Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 14.03.2014
БОР╤ТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ, ВАМ БОГ ПОМАГА╢! ЗА ВАС ПРАВДА, ЗА ВАС СЛАВА ╤ ВОЛЯ СВЯТАЯ!

В╕чно актуальний Шевченко...

НЕМОВ В╤ДГУКУЮЧИСЬ НА ВИКЛИК ЧАСУ, ВПЕРШЕ ЗА БАГАТО РОК╤В У РОЗТРИВОЖЕНОМУ КРИМУ Б╤ЛЯ ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ В С╤МФЕРОПОЛ╤ З╤БРАВСЯ НАЙЧИСЛЕНН╤ШИЙ М╤ТИНГ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 200-Р╤ЧЧЮ КОБЗАРЯ...

Перше, на що звернула увагу, наблизившись до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку в день його 200-р╕ччя, це в╕дсутн╕сть традиц╕йних кошик╕в в╕д кримсько╖ влади. Ц╕ кв╕ти покладалися вранц╕, без св╕дк╕в, упродовж к╕лькох хвилин. Зупинялася машина, владоможц╕ стр╕мко прямували до постаменту ╕ так само стр╕мко — назад.
А сьогодн╕ вони вже не стали лукавити, бо хто ╖м Шевченко, щоб возити йому кв╕ти нав╕ть на честь тако╖ визначно╖ дати? Натом╕сть було перекрито рух транспорту до центру м╕ста, де з╕ сцени «запалював» ансамбль п╕сн╕ ╕ танцю рос╕йського Чорноморського флоту. Щастю городян не було меж: вони почувалися на пороз╕ до нового щасливого життя у склад╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Вт╕м, не вс╕. До Тараса Григоровича прибули цього дня не лише с╕мферопольц╕, але й посланц╕ ╕з р╕зних точок п╕вострова. Великий Кобзар ще н╕коли не бачив на цьому майданчику ст╕льки люду. Якщо зазвичай тут збиралося к╕лька десятк╕в його шанувальник╕в, то сьогодн╕ — тисяча! Люди стояли в парку, на газонах поблизу пам’ятника, на тролейбусн╕й зупинц╕ ╕з саморобними плакатами, з державними та кримськотатарськими нац╕ональними прапорами, з жовтими та блакитними пов╕тряними кульками, багато ж╕нок ╕ д╕вчат – у в╕ночках, а один хлопчина – нав╕ть у вишит╕й сорочц╕ без верхнього одягу, хоча на термометр╕ вранц╕ було лише два градуси тепла. Коли б я ще побачила одразу ст╕льки наших друз╕в та передплатник╕в! Тут, зда╓ться, був увесь укра╖нський цв╕т Криму.
Лихо згуртову╓, згуртову╓ загроза лиха, а воно сьогодн╕ вже ув╕йшло за ворота. Нав╕ть встигло вирвати з нашого кола двох побратим╕в — актив╕ст╕в ╢вромайдану Андр╕я Щекуна та Анатол╕я Ковальського. ╤ одягнене воно було в м╕л╕цейську форму. Як пов╕домив син Анатол╕я Серг╕й, полонених правоохоронцями було передано крим╕нальним елементам. Тримався Серг╕й добре – в╕н був одним ╕з координатор╕в ╢вромайдану, тож загартований щодо р╕зних неспод╕ванок, але ж знав ╕ те, що п╕сля викрадення люди вже, як правило, не поверталися живими ╕ здоровими. Молодий Ковальський заявив: «Ки╖вський сценар╕й застосову╓ться сьогодн╕ ╕ в Криму. По сво╖х каналах я д╕знався, що мого батька та Андр╕я Щекуна тримають у заручниках, хоча про вимоги поки що не пов╕домлялося. – ╤ закликав: — Укра╖нц╕, постаньте проти загарбник╕в! Нехай в╕дбудеться марш протесту ╕ люди мирною ходою прийдуть до Криму сказати сво╓ слово! Хот╕лося б бачити тут й ус╕х майбутн╕х кандидат╕в у президенти».
Тож це було зовс╕м не те свято, яким мало би бути, а свято в облоз╕, свято за умови во╓нних д╕й. До реч╕, багато хто пом╕тив, що через дорогу стояли натовпом як╕сь незрозум╕л╕ люди, активн╕сть котрих, можливо, стримала лише неспод╕вано значна к╕льк╕сть шанувальник╕в Великого Кобзаря та держави, з якою ось-ось збиралися ╖х розлучити.
Розпочався зах╕д з молитви арх╕╓пископа Климента (УПЦ КП) за «упок╕й душ╕ спочилого раба Божого Тараса», який звернувся також до журнал╕ст╕в ╕з заявою щодо викрадення людей та попередив, що у цьому зв’язку може бути перекрито рух Севастопольською трасою.
Дал╕ слово брало багато промовц╕в, ╕ мало хто обходився при цьому без таких актуальних Тарасових в╕рш╕в. Виступи перемежовувалися з╕ скандуваннями: «Крим, вставай!», «Геро╖ не вмирають!», «Разом ╕ до к╕нця!», «Укра╖на понад усе!» та ╕ншими.
Щодо нин╕шньо╖ ситуац╕╖ в Криму теж вс╕ були одностайними. Ось що говорив голова Наукового товариства ╕мен╕ Т. Г. Шевченка академ╕к Петро Вольвач: «Ще тиждень тому ми готувалися в╕дзначити юв╕лей нашого пророка зовс╕м по-╕ншому. А сьогодн╕ ма╓мо сказати: ганьба пут╕нськ╕й фашистськ╕й окупац╕╖, яка розв╕яла м╕ф про братерство двох держав! Чи буде в Укра╖ни майбутн╓, залежить в╕д нашо╖ згуртованост╕. Геть окупант╕в! Сепаратист╕в на нари!».
«Де под╕лось козачество, червон╕ жупани?» — словами Тараса Шевченка вопрошав ведучий заходу Олександр Польченко, послуги якого тимчасово для ДТРК «Крим», де в╕н працю╓ тривалий час, виявилися не потр╕бними, бо перейма╓ться воно одн╕╓ю суц╕льною аг╕тац╕╓ю за референдум.
«Ми не дозволимо рос╕йському чоботу наступати на дол╕ наших д╕тей!» — заявила кер╕вниця театрального гурту «Св╕танок» Алла Петрова. Та якби хтось запитував нашого дозволу! В с╕мферопольськ╕й школ╕ № 33 з укра╖нською та рос╕йською мовами навчання призупинено нав╕ть процес щодо надання ╖й ╕мен╕ Тараса Шевченка, хоча колектив готувався до ц╕╓╖ под╕╖ майже р╕к. ╤ д╕йсно, х╕ба це актуально для Рос╕йсько╖ Федерац╕╖? Серед батьк╕в та вчител╕в — пан╕чн╕ настро╖. Переживають укра╖нц╕, хвилюються кримськ╕ татари. Директор Людмила Горб просить зробити все, щоб не травмувати хоча б д╕тей.
«Крим та Укра╖на, як ╕ за Шевченк╕вських час╕в, ╕ дос╕ мають виборювати свою свободу, — зауважив п╕д час святкового м╕тингу член Меджл╕су кримськотатарського народу Абдураман Ег╕з. – Ми будемо стояти до к╕нця. Це наше право — обирати, в склад╕ яко╖ держави нам жити!».
Голова с╕мферопольського товариства «Просв╕та» Павло Власенко закликав громадян передус╕м оволод╕ти мовою любов╕. «Низький укл╕н рос╕янам, як╕ сьогодн╕ серед нас. Найнижчий укл╕н кримським татарам», — так в╕н демонстрував цю мову.
Мали слово також колишн╕й оф╕цер рос╕йсько╖ арм╕╖ та колишн╕й спецпризначенець. Вони закликали Пут╕на вивести в╕йська з Криму ╕ визнали його хворою людиною, на яку незабаром чека╓ доля Януковича.
«Великий рос╕йський народ його не потерпить!» — заявив спецпризначенець. ╤ тут, зда╓ться, н╕хто не сумн╕вався, що рос╕йський народ в ц╕лому — великий ╕ дружн╕й до укра╖нц╕в, бо Пут╕н – ще не вся Рос╕я.
Це ж саме п╕дтвердила сво╖м виступом ╕ ж╕нка, що символ╕чно назвалася Над╕╓ю. Вона сказала: «Хочу перед вами повинитися. Це через мене Пут╕н вв╕в в╕йська до Криму, створивши тут бандитську владу. Бо я – рос╕янка, 33 роки прожила в Рос╕╖, там ╕ тут викладала рос╕йську мову та л╕тературу. Але я його захисту не потребую. ╤ знаю, що насправд╕ ми йому не потр╕бн╕. Йому потр╕бна лише переможна в╕йна. ╤ не треба розраховувати, що в результат╕ не╖ Крим розкв╕тне. Я пост╕йно буваю в Рос╕╖, живу там м╕сяцями. У Рос╕╖ розбит╕ дороги, зубож╕л╕ люди, ╕ н╕хто не посп╕ша╓ ╖м допомагати. Сьогодн╕ перед укра╖нцями т╕льки-но в╕дчинилось в╕конце до кращого життя, а вже його намагаються знову зачинити. Я не знаю укра╖нсько╖ мови, але н╕коли не почувалася в Криму приниженою. Вт╕м, на вдячн╕сть укра╖нському народов╕ я вивчу його мову!».
Що й говорити, якщо хоча б одна людина ╕з сотн╕ рос╕ян ма╓ так╕ переконання, ми просто не ма╓мо права дивитися в б╕к цього народу вороже.
Письменник Михайло Вишняк оголосив присутн╕м заяву Кримсько╖ орган╕зац╕╖ письменник╕в Укра╖ни, котр╕ не визнають нин╕шню Верховну Раду АРК, засуджують агрес╕ю Рос╕╖ та вимагають в╕йська покинути п╕востр╕в.
Окр╕м Тарасових в╕рш╕в, лунали й п╕сн╕ на його слова, а також йому присвячен╕ у виконанн╕ хору ветеран╕в на чол╕ з Миколою Прищепою та заслуженого д╕яча мистецтв АРК Ореста Мартин╕ва.
Резолюц╕ю м╕тингу присутн╕ слухали, взявшись за руки, утворивши при цьому ланцюг ╓дност╕, а коли ухвалювали ╖╖, довго тримали п╕днятими руки. ╤ люди знову в╕дчули, що «Разом — нас багато», ╕ що «В ╓дност╕ – сила», ╕ що «Крим – це Укра╖на», як про те кричали написи на плакатах, а також, що «Тарасова правда – з нами!», ╕ за цих лихих час╕в нам особливо потр╕бн╕ його настанови.

Тамара СОЛОВЕЙ


ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 14.03.2014 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12961

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков