╕лювати, як не таких людей, як ви?».
П╕дходили й казали: «Як тоб╕ довести, що «Небесна сотня» в пекл╕? Т╕льки в╕дправити тебе туди, аби ти пояснила, що вони неправ╕».
Змусили зняти шнурки з кед╕в, один ╕з чолов╕к╕в почав шнурком мене душити, вдарили кулаком у вилицю, в╕др╕зали частину волосся.
Казали, що зараз уб’ють мо╖х друз╕в у мене на очах ╕ в╕др╕жуть ╖м голови, погрожували в╕др╕зати мен╕ вухо. Я намагалась вести з ними д╕алог, що ми не хочемо в╕йни. Мен╕ зда╓ться, що це трохи зняло напругу.
Був «зелений чолов╕чок». В╕н п╕дходив час в╕д часу й казав: спок╕йно, вас не вб’ють, головне не робити дурниц╕, не робити р╕зких рух╕в.

«Я ЙШОВ БЕЗ ШТАН╤В ╤ ТРУС╤В, ЯК КОЗАК ГАВРИЛЮК»

Олесь Кромпляс: Дал╕ нас доправили до п╕двалу цього ДА╤шного КПП. З цього рову до КПП я йшов без штан╕в ╕ трус╕в, як козак Гаврилюк. Ус╕ стояли й реготали. Все це документувалось на в╕део.
Весь п╕двал 3 на 3 метри був встелений старими куртками й матрасами. Ми зрозум╕ли, що це надовго. Що це система, не ми тут перш╕ й не ми останн╕. Нас попередили, що при будь-якому шаруд╕нн╕ стр╕лятимуть у темноту.
Пот╕м прийшов в╕йськовий, який почав матюкатись на всю цю орган╕зац╕ю й сказав, що машина давно чека╓. Нас погрузили на бортовий тентовий КАМАЗ. Просто як худобу, обличчям донизу.
Увесь цей час ми були з╕ зв’язаними руками, загалом десь годин 13.
До нас приставили двох автоматник╕в ╕з «самооборони», вони не ховали сво╖х облич, вони як╕сь добр╕ш╕, адекватн╕ш╕. ╤ нас повезли – це був ще один момент, коли ми вже вкотре почали прощатись ╕з життям: думали, що нас везуть просто до посадки ╕ там вже розстр╕ляють.
Олена Максименко: При тому запевняли весь час, що все буде добре.
Олесь Кромпляс: Але ми вже почали розум╕ти, що коли погрожують, що зараз розстр╕ляють, – то не так страшно. А коли тоб╕ говорять, що все буде добре, то розум╕╓ш, що тепер точно розстр╕ляють.
Нам дозволили с╕сти. Вони були добр╕, ц╕ представники «самооборони». Нас, наприклад, одягли. Ми були зв’язан╕, вони там заправили нас, у мене взагал╕ було зам╕сть штан╕в якесь лахм╕ття.
Олена Максименко: Пот╕м ми довго ╖хали, можливо, годин п’ять.
╢вген Рахно: Це був маршрут С╕мферополь – Бахчисарай – Севастополь.
Олена Максименко: Коли ми при╖хали, вже була н╕ч. Нас поставили обличчям до ст╕ни, руки за спину, сказали так стояти. Це тривало близько двох-трьох годин, ╕ весь час за нашими спинами ходили люди з автоматами. Було дуже страшно. Здавалось, що будь-яко╖ мит╕ дадуть команду – ╕ все.
Пот╕м нас поодинц╕ почали заводити в середину буд╕вл╕ – це була в╕йськова база, гауптвахта так звана. Там кожного з нас окремо допитали, окремо кожного роздягли й роздивились реч╕ – усе це записувалось на камеру. Окремо провели анал╕з на наявн╕сть наркотик╕в у кров╕.
Олесь Кромпляс: Вони дуже здивувались, коли анал╕з вийшов чистий.
Олена Максименко: Вони реально були впевнен╕, що ми вс╕ наркомани на Майдан╕... До одинадцятого числа ми перебували в цих камерах. Кожного в св╕й час водили на допити.
Олесь Кромпляс: На ц╕й гауптвахт╕ кожен допит ф╕льмувався, говорили котра година. Нас затримали на КПП б╕ля Армянська десь о 16-й чи 15.30. Останнього, Женю, завели в камеру о 3-й годин╕ ноч╕. Тобто приблизно одинадцять годин ми були в одеж╕, яка була призначена для машини: футболки, жакет, а я без штан╕в. Ми провели на холод╕ десь +2-+3 градуси 12 годин.
Нас трясло, але ми стояли й чекали сво╓╖ черги.
╢вген Рахно: Т╕, хто нас охороняв на вулиц╕, сам╕ замерзли. При цьому вони були в╕дпов╕дно одягнен╕.
Олена Максименко: Люди в цьому прим╕щенн╕ ставились до нас найб╕льш притомно, пор╕вняно ╕з «Беркутом» ╕ «казаками». Не було хамства, до нас вс╕ звертались на «Ви», питали весь час, чи не потр╕бна медична допомога. Можливо, це свого роду такий PR-х╕д, щоб показати цих в╕йськових як позитивних геро╖в.
Нас водили регулярно на допити, мене намагались розколоти на якусь журнал╕стську шпигунську д╕яльн╕сть. Змусили сказати пароль сво╓╖ пошти, анал╕зували мо╖ листи, мо╖ СМС, питали: «Нащо ти писала статтю про рос╕йську агрес╕ю?». Я сказала, що не писала тако╖ статт╕, а вони – у пошт╕ написано, посилання з вашим пр╕звищем. Я запитала, яке видання – вони «заглохли». ╤ таких момент╕в було багато.
Олена Максименко: Нас весь час лякали «Беркутом», якщо ╖м в╕дпов╕д╕ не подобались. Мен╕ вони казали, що наступного разу будеш говорити з «Беркутом». Вони говорили, що це ки╖вський «Беркут», який зараз в Криму ╕ яким Рос╕я надала паспорти.
Не знаю, чи це правда, але цю верс╕ю ми чули багато раз╕в в╕д р╕зних в╕йськових, в╕д р╕зних людей.
Олесь Кромпляс: Коли нас в╕дпустили, то посадили в «Мерседес-В╕то». Прийшов п╕дполковник якогось спецп╕дрозд╕лу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ╕ сказав, що йому все одно, що ми напишемо. В╕н сказав, що в нього ╓ мета – нас здоровими доправити до цього КПП ╕ домовитись ╕з «Беркутом». Сказав, що ц╕ «казаки» й «Беркут» н╕кому не в╕рять, що вони вийшли з-п╕д контролю, що в╕н намагатиметься домовитись, щоб нас пустили.
Нас привезли на те ж КПП... Десь за п╕вгодини ╖м вдалось нас пропустити через «Беркут», ми п╕д’╖хали до «казак╕в», як╕ не хот╕ли в╕ддавати Жен╕ну машину. Виявилось, що вони на н╕й вже десь катались, на полювання ╖здили, вона була вся в бруд╕. Пот╕м наш╕ охоронц╕ нас провели ╕ посадили в машину. Нас пропустили до укра╖нського КПП...
http://life.pravda.com.ua/society/2014/03/14/157566/

(Друку╓ться з╕ скороченнями)

Зл╕ва направо: ╢вген Рахно, Олена Максименко, Олесь Кромпляс та Олекс╕й Бик

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 21.03.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13005

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков