"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема "Душі криниця"
#7 за 14.02.2014
НА СПОВ╤ДЬ ДО ШЕВЧЕНКА...
Джерела
Нещодавно у с╕мферопольському 8-му Гарн╕зонному будинку оф╕цер╕в в╕дбувся концерт до 200-р╕ччя з дня народження нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка, ген╕я, який усе сво╓ життя присвятив Укра╖н╕. Пророчими стали слова ╤вана Франка, сказан╕ про поета: «Найкращий ╕ найц╕нн╕ший скарб доля дала йому лише по смерт╕ – невмирущу славу ╕ всерозкв╕таючу рад╕сть, яку в м╕льйонах людських сердець усе наново збуджуватимуть його твори…». У фундамент╕ сучасно╖ культури лежить над╕йний монол╕т – Шевченкове слово. Воно р╕зне ╕ м╕нливе, як життя, як людськ╕ пристраст╕. У ньому ╕ правда, ╕ добро, ╕ краса… Та треба вм╕ти ╖х у слов╕ в╕днайти ╕ осягнути. Тож припадаймо щодня до поез╕╖ «Кобзаря», як спраглий до криниц╕, бо вона невичерпна. Розпочав святковий концерт заслужений прац╕вник культури, лауреат прем╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим Орест Мартин╕в п╕снею «Тарасове слово». З╕ сцени лунали в╕рш╕ Т. Шевченка у виконанн╕ юних актор╕в зразково╖ театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок», якою керу╓ заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Алла Петрова. Сп╕вали для глядач╕в чар╕вн╕ учасниц╕ вокального ансамблю «Кумушки» (кер╕вник — Галина Навроцька), сол╕ст 8-го Гарн╕зонного будинку оф╕цер╕в Альберт Ворон╕н. П╕сню на в╕рш «Не тополю високую...», написаний Т. Шевченком у 1848 роц╕ в засланн╕ у казахських степах, виконали В╕ктор та Юл╕я Качули. Тарас Шевченко – не т╕льки ф╕лософ, художник, поет-бунтар, борець за волю ╕ незалежн╕сть Укра╖ни, а ще й тонкий л╕рик, знавець людсько╖ душ╕. У цьому в╕рш╕ вустами д╕вчини Тарас Григорович зм╕г передати ╕ сво╖ страждання й самотн╕сть: «Бодай тоб╕, доле, у мор╕ втопитись, що не да╓ш мен╕ й дос╕ н╕ з ким полюбитись…». Не судилося йому у житт╕ знайти сво╓ земне щастя... Мина╓ вже 200 рок╕в з дня народження Великого Кобзаря, але його живе ╕ мудре слово залиша╓ться актуальним та пророчим ╕ сьогодн╕. Шевченко славить пров╕дник╕в свого народу за ╖хню жертовн╕сть, мудр╕сть ╕ силу духу, за в╕ру в незалежну Укра╖ну ╕ водночас дор╕ка╓ за розбрат ╕ невиправдан╕ компром╕си, за поразки, як╕ призвели до нац╕онального безсилля, пол╕тично╖ пасивност╕. Тарас Шевченко — сво╓р╕дний нац╕ональний обер╕г. Важко уявити себе у наш╕й нац╕ональн╕й культур╕ без його слова. Сотн╕, тисяч╕ д╕яч╕в п╕дносили ╕ возвеличували перлину духовно╖ спадщини Укра╖ни — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Кр╕зь стол╕ття ген╕альний поет справд╕ був ╕ залиша╓ться народним з ус╕х великих укра╖нських митц╕в пера. А його поез╕я стала ╓диною ╕ неповторною для всього укра╖нства. Заключним акордом концерту стала п╕сня на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дн╕пр широкий», яку разом з ус╕ма артистами стоячи сп╕вав увесь зал. Приходьмо до Шевченка на спов╕дь, на щоденн╕ випробування сумл╕ння задля очищення в╕д скверни буденщини ╕ ницост╕ духу, бо в╕н – наш учитель ╕ наша ╕стор╕я, наш пророк ╕ суддя. Тод╕ лише станемо людьми, яких Шевченко почу╓ ╕ Укра╖на прийме п╕д свою оп╕ку — як нащадк╕в митця...
Юл╕я КАЧУЛА
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 14.02.2014 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12873
|